Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №202/6508/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2386/26 Справа № 202/6508/26 Суддя у 1-й інстанції - Шофаренко Ю. Ф. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., за участю: захисника Щербини Є.М., переглянувши апеляційну скаргу останнього, на постанову Індустріального районного суду м. Дніпра від 24 липня 2026 року, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 24 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

Районним судом встановлено, що 21.06.2026 року о 06:23 год. за адресою: м. Дніпро, проспект Слобожанський, 1П, грн.. ОСОБА_1 , керував ТЗ Opel Zafira (pl) НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Водій погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, пройшов огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, результат – перебуває у стані алкогольного сп`яніння,- 0.29 проміле, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду та закрити справу стосовно ОСОБА_1 за відсутності складу правопорушення, так як останній зазначав працівникам поліції, що не вживав алкоголю, а поліцейські відразу запропонували пройти огляд не зазначивши ознак сп`яніння, які теж не зазначені в протоколі. При цьому, не взято до уваги, що алкотестер проходив калібрування більше ніж 6 місяців з дня подій. Крім цього, поліцейські не залучали свідків, які б могли підтвердити ознаки сп`яніння. Не вручалося ОСОБА_1 направлення на огляд в лікарню і такий огляд не пропонувався.

Під час перегляду захисник підтримав вимоги апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення учасника перегляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Вимогами ст. 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, зазначені вимоги закону судом 1-ої інстанції не дотримані в повному обсязі.

Статтею 130 ч.1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Тобто, однією із ознак правопорушення є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення 21.06.2026 року о 06:23 год. за адресою: м. Дніпро, проспект Слобожанський, 1П, грн.. ОСОБА_1 , керував ТЗ Opel Zafira (pl) НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Водій погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, пройшов огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, результат – перебуває у стані алкогольного сп`яніння,- 0.29 проміле, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст.130 КУпАП.

Натомість апеляційним судом встановлено, що матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_1 пройшов огляд у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

В даному випадку в матеріалах справи є відеозапис, але на ньому зафіксовано як працівники поліції зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , далі запитали чи вживав останній алкогольні напої, на що отримали відповідь від водія, що не вживав. Після чого, працівники поліції запропонували водієві пройти огляд, на що ОСОБА_1 погодився. Продувши прилад “Драгер” та встановивши результат 0.29 проміле, працівник поліції повідомив про складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, з вищевказаних обставин видно, що працівники поліції не здійснили дії на встановлення ознак алкогольного сп`яніння. При цьому, після проходження огляду на місці за допомогою приладу “Драгер”, працівники поліції не дізналися думки водія про його ставлення до результату, та вразі отримання незгоди з боку ОСОБА_1 не запропонував останньому пройти огляд в закладі охорони здоров`я. В той же час, працівник поліції відразу після проходження огляду на місці повідомив ОСОБА_1 про складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, не роз`яснивши наслідки, чим фактично позбавив водія права на захист. Тому при таких обставинах в силу ст. 266 КУпАП, вказаний огляд не можливо вважати законним, тому є недійсним.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, тому не можна погодитися з висновками суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відтак, апеляційний суд вважає, що у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду І інстанції скасувати, а провадження на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Щербини Є.М. — задовольнити.

Постанову Індустріального районного суду м. Дніпра від 24 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, та стягнуто судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. - скасувати.

Закрити провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду Р.В.Мудрецький