Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення порядку провадження господарської діяльності
Дата: 24 серпня 2026 р.
Справа: №208/6303/26
Суддя: Пістун А. О.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/803/2297/26 Справа № 208/6303/26 Суддя у 1-й інстанції - Данилів С. В. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2026 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду міста Кам`янського від 29 червня 2026 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 156 КУпАП,
В С Т А Н О В И В :
Оскарженою постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення:
- за ч. 1 ст.156 КУпАП у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок;
- за ч. 1 ст. 164 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
На підставі ст. 36 КУпАП, остаточно призначено ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з конфіскацією вилучених тютюнових виробів, згідно протоколу серії ВАД №951474 від 15.05.2026.
При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №963971 від 15.05.2026, 15.05.2026 о 16:00 год. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , у кіоску без назви здійснювала роздрібну торгівлю тютюновими виробами, не маючи ліцензії на даний вид діяльності на момент перевірки, чим порушила ст.7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності», за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №951474 від 15.05.2026, 15.05.2026 приблизно о 16:00 год., за адресою: АДРЕСА_2 , у кіоску без назви ОСОБА_1 здійснювала роздрібну торгівлю тютюновими виробами, де продала ОСОБА_2 цигарки «Compliment BLUE» в кількості 2 пачок за ціною 130 грн, без марок акцизного збору, чим порушила вимоги ст.226 ПКУ та ст.55 ГКУ, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.156 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову суду скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративних правопорушень на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вказує, що не отримувала викликів та повісток та не була присутня під час розгляду справи. Про розгляд справи дізналась лише 16.07.2026 року з ЄДРСР, де ознайомилась із текстом постанови, після блокування її рахунків.
Щодо протоколу, складеного за ч. 1 ст. 164 КУпАП вказує, що він не є належним доказом, оскільки не вказано яку саме норму було порушено, відсутні відомості кому саме здійснювалась реалізація тютюнових виробів, на яку суму, протягом якого строку здійснювалась діяльність без ліцензії, чи взагалі відбувся факт продажу, а не лише пропозиція товару. Крім того вказує що вона не є суб`єктом господарювання.
Щодо протоколу, складеного за ч. 1 ст. 156 КУпАП, вказує, що сам по собі протокол не є беззаперечним доказом вини, а у матеріалах справи відсутні акт проведення контрольної закупки, протокол вилучення грошових коштів, одержаних від продажу, відомості про застосування чи не застосування реєстратора розрахункових операцій. Крім того зазначає, що постанова не містить чіткого викладення того, яким саме нормативним актом не неї покладався обов`язок, порушення якого ставиться в провину.
Зазначає, що викладені у протоколах обставини не розкривають усіх ознак об`єктивної сторони інкримінованих правопорушень, а наявні докази не спростовують розумних сумнівів щодо винуватості особи.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлення належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Аналізуючи доводи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню, оскільки доводи про те, що ОСОБА_1 не отримувала викликів та повісток та не була присутня під час розгляду справи та те, що про наявність постанови дізналась лише 16.07.2026 року з ЄДРСР, де ознайомилась із текстом постанови, після блокування її рахунків, матеріалами справи не спростовується.
Апеляційним переглядом встановлено, що судом першої інстанції належним чином не були з`ясовані обставини щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованих адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 156 КУпАП, оскільки викладені в постанові висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає за здійснення господарської діяльності без одержання ліцензії певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
При цьому, об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.
В свою чергу, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями.
Господарською діяльністю відповідно до п. 1. 32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб`єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Як слідує з постанови суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, послався як на докази її винуватості на протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення ОСОБА_2 від 15.05.2026 року, письмові пояснення ОСОБА_1 від 15.05.2026, фотоматеріали.
Разом з тим, як протокол про адміністративне правопорушення так і ніші докази у справі не містять відомостей про те, кому ОСОБА_1 здійснювала продаж тютюнових виробів, протягом якого часу вона здійснювала відповідну діяльність (у даному випадку це має бути проміжок часу, а не конкретна дата й час, оскільки господарська діяльність обов`язково має тривалий, а не одноразовий характер); всі встановлені окремі факти такої діяльності, які в своїй сукупності підтверджують самостійний, ініціативний і систематичний характер діяльності, яку здійснює особа, адже ці ознаки є обов`язковими для висновку про здійснення господарської діяльності.
При цьому, для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП слід обов`язково встановити, чи здійснювалась нею господарська діяльність, яка підлягає ліцензуванню.
Виходячи із викладеного апеляційний суд вважає, що підстав для оцінки діяльності ОСОБА_1 як систематичної, з метою одержання прибутку, тобто, господарської в розумінні ст.ст. 3,42 ГК України немає, оскільки належних та допустимих доказів цих обставин суду не надано.
Що стосується адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП апеляційний суд зазначає наступне.
Так, положення ч. 1 ст. 156 КУпАП, що інкримінується ОСОБА_1 встановлюють відповідальність за здійснення роздрібної або оптової торгівлі, зокрема алкогольними напоями без марок акцизного податку.
Даних про те, які саме дії відповідно до диспозицій ч. 1 ст. 156 КУпАП вчинила ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не містить, а викладені в ньому відомості про здійснення ОСОБА_1 роздрібної торгівлі тютюновими виробами не відповідають фактичним обставинам справи.
Пояснення ОСОБА_2 , яка нібито придбала тютюнові вироби 15.05.2026 року о 15:57 год. без марок акцизного податку. А продавець ОСОБА_1 офіційно не працевлаштована та здійснює торгівлю тютюновими виробами без ліцензії на правом займатись даним видом господарської діяльності, не можуть слугувати беззаперечним доказом вини з огляду на те, що відсутні будь-які інші матеріали справи які б мали підтвердити такий факт.
Що стосується фотознімків, то вони не доводять наявність саме продажу 2х пачок тютюнових виробів ОСОБА_1 .
Судом першої інстанції залишено поза увагою наведені недоліки, допущені уповноваженою посадовою особою під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які свідчать про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачене ч. 1 ст. 156, ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не забезпечив справедливий розгляд справи, формально поставився до перевірки відомостей, що містяться у протоколах про адміністративні правопорушення, та прийшов до хибного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні даних адміністративних правопорушень.
Таким чином, сукупність вказаних обставин свідчить про обґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо відсутності події і складу правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 156, ч. 1 ст. 164 КУпАП, так як обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення, не відповідають фактичним обставинам справи, тому на підставі наявних матеріалів справи апеляційний суд позбавлений можливості дійти безсумнівного висновку щодо винуватості особи, щодо якої складено протоколи, що виключає адміністративну відповідальність ОСОБА_1 за вказаними правовими кваліфікаціями, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що викладені в постанові висновки не відповідають фактичним обставинам справи, а тому постанова судді підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 156, ч. 1 ст. 164 КУпАП.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволення, а постанова суду першої інстанції скасуванню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – задовольнити.
Постанову Заводського районного суду міста Кам`янського від 29 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 156 КУпАП, — скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 156 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Пістун
Оригінал: reyestr.court.gov.ua