Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №759/23126/25 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/23126/25

пр. № 2/759/2678/26

08 вересня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Валинкевич В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, у якій позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 19609,09 грн та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 є наймачем кв. АДРЕСА_1 на підставі ордеру №031719 серія Б на жиле приміщення від 08.07.2002. Вказаний ордер виданий громадянину ОСОБА_1 на сім?ю, що складається з чотирьох осіб: він, ОСОБА_2 (дружина), ОСОБА_3 (дочка), ОСОБА_3 . Будинкоуправління №1 з 01.04.2017 року є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 . Даний будинок переданий на баланс Будинкоуправління №1 з балансу Будинкоуправління №12 наказом Міністерства оборони України №695 від 16.12.2016 «Про передачу житлового фонду будинкоуправлінь Київського квартирно-експлуатаційного управління» будинків, споруд і території військового містечка № НОМЕР_1 від 31.03.2017, Акт приймання-передачі основних засобів від 01.04.2017 року. Проте, відповідачі своїх обов?язків по оплаті житлово-комунальних послуг надежним чином не виконують в повному обсязі, а саме періодично, вибірково, частково оплачують Будинкоуправлінню №1 за надані ним житлові послуги, що призвело до утворення заборгованості за період з 01.04.2021 по 30.06.2025. Будинкоуправління АДРЕСА_1 у свою чергу, належним чином виконує свої обов?язки по наданню житлових послуг (послуг з управління багатоквартирним будинком, вивезення побутових відходів) мешканцям будинку АДРЕСА_1 , в тому числі і відповідачам. Відповідачі користуються квартирою АДРЕСА_1 і також є споживачами житлових послуг, які надаються Будинкоуправлінням АДРЕСА_1 та повинні їх оплачувати своєчасно, та в повному обсязі. У зв`язку з неналежною оплатою відповідачами житлових послуг, наданих позивачем, заборгованість ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 . Будинкоуправлінню №1 станом на 30.06.2025 становить 15384,35 грн. Період заборгованості відповідачів перед позивачем з 01.04.2021 по 30.06.2025, а також позивачем нараховано інфляційну складову у розмірі 3334,55 грн та 3% річних у розмірі 890,19 грн., що загалом становить 19609,09 грн. Відповідачі з 01.04.2021 оплачують Будинкоуправлінню №1 комунальні послуги, однак не в повному обсязі, що свідчить про визнання ними свого боргу та обов?язку перед позивачем, а тому дана позовна заява подана в межах строків позовної давності.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду відповідачам надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.

Позивачу направлялася копія ухвали про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Відповідачам направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

