Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №761/34385/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/34385/26

Провадження № 3/761/6308/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Кваша А.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Головного управління ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) головного бухгалтера ТОВ «Хотлайн», адреса місця проживання: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП

ВСТАНОВИЛА

До провадження Шевченківського районного суду міста Києва надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до обставин, викладених у протоколі за результатами проведеної документальної перевірки ТОВ «Хотлайн» (код ЄДРПОУ 36040399) ОСОБА_1 як головний бухгалтер Товариства вчинила порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 140.5.51 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 1308325 грн. в тому числі за 2020 на 65544, за 2021 - 106171, за 1 квартал 2022 на 1055749 грн та за 2023 на 80861 грн.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибула, разом з тим на адресу суду направила клопотання про закриття провадження у справі. Зокрема вказала, що притягнення її до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, оскільки на момент вчинення зазначеного в протоколі правопорушення вона не перебувала на посаді головного бухгалтера ТОВ «ХОТЛАЙН». Так, на вказаній посаді ОСОБА_1 працює з 16 грудня 2022 року, що підтверджується відповідним наказом. В самому акті перевірки контролюючий орган прямо зазначив: «У періоді вчинення порушення відповідальною посадовою особою за ведення фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання були: генеральний директор ОСОБА_2 , головний бухгалтер ОСОБА_3 та головний бухгалтер ОСОБА_1 ». Таким чином, сам контролюючий орган визначив період вчинення порушення - 2020 рік, 2021 рік та І квартал 2022 року, а також зазначив посадову особу, яка на той час відповідала за ведення фінансово-господарської діяльності. Також у клопотанні акцентує увагу що виникнення податкових наслідків у 2023 році саме по собі не свідчить про вчинення нею адміністративного правопорушення у 2023 році. Як убачається з акта документальної перевірки, порушення, встановлені контролюючим органом, стосуються господарських операцій та показників бухгалтерського і податкового обліку за 2020 рік, 2021 рік та І квартал 2022 року. При цьому подальше перенесення відповідних збитків та формування податкових показників у наступних податкових періодах, у тому числі у 2023 році, є наслідком відображення показників, сформованих у попередніх періодах, а не самостійним фактом вчинення адміністративного правопорушення у 2023 році. Отже, пов`язування податкових наслідків, які виникли у 2023 році внаслідок перенесення показників попередніх періодів, із її відповідальністю як головного бухгалтера є безпідставним, оскільки на момент формування первинних показників, щодо яких контролюючим органом встановлено порушення, ОСОБА_1 не перебувала на відповідній посаді та не виконувала обов`язків головного бухгалтера. Таким чином, відсутній причинний зв`язок між її діями (бездіяльністю) та порушеннями, встановленими контролюючим органом.

Суддя, дослідивши матеріали справи, врахувавши пояснення викладені особою у клопотанні про закриття провадження у справі та долучені до клопотання документи дійшла наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 163-1 КпАП України, відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КпАП України доказами про справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких в передбаченому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному вивченні справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В той же час, ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України вважаю такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з їх невідповідністю нормам ст. 256 КУпАП, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.

Наявна у матеріалах справи копія акту перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

При цьому суддя погоджується із доводами викладеними ОСОБА_1 у клопотанні та враховує, що ОСОБА_1 перебуває на посаді головного бухгалтера ТОВ «ХОТЛАЙН» з 16 грудня 2022 року, що підтверджується відповідним наказом від 13 грудня 2022 року № 21-к/2022 та Заявою форми 1-ООП, поданої до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва. В самому акті перевірки контролюючий орган прямо зазначив: «У періоді вчинення порушення відповідальною посадовою особою за ведення фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання були: генеральний директор ОСОБА_2 , головний бухгалтер ОСОБА_3 та головний бухгалтер ОСОБА_1 ». Таким чином, сам контролюючий орган визначив період вчинення порушення - 2020 рік, 2021 рік та І квартал 2022 року, а також зазначив посадову особу, яка на той час відповідала за ведення фінансово-господарської діяльності. Також у клопотанні акцентує уваги що виникнення податкових наслідків у 2023 році саме по собі не свідчить про вчинення нею адміністративного правопорушення у 2023 році. Як убачається з акта документальної перевірки, порушення, встановлені контролюючим органом, стосуються господарських операцій та показників бухгалтерського і податкового обліку за 2020 рік, 2021 рік та І квартал 2022 року. При цьому подальше перенесення відповідних збитків та формування податкових показників у наступних податкових періодах, у тому числі у 2023 році, є наслідком відображення показників, сформованих у попередніх періодах, а не самостійним фактом вчинення адміністративного правопорушення у 2023 році. Отже, пов`язування податкових наслідків, які виникли у 2023 році внаслідок перенесення показників попередніх періодів, із її відповідальністю як головного бухгалтера є безпідставним, оскільки на момент формування первинних показників, щодо яких контролюючим органом встановлено порушення, ОСОБА_1 не перебувала на відповідній посаді та не виконувала обов`язків головного бухгалтера.

Будь-яких інших доказів на підтвердження провини ОСОБА_1 матеріали провадження не містять.

Протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

У відповідності до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015року у праві №5-рп/2015 визначено, що у наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, оскільки докази не можуть ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачяться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважаю, що матеріалами справи не підтверджено в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, ст. 163-1, 247, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя Антоніна Кваша