Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №462/829/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/829/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року, суддя Залізничного районного суду міста Львова Ліуш А.І., розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за кредитним договором, покликаючись на те, що 10 липня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачкою ОСОБА_1 , укладено договір № 4800949 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язувалося надати відповідачці грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 , зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Враховуючи невиконання відповідачкою своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 27 лютого 2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 27/02/2025 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до відповідачки. Відтак, просить суд стягнути з відповідачки заборгованість загальною сумою 96000,00 грн.

Відповідачкою подано до суду відзив, в якому вона вказала, що 10 липня 2024 року, в період часу між 13 годиною 46 хвилин та 14 годиною 07 хвилин, невідома особа володіючи її персональними даними та інформацією про її рахунок відкритий у АТ КБ «Приватбанк» та інформацією про прив?язані до її рахунку платіжні картки, з номерами: НОМЕР_1 та 51 68 74 56 20 06 89 62 - незаконно, без згоди і без отримання будь-якої інформації про персональні дані та без отримання інформації щодо рахунку та прив?язаних до нього платіжних карток, заволоділа особистими грошовими коштами у сумі 6 257 гривень, 68 копійок та грошовими коштами вказаної банківської установи у сумі 8 465 гривень, 15 копійок, які становили кредитний ліміт. Виходячи зі змісту ухвали Київського районного суду міста Харкова від 10 січня 2025 року (справа № 953/7369/24, судове провадження №1-кс/953/349/25; кримінальне провадження № 12024071070000035) невстановлена особа, яка діяла в інтересах організованої злочинної групи отримала та передала цій групі базу даних клієнтів АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ: 14360570). Надалі члени цієї організованої злочинної групи телефонували до клієнтів банку та представляючись співробітником служби безпеки АГ КБ «Приватбанк», повідомляли неправдиву інформацію про те, що з рахунку клієнта АТ КБ «Приватбанк», здійснюється підозріла транзакція та для її припинення необхідно повідомити чотиризначний код із смс-повідомлення, який надійшов на абонентський номер клієнта АГ КБ «Приватбанк». Надалі зловмисники авторизовувалися в мобільному додатку «Приват24» як власники банківських карток - конкретні потерпілі та маючи доступ до банківського рахунку проводили несанкціоновані операції спрямовані на протиправне збагачення, за рахунок майна (грошових коштів) потерпілих. Відповідачка є однією із потерпілих від дій злочинців. Про подію було повідомлено зазначену юридичну особу публічного права листом від 10 серпня 2024 року. За фактом вчинення кримінального правопорушення слідчим відділенням відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, 12 липня 2024 року було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024141390000689, щодо кримінального правопорушення передбаченого частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України, та визнано відповідачку потерпілою. Також, вказала, що особу, яка безпосередньо отримала грошові кошти за спірним кредитним договором, ввівши в оману Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» встановлено працівниками поліції. Наведене вище підтверджується матеріалами кримінального провадження №12024141390000689 та ухвалою слідчого судді. Станом на 21 квітня 2026 року вирішується питання про повідомлення особі про підозру. Ухвалою слідчого судді Основ?янського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2026 року справа № 646/10478/25; провадження № 1-кс/646/673/2026) у кримінальному провадженні № 12024141390000689 - в якому вона перебуває у процесуальному статусі потерпілої, підтверджується факт ідентифікації особи, яка здійснила незаконне зняття грошових коштів з її рахунку та грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», які особа отримала незаконно використовуючи рахунок відповідачки. Також слідчим суддею встановлено, що зняття готівки відбулося у місті Харкові, у той час як вона перебувала у місті Львові. Крім того, слідчим суддею надано слідчому доступ до матеріалів кримінального провадження № 12024071070000035 про яке зазначено вище, щодо членів вищевказаної злочинної групи, оскільки кримінальне правопорушення щодо мене вчинено тими ж особами. Враховуючи вищевикладене, просила суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 02 квітня 2026 року клопотання відповідачки про продовження процесуального строку – задоволено частково. Продовжено відповідачці строк для подання відзиву на 20 днів, з дати постановлення вказаної ухвали.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 08 квітня 2026 року відзив відповідачки - повернуто.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 23 квітня 2026 року витребувано у слідчого відділу відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Харківській області засвідчені, у встановленому законом порядку, копії матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024141390000689 від 12 липня 2024 року, разом із фотозображенням особи, яка здійснила зняття грошових коштів з рахунку ОСОБА_1 . Витребувано у Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» /код ЕДРПОУ: 14360570; адреса: вулиця Набережна Перемоги, 30, місто Дніпро, 49094/, наступні докази: підтвердження або спростування факту звернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до уповноваженої посадової особи банку із повідомленням про вчинення шахрайства та прохання анулювати дію платіжних карток: № 41 49 62 93 63 02 45 63 та № 51 68 74 56 20 06 89 62, та інформацію про точну годину звернення; підтвердження або спростування того, що ОСОБА_1 , об 11 годині 55 хвилин 10 липня 2024 року, здійснила платіж у відділенні АТ КБ «Приватбанк» у місті Львові на суму 6 060 гривень, з картки № НОМЕР_2 02 45 63, та інформацію про повну адресу відділення банку; інформацію про повну адресу банкомату через який відбулося зняття грошових коштів з -належної, ОСОБА_1 , платіжної картки № НОМЕР_2 02 45 63: 0 14 годині 00 хвилин, о 14 годині 02 хвилини, о 14 годині 07 хвилин, - 10 липня 2024 року; інформацію про те, яку максимальну суму грошових коштів можна зняти з картки АТ КБ «Приватбанк» через банкомат АТ КБ «Приватбанк», за один раз; інформацію про те через який час після зняття максимальної суми готівки за одну операцію з банкоматом, можна здійснити повторне зняття грошових коштів інформацію про те чи можливе зняття грошових коштів з картки АТ КБ «Приватбанк» через банкомат АТ КБ «Приватбанк» лише за номером картки, без фізичного вставляння у банкомат самої картки, якщо так, то на яку максимальну суму.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 02 липня 2026 року витребувано у Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» наступні докази: підтвердження або спростування факту анулювання, 10 липня 2024 року, дії платіжних карток ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , та підтвердження факту заміни картки № 41 49 62 93 63 02 45 63 на картку № НОМЕР_4 09 64 03 27, що відбулося 10 липня 2024 року. Вказати точну годину вчинення такої дії, якщо вона була наявна; копію заяви ОСОБА_1 , яка зареєстрована у банку 25 березня 2026 року за № 260326PBNKI000000072397; конкретизовану інформацію про те, чи зняття грошових коштів з належної ОСОБА_1 , платіжної картки № НОМЕР_2 02 45 63: о 14 годині 00 хвилин, о 14 годині 02 хвилини, о 14 годині 07 хвилин у місті Харків, як зазначено у виписці за карткою, - відбулося саме 10 липня 2024 року. У відповіді зазначити повний номер картки; конкретизувати чи платіж на суму 6, 060 гривень, який здійснений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 о 11 годині 55 хвилин 47 секунд у відділенні банку, за адресою: вул. Героїв Упа, 73, місто Львів, - було здійснено за допомогою фактичного (фізичного) та безпосереднього використання картки № НОМЕР_1 , з якої 10 липня 2024 року о 14 годині 00 хвилин, о 14 годині 02 хвилини, о 14 годині 07 проводилося зняття грошових коштів у місті Харків.

Крім того, в матеріалах справи міститься клопотання позивача про витребування доказів судом. Вимоги клопотання мотивовано тим, що з метою доведення обставин, які входять у предмет доказування у справі та неможливість самостійного отримання позивачем витребуваної інформації необхідно отримати виписку із банку, який емітентом про зарахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_5 , що належить відповідачу, на яку було здійснено переказ від первісного кредитора (TM «Credit7») на підставі укладеного кредитного договору. Представник позивача, Дідух Є.О., звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з адвокатським запитом щодо надання інформації про те, - чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 , платіжну карту № НОМЕР_5 ; - надати виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної карти № НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_1 , за період з 10.07.2024 року включно та наступних п`яти календарних днів. На зазначений адвокатський запит отримано відповідь АТ КБ «ПриватБанк» про те, що Банк не має можливості надати запитувану інформацію у зв`язку з тим, що дана інформація є банківською таємницею та відсутня згода Відповідача на розкриття банківської таємниці.

Частиною першою статті 84 ЦПК України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Так, представником позивача зазначено, що він звертався до АТ КБ «ПриватБанк», з клопотанням про витребування доказів, однак, йому було відмовлено. Проте, представником позивача не було долучено до матеріалів справи відмову АТ КБ «ПриватБанк» про те, що банк не має можливості надати запитувану інформацію, а відтак, суд приходить до переконання про необхідність відмови в задоволенні клопотання, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази неможливості самостійно надати докази заявлені в клопотанні.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Судом було встановлено, що в матеріалах справи міститься договір № 4800949 від 10 липня 2024 року, що укладений між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачкою ОСОБА_1 , про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язувалося надати відповідачці грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 , зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

До матеріалів справи позивачем також долучено заяву на прийняття пропозиції на укладення Договору про встановлення ділових відносин та використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів, що підписаний клієнтом ОСОБА_1 10 липня 2024 року о 13 год. 42 хв., паспорт споживчого кредиту, додаток №1, лист №1-0603 від 06 березня 2025 року, про переказ грошових коштів в розмірі 15 000 грн., на карту НОМЕР_6 , розрахунок заборгованості.

27 лютого 2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 27/02/2025 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до відповідачки.

В той же час, згідно наявної в матеріалах справи копії кримінального провадження №12024141390000689, зокрема, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12 липня 2024 року, до ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області звернулася ОСОБА_2 , яка просить прийняти міри до невідомої особи , яка шляхом обману 10 липня 2024 року отримала відомості про її банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 і в період часу з 13:46 по 14:04 списала грошові кошти в розмірі 32 996, 04 грн. За вказаним фактом розпочате досудове розслідування.

Ухвалою слідчого судді Основ`янського районного суду міста Харкова від 15 жовтня 2025 року для встановлення факту заволодінням грошовими коштами невідомою особою, необхідно отримати тимчасовий доступ до рахунку НОМЕР_7 відкритий у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), яка належить громадянці ОСОБА_1 , а також фото-, відеозаписів з камер відеоспостережнення, що розташовані у відділенні банкомату, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за період часу з 10.07.2024 14 год. 00 хв. по 10.07.2024 14 год. 07 хв., який належить АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299).

Так, як вбачається з протоколу огляду предмета від 04 листопада 2025 року, під час огляду диску наданого за ухвалою слідчого судді Основ`янського районного суду міста Харкова від 15 жовтня 2025 року, встановлено, що в період часу за 10 липня 2024 року з 13:59 по 14:01, в банкоматі, відбувалося зняття грошових коштів невідомим чоловіком в медичній масці та кепці.

Так, згідно рапорту від 20 лютого 2026 року, в ході виконання доручення вдалося встановити особу, яка здійснювала зняття грошових коштів з банкомату, а саме: ОСОБА_3 , адреса мешкання: АДРЕСА_2 .

Крім того, в матеріалах справи також міститься постанова про призначення судової портретної експертизи від 07 квітня 2026 року, щодо встановлення тотожності особи яка зображена на фотографіях з банкомату та особи ОСОБА_3 .

До матеріалів справи також долучено висновок за результатами службового розслідування проведеного відносно поліцейських ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 26 лютого 2026 року №775, згідно якого за порушення ч. 2 ст. 9, ст. 25, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 93 КПК України слідчий СВ ВП N? 1 ХРУП N? 1 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності, однак враховуючи, що з дня вчинення дисциплінарного проступку минуло більше 6-ти місяців заходи дисциплінарного реагування не застосовувати, відповідно до ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VI. Начальникові слідчого відділення ВП № 1 Харківського РУП №l ГУНІ в Харківській області майору поліції Філіпенко А.О., вказати на необхідність посилення відомчого контролю за дотриманням підлеглими службової дисципліни під час здійснення досудового розслідування.

Також, в матеріалах справи міститься лист ОСОБА_1 , на адресу керівника ТОВ «Лінуера Україна», згідно якого відповідачка повідомила, що з липня 2024 року до неї телефонують працівники очолюваної ним юридичної в якості сплати кредиту. Тоді як ОСОБА_1 , жодних кредитних договорів із очолюваною ним юридичною особою публічного права ніколи не укладала і жодних грошових коштів від ТОВ «Лінеура Україна» не отримувала.