05.11.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимогах в повному обсязі, зважаючи на те, що ОСОБА_1 з 08.07.2002 року заселився в квартиру АДРЕСА_1 на підставі ордеру на зайняття жилого приміщення № 031719 серії Б на підставі Розпорядження Солом`янської РДА. А вже з 29.01.2003 року дана квартира була передана із власності Міністерства оборони України шляхом приватизації її відповідачами в рівних частках, згідно Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 29.01.2003 року. Тим самим, ОСОБА_1 змінив свій статус з наймача на власника даної нерухомості. Щодо даної ситуації, позивач був повідомлений з моменту приватизації квартири, але в своєму позові все одно зазначає, як відповідача, так і інших відповідачів - наймачами, та застосовує норми законодавства як для наймачів квартир, а не щодо власників нерухомості. Тим самим, позивач навмисно вводить в оману учасників справи та показує свою халатність й незацікавленість у правовому вирішенні конфліктної ситуації, а тільки у стягненні неправомірно нарахованого боргу. Позивач має дав різних статуси, які стосуються будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме «балансоутримувач» та «надавач житлово- комунальних послуг». Якщо по першому статусі дана структура діє як представник МОУ, то в другому статусі він є самоствйним Господаріюючим суб?єктом , який має діяти на підставі договору зі споживачами послуг. В даній судовій справі, Будинкоуправління №1 Київського квартирно- експлуатаційного управління Міністерства оборони України не представляє інтереси Міністерства оборони України, а діє як окремий суб`єкт правового поля. Більше 87% квартир в будинку АДРЕСА_1 на сьогоднішній день знаходяться у власності мешканців даного. А тому, твердження позивача, що вони мають утримувати нерухоме майно, яке перебуває в його віданні, на балансі або обслуговуванні в належному технічному та санітарному стані, забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання житлових будинків, гуртожитків, забезпечення благоустрою, а також створення нормативних житлово-побутових умов для проживання - стосується саме тих квартир, які не приватизовані або є службовими і входять у власність Міністерства оборони України, а з іншими діяти лише за укладеними договорами з їх власниками. Відповідач вважає, що його права, як споживача житлово-комунальних послуг порушені позивачем, оскільки з 01 квітня 2017 року і по теперішній час позивач у незаконний спосіб включив його до рахунків-повідомлень про сплату житлово-комунальних послуг послугу з управління багатоквартирним будинком та послугу з вивезення твердих побутових відходів і визначив ціни/тарифи на ці послуги без погодження із споживачами - власниками житла. З 10.06.2018 року Законом України від 09.11.2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» визначено нову класифікацію житлово-комунальних послуг і такої послуги, як утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не передбачено. Натомість визначено послугу з управління багатоквартирним будинком, ціна на яку визначається за згодою сторін і не підлягає державному регулюванню. Однак позивач продовжував надавати послуги прибудинкових територій до 2022 року. У будинку за адресою АДРЕСА_1 управитель не був обраний, тому там мають продовжуватись діяти попередньо укладені договори, а саме розпорядження виконавчого органу Київської міської державної адміністрації від 01.06.2018 року № 937 та мають надаватись послуги саме з утримання будинків та прибудинкових територій з установленими у розпорядженні тарифами. Саме тому, відповідач, завжди ставився до своїх обов`язків сумлінно і сплачував повну суму за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ту суму, яка була визначена вищезгаданим розпорядженням Київської міської ради. Про що є доказом й сам розрахунок позивача, який він надав при поданні позву, де зазначено, що відповідач сплачував кошти за надані послуги кожного місяця. Позивач же, самостійно почав змінювати тарифи на свої послуги та змінювати їх вид. Доказом цього є квитанція станом на 01.02.2022 року, де було додано до послуги з Утримання будинків та прибудинкових територій ще й послугу з управління багатоквартирним будинком, встановивши для цього нові тарифи. А вже в квитанції від 01.07.2022 року послуга з Утримання будинків та прибудинкових територій була прибрана. Тобто, позивач, самовільно вирішив змінити умови договору в частині тарифів та предмету наданих послуг, без попередніх погоджень та укладення договорів.

