Вирок від 06 вересня 2026 р. у справі №192/1887/26 — Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1887/26

Провадження № 1-кп/192/249/26

В И Р О К

Іменем України

"07" вересня 2026 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Солоне Дніпровського (колишнього Солонянського) району Дніпропетровської області кримінальне провадження №1202604216000156, відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 березня 2026 року, відносно

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 на посаді сапера 1 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 2 батальйону безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 , військове звання – солдат, раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

представника потерпілого – ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та перебуваючи на посаді водія - сапера 1 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 2 батальйону безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, протиправно, без передбаченого законом дозволу, з корисливою метою, в порушення вимог ст. ст. 1, 4, 39, 67, 68, 69, Лісового кодексу України, ст. ст.5, 12, 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 10 Закону України «Про рослинний світ», а також всупереч вимог п.п. 2, 3 «Порядку спеціального використання лісових ресурсів», затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761 «Про врегулювання питання щодо спеціального використання лісових ресурсів», не маючи спеціального дозволу для використання лісових ресурсів - лісорубного або лісового квитка, тим самим не маючи права здійснювати порубку дерев, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 04 березня 2026 року приблизно о 16 годині 30 хвилин (більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилося можливим), прибув до лісосмуги, що розташована між населеними пунктами с. Калинівка та с. Петро-Свистунове, Дніпровського району, Дніпропетровської області, (координати: 48.1681109; 35.0890540), яка знаходиться на території земельної ділянки кадастровий номер 1225081900:01:001:0358, яка відноситься до земельних ділянок запасу (код ВЦП 16.00), категорії земель сільськогосподарського призначення, що розташована на території Солонянської територіальної громади, Дніпровського (Солонянського) району, Дніпропетровської області.

У вказаний день та час, ОСОБА_3 , перебуваючи у лісовому насадженні лінійного типу, за допомогою заздалегідь підготовленого та взятого із собою інструменту - бензопили зелено-чорного кольору з написом марка «Tarta garden», модель «MS-235», шляхом спилювання до повного відокремлення від кореня здійснив незаконну порубку 7 (семи) дерев породи «Акація» з діаметром стовбурів: 23 см, 23 см, 24 см, 24 см, 24 см, 24 см та 22 см, до ступеня припинення росту. Своїми діями ОСОБА_3 завдав державі в особі Солонянської селищної ради матеріальну шкоду на суму 34 450 гривень 03 копійки, що у двадцять разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 1 ст. 246 КК України як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду.

ОСОБА_3 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що 04 березня 2026 року він поїхав нарубати дров для опалення власного будинку у зв`язку з тим, що в будинку зламався газовий котел. Для цього він використав власну бензопилу. Здійснив вказані дії під час відпустки. Свою вину та цивільний позов визнав.

Представник потерпілого – ОСОБА_5 цивільний позов, поданий прокурором – підтримав.

Враховуючи те, що прокурор, обвинувачений та представник потерпілого не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, постановив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.

Суд, оцінивши показання обвинуваченого ОСОБА_3 в сукупності з відомостями про предмет кримінального правопорушення і про обстановку його виявлення, прийшов до переконання в істинності встановлених вище обставин, визнаних обвинуваченим добровільно, значення змісту яких він правильно розуміє, що згідно зі ст. 18, ч. 2 ст. 95 КПК України виключає будь-які сумніви у свободі самовикриття. Вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення в судовому засіданні доказана повністю.

Стороною обвинувачення в обвинувальному акті в якості обставин, які пом`якшують покарання вказано щире каяття, а обставини, які обтяжують покарання не встановлені.

Суд, оцінивши позицію обвинуваченого до скоєного вважає, що в даній справі наявна така обставина, яка пом`якшує покарання, як щире каяття, оскільки обвинувачений визнав свою вину, дав правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює свій вчинок та визнав цивільний позов.

Також суд вважає, що в даній справі відсутні обставини, які обтяжують покарання.

При призначенні покарання згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, в реєстрі наркологічних та психіатрично-хворих не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, а за місцем служби – посередньо, посередньо, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Суд, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, реалізовуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що виправлення обвинуваченого в даному випадку не можливе без його ізоляції від суспільства та йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 246 КК України у виді штрафу в мінімальному розмірі, оскільки ОСОБА_3 свою вину визнав. Суд вважає недоцільним призначення більш суворого покарання, в тому числі обмеження волі строком на 2 роки про що просила прокурор в дебатах.

При вирішенні долі речових доказів суд враховує положення ч. 9 ст. 100 КПК України, згідно якої питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Згідно постанови про визнання речових доказів від 04 березня 2026 року бензопилу зелено-чорного кольору з написом марка «Tarta garden» модель «MS-235» та фрагменти стовбурів дерев акації в кількості 35 штук було визнано речовими доказами, які залишено на зберігання у ВП № 1 ДРУП № 1.

Згідно постанови про визнання речових доказів від 20 березня 2026 року об`єкти дослідження, які запаковано до пакетів № № 7529316, 7529317, 7529318 - було визнано речовими доказами, які залишено на зберігання у ВП № 1 ДРУП № 1.

Враховуючи вимоги ст.ст. 96?, 96? КК України суд вважає, що бензопила зелено-чорного кольору з написом марка «Tarta garden» модель «MS-235», яка належить обвинуваченому – підлягає спеціальній конфіскації. Інші речові докази слід повернути потерпілому.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Оскільки бензопила зелено-чорного кольору з написом марка «Tarta garden» модель «MS-235», яка належить обвинуваченому підлягає спеціальній конфіскації, тому суд не приймає рішення про скасування арешту, який був накладений ухвалою слідчого судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2026 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

В обвинувальному акті зазначено, що витрати на залучення експерта по кримінальному провадженню склали 10 696 гривень 80 копійок. Вказані витрати підтверджуються Довідками про витрати на проведення експертизи та підлягають стягненню з обвинуваченого.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню стосовно обвинуваченому не обирався.

Вирішуючи цивільний позов прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, який був поданий в інтересах Солонянської селищної ради до обвинуваченого про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в сумі 34 450 гривень 03 копійки суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю чи частково чи відмовляє в ньому.

До початку судового розгляду прокурор в інтересах потерпілого подав цивільний позов.

Відповідно до ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Факт завдання ОСОБА_3 істотної шкоди на суму 34 450 гривень 03 копійки не заперечувався обвинувачем та доведений відповідним висновком. Тому суд вважає, що цивільний позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 246 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Цивільний позов прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, який був поданий в інтересах Солонянської селищної ради – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Солонянської селищної ради завдану кримінальним правопорушенням шкоду в розмірі 34 450 (тридцять чотири тисячі чотириста п`ятдесят) гривень 03 копійки.

Речові докази по справі:

-35 (тридцять п`ять) фрагментів стовбурів дерева «Акація», які передано на зберігання до ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП України в Дніпропетровській області – повернути потерпілому;

-бензопилу зелено-чорного кольору з написом марка «Tarta garden» модель «MS-235» у відповідності до вимог ст.ст. 96?, 96? КК України, яка підлягає спеціальній конфіскації - конфіскувати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_3 10 696 (десять тисяч шістсот дев`яносто шість) гривень 80 копійок документально підтверджених витрат на залучення експерта в дохід державного бюджету.

Заходи забезпечення кримінального провадження в даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 , а саме – запобіжний захід до набрання вироком законної сили – не застосовувався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та представнику потерпілого.

Суддя ОСОБА_1