Крім того, в матеріалах справи містяться відповіді АТ КБ «Приват Банк» від 02 липня 2026 року та 23 квітня 2026 року, згідно яких 10/07/2024 11:55:47 10/07/2024 P10 S DB -6,241.80 UAH -6,060.00 -60.00 -11,534.85 351006 4829 CP980011 UKR Р 10 Платежі за реквізитами, УКРАЇНА, термінал СР980011, адреса терміналу -, документ N? 0.0.3752792848.1, отримувач МАЛЯР МАРІАННА МИКОЛАІВНА ФОП, НОМЕР_8 , банк отримувача АТ КБ "ПРИВАТБАНК", код ІД НБУ 305299, Коментар до платежу: ОСОБА_5 ФОП Платіж у відділенні на адресу комунальних або інших підприємств. Одержувач: ОСОБА_6 ФОП. Код квитанції: 9347-8428-6024-338 Інформацію про повну адресу відділення банк - м. Львів, вул Героїв Упа, буд. 73 Інформацію про повну адресу банкомату, через який відбулося зняття грошових коштів з платіжної картки N? НОМЕР_1 ОСОБА_1 , о 14 годині 00 хвилин, о 14 годині 02 хвилини, о 14 годині 07 хвилин, 10 липня 2024 року. карта НОМЕР_5 10/07/2024 14:00:53 11/07/2024 A10 F DB -20,516.04 UAH -20,000.00 -516.04 - 11,050.89 101035 6011 CAHA9670 UKR AV.HAHARINA, 178, KHARKIV, UA A 10 Зняття готівки Банкомат DN00, av. Haharina, 178 САНА9670 -г. Харьков, просп. Аэрокосмический, д. 178 ТЦ 10/07/2024 14:02:10 11/07/2024 A10 F DB -5,200.00 UAH -5,000.00 -200.00 -14,250.89 181036 6011 A0101872 UKR 178. GAGARINA AVE., KHARKIV, UA A 10 3няття готівки Банкомат 6198725, 178. GAGARINA AVE. А0101872 - банкомат іншого банку. Ліміт: 40 000 грн (протягом 3 годин)* / 100 000 грн (на добу)** *Для деяких категорій клієнтів ліміт залишається - 20 000 грн протягом 3 годин згідно з вимогами фінансового моніторингу. **В період воєнного стану згідно постанови N?18 НБУ від 24.02.2022р. Враховуються всі способи зняття: банкомат/каса і всі особисті рахунки клієнта. Яке є обмеження на видачу суми за один раз в банкоматі? Банкомат може видати не більше 40 купюр за один раз. Для банкоматів ресайклінгового типу не більше 99 купюр за один раз. Сума виданих за 1 раз коштів залежить від ліміту по картці і номіналу завантажених в банкомат купюр. Інформацію про те, чи можливе зняття грошових коштів з картки АТ КБ «Приватбанк» через банкомат АТ КБ «Приватбанк» лише за номером картки, без фізичного вставлення у банкомат самої картки, якщо так, то на яку максимальну суму. Послугою можна скористатися у банкоматах, пристроях типу Recycler та в касах ПриватБанку. Максимальна сума зняття: 4000 грн. Частота операцій: повторне замовлення послуги можливе не раніше ніж через 24 години. ЛИШЕ ЗА НОМЕРОМ КАРТИ КОШТИ ЗНЯТИ ВІДСУТНЯ МОЖЛИВІСТЬ Які способи авторизації доступні для послуги "Зняття готівки без картки"? За номером телефону через SMS-підтвердження - 2 грн. У Приват24 - підготовка операції через QR-код - безкоштовно. Через зчитування QR-коду в банкоматі - безкоштовно. - У касі ПриватБанку - комісія залежить від обраного способу (детальніше - у тарифах. Картка 4149629363024563 відкрита 08.03.2024 16:36:19 та закрита 10.07.2024 15:03:21 Картка 5168745620068962 відкрита 08.03.2024 16:36:15 та закрита 10.07.2024 14:54:00 Картка 5363542109640327 не закривалась. Був здійснений перевипуск картки 5168745620068962 10.07.2024 15:03:22. Додатково на Ваше прохання надаємо копію заяви ОСОБА_1 , яка зареєстрована у банку 25 березня 2026 року 260324РBNK1000000072397 у Додатку. Згідно виписки зняття з картки НОМЕР_1 було саме 10 липня 2024 року. Банк підтверджує, що зняття готівки о 14:00, 14:02 та 14:07 10 липня 2024 року відбулося саме з картки НОМЕР_1 в Харкові. Банк підтверджує, що платіж на суму 6,060 грн, здійснений 10 липня 2024 року о 11:55:47 у відділенні банку за адресою вул. Любінська, 104, Львів (відділення "Західне N?36"), відбувся з картки НОМЕР_1 . Також, надано інформацію про те, що є можливість у банку здійснювати зняття грошових коштів без наявності фізичної картки банку, з наданням алгоритму дій осіб для зняття грошових коштів з картки без наявності фізичної картки.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції». Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.