10.11.2026 року представник позивача подав відповідь на відзив, у якому зазначив, що позовна заява подана до відповідачів як до наймачів квартири АДРЕСА_1 , та як до споживачів житлово комунальних послуг. На момент подання позовної заяви у розпорядженні Будинкоуправління №1 був лише ордер № 031719 серія Б на жиле приміщення від 08.07.2002, на підставі якого відповідачі заселилися в згадану вище квартиру. У Будинкоуправління № 1 відсутнє Свідоцтва про право власності на житло від 29.01.2003 про приватизацію відповідачами квартири і не може бути, оскільки Будинкоуправління № 1 не приймало розпорядження про приватизацію; не видавало Свідоцтво про право власності на житло; не здійснювало реєстрацію права власності на квартиру; не є органом, в якому зберігаються документи про приватизацію. Відповідач не надав до відзиву доказів, які б підтверджували, що він, як власник квартири АДРЕСА_1 , повідомив і надіслав відповідні документи Будинкоуправлінню № 1 про приватизацію ним квартири та про зміну його статусу з наймача на власника. Більше того, представником позивача перевірялося в порядку безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформація в Реєстрі про власників квартири АДРЕСА_1 . Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про квартиру АДРЕСА_1 та про її власників. Отже, всупереч зміненому законодавству відповідачі не зареєстрували після 2013 року своє право власності на квартиру, набуте ними ще в 2003 році. Разом з тим, незважаючи на те, що після відкриття провадження у справі відповідач надав до суду документ, що підтверджує його право власності та право власності відповідачів на квартиру, підстави позову залишаються незмінними, оскільки і наймачі, і власники нерухомого майна є споживачами житлово-комунальних послуг та зобов`язані їх оплачувати щомісячно у відповідності до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ від 09.11.2017 (далі - Закон № 2189-VІІІ). Також у позові містяться детальні посилання на конкретні статті Закону № 2189-VІІІ, якими визначений обов`язок споживачів житлово-комунальних послуг оплачувати їх щомісячно. Одночасно, підтвердження відповідачем права власності відповідачів на кв. АДРЕСА_1 дає позивачу підстави для посилання на норми Цивільного кодексу України, які зобов`язують власників нерухомого майна утримувати його, сплачувати платежі та нести відповідальність перед третіми особами за порушення своїх зобов`язань. Отже, виходячи із змісту наведених законодавчих норм, набуття права власності на певне майно породжує виникнення не тільки прав, а й обов`язків щодо його належного утримання та експлуатації. Таким чином, згідно зазначених вище норм ЦК України, відповідачі, які є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , несуть солідарні зобов`язання перед Будинкоуправлінням № 1 з оплати житлово-комунальних послуг. Також додав, що співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 на даний час не обрали жодної з моделей договірних відносин з виконавцем житлової послуги - послуги з управління будинком. У зв`язку з цим, Будинкоуправління №1 відповідно до пункту 4 статті 13 Закону № 417-VІІІ продовжує надавати співвласникам будинку АДРЕСА_1 послуги з управління будинком так як було визначене виконавцем послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у будинку АДРЕСА_1 . В свою чергу, співвласники будинку АДРЕСА_1 відповідно до пункту 5 статті 13 Закону № 417-VІІІ продовжують відшкодовувати Будинкоуправлінню №1 витрати на управління до моменту створення ОСББ або прийняття рішення про форму управління багатоквартирним будинком. Будинкоуправління АДРЕСА_1 не є самопризначеним управителем багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 . З 2017 року позивач надає мешканцям будинку АДРЕСА_1 одну і ту ж житлову послугу, назва якої змінилася в силу зміни законодавства. Раніше ця послуга називалася послуга утримання будинків та прибудинкової території, зараз послуга називається послуга з управління багатоквартирним будинком. З 01.04.2021 року Будинкоуправління № 1 вимушене було відкореговувати ціну на послугу управління будинком АДРЕСА_1 . Метою коригування тарифу було забезпечення відшкодування у повному обсязі економічно обґрунтованих уже понесених та планованих витрат, що враховуються під час визначення повної собівартості послуг, запланованого податку на додану вартість та інших обов`язкових платежів. Також, відповідач обґрунтовує свою позицію нормативним актом, який втратив чинність. Більше того, відповідач переконаний, що діє правомірно, оплачуючи послуги по тарифу, який відмінений органом виконавчої влади ще в 2019 році. Відповідач також зазначає про те, що позивачем надано не в повному обсязі та в неналежній кількості послуги. Проте, відповідач жодного разу не звертався до Будинкоуправління № 1 з претензіями щодо ненадання чи неналежного надання послуг. Доказів ненадання чи надання послуг в неповному обсязі відповідач не надає. Навпаки відповідачі оплачували надані послуги, хоч і частково, а отже погоджувалися з якістю та повнотою їх надання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі ордеру №031719 серія Б на жиле приміщення від 08.07.2002. ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_1 , який виданий на сім?ю, що складається з чотирьох осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (дружина), ОСОБА_3 (дочка), ОСОБА_3 (дочка).

Будинкоуправління АДРЕСА_1 з 01 квітня 2017 року є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 . Даний будинок переданий на баланс Будинкоуправління №1 з балансу Будинкоуправління №12 наказом Міністерства оборони України №695 від 16.12.2016 «Про передачу житлового фонду будинкоуправлінь Київського квартирно-експлуатаційного управління» Додаток №1 до наказу, Акт приймання (передачі) будинків, споруд і території військового містечка № НОМЕР_1 від 31.03.2017, Акт приймання-передачі основних засобів від 01.04.2017).

Згідно Положення Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (нова редакція), затвердженого наказом начальника Київського квартирно-експлуатаційного управління №56 від 31.03.2017, Будинкоуправління №1 є державною госпрозрахунковою установою Міністерства оборони України, заснованою на державній власності та створеною на підставі директиви МО України від 31.07.98 №Д-115/1/0350, призначене для утримання нерухомого майна, яке перебуває в його віданні, на балансі або обслуговуванні на підставі відповідних договорів, в належному технічному та санітарному стані, забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання житлових будинків, гуртожитків, забезпечення благоустрою, а також створення нормальних житлово-побутових умов для проживаючих.

Будинкоуправління АДРЕСА_1 є самостійним господарюючим суб?єктом, від свого імені надає житлово-комунальні послуги по будинках, які знаходяться на обслуговуванні.

У період з 01.04.2021 по 31.05.2023 вартість послуги з управління багатоквартирним будинком - 569,86 грн, розраховувалася згідно ціни на послугу з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , встановленої в розмірі 7,97 за 1 м* загальної площі (7,97 грн ? 71,5 м? = 569,86 грн). Така ціна встановлена наказом начальника підприємства (будинкоуправління) Будинкоуправління N? 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України №9 від 05.03.2021 «Про встановлення ціни на послуги».

У період з 01.06.2023 по 30.04.2024 вартість послуги з управління багатоквартирним будинком - 630,63 грн, розраховувалася згідно ціни на послугу з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , встановленої в розмірі 8,82 за 1 м2 загальної площі (8,82 грн х 71,5 мг = 630,63 грн). Така ціна встановлена наказом начальника Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України №15 від 01.06.2023 «Про встановлення ціни послуг».

У період з 01.05.2024 по 30.06.2025 вартість послуги з управління багатоквартирним будинком - 724,30 грн, розраховувалася згідно ціни на послугу з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , встановленої в розмірі 10,13 за 1 м загальної площі (10,13 грн ? 71,5 м = 724,30 грн). Така ціна встановлена наказом начальника підприємства (будинкоуправління) Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України №13 від 01.04.2024 «Про встановлення ціни послуги з управління».

Вартість послуги з вивезення побутових відходів не включена в загальну вартість послуги з управління багатоквартирним будинком, а зазначається окремо (100,00 грн; 140,00 грн).

Для забезпечення мешканців будинку АДРЕСА_1 послугами з технічного обслуговування ліфтів Будинкоуправління №1 03.04.2017 уклало з Дочірнім підприємством «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «ЛІФТ-3» Договір на технічне обслуговування ліфтів №265/17. 01.07.2022 Будинкоуправління №1 уклало аналогічний Договір на технічне обслуговування ліфтів №107/22 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «УКРЛІФТ». З 01.08.2023 послуги з технічного обслуговування ліфтів надаються згідно Договору на технічне обслуговування ліфтів №516/23 від 01.08.2023, укладеним з Дочірнім підприємством «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «ЛІФТ-3». Відповідно до умов даних договорів виконавець

Дочірнє підприємство «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «ЛІФТ-3»,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «УКРЛІФТ») приймає на себе обов?язок по організації та виконанню робіт з технічного обслуговування ліфтів на об?єктах замовника (Будинкоуправління №1). Будинок АДРЕСА_1 включений до загального переліку будинків, яким надається послуга з технічного обслуговування ліфтів за вказаними Договорами.

Дератизація підвалів та прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 проводиться Приватним підприємством «ДЕЗ-КА» на підставі Договору на проведення дератизаційних і дезінсекційних робіт №14 від 01.01.2021, укладеного з Будинкоуправлінням №1.

Поливання дворів, клумб і газонів, а також задоволення власних потреб у водопостачанні та водовідведенні мешканців будинку АДРЕСА_1 на підставі Договору №01078/9-10 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєдиані мережі від 26.04.2019. укладеного з Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал».

Електропостачання місць ліфтів будинку АДРЕСА_1 загального користування, підвалів, електропостачання забезпечується Будинкоуправлінням №1 28.12.2018 відповідно до Договору про постачання електричної енергії споживачу N? 35038018 ПІВ від укладеного з ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ».

Послуги з вивезення твердих побутових відходів надаються Будинкоуправлінням №1 мешканцям будинку АДРЕСА_1 згідно наступних договорів: Договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення) №15 01.01.2021 року, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТПК ЕКОСВІТ»;

Договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операція поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення) № 2207-01 від 01.07.2022, ФОП ОСОБА_5 .

Договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання. перевезення, знешкодження, захоронення) №2308-01 від 01.08.2023, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІК ЕКО СВІТ». Відповідно до умов даних договорів послуги з вивезення побутових відходів надаються в тому числі і за адресою: АДРЕСА_1 .

В ціну на послугу з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 включена вартість комісії ГЕРЦ згідно наступних договорів: Договір №300/НП від 04.01.2021 про надання послуг, укладений з Комунальним концерном «Центр комунального сервісу», Договір №220101-364 від 01.01.2022 про надання послуг, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕРЦ».

Будинкоуправлінням АДРЕСА_1 . Так, у 2023 році проведені аварійні роботи по прочищенню дощової мережі 50мп. та колодязів, що підтверджується Рахунок 08/08 від 08.08.2023, Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №0908.

Крім зазначеного вище, мешканцям будинку АДРЕСА_1 , в тому числі і відповідачу, надаються наступні послуги: послуги техніка-доглядача; послуги робітника з комплексного прибирання та обслуговування будинку: послуги електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування; послуги слюсаря-сантехніка: послуги робітника з комплексного ремонту; послуги електрозварювальника, послуги покрівельника.

Відповідачі користуються квартирою АДРЕСА_1 , а також, є споживачами житлових послуг, які надаються Будинкоуправлінням АДРЕСА_1 , та повинні їх оплачувати своєчасно і в повному обсязі.

Враховуючи суму заборгованості відповідачів - 15 384,35 грн та період, за який виникла така заборгованість: з 01.04.2021 по 30.06.2025, Позивачем нараховано: інфляційну складову боргу у розмірі - 3 334,55 грн; ??3 % річних у розмірі 890,19 грн.

Позивачем зазначено, що при здійсненні розрахунку інфляційних витрат та трьох відсотків річних застосовано мораторій на нарахування санкцій за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг у період дії воєнного стану.

Відповідно до положень частини першої статті 68 Житлового кодексу України від 30.06.1983 №5464-Х наймач зобов?язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно статті 64 Житлового кодексу України члени сім?ї наймача, які проживають разом з ним. користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов?язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім?ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов?язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім?ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.

Отже, виходячи із змісту наведених законодавчих норм, набуття права користування житловим приміщенням породжує виникнення у наймача та членів його сім?ї не тільки прав, а й обов?язків щодо його належного утримання та експлуатації.

Відповідності до пункту 5 частини першої статті 1 Закону № 2189-VII житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях. будинках 1 спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

До житлово-комунальних послуг згідно статті 5 Закону № 2189-V11 належать: житлова послуга - послуга з управління будинком, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Суб?єктами правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг відповідно до частини першої статті 6 закону № 2189-VIII є споживачі (індивідуальні та колективні) управитель, виконавці комунальних послуг.

Як установлено у пункті 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об?єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно частини першої статті 9 Закону N 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця. якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що передумовою виникнення у особи обов?язку сплачувати за житлово-комунальні послуги є факт користування нерухомим об?єктом та отримання житлово-комунальних послуг.

Відповідачі користуються квартирою АДРЕСА_1 , а Будинкоуправління №1 у свою чергу своєчасно та в повному обсязі надає житлово-комунальні послуги належної якості Відповідачам.

Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, а також запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (пункти 4, 5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України).

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Як передбачено частиною першою статті 356 ЦК України спільною частковою власністю є власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном (частина перша статті 360 ЦК України).

У ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В порядку, передбаченому статтею 540 ЦК України, якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі

неподільності предмета зобов`язання.

Згідно статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, згідно зазначених вище норм ЦК України, відповідачі, які є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , несуть солідарні зобов`язання перед Будинкоуправлінням № 1 з оплати житлово- комунальних послуг.

Особа, яка є власником приміщення у будівлі, в якій створено ОСББ, зобов?язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна.

З моменту набрання чинності Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII (далі - Закону №417-VІІІ) в Україні можливі лише три форми управління спільним майном: здійснення управління багатоквартирним будинком силами безпосередньо співвласників, створення ОСББ - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, залучення управителя (стаття 9 Закону № 417-VІІІ).

Частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 на даний час не обрали жодної з моделей договірних відносин з виконавцем житлової послуги - послуги з управління будинком.

У зв`язку з цим, Будинкоуправління №1 відповідно до пункту 4 статті 13 Закону №417-VІІІ продовжує надавати співвласникам будинку 34-А послуги з управління будинком так як було визначене виконавцем послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у будинку АДРЕСА_1 .

У свою чергу, співвласники будинку АДРЕСА_1 відповідно до пункту 5 статті 13 Закону № 417-VІІІ продовжують відшкодовувати Будинкоуправлінню № 1 витрати на управління до моменту створення ОСББ або прийняття рішення про форму управління багатоквартирним будинком.

У відповідності до положень ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов?язання.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Обґрунтованих доказів тому, що вказані послуги відповідачем отримано не було, претензій чи скарг з приводу повноти, обсягу та якості наданих послуг, тарифів від нього на адресу позивача, а також на адресу суду не надходило.

Щодо позиції відповідача, що позивач у незаконний спосіб включив до рахунків повідомлень послугу з управління багатоквартирним будинком та послугу з вивезення твердих відходів та визначив ціни/тарифи на ці послуги без погодження та вважає, що позивач є самопризначеним управителем будинку, слід зазначити.

Позивач надає послуги з управління будинком АДРЕСА_1 на підставі пункту 4 статті 13 Закону № 417-VІІІ, оскільки співвласники даного будинку в порушення вимог Закону України «Про житлово- комунальні послуги», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» до цього часу самостійно на визначитися, як вони управлятимуть своїм будинком та не обрати жодної із визначених законодавством

моделей договірних відносин з виконавцями житлово-комунальних послуг.

Згідно зазначених обставин, Будинкоуправління № 1 не є самопризначеним управителем багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 .

З 2017 року позивач надає мешканцям будинку АДРЕСА_1 одну і ту ж житлову послугу, назва якої змінилася в силу зміни законодавства. Раніше ця послуга називалася послуга утримання будинків та прибудинкової території, а зараз така , послуга називається, як послуга з управління багатоквартирним будинком.

Внаслідок чого, відповідач безпідставно зазначає, що Будинкоуправління №1 ніби то запровадило нову послугу - послугу з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 .

В рахунках-повідомленнях послуга утримання будинків та прибудинкової території була з часом виключена та замінена на послугу з управління багатоквартирним будинком для приведення у відповідність з чинним законодавством. Заміна назви послуги з однієї на іншу відбувалася вручну спеціалістом по кожному споживачу окремо, де потрібно було крім іншого враховувати заборгованість та пеню кожного споживача.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Як було досліджено вище на підтвердження своїх доводів позивач надав суду розрахунок заборгованості.

Судом встановлено, що заборгованість відповідачів за спожиті житлово-комунальні послуги в загальному розмірі складає 19609,09 грн.

Суд зазначає, що відповідачі доводів позивача про вказану заборгованість не спростували, контррозрахунку заборгованості не зробили, доказів сплати заборгованості не подали, факт ненадання позивачем відповідних послуг - не довели.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 (провадження № 12-95гс20) у процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини. Відповідно, звертаючись із позовом на захист свого порушеного права, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов`язку та зміст цього обов`язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини. У свою чергу процесуальні обов`язки відповідача полягають також у здійснені ним активних процесуальних дій, наведенні доводів та наданні доказів, що спростовують існування цивільного права позивача. Тож виходячи з принципу змагальності сторін у процесі на позивача за загальним правилом розподілу тягаря доказування не може бути покладено обов`язок доведення обставин, за які відповідає відповідач, зокрема, якщо відповідач нехтує своїми процесуальними обов`язками.

При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 № 913/618/21, у справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.

Позивачем у справі, що є предметом розгляду, доведено обставини, на які він посилався на підтвердження своїх вимог в частині наявності підстав для стягнення заборгованості і його розміру.

При цьому, як зазначалось, доказів, які б спростували визначений позивачем розмір заборгованості, відповідачі в ході судового розгляду справи не надали, як і не надали доказів належного виконання ними зобов`язань по сплаті за житлово-комунальні послуги.

Зважаючи на викладене, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі - 19609,09 грн підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних витрат суд враховує наступне.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що правовідносини, які передбачають обов`язок споживача оплатити фактично надані житлово-комунальні послуги та право замовника послуг вимагати відповідної плати, є за своєю правовою природою грошовим зобов`язанням, тому за прострочення його виконання підлягають застосуванню наслідки, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми (висновки Верховного Суду України викладені у постанові від 30.10.2013 у справі за № 6-59цс13).

Перевіривши розрахунок інфляційного збільшення та 3% річних, наданий позивачем, судом встановлено вірність здійсненого нарахування. Вказаний розрахунок суд покладає в обґрунтування рішення, оскільки він виконаний за вірними формулами, з урахуванням статистичних даних про індекси інфляції за період прострочення і не спростований відповідачами.

Отже, на підставі досліджених судом доказів судом встановлено, що вимоги позивача є обґрунтованими, а отже позов підлягає задоволенню в повному обсязі в межах заявлених позовних вимог.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В порядку ст. 141 ЦПК України суд вважає на необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача сплачений останнім судовий збір за звернення до суду у розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 322, 526, 625 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (код за ЄДРПОУ 24969846) заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 19609 (дев?ятнадцять тисяч шістост дев?ять) грн 09 коп.

Стягнути у рівних частинах з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (код за ЄДРПОУ 24969846) судовий збір у розмірі 757 грн. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Дата складення судового рішення 08.09.2026.

Суддя Ключник А.С.