Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №395/252/26 — Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/252/26 Провадження № 2/395/278/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Володимира Орендовського,

за участю секретаря судового засідання Піддубної Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУРУС ІНФІНІТІ» до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОРИЗОНТ» про встановлення земельного сервітуту,

ВСТАНОВИВ:

До Новомиргородського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУРУС ІНФІНІТІ» до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОРИЗОНТ» про встановлення земельного сервітуту.

В обґрунтування позову позивач вказав, щоТОВ «Таурус Інфініті» має спеціальний дозвіл на користування надрами № 6372 від 25 вересня 2019 року з метою видобування тантал-ніобієвих руд родовища ділянка Мостове (рудна зона 3), яке знаходиться в Новомиргородському та Маловисківському районах Кіровоградської області між селами Мостова та Копанки, площею 51,9 га. ТОВ “Таурус Інфініті” виграло європейський грант з метою визначення найбезпечнішої технології збагачення тантал-ніобієвих руд та долучилося до міжнародної консорціумної угоди BLOOM – глобальної ініціативи, що об`єднує експертів із промисловості та науково-дослідної сфери. Витяг з цієї угоди з перекладом українською мовою додаємо до позовної заяви. Для виконання взятих на себе задач ТОВ «Таурус Інфініті» зобов`язано пробурити свердловини для відбору технологічної проби та направити отриманий матеріал до провідних європейських інституцій. Розташування свердловини погоджено з консорціумом на підставі вивчення матеріалів родовища та визначено оптимальне місце відбору зразків. Це місце визначене на околиці села Мостове Новоукраїнського району Кіровоградської області на земельних ділянках з кадастровими номерами 3523886000:02:000:5090 та 3523886000:02:000:5126, які належать Відповідачу і які входить в межі родовища на яке у нас є спецдозвіл.

В межах родовища ділянка Мостове (рудна зона 3) з метою видобування танталових руд необхідно пробурити свердловину для відбору технологічної проби. Цю свердловину треба пробурити на земельних ділянках, що розташовані в межах адміністративного підпорядкування Петроострівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, за кадастровим номерами 3523886000:02:000:5090 та 3523886000:02:000:5126, що належать ОСОБА_1 . Дані земельні ділянки знаходяться у межах дії спеціального дозволу № 6372 від 25 вересня 2019 року на користування надрами родовища ділянка Мостове (рудна зона 3) для видобування корисних копалин, що мають загальнодержавне значення – танталових руд, що підтверджується характеристикою ділянки надр, а також підтверджується Cхемою проектної свердловини М-21-02 та Буровою програмою ділянки Мостове. Крім того, відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, ці земельні ділянки передні в оренду Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОРИЗОНТ». Земельні ділянки за кадастровими номерами 3523886000:02:000:5090 та 3523886000:02:000:5126 необхідні позивачу для належної реалізації спецдозволу і буріння нової тимчасової свердловини, для взяття проб, яка буде розташована в межах цих ділянок. Відтак, з метою належної реалізації спецдозволу, виконання програми робіт, буріння нових свердловин, у позивача є наявна необхідність у користуванні спірними земельними ділянками шляхом оформлення земельного сервітуту. З цією метою, листом вих.№ 12/11/25 від 12 листопада 2025 року, відповідачу з боку ТОВ «ТАУРУС ІНФІНІТІ» було запропоновано встановити платний земельний сервітут терміном до 31.12.2028 року, відносно земельних ділянок з кадастровими номерами 3523886000:02:000:5090 та 3523886000:02:000:5126 шляхом укладення договору, для буріння, розміщення та обслуговування свердловин родовища ділянка Мостове (рудна зона 3). При цьому позивач зобов`язався відшкодувати відповідачу (як власнику земельної ділянки) збитки та втрати, завдані внаслідок користування такими земельними ділянками відповідно до мети користування за Спецдозволом. В листі зазначалось, що будуть враховані всі інтереси орендаря - ТОВ «ГОРИЗОНТ» з мінімальними для нього наслідками, адже площа для буріння свердловини буде не більше 300 м.кв. і ділянка буде приведена у відповідний стан.

У зв`язку з тим, що нормами чинного законодавства не передбачено чіткого механізму визначення плати за встановлення земельного сервітуту, позивачем проведено відповідний розрахунок за аналогією закону і права, та застосовано механізм, визначений законами України, які регулюють визначення орендної плати за землю, використано максимальну процентну ставку передбачену п.288.5.2 ПК України в розмірі 12% на рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування та експлуатації свердловин. Згідно з Довідником показників нормативної грошової одиниці сільськогосподарських угідь в Україні на 01.01.2025 рік, який розміщений на офіційному сайті Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, вартість 1 га ріллі по Кіровоградській області складає 37 536,00 грн. Відповідно, процентна ставка в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки складає 4504,32 грн. в рік за один гектар. Оскільки розмір земельного сервітуту ми оцінюємо приблизно у 2000 м.кв., що складає 0.2 га, то розмір плати за встановлення земельного сервітуту складає 900,86 грн. в рік. Позивачем, з огляду на складну економічну ситуацію в країні, за власної ініціативи було прийнято рішення про збільшення річного розміру плати за встановлення земельного сервітуту з розрахунку 20 400,00 грн. в рік, що становить 1700,00 грн. на місяць. Крім того, відповідачу було гарантовано відшкодування реальних прямих збитків, в разі їх виникнення у результаті встановлення та/або користування сервітутом. Позивач вважає, що запропоновані відповідачу істотні умови договору, узгоджуються із нормами чинного земельного законодавства, та враховують інтереси всіх сторін. Листом вих.№12/11/25 від 12 листопада 2025 року, який був відправлений цінним листом з описом (відправлення № 0405300528023 від 13.11.2025 року, отримане 25.11.2025 року) відповідачу був встановлений термін строком до 01 грудня 2025 року для підписання та відправлення (повернення) договору на адресу позивача. Даний лист, разом з примірниками проекту договору, підписаними та скріпленим печаткою позивача, був отриманий Відповідачем поштою 25листопада 2025 року, що підтверджується трекінгом відстеження відправлення на сайті Укрпошти, але відповіді від Відповідача так і не отримали.

На переконання позивача, своєю бездіяльністю - мовчазною відмовою від оформлення земельного сервітуту відповідач фактично порушує право позивача на приведення земельних відносин у відповідність до норм чинного законодавства, тобто відповідач безпідставно та протиправно перешкоджає встановленню земельного сервітуту, укладення/встановлення якого пропонувалося встановити на умовах та в порядку вищезазначених Земельним Кодексом України. Таким чином, на даний час позивач, як надрокористувач, позбавлений будь-якої можливості у досудовому порядку у законний спосіб на підставі договору встановити право земельного сервітуту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3523886000:02:000:5090 та 3523886000:02:000:5126, власником якої є відповідач.

Однак, зазначена бездіяльність відповідача як власника земельної ділянки, позбавляє позивача у законний спосіб встановити строковий платний земельний сервітут на земельні ділянки із кадастровими номерами 3523886000:02:000:5090 та 3523886000:02:000:5126 для буріння, розміщення та обслуговування свердловин родовища ділянка Мостове (рудна зона 3), що в свою чергу є порушенням прав та законних інтересів позивача як надрокористувача, передбачених ст.24 Кодексу України про надра, та умовами спеціального дозволу № 6372 від 25 вересня 2019 року та угоди про користування надрами.

На підставі вищевикладеного, позивач просив суд: встановити на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАУРУС ІНФІНІТІ» земельний сервітут щодо земельних ділянок під кадастровим номером 3523886000:02:000:5090, площею 2.0015 га, та під кадастровим номером 3523886000:02:000:5126 площею 2.0009 га, які належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на праві власності, для виконання робіт, передбачених Спеціальним дозволом на користування надрами № 6372 від 25 вересня 2019 року з правом користування земельними ділянками для буріння, розміщення та обслуговування свердловин родовища ділянка Мостове (рудна зона 3). Визначити істотні умови земельного сервітуту: Власник - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); особа на користь якої встановлюється сервітут – Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАУРУС ІНФІНІТІ»; земельні ділянки, на які встановлюється земельний сервітут: земельна ділянка площею 2.0015 га із кадастровим номером 3523886000:02:000:5090 поза межами населеного пункту Петроострівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, та земельна ділянка площею 2.0009 га із кадастровим номером 3523886000:02:000:5126 поза межами населеного пункту Петроострівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області; об`єкт сервітутного права (площа земельної ділянки, на яку поширюється земельний сервітут, строк дії земельного сервітуту, вид сервітуту): площа земельного сервітуту - 1950 м.кв., що складається з наступного: - для буріння свердловини 300 м.кв., - для розвороту техніки 600 м.кв. (30 метрів * 20 метрів для розвороту техніки), - для проїзду до земельних ділянок 1050 м.кв. (дорога шириною 3 метри і довжиною 350 метрів від основної автомобільної дороги). Строк дії земельного сервітуту - до 31 грудня 2028 року; вид сервітуту: право буріння, розміщення та обслуговування свердловин родовища ділянка Мостове (рудна зона 3), у тому числі із правом проходу персоналу, під`їзду транспортних засобів та спеціальної техніки, зняття та перенесення родючого шару ґрунту, формування відвалів, рекультивації земель, влаштування тимчасової під`їзної дороги та майданчика із збірних залізобетонних плит, розміщення установки для підземного ремонту свердловини, влаштування шахти колонної головки свердловини, спорудження шахтного амбару, прокладання викидних ліній, прокладання трубопроводу для підключення свердловини. Плата за користування сервітутом: вартість земельного сервітуту, з урахуванням всіх податків та зборів становить 20 400,00 гривень за рік строку дії земельного сервітуту. Порядок внесення оплати за встановлення земельного сервітуту: щомісячно рівними частинами по 1700,00 грн. на місяць протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця з дати набуття права (державної реєстрації) земельного сервітуту.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволені позову. Крім того, представник відповідача направив до суду відзив на позовну заяву згідно якого просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, будь-яких заяв чи клопотань до суду не направив, при цьому третя особа була повідомлена у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи,

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ «Таурус Інфініті» має спеціальний дозвіл на користування надрами № 6372 від 25 вересня 2019 року з метою видобування тантал-ніобієвих руд родовища ділянка Мостове (рудна зона 3), яке знаходиться в Новомиргородському та Маловисківському районах Кіровоградської області між селами Мостова та Копанки, площею 51,9 га.

ТОВ “Таурус Інфініті” виграло європейський грант з метою визначення найбезпечнішої технології збагачення тантал-ніобієвих руд та долучилося до міжнародної консорціумної угоди BLOOM, що підтверджується копією витягу цієї угоди з перекладом українською мовою.

Власником земельних ділянок (категорія земель – землі сільськогосподарського призначення) з кадастровими номерами 3523886000:02:000:5090 та 3523886000:02:000:5126, щодо яких позивач просить встановити земельний сервітут, є відповідач ОСОБА_1 . Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, ці земельні ділянки передні в оренду Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОРИЗОНТ».

Вказані земельні ділянки розташовані на території колишньої Петроострівської сільської ради Новомиргородського району (на даний час – Новоукраїнського району) Кіровоградської області у межах дії спеціального дозволу № 6372 від 25 вересня 2019 року на користування надрами родовища ділянка Мостове (рудна зона 3) для видобування корисних копалин – танталових руд, що підтверджується характеристикою ділянки надр, а також підтверджується Cхемою проектної свердловини М-21-02 та Буровою програмою ділянки Мостове.

Листом за вих.№ 12/11/25 від 12 листопада 2025 року відповідачу позивачем було запропоновано встановити платний земельний сервітут строком до 31.12.2028 року, щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3523886000:02:000:5090 та 3523886000:02:000:5126 шляхом укладення договору для буріння, розміщення та обслуговування свердловин родовища ділянка Мостове (рудна зона 3). Додатком до вказаного листа є проект договору про встановлення земельного сервітуту №2, який був направлений відповідачу для розгляду та підписання (а.с.68,69). Відповідач ОСОБА_1 на зазначену пропозицію не відповів.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для встановлення земельного сервітуту на користь позивача щодо земельних ділянок відповідача, на основі доведених сторонами та досліджених судом обставин, суд керується такими нормами права.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, нормами земельного і цивільного законодавства.

Сервітут є речовим правом на чуже майно, яке полягає в обмеженому користуванні чужим майном для задоволення потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом (стаття 395 Цивільного кодексу України).

У статті 401 Цивільного кодексу України (ЦК України) закріплено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Статтею 402 ЦК України визначено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки або особою, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, суперфіцію. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Відповідно до ст.98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

У частині 1 ст.99 ЗК України наведені види земельних сервітутів, встановлення яких можуть вимагати власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи. Перелік не є вичерпним, зокрема, до таких належать: право проходу та проїзду на велосипеді; право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм); право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; право на розгортання, експлуатацію електронних комунікаційних мереж; право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; інші земельні сервітути.

Відповідно до положень ст.100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки. Істотними умовами договору про встановлення земельного сервітуту є: обсяг прав сервітуарія щодо користування земельною ділянкою (її частиною); кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут; розмір та порядок внесення плати за встановлення сервітуту (крім випадків встановлення безоплатного сервітуту); строк дії сервітуту.

Земельний сервітут встановлюється у виняткових випадках - коли в інший спосіб неможливо задовольнити потреби особи, в інтересах якої встановлюється сервітут, при цьому встановлення земельного сервітуту не може призводити до позбавлення власника (землекористувача) земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, права володіння, користування та розпорядження нею (постанова Верховного Суду від 16.01.2024 у справі № 918/86/22).

Згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 23.09.2020 у справі № 917/133/17, від 13.07.2021 у справі № 914/427/20 потреба у встановленні сервітуту виникає у тих випадках, коли особа не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом; договір про встановлення сервітуту має бути направлений на реалізацію зазначеної потреби і слугувати цілі, за якої нормальне використання своєї власності неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки.

Юридична конструкція земельного сервітуту передбачає, що потреби, які можуть бути задоволені за рахунок користування чужим майном, повинні мати характер вимушених, зумовлювати неможливість або утруднення користування сусідньою або іншою земельною ділянкою.

Закон вимагає від позивача надання суду доказів на підтвердження того, що нормальне використання своєї власності неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому позивачу слід довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити яким-небудь іншим способом.

З наведених законодавчих норм та правових позицій Верховного Суду випливає, що необхідними умовами встановлення земельного сервітут є повна технічна і фактична неможливість використання особою реалізації своїх прав без використання чужої земельної ділянки та відсутність будь-яких інших способів задовольнити такі потреби. Вжиття позивачем заходів щодо врегулювання питання в добровільному порядку та подальша відмова власника землі від укладення договору не слугують безумовними підставами для задоволення позовних вимог судом. Обов`язок доведення обставин виключності земельного сервітуту та відсутності будь-яких альтернативних варіантів задоволення потреб з використання чи обслуговування свого майна покладається процесуальним законом саме на сторону позивача.

Проте, позивачем та представником позивача не надано до позову належних та допустимих доказів щодо неможливості задоволення його потреб в іншій спосіб окрім шляхом використання вказаних двох земельних ділянок відповідача. Жоден із документів наданих стороною позивача не доводить необхідності втручання у право приватної власності відповідача шляхом встановлення земельного сервітуту.

Крім того, позивачем не надано належних і допустимих доказів необхідності встановлення площі земельного сервітуту саме у розмірі 1950 м.кв. При цьому, межі та конфігурація встановлення земельного сервітуту на двох земельних ділянках відповідача стороною позивача взагалі не зазначені ні у позові, ні у проекті договору про встановлення земельного сервітуту №2, який був направлений відповідачу для розгляду та підписання як додаток до листа №12/11/25 від 12 листопада 2025 року.

Позивач просить встановити на його користь сервітут щодо вказаних вище земельних ділянок, проте в умовах проекту договору про встановлення земельного сервітуту №2 (а.с.68,69), текст якого фактично зазначений у прохальній частині позову, не вказано конкретних частин земельних ділянок, де має відбуватися буріння, проїзд, розворот техніки. Вказане свідчить про те, що позивач не навів ідентифікуючих відомостей, які б надали суду можливість оцінити такий сервітут на предмет обґрунтованості та співмірності обтяження для відповідача його способу та обсягу права сервітуарія.

Позивачем не надано доказів того, що ним запропоновано найменш обтяжливий варіант земельного сервітуту, що є обов`язковим згідно ч. 4 ст. 98 ЗК України.

Копія характеристики надр не вказує на необхідність буріння саме на земельних ділянках відповідача ОСОБА_1 . У програмі буріння, наданій представником позивача, також не зазначено, що буріння необхідно проводити виключно на вказаних вище земельних ділянках відповідача.

Жоден пункт витягу з консорціумної угоди BLOOM, яку позивач надав до позову, не передбачає необхідність укладення договору земельного сервітуту та буріння саме на земельних ділянках відповідача.

З урахуванням наведених доводів сторін та досліджених у справі доказів не встановлено передбачених законодавством передумов для обмеження права власності відповідача земельним сервітутом. Матеріали справи не містять підтвердження обставин, які б на момент звернення позивача до суду об`єктивно зумовлювали необхідність встановлення земельного сервітуту як єдиного можливого способу забезпечення прав та законних інтересів позивача як надрокористувача.

З урахуванням вказаного вище, позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову, судові витрати, які здійснені позивачем, залишаються за позивачем, а тому судові витрати, які понесені позивачем, необхідно віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУРУС ІНФІНІТІ» до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОРИЗОНТ» про встановлення земельного сервітуту.

Судові витрати, які понесені позивачем, віднести на рахунок позивача.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення складений 06 вересня 2026 року.

Суддя Новомиргородського районного суду

Кіровоградської області Володимир Орендовський