Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №910/7190/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.09.2026Справа № 910/7190/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

про стягнення 45 779,28 грн. (10 971,06 грн.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення 45 779,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу в повному обсязі шкоду, завдану страхувальником відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2026 відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; визначено сторонами строки для подачі своїх заяв по суті спору; зобов`язано Моторне (транспортне) страхове бюро України надати інформацію у справі.

До Господарського суду міста Києва 23.06.2026 надійшла відповідь від Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Відповідач 03.07.2026 сформував у системі «Електронний суд» (06.07.2026 зареєстровано) відзив, яким визнав позовні вимоги щодо основного боргу та повідомив про намір здійснити сплату страхового відшкодування у розмірі 34 808,22 грн.; заперечив проти стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідачем 06.07.2026 сформовано у системі «Електронний суд» (07.07.2026 зареєстровано) клопотання про долучення до справи платіжної інструкції від 06.07.2026 № 00168252 на доказ сплати страхового відшкодування у розмірі 31 808,22 грн.

Судом досліджено клопотання та встановлено, що відповідачем долучено до поданої заяви іншу платіжну інструкцію, зокрема, від 20.05.2024 № 00118198 про сплату 32 658,66 грн.

Поряд з цим, позивачем 10.07.2026 сформовано у системі «Електронний суд» відповідь на відзив, якою (абзац 9 сторінки 2) підтверджено зарахування на його рахунок страхового відшкодування у розмірі 34 808,22 грн., здійсненого відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та ОСОБА_1 01.10.2024 укладено договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків № FO-02091900, відповідно до якого позивач зобов`язався компенсувати пошкодження автомобіля марки "Renault Megane" реєстраційний номер НОМЕР_1 .

За участі застрахованого транспортного засобу марки «Renault Megane» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу марки «Ford Fiesta» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , 23.10.2024 сталася дорожньо-транспортна пригода.

Постановою Франківського районного суду міста Львова від 04.12.2024 у справі №465/8678/24 водія автомобіля марки «Ford Fiesta» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні 23.10.2023 у місті Львові по вулиці Рубчака, 27 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що мало наслідком пошкодження, у тому числі, автомобіля марки "Renault Megane" реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на момент пошкодження було застраховано позивачем.

На час дорожньо-транспортної пригоди автомобіль винної особи було забезпечено страховим покриттям відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР №220204070 (ліміт відповідальності за шкоду майну - 160 000,00 грн., франшиза 0 грн.), укладеного з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна».

Страховим актом від 18.11.2024 № 27233/17/924 позивач визнав пошкодження автомобіля марки "Renault Megane" реєстраційний номер НОМЕР_1 страховим випадком та визначив розмір страхового відшкодування - 58 291,38 грн.

Позивачем перераховано потерпілій особі 58 291,38 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжною інструкцією від 20.11.2024 № 453355.

Таким чином, позивач набув на момент звернення з даним позовом право страхувальника на отримання від відповідача 58 291,38 грн. страхового відшкодування за полісом серії ЕР №220204070.

Відповідно до пунктів 34.1 та 34.2 статті 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Пунктом 36.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Позивач заявою від 26.11.2024 № 07385/9224 просив відповідача здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі 58 291,38 грн. Дану заяву направлено поштою 28.11.2024 та отримано відповідачем 03.12.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0505202790733 (долучено до матеріалів справи).

Згідно з статтею 36.2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, або у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Враховуючи дату отримання відповідачем вимоги позивача (03.12.2024), відповідач був зобов`язаний здійснити страхове відшкодування, або надати вмотивовану відмову від його здійснення у строк до 03.03.2025 включно (90 днів з моменту отримання). Прострочення почалось 04.03.2025.

Відповідачем вимогу позивача виконано частково, сплачено страхове відшкодування у розмірі 23 483,16 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 24.12.2024 № 00132867.

Іншу частину виплати у розмірі 34 808,22 грн. відповідачем не відшкодовано. Будь-яких заперечень відповідача щодо розміру страхового відшкодування матеріали справи не містять. Протилежного суду не доведено.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, після відкриття провадження у справі, відповідач здійснив доплату страхового відшкодування у заявленому до стягненні розмірі - 34 808,22 грн.

Таким чином, за позовною вимогою про стягнення основної заборгованості у розмірі 34 808,22 грн. відсутній предмет спору.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведене, провадження у справі про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 34 808,22 грн. підлягає закриттю.

Щодо вимог про стягнення пені.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 5 463,46 грн., нараховану за період часу з 04.03.2025 по 04.09.2025.

Відповідачем заявлено клопотання про застосування позовної давності.

Статтею 256 Цивільного кодексу України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1, підпункту 1 частини 2 статті 257 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 36.5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Як встановлено судом, прострочення зобов`язання з виплати страхового відшкодування почалось 04.05.2025.

За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.

Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.

Під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон № 540-IX) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а скасований він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.

Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" виключено пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356). Закон № № 4434-IX набрав чинності 04 вересня 2025 року.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився до 04 вересня 2025 року.

Підсумовуючи, у разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився до 04 вересня 2025 року.

Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24.

Позивачем 12.06.2026 сформовано у системі "Електронний суд" позовну заяву.

Враховуючи наведене, позовна давність за вимогами про стягнення пені за невиконане зобов`язання відповідача станом на час звернення позивачем до суду із позовом не спливла, так як перебіг цього строку до 04.09.2025 фактично не розпочався, оскільки був зупиненим внаслідок продовження на строк дії карантину та воєнного стану й подальшого зупинення його перебігу на строк дії воєнного стану, а після поновлення строку (04.09.2025) до моменту звернення позивачем із позовом (12.06.2026) пройшло менше одного року.

Перевіривши нарахування пені, суд приходить до висновку, що розрахунок є арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають повному задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 4 177,26 грн. інфляційних втрат та 1 330,34 грн. трьох процентів річних, нарахованих за період часу з 04.03.2025 по 11.06.2026.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або Законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, в межах періоду розрахунку позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, пунктом 2 частини 1 статті 231 та стяттями 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 40; ідентифікаційний номер 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 65; ідентифікаційний номер 30115243) 5 463,4 грн. пені, 4 177,26 грн. інфляційних втрат, 1 330,34 грн. трьох процентів річних та 2 662,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. Закрити провадження у справі № 910/7190/26 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» 34 808,22 грн. на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк