Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №676/3285/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/3285/26

Номер провадження 2-о/676/199/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Гладій Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Сенчишеної Р.М.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Гуменецька громада Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, де заінтересовані особи: Гуменецька громада Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, ОСОБА_2 .

Заяву ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат, ОСОБА_3 . На день смерті він був зареєстрований по АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому спадкове майно, до складу якого увійшла земельна ділянка площею 2,2984 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в с. Абрикосівка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Вона є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , прийняла спадщину, оскільки проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини, разом вели спільне господарство, мали спільний бюджет, а також вона організувала його поховання за власний рахунок. Інші спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , відсутні. Вже 06.03.2026 року вона звернулася до нотаріуса з метою оформлення прав на спадкове майно, проте у видачі Свідоцтва про право на спадщину на вищевказану земельну ділянку їй було відмовлено. З огляду на зазначене, просить суд встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області 2.04.2026 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду в окремому провадженні.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області 18.05.2026 року в Кам`янець-Подільській державній нотаріальній конторі, Кам`янець-Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України витребувано докази.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області 29.07.2026 року до участі у справі в якої заінтересованої особи залучено ОСОБА_2 .

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву про встановлення факту підтримала і просила задовольнити.

В судове засідання представник заінтересованої особи: Гуменецької громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду справи судом повідомлений належним чином, направив на адресу суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, при ухваленні рішення покладається на думку суду.

В судове засідання заінтересована особа: ОСОБА_2 не з`явився, про місце і час розгляду справи судом повідомлений в установленому законом порядку, однак про причини неявки суду не повідомив.

Суд дослідивши письмові докази, заслухавши заявника та свідків, оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Положеннями ст.4 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 04.11.2019 року.

Факт родинних зв`язків між померлим ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підтверджується копією повторно виданого Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28.08.2013 року, копією повторно виданого Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 28.08.2013 року, копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 09.12.1965 року.

Згідно Довідки виконавчого комітету Гуменецької сільської ради № 190/06.3-10 від 11.12.2025 року ОСОБА_3 на день смерті був зареєстрований по АДРЕСА_1 .

З копії Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 849099 від 20.11.002 року вбачається, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 2,2984 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в с. Абрикосівка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

ОСОБА_1 до дня смерті ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала з ним без реєстрації по АДРЕСА_1 , вела з ним спільне господарство та організувала його поховання, що підтверджується Довідкою Гуменецької сільської ради № 192/06.3-10 від 11.12.2025 року, а також поясненнями, наданими свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судовому засіданні, які зокрема пояснили, що знали покійного брата ОСОБА_1 – ОСОБА_3 , який хворів із ним до дня смерті проживала по АДРЕСА_1 його сестра ОСОБА_1 , остання після смерті брата повернулась проживати до чоловіка.

Отже, спадщину фактично прийняла заявник ОСОБА_1 , оскільки відповідно до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Разом із цим, відповідно до Листа приватного нотаріуса Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області Леус С.М. за вих. № 65/02-31 від 06.03.2026 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі Свідоцтва про прийняття спадщини після померлого брата ОСОБА_3 .

Згідно відповіді на запит суду за вх. № 20463/26 від 09.06.2026 року Кам`янець-Подільська державна нотаріальна контора повідомила, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 Кам`янець-Подільською державною нотаріальною конторою не заводилась.

Так, відповідно до п.211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України № 20/5 від 03 березня 2004 року, доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Метою звернення заявника до суду є встановлення факту постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З наведеного слід про дійти висновку те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч.3 ст.1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21 жовтня 2015 року.

Згідно роз`яснень викладених у п.п.2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З положень ч.2 ст.1120 ЦК України вбачається, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.

Відповідно до правового висновку, висловленого у Постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі № 484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені ч.3 ст.1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з п.п.4.10 п.4 гл.10 розд.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини що було зроблено позивачем. Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини в такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п.2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви, оскільки судом встановлено факт постійного проживання заявника ОСОБА_1 разом із братом ОСОБА_3 на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на час відкриття спадщини, по АДРЕСА_1 .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви, оскільки встановлення цього факту породжує для позивача юридичні наслідки.

Керуючись ст.ст.4, 12, 81, 259, 263-265, 293, 294, 315 ЦПК України, ст.ст.ч.3 ст.268,, ч.1 ст.1296 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 07 вересня 2026 року.

Суддя Л.М. Гладій