Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №753/18199/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18199/26

провадження № 3/753/5208/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Скуба А.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

26 липня 2026 року приблизно о 15 год. 46 хв. водій ОСОБА_1 був зупинений за порушення правил дорожнього руху на блок посту КП503 за адресою Бориспільське шосе у м. Києві та встановлено, що останній керував автомобілем "Hyundai Tucson" д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, тіла, поведінка не відповідає обстановці, що склалася (занадто активний), неприродна блідість обличчя, зіниці очей занадто звужені. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, у лікаря - нарколога водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав та суду пояснив, що працівники поліції зупинили його у зв`язку з порушенням Правил дорожнього руху, а саме за керування транспортним засобом без пристебнутого паска безпеки. Працівник поліції склав щодо нього протокол за вказане порушення, в процесі складання протоколу він почав сперечатися з працівником поліції, після чого останній запропонував йому пройти огляд на стан сп"яніння. Оскільки він перебував у збудженому стані та нервував то не докінця зрозумів працівника поліції щодо виду огляду, який йому пропонувалося пройти. Він вважав, що мова йде про огляд на стан алкогольного сп`яніння, та погодився пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу, однак наполягав на необхідності забезпечення присутності двох понятих, оскільки, на його думку, бодікамера працівника поліції не була увімкнена.

ОСОБА_1 також пояснив, що про складання щодо нього протоколу за ст. 130 КУпАП зрозумів лише після того, як працівник поліції відсторонив його від керування транспортним засобом.

Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що не вживає алкогольних напоїв та наркотичних засобів, а тому, якби одразу зрозумів, що йому пропонується пройти огляд саме на стан наркотичного сп`яніння та, що відмова від його проходження тягне за собою адміністративну відповідальність, він обов`язково погодився б пройти такий огляд.

Представник ОСОБА_1 адвокат Китаєв І.Ю. подав до суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, а протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 729541 від 26.07.2026 року просив скасувати.

В обґрунтування своєї позиції представник зазначив, що наданий до матеріалів справи відеозапис з нагрудної камери працівника поліції розпочинається вже після зупинки транспортного засобу та початку спілкування поліцейського з ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, на думку захисту, за його змістом неможливо встановити фактичні обставини зупинки транспортного засобу, точний час зупинки та безпосередню причину її здійснення. Зазначив, що у матеріалах справи відсутній безперервний відеозапис, який би підтверджував факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом "Hyundai Tucson" д.н.з НОМЕР_1 , з непристебнутим паском безпеки.

Представник також вказав, що ОСОБА_1 визнав факт непристебнутого паска безпеки та просив працівника поліції надати можливість ознайомитися з відеозаписом, на якому зафіксовано відповідне порушення Правил дорожнього руху, однак, за твердженням захисту, такої можливості йому надано не було. При цьому працівником поліції було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення за порушення Правил дорожнього руху.

Щодо обставин, які стали підставою для складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, представник зазначив, що між ОСОБА_1 та працівником поліції виник конфлікт, після чого, на думку захисту, працівник поліції міг упереджено поставитися до ОСОБА_1 та без достатніх підстав вказати на наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння. При цьому ОСОБА_1 перебував у стресовому та емоційному стані, неправильно зрозумів запропонований йому вид огляду та наполягав на присутності двох свідків, оскільки вважав, що нагрудна камера працівника поліції не здійснює відеозапис.

Представник наголосив, що із наданого суду відеозапису не вбачається безпосередньої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. Навпаки, за твердженням захисту, з відеозапису вбачається, що останній погоджувався пройти огляд, однак наполягав на його проведенні за участю двох свідків. На думку представника, за відсутності належної та безперервної відеофіксації така вимога відповідала положенням ч. 2 ст. 266 КУпАП.

Крім того, представник послався на положення ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, зазначивши, що процедура проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння має свої особливості. На думку захисту, працівник поліції не забезпечив належного проведення процедури огляду та направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я.

Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, представник зазначив, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є безумовним доказом вини особи, а підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами. Також наголосив, що всі сумніви щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, мають тлумачитися на її користь.

Представник звернув увагу суду на те, що матеріали справи, на його думку, не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували як законність зупинки транспортного засобу, так і факт вчинення ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху, що стало підставою для подальших вимог працівника поліції, а також факт його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Також представник послався на судову практику Верховного Суду та апеляційних судів щодо необхідності дотримання працівниками поліції встановленої законом процедури огляду водія на стан сп`яніння та оцінки доказів у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного представник просив суд закрити провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та скасувати протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 729541 від 26.07.2026 року.

Крім того, представник заявив клопотання про продовження строку розгляду справи з метою отримання та долучення результатів лабораторного дослідження волосся ОСОБА_1 на предмет наявності в його організмі наркотичних та психоактивних речовин. В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а наполягав на його проведенні відповідно до встановленої процедури. На думку сторони захисту, інспектором Струком В.М. не було чітко запропоновано ОСОБА_1 проїхати до закладу охорони здоров`я, що підтверджується відеозаписом із боді-камери, а результат зазначеного вище лабораторного дослідження має важливе значення для розгляду справи прор адміністративне правопорушення.

Також представник зазначив, що ОСОБА_1 вину не визнає, заперечує вживання наркотичних речовин та перебування 26.07.2026 у стані наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим ним ініційовано та оплачено відповідне лабораторне дослідження. За твердженням сторони захисту, його результати можуть мати істотне значення для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, представник послався на відсутність, на його думку, на відеозаписах із бодікамери належної фіксації об`єктивних ознак наркотичного сп`яніння та зазначив, що 07.09.2026 біологічний матеріал буде передано до лабораторії у Федеративній Республіці Німеччина для проведення відповідного дослідження.

У зв`язку з викладеним представник просив продовжити строк розгляду справи для забезпечення можливості отримання та долучення зазначених результатів дослідження.

Дослідивши дані, які відображено у протоколі про адміністративне правопорушення, картці обліку, направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції, взявши до уваги доводи адвоката, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 судам слід ураховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП під час огляду осіб на стан сп`яніння поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, які не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України «поза розумним» сумнівом доведена в судовому засіданні, оскільки комплекс досліджених у судовому засіданні доказів вказує на те, що ОСОБА_1 вжив всіх заходів для того, щоб на вимогу працівників поліції не пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння та від проходження такого огляду відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, а відповідно вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується постановою серії ЕНА № 7617204 від 26.07.2026 про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яка в установленому порядку не оскаржувалась. Крім того, факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечувався.

Щодо ознак наркотичного сп"яніння то із відеозапису чітко вбачається, що серед іншого, поведінка ОСОБА_1 безумовно не відповідає обстановці, що склалася, він цілеспрямовано провокує конфлікт та суперечку із працівником поліції, близько десятка разів зазначає, що бодікамера працівника поліції не працює, при тому, що останній йому кілька разів повідомляє, що ведеться безперервний відеозапис, та вживає інших цілеспрямованих заходів, щоб на вимогу працівника поліції не пройти огляд на стан сп"яніння, що є порушенням п.2.5 ПДР України.

Щодо клопотання представника про продовження строку розгляду справи для проведення лабооаторного дослідження та встановлення факту не перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, суд зазначає, що така обставина не має значення для вирішення даної справи, оскільки ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, а не за керування транспортним засобом у стані сп`яніння. Відтак предметом доказування є факт законної вимоги поліцейського про проходження огляду та відмови від його проходження, а не факт перебування у стані наркотичного сп`яніння.

За таких обставин, суд відмовив у задоволенні клопотання представника.

Слід зазначити, що після цього представник намагався з"ясувати чи ведеться аудео та відеофіксація судового засіданні, та судом йому було роз"яснено, що така фіксація не ведеться оскільки не було заявленого відповідного клопотання, однак уже після закінчення розгляду справи, представником було подано клопотання про надання копії аудео та відеозапису судового засвідання.

Також слід зазначити, що позиція самого ОСОБА_1 та його представника є непослідовною, надуманою та направлено виключно на уникнення відповідальності за адміністративне правопорушення із підвищеним рівнем суспільної небезпеки.

Так, розуміючи, що відносно нього складено протоколо про адмівністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, ОСОБА_1 мав можливість одразу після цього звернутися до медичного закладу для проходження огляду на стан сп"яніння, однак він цього не зробив, а для формування позиції з метою уникнення адміністративної відповідальності звернувся до приватної лабораторії лише 03.09.2026 року, тобто більше ніж через місяць після складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Щодо позиції ОСОБА_1 про те, що якщо б він розумів, що відмова від проходження огляду на стан сп"яніння тягне за собою адміністративну відповідальність, він обов`язково погодився б пройти такий огляд, то слід зазначити, що така позиція, в першу чергу, підтверджує самим ОСОБА_1 факт відмови від проходження огляду на стан сп"яніння, а в другу чергу не може слугувати жодним виправданням, оскільки ОСОБА_1 є водієм і повинен знати, використовувати і дотримуватися ПДР України, в тому числі п.2.5 ПДР України.

Таким чином, аналіз досліджених у судовому засіданні доказів, дозволяє суду прийти до безумовного висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України тиа порушення вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Частиною 2 ст. 33 КУпАП передбачено, що суд при накладенні стягнення за адміністративні правопорушення, враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, майновий стан правопорушника, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність правопорушника та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 130 України з позбавленням права керувати транспорними засобоми, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок на користь держави.

Керуючись ст. ст. 283, 284, 300, 301, 304, 307, 308, КУпАП України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 н.м.д.г., що складає 17 000 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок на користь держави.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя: