Вирок від 22 липня 2026 р. у справі №607/26484/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2026 Справа №607/26484/25 Провадження №1-кп/607/856/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі с/з ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025211040001476 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Гозіїв Долинського району Івано-Франківської області, громадянина України, із середньою освітою, працюючого водієм у ФОП « ОСОБА_4 », інваліда 3 групи, розлученого, жителя АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України такого, що раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

за участю: прокурора – ОСОБА_5 , захисника – ОСОБА_6 , обвинуваченого – ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Так, 22 серпня 2025 року близько 14 год. 25 хв., у період дії на території України режиму воєнного стану, в обвинуваченого ОСОБА_3 , який перебував в АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізовуючи який він тоді ж і там же, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи з прямим умислом і корисливим мотивом, шляхом віджиму вхідних дверей, проник в офісне приміщення №81, що у вказаному будинку, звідки таємно викрав належні ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 14 500 грн. та 100 доларів США, що еквівалентно 4121, 85 грн., з якими покинув місце вчинення даного кримінального правопорушення, чим спричинив наведеній потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 18621, 85 грн.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, визнав повністю за обставин, що вказані в обвинувальному акті, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно вчинив вказане кримінальне правопорушення, про що щиро шкодує.

Обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що їх підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Зважаючи на вказане, суд приходить до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням в інше приміщення.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, фактичні обставини кримінального провадження, особу винуватого, його вік, який не вперше притягується до кримінальної відповідальності, однак згідно ст.89 КК України є таким, що раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю роботи, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, зокрема, до обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та повне добровільне відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди.

Таким чином, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді позбавлення волі на певний строк ближче до нижчої межі санкції.

Водночас, з урахуванням пом`якшуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_3 обставин, загалом позитивних даних про його особу, думки потерпілої, яка не просила суворо карати обвинуваченого, який хворіє на ряд хвороб і є інвалідом 3 групи, проходив службу в ЗСУ, звідки був звільненим у запас 10 липня 2025 року, суд вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити даного обвинуваченого від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та покладенням передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України обов`язків, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, оскільки, за вищенаведеного, досягнення мети покарання ОСОБА_3 можливе без ізоляції останнього від суспільства.

Крім цього, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави, з відповідним призначенням платежу, процесуальні витрати за проведені у кримінальному провадженні судові експертизи на загальну суму 5 794, 1 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 (два) роки.

Згідно п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1). періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2). повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави, з відповідним призначенням платежу, процесуальні витрати за проведені у кримінальному провадженні судові експертизи на загальну суму 5 794, 1 грн.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення із підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяОСОБА_1