У постановах Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі №127/23496/15-ц (провадження № 61-3239св18) та від 20 червня 2018 року в справі №691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18) вказано, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18) зазначено, що: «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції». Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Отже, саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.

Вказані висновки містяться у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22.

На переконання суду, наведені у сукупності обставини та досліджені докази спростовують доводи позивача про те, що саме ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на отримання кредитних коштів, та, відповідно, набула обов`язку з їх повернення. Саме по собі формальне оформлення кредитного договору із використанням персональних та банківських даних відповідачки не є безумовним доказом того, що відповідне волевиявлення виходило саме від неї, особливо за наявності доказів, які свідчать про неправомірне використання таких даних третіми особами.

Суд звертає увагу, що обставини, на які посилається відповідачка, не ґрунтуються виключно на її власних поясненнях. Вони підтверджуються сукупністю незалежних один від одного доказів, отриманих у межах кримінального провадження №12024141390000689, від банківської установи та на підставі відповідних процесуальних рішень. При цьому, такі докази узгоджуються між собою щодо часу, місця та способу вчинення відповідних операцій, а тому утворюють послідовну картину подій, яка істотно відрізняється від тієї, на якій ґрунтуються позовні вимоги.

Зокрема, істотне значення для вирішення спору має встановлена судом територіальна та часова невідповідність між діями самої відповідачки та операціями, пов`язаними зі списанням і зняттям коштів. Матеріалами справи підтверджено здійснення ОСОБА_1 10 липня 2024 року об 11 год. 55 хв. банківської операції у м. Львові. Водночас уже о 14 год. 00 хв., 14 год. 02 хв. та 14 год. 07 хв. того самого дня з її картки здійснювалося зняття готівкових коштів у м. Харкові особою чоловічої статі. Таким чином, протягом незначного проміжку часу операції з однією і тією ж платіжною карткою фактично здійснювалися у двох різних містах, що територіально віддалені одне від одного на значну відстань.

На переконання суду, вказана обставина має оцінюватися у взаємозв`язку з матеріалами кримінального провадження, відповідно до яких отримано відеозаписи з камер спостереження банкомату у м. Харкові. За результатами їх огляду встановлено, що операцію зі зняття коштів здійснював невідомий чоловік у медичній масці та кепці. Надалі під час проведення досудового розслідування правоохоронними органами було встановлено особу, яка, за даними розслідування, здійснювала відповідне зняття коштів, та призначено судову портретну експертизу з метою встановлення тотожності цієї особи із чоловіком, зафіксованим камерами банкомату.

Відтак, матеріали справи містять не лише відомості про звернення відповідачки до правоохоронних органів із заявою про шахрайство, а й результати подальших слідчих дій, спрямованих на встановлення конкретної сторонньої особи, яка здійснювала операції з її коштами. За таких обставин доводи відповідачки про неправомірне використання її банківських та персональних даних не можуть розцінюватися як обрана нею виключно з метою уникнення виконання кредитного зобов`язання правова позиція.

Більше того, суд враховує оперативність поведінки відповідачки після виявлення несанкціонованих операцій. Уже 12 липня 2024 року за її зверненням до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відповідні відомості та розпочато кримінальне провадження. Таким чином, звернення до правоохоронних органів відбулося задовго до виникнення цього цивільного спору та до звернення нового кредитора до суду із вимогами про стягнення заборгованості.

Не залишає суд поза увагою й те, що відповідачка повідомляла первісного кредитора про те, що кредитного договору не укладала та кредитних коштів не отримувала. На переконання суду, поведінка відповідачки узгоджується з її зверненням до правоохоронних органів, матеріалами досудового розслідування та отриманою судом безпосередньо від банку інформацією, а тому не містить суперечностей, які могли б поставити під сумнів обрану нею позицію.

Окремо суд звертає увагу на інформацію АТ КБ «ПриватБанк» щодо технічної можливості здійснення операцій зі зняття готівки без фізичної наявності платіжної картки. Банком підтверджено існування відповідних способів авторизації, зокрема із використанням номера телефону, SMS-підтвердження, мобільного застосунку та QR-коду. Отже, сам факт того, що платіжна картка була емітована на ім`я відповідачки та відповідний рахунок належав їй, не виключає можливості здійснення операцій сторонньою особою, яка неправомірно отримала необхідні засоби доступу.

У цьому контексті суд вважає особливо важливим розмежовувати належність банківського рахунку відповідачці та фактичне вчинення нею операцій із таким рахунком. Перша обставина сама по собі не доводить другу.

Суд також враховує, що факт здійснення шахрайських дій щодо відповідачки є предметом досудового розслідування, яке не має формального характеру. В його межах здійснювалися тимчасові доступи до банківської інформації, отримувалися та досліджувалися записи камер відеоспостереження, встановлювалася особа чоловіка, який здійснював зняття коштів, та призначалася відповідна експертиза.

Водночас, сам факт відсутності на момент вирішення цієї цивільної справи остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні не нівелює доказового значення документів та інших фактичних даних, які були отримані в ході такого розслідування та досліджені судом у цій справі. Суд у межах цивільного провадження оцінює кожен доказ окремо, а також їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності та не може ігнорувати об`єктивно встановлені фактичні обставини лише з тієї підстави, що досудове розслідування ще триває.

Натомість позивач, заявляючи вимогу про стягнення з ОСОБА_1 96 000 грн, повинен довести саме ті обставини, з якими закон пов`язує виникнення у відповідачки відповідного грошового зобов`язання. Наявність електронного кредитного договору, документів, сформованих первісним кредитором, відомостей про перерахування коштів на картку, оформлену на ім`я відповідачки, а також подальше відступлення права вимоги самі по собі не усувають необхідності доведення того, що кредитний правочин був вчинений саме ОСОБА_1 та відповідав її дійсному волевиявленню.

Сукупність досліджених судом доказів підтверджує послідовність та обґрунтованість тверджень відповідачки про неправомірне заволодіння третіми особами її персональними та банківськими даними, використання таких даних для проведення фінансових операцій, а також фактичне зняття коштів сторонньою особою у м. Харкові в той час, коли сама відповідачка перебувала у м. Львові. Ці обставини не є припущеннями відповідачки, а підтверджуються банківською інформацією, матеріалами кримінального провадження №12024141390000689, відеозаписами, протоколами проведених процесуальних дій та відомостями щодо встановлення особи, яка здійснювала зняття коштів.

Відтак, покладення на ОСОБА_1 обов`язку повернути кредит та сплатити нараховані за ним платежі лише з тієї підстави, що при оформленні кредиту були використані її персональні дані та реквізити належної їй банківської картки, за встановлених судом обставин було б необґрунтованим. Позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами виникнення саме у відповідачки зобов`язання, на невиконанні якого ґрунтується заявлена вимога про стягнення 96 000 грн.

Таким чином, оцінивши докази як окремо, так і в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд приходить до переконання, що позивач не довів обставин, які становлять фактичну підставу заявлених позовних вимог, тоді як позиція відповідачки щодо вчинення стосовно неї шахрайських дій знаходить об`єктивне підтвердження матеріалами справи. За таких обставин правові підстави для покладення на ОСОБА_1 обов`язку зі сплати заявленої позивачем заборгованості відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А.І. Ліуш