Суд: Личаківський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 06 вересня 2026 р.
Справа: №463/9131/25
Суддя: Мармаш В. Я.
Справа № 463/9131/25
Провадження № 2/463/320/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі головуючого - судді Мармаша В.Я.
з участю секретаря судового засідання - Цебрик Х.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - Шкарупської-Баранової Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -
в с т а н о в и в:
позивач звернулася до Личаківського районного суду м. Львова із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, у якому з урахуванням уточнень просила:
1) стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи від дня подання заяви до суду до завершення ним навчання, тобто до 01.07.2029 року в розмірі 10 000 грн щомісячно;
2) стягнути з відповідача суму індексації аліментів, сплачених ним на утримання сина ОСОБА_4 за період з вересня 2018 року до травня 2025 року в розмірі 15 388,00 грн і суму індексації аліментів, сплачених ним на утримання сина ОСОБА_3 за період з вересня 2018 року до травня 2025 року в розмірі 15 388,00 грн;
3) змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на підставі рішення Личаківського районного суду м. Львова про стягнення аліментів № 463/5072/18 від 13.09.2018 року у розмірі 2 000 грн, щомісячно;
4) стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/6 частки всіх видів доходів відповідача але не менше 50% прожиткового мінімуму доходів для дитини відповідного віку починаючи від дня набрання рішенням суду чинності до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 щомісячно.
Свої вимоги мотивує тим, відповідач є батьком ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Рішенням Личаківського районного суду м.Львова стягнуто з відповідача аліменти на утримання малолітніх дітей по 2000 грн щомісячно на кожну дитину, починаючи з 31.08.2019 р. до досягнення ними повноліття. Однак протягом зазначеного періоду при оплаті аліментів ним не було враховано інфляції, яка відбулася за цей період часу. Індексація аліментів є механізмом, який коригує суму виплат у твердій грошовій сумі відповідно до індексу споживчих цін (ІСЦ). А тому просила стягнути з відповідача на користь позивача суму індексації аліментів, сплачених на утримання синів за період з вересня 2018 року до травня 2025 року по 15 388,00 грн на утримання синів.До того ж ОСОБА_3 досяг повноліття, продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги від батька, оскільки він самостійно не може себе забезпечувати матеріально, а позивач не має змоги самостійно утримувати останнього, а тому просила стягувати 10 000 грн щомісячно до завершення навчання ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . На час винесення рішення Личаківського районного суду від від 13.09.2018р. сину ОСОБА_5 було 9 років, прожитковий мінімум був у 2018 році для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року — 1 860 гривень, з 1 липня — 1 944 гривні, з 1 грудня - 2 027 гривень. Станом на зараз син має 16 років, його потреби змінилися і збільшилися, прожитковий мінімум станом на 2025 рік становить 3 196,00 грн, тобто збільшився вдвічі, а тому просила стягувати аліменти на утримання ОСОБА_4 в розмірі 1/6 частки всіх видів доходів відповідача до досягнення ним повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Боброву Ю.Ю.
Ухвалою судді до Личаківського районного суду м. Львова від 06.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
27.10.2026 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив, у якому просив у задоволення позову відмовити, з мотивів та підстав, викладених у ньому.
29.10.2026 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, з мотивів та підстав, викладених у ній.
15.12.2025 ухвалою Личаківського районного суду м. Львова здійснено перехід до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі ОСОБА_3 в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача. Призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 02.01.2026 заяву ОСОБА_1 від 29.10.2025 про зміну предмету позову («Про збільшення позовних вимог про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, про зміну способу стягнення аліментів та їх розміру, та стягнення індексації аліментів») прийнято до розгляду. Розгляд справи вирішено проводити з урахуванням збільшених позовних вимог.
12.01.2026 від третьої особи ОСОБА_3 на адресу суду надійшли письмові пояснення, у яких позовні вимоги позивача підтримав, з мотивів та підстав, викладених у них.
19.01.2026 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив, у якому просив:
- відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 10000 гривень щомісячно, починаючи від дня подання заяви до суду і до завершення ним навчання та стягнення суми індексації аліментів сплачених ним на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 61 297грн.08коп. І суму індексації аліментів сплачених ним на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 59 457грн.08коп.
- врахувати, що Відповідач готовий брати участь у витратах, пов`язаних з утриманням сина, який продовжує навчання, проте в межах розміру передбаченого статтею 182 СК України, а саме 2000 гривень щомісячно.
- щодо зміни способу стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , а саме стягнення аліментів в розмірі 1/6 від всіх видів прибутку, Відповідач не заперечує;
- відповідач не заперечує щодо стягнення з нього індексації розміру аліментів за обох дітей у розмірі 3 958,8 гривень (сума індексації аліментів на утримання сина ОСОБА_6 за період з червня 2021 року до вересня 2025року, що становить 1979,4 гривень та сума індексації аліментів на утримання сина ОСОБА_7 за період з червня 2021 року до жовтня 2025 року, що становить 1979,4 гривень).
22.01.2026 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, з мотивів та підстав, викладених у ній.
25.01.2026 від представника відповідача на адресу суду надійшли заперечення на пояснення третьої особи, у яких просив врахувати, що Відповідач готовий брати участь у витратах, пов`язаних з утриманням повнолітнього сина, який продовжує навчання, проте в межах розміру передбаченого статтею 182 СК України, а саме 2000 гривень щомісячно. Щодо зміни способу стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , а саме стягнення аліментів в розмірі 1/6 від всіх видів прибутку, Відповідач не заперечує. Відповідач не заперечує щодо стягнення з нього індексації розміру аліментів за обох дітей у розмірі 3 958,8 гривень (сума індексації аліментів на утримання сина ОСОБА_6 за період з червня 2021 року до вересня 2025року, що становить 1979,4 гривень та сума індексації аліментів на утримання сина ОСОБА_7 за період з червня 2021 року до жовтня 2025 року, що становить 1979,4 гривень).
Ухвалою суду від 05.02.2026 заяву ОСОБА_1 від 3 лютого 2026 року про зменшення позовних вимог прийнято до розгляду. Розгляд справи вирішено проводити з урахуванням зменшення позовних вимог.
23.02.2026 стороною відповідача було подано відзив на уточнену позовну заяву, в якій визнає вимоги щодо стягнення індексації в розмірі по 5 474,00 грн на кожного з дітей.
У зв`язку із закінченням строку відрядження судді Бобрової Ю.Ю. до Личаківського районного суду м.Львова, на підставі розпорядження керівника апарату Личаківського районного суду м.Львова №18 від 15.04.2026 відбувся повторний авторозподіл справи і автоматизованою системою документообігу суду 15.04.2026 року було визначено суддю Мармаша В.Я. для розгляду вказаної справи.
Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 16.04.2026 прийнято позов до свого провадження.
Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 26.06.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила такі задовольнити, з мотивів та підстав, викладених у заявах по суті спору.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог частково заперечив, з мотивів та підстав, викладених у заявах по суті спору. Додатково зазначив, що готовий сплачувати аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на навчання останнього в розмірі 2 000,00 грн, оскільки це саме той розмір, який для нього є помірним, враховуючи його майновий стан та стан здоров`я.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог частково заперечив, з мотивів та підстав, викладених у заявах по суті спору.
Третя особа в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача та його представника дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується долученими до матеріалів справи документами.
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 18.10.2018, у справі 463/5072/18 (провадження №2/463/1774/18), вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000,00 грн, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 31 серпня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття, а також стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000,00 грн, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 31 серпня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно із ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У відповідності до ст. 200 Сімейного кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Стаття 182 Сімейного кодексу України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У відповідності до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
У відповідності до ст. 200 Сімейного кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Стаття 201 Сімейного кодексу України передбачає, що до правовідносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статті 191 цього Кодексу, в якій зазначено, що аліменти присуджуються від дня пред`явлення позову.
Відповідно до ч.1, 2 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,що підтверджується копією свідоцтва про його народження, при цьому на час розгляду справи йому виповнилось 18 років та він продовжує навчання, а саме вступив до професійного коледжу м.Золінген за спеціальністю ІТ-асистент на період 2024-2027р.р., що підтверджується довідкою Професійного коледжу, копію і переклад якої долучаю, а також вступив до Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича на денну форму навчання (за індивідуальним графіком) за спеціальністю Комп`ютерні науки, що підтверджується Договором про навчання у закладі вищої освіти від 18.09.2025.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, вартість навчання становить 184 800 грн, що підтверджується Договором про надання платної освітньої послуги від 18.09.2025. До того ж позивач сплатила навчання сина за перший семестр в сумі 23 100,00 грн, що підтверджується квитанцією, долученою до матеріалів справи. ОСОБА_3 їздить на навчання з Німеччини в м.Чернівці в період канікул в коледжі (чотири рази на рік по два тижні), відповідно потребує кошти для проїзду (близько 6 000,00 грн в одну сторону), на оренду житла на період навчання (орієнтовно 8 000,00 грн).
Суд також враховує, що пенсія відповідача становить 22914 гривень 36 копійок, з яких він сплачує 2000 гривень на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , а його дохід від надання земельних ділянок у оренду становить лише 13650 гривень на рік (трохи більше, ніж 1 000 грн на місяць). Інших джерел доходу Відповідач немає. Окрім цього, Відповідач має серйозні хронічні проблеми зі здоров`ям, які потребують постійного лікування та регулярного придбання ліків, проведення медичних обстежень, які покладають на Відповідача фінансовий тягар. Вказані обставини підтверджуються Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) лікування хворого від 03.10.2025 року, видана КНП «6-а Міська Поліклініка м. Львова», у якій Відповідачу було поставлено діагноз: Гіпертонічна хвороба 3 ст., 2 ст. ризик високий, ІХС Кардіосклероз атеросклеротичний, Синдром слабості синусового вузла, Пароксизмальна форма фібриляції передсердь, Стан після гострого порушення мозкового кровообігу по ішемічному типу, який також називають ішемічним інсультом, та було рекомендовано для лікування гіпотензивні, антиагрегатні, сечогінні препарати і метаболічну терапію з гіполіпідемічними та антиаритмічні препаратами. Вказані обставини також підтверджуються результатами обстеження у невропатолога від 29.04.2025 року.
Отже, оцінивши в сукупності представлені у справі докази, суд дійшов висновку що вимоги позивача є підставними частково, оскільки спільний син сторін продовжує навчання, відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, беручи до уваги прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 році, суд приходить до висновку, що слід стягувати щомісячно з відповідача на користь позивача аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000,00 грн, починаючи з 24.09.2026 (дата пред`явлення позову до суду) і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не довше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років. Інші заперечення сторін не спростовують зазначених висновків суду.
Щодо позовної вимоги про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , слід зазначити наступне.
Як вже зазначалося вище, вішенням Личаківського районного суду м. Львова від 18.10.2018, у справі 463/5072/18 (провадження №2/463/1774/18), вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000,00 грн, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 31 серпня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
З урахуванням наведеного, оскільки кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу або у твердій грошовій сумі саме за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина, суд вважає, що позовні вимоги про зміну способу стягнення аліментів є підставними та підлягають до задоволення. А тому обґрутованою є вимога щодо стягнення з нього аліментів у частці від доходу.
Відповідно до ч.1, 2 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Позивач скористалася своїм правом, визначив способом стягнення аліментів - їх присудження у частці від доходу батька. Крім того, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.
Вирішуючи питання щодо зміни способу стягнення аліментів, суд бере до уваги те, що позивач має право вибору способу стягнення аліментів, а зміна способу стягнення аліментів у даному випадку не ставить відповідача в скрутне матеріальне становище, відтак суд доходить висновку про наявність підстав для зміни способу стягнення аліментів та стягнення їх у частці від заробітку (доходу) відповідача.
Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам дітей та засадам справедливості, добросовісності та розумності.
Як роз`яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За вказаних обставин, враховуючи, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, те, що законом передбачена можливість зміни способу стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів, а також те, що відповідач визнав позов в частині цієї позовної вимоги, а тому суд знаходить підстави для задоволення вимог позивача і зміни способу стягнення аліментів та встановлення його в частці від доходу платника аліментів, а саме: у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи від дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення ОСОБА_4 повноліття.
Що стосується позовних вимог щодо стягнення сум індексації аліментів, сплачених відповідачем на утримання синів, слід зазначити наступне.
Судом встановлено, що на підставі рішення Личаківського районного суду м. Львова від 18.10.2018, у справі 463/5072/18 (провадження №2/463/1774/18) відповідачем сплачувалися на користь позивача аліменти у твердій грошовій сумі на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Частинами 1 та 2 ст. 184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
До 12 червня 2016 року спеціального закону про індексацію аліментів не було прийнято, а в Україні діяв Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року.
У ч. 1 ст. 2 цього Закону визначені об`єкти індексації грошових доходів населення; при цьому розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, до цих об`єктів не віднесений. Індексація грошових доходів населення – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені в Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Відповідно до аб. 2 ч.1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» змінами, внесеними Законом № 831-IX від 01.09.2020 передбачено, що індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.
Як вбачається з матеріалів відзиву та не спростовано стороною позивача, що до травня 2021 року виконавчий лист №463/5072/18 від 22.11.2018 року виданий Личаківським районним судом м. Львова про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебував на примусовому виконанні у Личаківському ВДВС у м. Львові і було відкрито два виконавчих провадження від 29.01.2019 року №57837797 та №57838228. Закриття виконавчих проваджень відбулись на підставі заяв позивача від 11.05.2021 року про повернення виконавчого документа без виконання, що підтверджується постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 18.05.2021 року, яка міститься у матеріалах справи, зі змісту якого також випливає, що заборгованостей у Відповідача станом на день закриття виконавчих проваджень відсутня. Постанови про закриття виконавчого провадження №57837797 Відповідач не зміг зберегти, оскільки такий документ був отриманий ним ще у травні 2021 року, однак наявність такого підтверджується зокрема Довідкою про розмір виплачених аліментів за період з 01.03.2019 року по 31.05.2021 року видана Головним управлінням пенсійного фонду України у Львівській області від 17.11.2025 року, яка наявна у матеріалах справи.
Суд погоджується з доводами сторони відповідача, що згідно з Довідкою про розмір виплачених аліментів за період з 01.03.2019 року по 31.05.2021 року видана Головним управлінням пенсійного фонду України у Львівській області від 17.11.2025 року, відповідно до постанов від 29.01.2019 року у виконавчих провадженнях №57837797 та №57838228, а тмоу з пенсії Відповідача відраховувались аліменти уже з урахуванням проведеної індексації, що чітко вбачається з розміру аліментів станом на травень 2021 року, а саме в розмірі 2 142,00 грн. Отже, при визначенні розміру індексації аліментів необхідно виходити з дати, яка є наступною після закриття виконавчих проваджень та припинення примусового стягнення аліментів, тобто з червня 2021 року, а тому саме з цього моменту слід здійснювати відповідні розрахунки. До того ж до червня 2021 року відповідач сплачував аліменти в індексованому розмірі, визначеному державним виконавцем у межах виконавчого провадження. Тому відсутні будь-які підстави для повторного нарахування та стягнення індексації аліментів за період, який зазначає позивач, адже відповідні суми вже були визначені та сплачені у встановленому законом порядку.
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.
Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (статті 12, 81 ЦПК України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторін. Тобто, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
На підтвердження правової позиції, викладеної у відзиві на позовну заяву, стороною відповідача надано розрахунки згідно висновку Верховного Суду викладеного у Постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 686/5088/20, відповідно до яких сума індексації аліментів за період з травня 2021 року до травня 2025 року складає 5 474,00 грн. Отже, за обох дітей сума індексації аліментів за період з травня 2021 року до травня 2025 року буде становити 10 948,00 грн.
Зазначений вище розрахунок стороною позивача жодними належними та допустимими доказами не спростований, а тому суд при постановленні рішення покладається на розрахунок сторони відповідача як на належний, допустимий та достатній доказ для вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, позов в цій частини слід задовольнити, однак частково, яким стягнути з відповідача на користь позивача суму індексації аліментів, сплачених ним на утримання сина ОСОБА_4 за період з травня 2021 року до травня 2025 року в розмірі 5 474,00 грн, а також суму індексації аліментів, сплачених ним на утримання сина ОСОБА_3 за період з травня 2021 року до травня 2025 року в розмірі 5 474,00 грн, що в загальному розмірі становить 10 948,00 грн.
При цьому під час ухвалення рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь держави слід стягнути 2 247,66 грн судового збору (100% позовних вимог щодо стягнення аліментів на утримання ОСОБА_4 + 50% позовних вимог щодо стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 + 35,57% позовних вимог щодо стягнення сум індексації).
Доказів понесення інших витрат сторонами суду не надано.
Керуючись ст.ст. 12, 76, 82, 141, 259, 264, 265 ЦПК України, ст. ст.180-184 СК України, -
ухвалив:
позов – задовольнити частково.
Змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 18 жовтня 2018 року, у справі 463/5072/18 (провадження №2/463/1774/18).
Стягувати кожного місяця з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/6 (однієї шостої) заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 5 000,00 грн (п`яти тисяч гривень), починаючи з 24 вересня 2025 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не довше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму індексації аліментів, сплачених ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 за період з травня 2021 року до травня 2025 року в розмірі 5 474,00 грн, а також суму індексації аліментів, сплачених ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 за період з травня 2021 року до травня 2025 року в розмірі 5 474,00 грн, що в загальному розмірі становить 10 948,00 грн (десять тисяч дев`ятсот сорок вісім гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 2 247,66 грн (дві тисячі двісті сорок сім гривень шістдесят шість копійок) судового збору.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Повний текст складено та підписано суддею 07.09.2026.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду в порядку і строки передбачені ст.ст. 354, 355 ЦПК України.
Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ;
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 .
Суддя: Мармаш В. Я.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua