Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №334/3558/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 334/3558/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №334/3558/26

Провадження №33/807/1059/26

Категорія ст.124 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Нікітін В.В., за участю захисника – адвоката Гуртовенка П.А., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою останнього на постанову Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 06 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з постановою суду, 09.04.2026 о 21 год. 20 хв. в м. Запоріжжя по вул. Сергія Синенка, 3А, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «LADA 111740», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі, не дав дорогу автомобілю, який рухався по головній дорозі, у результаті чого сталось зіткнення з автомобілем «Volkswagen Taureg» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки, травмованих немає. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.11 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Вказане правопорушення зафіксоване в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 636508 від 09.04.2026.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що текст постанови від 06.07.2026 йому не було вручено особисто, з текстом він ознайомився через додаток «ДІЯ» лише 25.07.2026, тому вважає, що строки апеляційного оскарження ним не пропущені. ОСОБА_1 вказує, що він заперечує по суті скоєного адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, вважає, що вирішуючи питання про визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, суд порушив норми матеріального та процесуального права, та притягнув до адміністративної відповідальності особу, яка тільки частково винна у скоєнні ДТП, при очевидності наявності вини обох водіїв.

ОСОБА_1 зазначив, що 09.04.2026 близько 21-20 год. він рухався автотранспортним засобом марки «Лада 111740» д.н.з. НОМЕР_1 по другорядній дорозі і під час перетину перехрестя з головною дорогою по вул. Сергія Синенка біля буд. 3-а водій ОСОБА_2 , який керував автомобілем «Volkswagen Taureg» д.н.з. НОМЕР_2 , скоїв наїзд на правий бік його автомобіля. ОСОБА_1 зазначає, що на момент зіткнення він перетнув дві смуги проїжджої частини перехрестя і виїжджав на третю смугу для завершення перетину перехрестя, де саме і сталося ДТП.

ОСОБА_1 вказує, що на момент зіткнення перехрестя було нерегульованим і світлофор показував жовтий мигаючий сигнал. Перед початком руху на нерегульованому перехресті, він зупинився, пересвідчився у відсутності іншого транспорту і перешкод для перетину головної дороги і почав рух на перехрестя. І вже в момент, коли автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , подолав більше половини перехрестя, водій ОСОБА_2 здійснив наїзд на автомобіль під керуванням ОСОБА_1 з правового боку і навіть не намагався загальмувати або уникнути ДТП.

На думку ОСОБА_1 , такі обставини ДТП дають підстави стверджувати, що ОСОБА_2 на момент ДТП не забезпечив безпечну швидкість та дистанцію для уникнення від ДТП.

ОСОБА_1 зазначає, що у відповідності до п. 13.1 ПДР України, водій під час руху повинен дотримуватись безпечної швидкості та дистанції достатньої для забезпечення умов уникнення від ДТП. У випадку з дорожньою ситуацією, яка склалась 09.04.2026, водій ОСОБА_2 перевищив швидкість, встановлену для населеного пункту та не зміг своєчасно загальмувати або об`їхати перешкоду на своєму шляху, що є порушенням п. 13.1 ПДР.

ОСОБА_1 вказує, що всі викладені обставини були доведені суду, проте суд не взяв це до уваги, не зважаючи на те, що водій ОСОБА_2 не підтвердив свої пояснення в судовому засіданні для усунення протиріч між реальною дорожньою ситуацією і тою, що викладена в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 вважає, що зібрані матеріали по адміністративному провадженню не містять доказів індивідуальної вини у скоєнні ДТП лише з боку ОСОБА_1 , а висновки суду про невинуватість водія ОСОБА_2 не відповідають нормам ПДР України, де існує обов`язок всіх учасників дорожнього руху дотримуватись встановлених правил руху.

Заявлене ОСОБА_1 клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки в день розгляду справи 06.07.2026 копія постанови суду йому не була вручена (в матеріалах справи відсутня розписка про отримання копії постанови). Як зазначає ОСОБА_1 , він отримав копію постанови суду від 06.07.2026 через додаток «ДІЯ» 25.07.2026.

28.07.2026 ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на постанову Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 06.07.2026. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не вбачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.

Вислухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України суди, як і інші органи державної влади, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вищевказані вимоги закону судом першої інстанції дотримано у достатньому обсязі і висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, підтверджується зібраними по справі доказами. Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події. При винесенні постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження матеріалів справи.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пунктом 1.4 Правил Дорожнього руху України зазначено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад). Суб`єкт адміністративного правопорушення - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Отже, ст. 124 КУпАП є бланкетною нормою права і адміністративна відповідальність настає в разі порушення суб`єктами адміністративного правопорушення відповідних пунктів ПДР України. Тобто елементами об`єктивної сторони даного правопорушення, є конкретні діяння учасників дорожнього руху, які полягають у порушенні чітко визначених пунктів Правил дорожнього руху, які призвели до суспільно небезпечних наслідків у вигляді пошкодження вказаних вище об`єктів та причинно-наслідковий зв`язок між діянням та наслідками.

Як убачається з матеріалів справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №636508 від 09 квітня 2026 року, згідно якого ОСОБА_1 09 квітня 2026 року о 21-20 год. за адресою м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 3А керуючи автомобілем LADA д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі, не дав дорогу автомобілю, який рухався по головній дорозі, у результаті чого сталося зіткнення з автомобілем Volkswagen Taureg д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальної шкоди, травмованих немає, чим порушив п.16.11 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 09.04.2026, відповідно до яких 09.07.2026 о 21-20 год., керуючи автомобілем LADA111740 д.н.з. НОМЕР_1 в м. Запоріжжі по вул. Сергія Синенка зі сторони вул. Весніна, 1А в сторону Весніна 1А їхав додому, під`їзджаючи до перехрестя вул. Сергія Синенка та Антона Незоли (який був нерегульований) та почав рух через перехрестя, не побачив як зі сторони вул. Дніпровські зорі по вул. Антона Незоли рухався транспортний засіб Volkswagen Taureg д.н.з. НОМЕР_2 , не надав переваги транспортному засобу та почав гальмувати, внаслідок чого трапилось ДТП, завдано пошкодження транспортних засобів та матеріальні збитки. Травмованих немає;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , відповідно до яких 09.04.2026 приблизно о 21-20 год. на перехресті вул.. Сергшія Синенка – вул.. Антона Незоли в м. Запоріжжі, він рухаючись на автомобілі Volkswagen Taureg д.н.з. НОМЕР_2 в бік вул.. Кіяшка по вул.. Антона Незоли по головній дорозі та на вищевказаному перехресті автомобіль LADA111740 д.н.з. НОМЕР_1 , не надавши перевагу у русі, скоїв зіткнення з його автомобілем у ліву передню сторону авто, який рухався по вул. Сергія Синенка у бік вул. Весніна;

- рапортом інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку УПП в Запорізькій області ДТП;

- фотознімками з місця ДТП.

Обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначено статтею 280 КУпАП, відповідно до положень даної норми права з`ясуванню підлягає, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо.

Приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що водій ОСОБА_1 допустив порушення правил дорожнього руху, яке мало наслідком зіткнення транспортних засобів.

Згідно пункту 16.11 Правил дорожнього руху України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен надати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Водій ОСОБА_1 рухався по другорядній дорозі.

Водій ОСОБА_2 рухався по головні дорозі.

При проїзді перехрестя нерівнозначних доріг водій ОСОБА_1 повинен був надати дорогу водію ОСОБА_2 , оскільки останній по відношенню до водія ОСОБА_1 рухався по головній дорозі.

Схема місця дорожньо-транспортної пригоди, підписана учасниками ДТП без зауважень, підтверджує, що місце зіткнення транспортних засобів відбулося на смузі руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2 .

Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин та не дають підстав для скасування постанови.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та дав належну оцінку доказам.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що безпосередньою причиною виникнення даного ДТП та його наслідків стало недотримання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 п. 16.11 ПДР України. Пни цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що відносно водія ОСОБА_2 протокол у справі про адміністративне правопорушення не складався і не був предметом розгляду судом, в той час як порушення правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_1 підтверджено матеріалами справи, які належно оцінені судом.

Таким чином, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП повно, всебічно та об`єктивно з`ясував всі обставини справи, дослідив в судовому засіданні наявні у справі докази, дав їм належну правову оцінку та прийняв мотивоване законне рішення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним судом не встановлено.

У контексті вищенаведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відповідність судового рішення вимогам закону та відсутність підстав для його зміни або скасування за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, у зв`язку з чим постанову залишає без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.В. Нікітін