Вирок від 06 вересня 2026 р. у справі №177/858/23 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/858/23

Провадження № 1-кп/177/11/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Кривому Розі, кримінальне провадження, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022041230001643 від 10.12.2022 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, з професійно-технічною освітою, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , учасника бойових дій, розлученого, який має малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інвалідності не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , раніше не судимого в силу 89 КК України,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України

за участі:

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_6

представника цивільного позивача ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем НОМЕР_3 , проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, у військовому званні солдат, 09.12.2022 приблизно о 14:40 год, керуючи технічно справним автомобілем «MERCEDES-BENZ C180», реєстраційний номер НОМЕР_4 (Литовська реєстрація), не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, в світлий час доби, рухався по мокрому дорожньому покриттю проїзної частини автошляху Н-11 (Кривий Ріг - Дніпро) з боку м. Кривий Ріг у напрямку м. Дніпро, неподалік АЗС «ОККО» у с. Широке Криворізького району Дніпропетровської області, перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, чим заздалегідь позбавив себе можливості об`єктивно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, порушивши п. 2.9 а ПДР України.

В цей час попереду, в попутному з ним напрямку, після виконання маневру розвороту, рухався автомобіль «FIAT DOBLO» днз НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_8 , який рухався у крайній правій смузі, з увімкненим покажчиком правого повороту, з метою заїзду до АЗС «ОККО», що розташована в с. Широке Криворізького району Дніпропетровської області, в автомобілі якого на передньому пасажирському сидінні перебував пасажир ОСОБА_9 .

Водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «MERCEDES-BENZ C180», реєстраційний номер НОМЕР_4 (Литовська реєстрація), не дотримуючись безпечної дистанції та безпечного інтервалу в момент виявлення ним автомобілю «FIAT DOBLO» днз НОМЕР_5 , що рухався попереду нього, повинен був діяти відповідно до п.1.5, 2.3 (б), 13.1 ПДР України, однак ОСОБА_3 , діючи з кримінальною протиправною недбалістю, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, шляхом несвоєчасного застосування ним гальмування, чим порушив вимоги п. 1.5, 2.3 (б), 12.3 ПДР України.

В результаті порушення вказаних правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події, водій ОСОБА_3 допустив зіткнення передньою частиною керованого ним автомобілю «MERCEDES-BENZ C180», реєстраційний номер НОМЕР_4 (Литовська реєстрація) з задньою частиною автомобілю «FIAT DOBLO» днз НОМЕР_5 , що рухався попереду нього в попутному напрямку.

Внаслідок ДТП пасажир автомобілю «FIAT DOBLO» днз НОМЕР_5 ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у виді: перелому лівої сідничної кістки зі зміщенням, осадження м`яких тканин лівої гомілки, що відносяться до середнього ступеня тяжкості за ознаками тривалого розладу здоров`я, понад три тижні (21 доби).

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286-1 КК України за ознаками - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Допитаний у ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення визнав. Суду пояснив, що з початком повномасштабного вторгнення рф на територію України проходив військову службу та 09.12.2022, відпочивши після виходу з позиції, він, не маючи права на керування транспортними засобами, оскільки не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами, перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, сів за кермо автомобілю MERCEDES-BENZ C180» з литовською реєстрацією, який він придбав за власні кошти для потреб переміщення під час несення військової служби. Автомобіль не був перереєстрованим в Україні, не мав державної реєстрації в Україні та не був застрахований, в тому числі за межами України, поліса «Зелена картка» не мав. Рухаючись по трасі, з с. Чапаївка в напрямку м. Дружківка Покровського району, проїжджаючи м. Кривий Ріг, в районі с. Широке Криворізького району Дніпропетровської області, біля заправної станції «ОККО», в якийсь момент його «очі прикрилися», а коли він відкрив очі, то «вже все відбулося». Відбулося контактування передньою частиною керованого ним автомобілю «MERCEDES-BENZ C180», з задньою частиною автомобілем «FIAT DOBLO» білого кольору, що рухалася попереду. В ході контакту його авто вилітало в кювет, а позаду залишався автомобіль «FIAT DOBLO» білого кольору, який перекидався. Він одразу вийшов зі свого автомобілю, з`ясовував про наявність постраждалих в «FIAT DOBLO», надавав допомогу. Вказував, що автомобіль «FIAT DOBLO» білого кольору, внаслідок даної ДТП, зазнав сильних механічних пошкоджень.

