Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №201/2332/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2376/26 Справа № 201/2332/26 Суддя у 1-й інстанції - Гончаренко В. М. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., переглянувши апеляційну скаргу захисника Волошиної К.Ю., на постанову Соборного районного суду міста Дніпра від 17 березня 2026 року, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 17 березня 2026 року ОСОБА_2 визнано винною за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

Районним судом встановлено, що ОСОБА_2 25 січня 2026 року о 02 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем «БМВ», д/н НОМЕР_1 , рухалась в районі буд. № 2 по вул. Олеся Гончара в м. Дніпрі з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), після чого, будучи зупиненою співробітником поліції, ухилилась від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у відповідності до встановленого порядку, шляхом відмови від його проходження на вимогу останнього із застосуванням технічних засобів відеозапису, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду та закрити справу стосовно ОСОБА_1 за відсутності складу правопорушення. Захисник вказує про порушення процедури огляду, так як її підзахисній було запропоновано пройти огляд на місці без повідомлення ознак сп`яніння, на що ОСОБА_1 погодилася та пройшла такий, а з результатом не погодилася. Далі працівники поліції не доставили ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, а з відеозапису видно, як один з працівників порадив відмовитися щоб не втрачати час. Окрім цього, з відеозапису видно некоректну роботу пристрою “Драгер”. Справа розглянута без участі особи.

Також, захисник просить поновити строк, так як відсутні належні докази отримання судової повістки, а судове рішення направлено в електронний кабінет лише 30 липня 2026 року.

За правилами ст. 294 КУпАП, апеляційний перегляд здійснюється без участі ОСОБА_1 та її захисника, які знають про перегляд справи та від адвоката надійшла заява про перегляд без їх участі.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Вирішуючи питання про поновлення строку апеляційний суд враховує, що в матеріалах справи відсутні належні докази отримання ОСОБА_1 , а враховуючи, що рішення суду захисник отримала 30 липня 2026 року та в десятиденний термін подала апеляційну скаргу, тому можливо поновити строк.

За положеннями ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно особа, відносно якої складено протокол, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Проте, всупереч вказаних вимог закону, орган який склав протокол та долучив матеріали не довів в діях ОСОБА_1 наявність складу правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Так, порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння передбачений ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція №1452/735).

Апеляційний суд перевіряючи матеріали справи вважає, що в них не задокументовано в належний спосіб наявність ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , оскільки до протоколу не долучався Акт огляду особи або Направлення на огляд в заклад охорони здоров`я, враховуючи, що останній пропонувався проходження огляду в закладі охорони здоров`я. Зазначення ознак в протоколі на переконання апеляційного суду не є належним підтвердження, так як це суперечить положенням Інструкції №1452/735.

Крім цього, як видно з відеозапису, що ОСОБА_1 після зупинки працівники поліції запропонували пройти огляд на встановлення стану сп`яніння, на місці зупинки. Водійка не відмовилася, а пройшла огляд з результатом не погодилася. В той же час, до справи не долучено чек з приладу “Драгер”, який би підтверджував висунуте працівниками поліції обвинувачення.

Разом з цим, як видно з відеозапису, що після проходження огляду ОСОБА_1 на місці зупинки за допомогою приладу “Драгер” один з працівників розяснював процедеру проходження огляду, та повідомив також, що ОСОБА_1 має право відмовитися від проходження огляду, в той час коли це суперечить п. 2.5 ПДР України.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що процедура огляду стосовно ОСОБА_1 не дотримана, оскільки ознаки сп`яніння працівниками поліції не задокументовані належним чином, та фактично останній було роз`яснення право можливості відмовитися від проходження огляду.

Окрім цього, апеляційний суд враховує, що після складання під час складання матеріалів працівники поліції дозволили здійснити ОСОБА_1 керування транспортного засобу, що суперечить положенням ч.1 ст. 266 КУпАП.

З огляду на те, що не дотримано вимоги ст. 266 КупАП, Інструкції №1452/735, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою, суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), що передбачають: «ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його вчиненні. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать «за» чи «проти» тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення.

Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в не доведеності вини особи.

За наведених обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1ст. 130 КупАП.

Виходячи з викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню із закриттям провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити строк на оскарження захиснику Волошиній К.Ю. на оскарження постанови Соборного районного суду міста Дніпра від 17 березня 2026 року

Апеляційну скаргу захисника Волошиної К.Ю.— задовольнити.

Постанову Соборного районного суду міста Дніпра від 17 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік і стягнуто судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. - скасувати.

Закрити провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду Р.В.Мудрецький