Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №202/6420/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2385/26 Справа № 202/6420/26 Суддя у 1-й інстанції - Шофаренко Ю. Ф. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро за участю:

особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Книш Т.Ю.

апеляційну скаргу захисника Книш Т.Ю., в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 24 липня 2026 року, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Оскарженою постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 184 КУпАП та накладено адміністративне правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 19 червня 2026 року ОСОБА_1 не виконала свої батьківські обов`язки по відношенню до неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого 28.05.2026 року останній спричинив фізичну біль малолітньому ОСОБА_3 , 2017 р.н., за адресою: АДРЕСА_2 , близько 16:20 год, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник Книш Т.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в протоколі та у постанові суду не зазначено в чому конкретно полягало ухилення від виконання обов`язків щодо виховання сина ОСОБА_1 , в яких діях вбачається ознаки ч. 1 ст. 184 КУпАП та у яких саме діях правопорушення вимог ч. 1, 2 ст. 150 СК.

Самі по собі наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, а в подальшому у постанові суду обставини, а саме те, що ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов`язків стосовно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2011 р.н., в результаті чого останній спричинив фізичний біль малолітньому ОСОБА_3 , 2017 р.н., не можуть бути достатньою підставою для висновку про те, що ОСОБА_1 , як мати, ухиляється чи не виконує покладені на неї обов`язки по вихованню дитини та своїми діями вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

Вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення має міститися посилання на відповідну частину статті 150 Сімейного кодексу України. За таких обставин, зазначених в постанові суду, в діях, які визнанні судом доведеними, ОСОБА_1 не доведено свідомого нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

Зазначає, що ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . Від вказаного шлюбу подружжя має 3 дітей, 2011, 2014 та 2025 років народження. Діти виховуються у повазі та любові як один до одного та і до оточуючих. Сім`я є внутрішньо-переміщеними особами з Донецької області, орендуються квартиру АДРЕСА_3 , має відповідний рівень достатку, кожна дитина забезпечена всім необхідним відповідно до віку, займаються гуртками, а батьки розвитком кожної дитини. На обліку сім`я не перебуває. ОСОБА_1 до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягалась. Неповнолітній ОСОБА_2 здобув базову середню освіту у Дніпровській гімназії № 147 ум. В. Чорновола ДМР. Відповідно до характеристики з навчального центру ОСОБА_2 за період навчання показав знання середнього рівня та достатнього рівня компетентності. Має добрий загальний розвиток. Систематично відвідував уроки, не пропускав без поважних причин. За характером спокійний, врівноважений. Під час навчання проявив себе дисциплінованим учнем. З дорослими ввічливий, у спілкуванні з дорослими завжди витриманий і тактовний. Батьки приділяють належну увагу вихованню та навчанню.

За таких обставин, вважає, що відсутні належні, допустимі, достатні та переконливі докази на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП , "поза розумним сумнівом".

В судовому засіданні ОСОБА_1 та захисник Книш Т.Ю. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, з викладених у ній підстав.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності та її захисника, які підтримали апеляційні вимоги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків вважатиметься невиконання безпосередньо обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

При цьому, як зазначалось вище, положеннями ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено відповідальність саме за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

На переконання апеляційного суду, судом першої інстанції належним чином не досліджено доказів наявних в матеріалах справи, таким надано неправильну та необґрунтовану оцінку.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення та постанови суду відносно ОСОБА_1 , де зазначено, що 19 червня 2026 року ОСОБА_1 не виконала свої батьківські обов`язки по відношенню до неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого 28.05.2026 року останній спричинив фізичну біль малолітньому ОСОБА_3 , 2017 р.н., за адресою: АДРЕСА_2 , близько 16:20 год.

Однак, таке твердження уповномваженої особи на складання протоколу та суду першої інстанції, не знайшло свого підтвердження в чому проявилася об`єктивна сторона, вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, зокрема те, чи взагалі ОСОБА_1 ухилялася від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання сина ОСОБА_2 (які саме дії вчинила чи не вчиняла ОСОБА_1 спрямовані на ухилення від виконання батьківських обов`язків), чи була заподіяна шкода інтересам сина ОСОБА_2 (адже потерпілими від вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, є неповнолітні особи, по відношенню яких здійснюється ухилення від виконання батьківських обов`язків), як цього вимагає диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Зазначений як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові суду першої інстанції опис події жодним чином не відображає ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Крім цього, необґрунтованим є зазначення в постанові суду першої інстанції, що потерпілим в цій справі є саме малолітній ОСОБА_3 , який, по перше, не пов`язаний жодними родинними зв`язками з ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 не є її сином, а ОСОБА_1 не є його матір`ю) та по друге, апеляційний суд наголошує, що потерпілими від вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП є неповнолітні особи по відношенню яких здійснюється ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Аналізуючи докази в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 апеляційний суд приходить до висновку про те, що є обґрунтований сумнів того, що ОСОБА_1 вчинила відносно свого неповнолітнього сина ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі Кобець проти України (з урахуванням первісного визначення принципу поза розумним сумнівом у справі Авшар проти Туреччини) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню як незаконна, а провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст .184 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Книш Т.Ю., в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – задовольнити.

Постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 24 липня 2026 року щодо ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, — скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Пістун