Він відшкодував шкоду потерпілому ОСОБА_10 , якому було завдано тілесні ушкодження, сплативши йому витрати на лікування та середній заробіток за час непрацездатності, загалом близько 40000 грн, у зв`язку з чим ОСОБА_10 до нього жодних претензій не має. Він усвідомлює той факт, що автомобіль «FIAT DOBLO» зазнав значних пошкоджень, вказував про готовність нести відповідальність за свій вчинок, відшкодовувати завдану цивільному позивачу шкоду, але наразі дії по її відшкодуванню не здійснював. Належний йому автомобіль «MERCEDES-BENZ C180», залишається на майданчику для зберігання речових доказів, йому не повертався.

Вказав що розкаюється у вчиненому. Нині, після попереднього залишення військової частини, повернувся до несення військової служби, є водієм-механіком Т64, а тому просив не застосовувати покарання пов`язане з позбавленням волі.

Зазначав про визнання позовних вимог заявлених ОСОБА_11 в уточненій позовній заяві, за умови не відшкодування останньому шкоди страховою компанією цивільного позивача, за умови наявності у ОСОБА_11 договору добровільного страхування транспортного засобу.

Потерпілий ОСОБА_9 будучи обізнаним зі своїми процесуальними правами (а.с. 225 т.1), повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в порядку визначеному законом (а.с. 223 т.1 заявка на СМС повідомлення, актуальність номеру телефону в якій підтверджено заявою від 12.05.2025 а.с. 110 т.3; а.с. 70, 98, 142, 174, 183, 185, 194 т.2, 45, 78-79, 81, 84, 110, 134, 145, 162, 165, 171, 174, 199, 207, 229 т.3, а.с. 19, 47, 68, 87, 109, 121, 139, 154, 172 т.4), в судове засідання систематично не з`являвся, про причини неявки не повідомляв, у зв`язку з чим судом вживалися заходи для встановлення його місця перебування (а.с. 64 т.3), застосовувалися заходи процесуального примусу (а.с. 153-155, 188 т.2, а.с. 119-121, 139, 141 т.3), та попри це, останній право на участь у судовому провадженні не реалізував, зобов`язання з`явитися до суду за першим викликом, надане ним особисто в заяві від 12.05.2025 (а.с. 110 т.3), не виконав. У зв`язку з чим, з урахуванням думки учасників процесу, які вважали за необхідне здійснювати розгляд справи за відсутності потерпілого, з метою реалізації права на розгляд справи у розумний строк, суд здійснив розгляд справи за відсутності потерпілого, позиція якого зафіксована в письмових заявах (а.с. 25 т.1), угоді про примирення та апеляційній скарзі на попередній вирок суду, даних про можливу зміну своєї позиції, потерпілий суду не повідомив.

Обвинувачений та потерпілий ініціювали угоду про примирення на стадії апеляційного провадження з перегляду попереднього вироку в даній справі, але ухвалою суду від 27.01.2026 в затвердженні угоди про примирення відмовлено (а.с. 27-29 т.4), розгляд справи здійснено в загальному порядку.

Представник цивільного позивача ОСОБА_7 суду пояснив, що власником автомобілю «FIAT DOBLO» днз НОМЕР_5 , що пошкоджений в даній ДТП, є ОСОБА_11 , який передавав автомобіль в найм ТОВ «Фреш маркет». Щодо автомобілю «FIAT DOBLO» днз НОМЕР_5 було укладено договір страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, що підтверджується відкритими даними «перевірка чинності полісу внутрішнього страхування МТСБУ», а договори добровільного страхування автомобілю, як майна, не укладалися. Шкода не відшкодована, ні ОСОБА_3 , ні будь-якими іншими особами. Для отримання відшкодування від МТСБУ цивільний позивач не звертався, що є його принциповою позицією, оскільки він вимагає відшкодування від ОСОБА_3 . Автомобіль «FIAT DOBLO» днз НОМЕР_5 нині зберігається в не відремонтованому вигляді, оскільки автомобіль дуже пошкоджений, вартість його відновлення значно перевищує вартість автомобілю до ДТП. Залишки автомобілю зберігаються, для передачі ОСОБА_3 , у разі відшкодування ним ОСОБА_12 вартості транспортного засобу до ДТП.

Щодо моральної шкоди вказав, що внаслідок ДТП ОСОБА_11 зазнав змін у його житті, він пережив хвилювання щодо самої події ДТП, оскільки спочатку вважав, що в автомобілі загинули люди. Він втратив можливість використовувати автомобіль «FIAT DOBLO» днз НОМЕР_5 як предмет найму та отримувати дохід, саме у зв`язку зі знищенням автомобілю, відповідно змінився звичний для нього спосіб життя, він вживав зусиль для відновлення своїх прав.

Окрім повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, за вищевказаних обставин, його вина підтверджується сукупністю наступних доказів наданих суду стороною обвинувачення.

Так, з рапортів працівників поліції щодо фактів звернення на лінію 102 слідує, що дорожньо-транспортна пригода мала місце 09.12.2022 року, на трасі з м. Кривого Рогу в напрямку м. Дніпро, в районі с. Широке Криворізького району. В ДТП контактували автомобілі «MERCEDES-BENZ C180», реєстраційний номер НОМЕР_4 (Литовська реєстрація) та «FIAT DOBLO», наявні травмовані особи, зокрема водій автомобілю «FIAT DOBLO» - ОСОБА_8 , який відмовився від проходження судово-медичної експертизи, не вважав себе потерпілим та претензій до обвинуваченого не мав (а.п. 50) та потерпілий ОСОБА_9 , який був доставлений до медичного закладу, у зв`язку з закритим переломом сідничної кістки тазу без зміщення, що підтверджено медичною довідкою (а.п. 7, 10, 13, 16, 43), визнаний потерпілим (а.п. 62-63).

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.12.2022 року підтверджується те, що на автодорозі Н-11 в районі АЗС «ОККО» с. Широке Криворізького району Дніпропетровської області відбулося зіткнення транспортних засобів «MERCEDES-BENZ C180», реєстраційний номер НОМЕР_4 (Литовська реєстрація) та «FIAT DOBLO» днз НОМЕР_5 , при цьому в автомобілі «MERCEDES-BENZ C180» пошкоджено передню частину, деформовано капот, від`єднано передній бампер, розбито обидві блоки фари, деформоване ліве переднє крило. Даний протокол зі схемою та детальними фотознімками, фіксує місце осипу скла та дрібного пластику, сліди бокового переміщення автомобілю «MERCEDES-BENZ C180», а також розташування транспортних засобів після ДТП, а саме поза межами проїзної частини, що свідчить про механізм ДТП та силу удару при зіткненні транспортних засобів (а.п. 17-25). Фотознімки до протоколу фіксують не лише зовнішній вигляд автомобілів учасників дтп, а й державний номер автомобілю «FIAT DOBLO» - НОМЕР_5 (а.п. 23, 25), що узгоджується з даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.п. 57), а не НОМЕР_6 , як помилково вказано у протоколі та подальших процесуальних документах, наявних в матеріалах досудового розслідування. Вказані автомобілі визнані речовими доказами (а.п. 30, 35), на них накладено арешт (а.п. 33-34, 38-39) з забороною відчуження, користування та розпорядження майном.

Вина обвинуваченого підтверджується також даними протоколів слідчих експериментів з водієм та пасажиром автомобілю «FIAT DOBLO» - НОМЕР_5 , відповідно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , кожен з яких вказував на обставини ДТП, в ході чого здійснювалися заміри, покладені в основу експертизи (а.п. 90-99). Обвинувачений ОСОБА_3 не бажав проведення слідчого експерименту за його участі, у зв`язку з визнанням вини у вчиненні ДТП (а.п. 141).

Згідно висновку інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 від 21.03.2023 № СЕ-19/112-23/2797-ІТ, в даній дорожній ситуації, водій автомобілю «MERCEDES-BENZ C180» ОСОБА_3 , виконуючи належним чином вимоги п.п. 2.3 (б) та 13.1 ПДР України, мав у своєму розпорядженні технічну можливість не створювати умов, що в подальшому призвели до ДТП. З технічної точки зору, невідповідність дій водія автомобілю «MERCEDES-BENZ C180» ОСОБА_3 вимоги п.п. 2.3 (б) та 13.1 ПДР України знаходиться в причинному зв`язку з ДТП, а водій автомобілю «FIAT DOBLO» - НОМЕР_5 ОСОБА_8 , в даній ситуації, своїми односторонніми діями не міг вплинути на хід розвитку обставин механізму ДТП і тим самим не міг уникнути настанню даної ДТП (а.п. 105-107).

Відповідно до висновку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 12.12.2022, складеного КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР, при огляду 09.12.2022 ОСОБА_3 перебував у стані канабіоідного та амфетамінового сп`яніння (а.п. 77). Згідно акту медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння від 09.12.2022, ОСОБА_3 будучи оглянутим лікарем, пальце-носову пробу виконував невпевнено, запаху алкоголю не мав, але при лабораторних дослідженнях біологічного середовища ОСОБА_3 виявлено факт гострої канабіоідної та амфетамінової інтоксикації (а.п. 80-81).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 565/52 від 21.04.2023 відносно ОСОБА_3 , об`єктивні дані медичних документів свідчать, що ОСОБА_3 09.12.2022 року перебував у стані наркотичного сп`яніння, а саме в стані канабіноідної та амфетамінової інтоксикації (а.п. 113).

Сукупність вказаних доказів, що є належними та допустимими, підтверджує той факт, що на момент ДТП ОСОБА_3 перебував у стані наркотичного сп`яніння.

Висновком судово-медичної експертизи № 201 від 13.02.2023 потерпілого ОСОБА_9 підтверджується, що у нього були наявні перелом лівої сідничної кістки зі зміщенням, осадження м`яких тканин лівої гомілки (локалізація в медичних документах не вказана), що виникли від безпосередньої дії тупого твердого предмета (предметів), за механізмом удар (удар-стиснення), що міг мати як обмежену, так і необмежену травмуючи поверхню, або при ударі об такий же предмет, що могло бути в обстановці дорожньо-транспортної пригоди. За своїм характером виявлені ушкодження відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознаками тривалого розладу здоров`я, більше 21 доби, а їх давність може відповідати 09.12.2022 (а.п. 70-72).

Після з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, які є належними, допустимими, достовірними, достатніми та взаємопов`язаними між собою для прийняття відповідного процесуального рішення, аналізуючи показання обвинуваченого, оцінюючи зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку щодо підтвердження поза розумним сумнівом вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України за ознаками - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Мотиви призначення покарання.

В силу ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання останнього.

Вивчаючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 судом встановлено, що він є особою молодого віку, до повномасштабного вторгнення рф на територію України проходив військову службу за контрактом з 31.08.2017, набув статус учасником бойових дій (а.с. 28 т.1), та згідно даних військового квитка (п.10) був звільнений у запас через «службову невідповідність» (а.п. 82-83). 24.03.2022, у зв`язку з повномасштабним вторгненням рф на територію України, призваний на військову службу за мобілізацією (а.п. 83), яку проходив з 24.03.2022 по 28.11.2022 у в/ч НОМЕР_7 , а з 30.11.2022 у в/ч НОМЕР_3 (п. 17 військового квитка), що також підтверджується витягом з наказу в/ч НОМЕР_3 від 30.11.2022 № 286 щодо зарахування ОСОБА_3 до списків особового складу в/ч (а.п. 86). За час проходження військової служби у вказаній частині за медичною допомогою не звертався, характеризувався негативно, як недисциплінований, невиконавчий військовослужбовець, який «двічі був у СЗЧ», до виконання службових обов`язків відносився не сумлінно, не дотримувався Статутів ЗСУ, зі всіма не коректний та не тактовний, відмовлявся виконувати бойові накази (а.п. 87-88).

Судом також враховується поведінка обвинуваченого після даної дорожньо-транспортної пригоди. Будучи призваним на військову службі під час мобілізації 24.03.2022 року (а.с. 184-186 т.3), невдовзі після вчинення вищевказаної ДТП, а саме 23.02.2023 року ОСОБА_3 залишив несення військової служби в умовах воєнного стану (а.с. 246 т.1, а.с. 215, 235-237 т.3), та повернувся до несення військової служби лише 30.08.2025 (коли судом вживалися всі заходи для розгляду даної справи в розумний строк, було порушено нове кримінальне провадження відносно обвинуваченого), що підтверджено повідомленням в/ч НОМЕР_7 (а.с. 3-4 т. 4).

Дані наявні в розпорядженні суду та наявні в реєстрі судових рішень свідчать, що впродовж періоду залишення несення військової служби, в той час коли дане кримінальне провадження перебувало на стадії судового провадження, ОСОБА_3 продовжував протиставляти себе правилам у суспільстві, зокрема допускати правопорушення на транспорті (а.с. 31, 34, 49, 52 т.2), при цьому ухилявся від явки до суду впродовж тривалого часу даного судового провадження, що вимагало від суду вжиття додаткових заходів для приводу, неодноразового розшуку обвинуваченого (а.с. 40, 58-59, 61, 209, 221-223, 227, 232-235, 238-239, 241 т.2, а.с. 9, 60 т.3).

На обліку лікарів нарколога, психіатра ОСОБА_3 не перебував (а.п. 75). Розлучений, має одну малолітню дитину (а.п. 118), раніше до кримінальної відповідальності притягувався, в тому числі після події розглядуваної ДТП (а.п. дос 114, а.с. 219 т.2), але судимості погашено в силу ст. 89 КК України, зокрема остання судимість погашена 06.02.2026 про що свідчить постанова державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольськоиу районі Дніпропетровської області від 06.02.2026, за змістом якої штраф у сумі 850 грн призначений у справі № 184/2004/24 (вирок Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 07.10.2024 (а.с. 219 т. 2)) сплачено в повному обсязі, але в порядку примусового виконання судового рішення (а.с. 146 т.4).

На розгляді іншого суду нині перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст. 289 КК України, про що він повідомив у судовому засіданні, але наразі провадження зупинено, у зв`язку несенням ним військової служби (а.с. 124 т.3).

В розглядуваному провадженні теж заявлялося клопотання про зупинення провадження по справі у зв`язку з поверненням ОСОБА_3 до несення військової служби, але суд в його задоволенні відмовив, оскільки на час вчинення даного кримінального правопорушення обвинувачений вже був військовослужбовцем, а тому зупинення відносно нього провадження не відповідало б завданням кримінального провадження (а.с. 78-79 т. 4).

ОСОБА_3 не отримував посвідчення на право керування транспортними засобами, відповідно не мав права керування транспортними засобом, що підтвердив у судовому засіданні.

За змістом службової характеристики за місцем несення військової служби ОСОБА_3 в військовій частині НОМЕР_1 , де він нині проходить військову службу, ОСОБА_3 є механіком водієм 1 танкового взводу 6 танкової роти 2 танкового батальйону військової частини, зарекомендував себе з позитивної сторони, виконує поставлені завдання своєчасно та у повному обсязі, згідно обов`язків та завдань, раціонально та з дотриманням термінів, дисциплінований, дисциплінарних стягнень не має. Однак,м ає середній рівень мотивації до військової служби та професійного самовдосконалення (а.с. 145 т.4).

ОСОБА_3 відшкодував шкоду потерпілому ОСОБА_9 , завдану в результаті ДТП, що слідує зі змісту апеляційної скарги потерпілого на попередній вирок суду (а.с. 79 т.1), де потерпілий вказав, що ОСОБА_3 ще на стадії досудового розслідування «повністю відшкодував» йому шкоду заподіяну внаслідок ДТП.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, його наслідки, якими є спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження, а також має наслідком пошкодження майна цивільного відповідача.

Приймає до уваги суд і обставини даного правопорушення, а саме вчинення його ОСОБА_3 - діючим військовослужбовцем, який на момент дорожньо-транспортної пригоди не мав права керування транспортними засобами, перебував у стані наркотичного сп`яніння, відповідно ОСОБА_3 сідаючи за кермо транспортного засобу свідомо піддавав підвищеному ризику не лише себе, а й інших учасників дорожнього руху, що наразі має наслідком середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілого, пасажира автомобілю, водій якого не порушивши правил дорожнього руху став учасником ДТП, в якій травмовано його пасажира та пошкоджено транспортний засіб.

Приймає суд до уваги й поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, який ухилявся від явки до суду, що мало наслідком оголошення його в розшук двічі, при цьому в цей час продовжував протиставляти себе правилам у суспільстві.

Безумовно, позиція обвинуваченого під час судового розгляду, є його лінією захисту, на яку він має право та яка не може бути підставою для посилення покарання обвинуваченого. Суд сприймає та оцінює вказану посткримінальну поведінку обвинуваченого виключно як обставину, що характеризує особу обвинуваченого, та на переконання суду не свідчить про реальне бажання виправити свою поведінку у суспільстві.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, адже він вину визнав, надав суду правдиві покази, відшкодував шкоду потерпілому та висловив намір відшкодувати шкоду цивільному позивачу.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

За таких обставин, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, що згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином з необережною формою вини, обставини цього злочину, а саме вчинення його обвинуваченим – військовослужбовцем, який в умовах воєнного стану, в момент ДТП керував транспортним засобом не маючи права керування транспортним засобом, перебував у стані наркотичного сп`яніння, що викликає особливий резонанс у суспільстві, вчинення злочину у зв`язку з грубим, свідомим ігноруванням основоположних правил дорожнього руху, а також беручи до уваги наслідки вчиненого злочину у виді середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому, з урахуванням позиції потерпілого, який до суду не з`являвся, але надавав заяви, що свідчать про відсутність претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 (а.с. 25, 78 зворот, 83 т.1), що приймається судом до уваги, але не є визначальним, а також враховуючи позицію прокурора щодо призначення покарання, дані про особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, те, що нині обвинувачений повернувся до несення військової служби, вказував про готовність нести відповідальність за вчинене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому основне покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286-1 КК України в мінімальному розмірі - у виді одного року позбавлення волі.

Беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, його посткримінальну поведінку, тяжкість, обставини та наслідки вчиненого злочину, суд не знаходить підстав для застосування положень ст. 58 КК України та призначення обвинуваченому ОСОБА_3 замість покарання у виді позбавлення волі, покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців. При цьому суд враховує те, що вже будучи на момент вчинення злочину військовослужбовцем, ОСОБА_3 сів за кермо транспортного засобу усвідомлюючи відсутність у нього права керування транспортними засобами, а також свідомо для нього, перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння - одночасно канабіноідної та амфетамінової інтоксикації, що несло значний ризик для учасників дорожнього руху. Невдовзі після вказаної ДТП, ОСОБА_3 припинив несення військової служби в умовах триваючого воєнного стану більше як на 2 роки, при цьому в цей період ухилявся від суду, та повернувся до несення військової служби лише тоді, коли судом були вжиті заходи для його розшуку та розпочато розгляд кримінального провадження по суті.

Суд приймає до уваги те, що ОСОБА_3 наразі здійснює захист України повернувшись до несення військової служби, у зв`язку з чим, та з урахуванням вищевказаних обставин, суд призначає йому основне покарання саме у найнижчому розмірі, визначеному санкцією даної статті.

Більш того, суд роз`яснює, що призначення даного покарання не є перешкодою для реалізації обвинуваченим механізму умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження ними військової служби за контрактом, визначеного ст. 81-1 КК України, за умови бажання ОСОБА_3 продовження несення військової служби та захисту України.

Щодо додаткового покарання, то з урахуванням вищевказаних обставин, характеру, грубості, кількості та сукупності порушень Правил дорожнього руху України, що були допущені ОСОБА_3 під час вчинення ДТП, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_3 додаткове покарання у виді 3 років позбавлення права керування транспортними засобами.

Саме таке покарання, на переконання суду, відповідатиме тяжкості, обставинам та наслідкам вчиненого правопорушення, особі обвинуваченого, відповідатиме принципу індивідуалізації покарання, запобігатиме вчиненню інших правопорушень не лише ним, а й іншими особами, здійснюючи суспільно-виховний вплив.

Підстав для застосування положень ст. 58, 69, 69-1, 75 КК України судом не встановлено.

Щодо питання речових доказів, арештів, процесуальних витрат, цивільних позовів.

Цивільним позивачем ОСОБА_13 на стадії досудового розслідування заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди завданої пошкодженням транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 150000 грн (а.с. 11 т.1, а.п. 73). Вимоги цивільного позову змінено на стадії судового провадження, а саме 05.02.2024 представник цивільного позивача уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_13 198152,41 грн в якості відшкодування матеріальної шкоди за пошкоджений автомобіль «FIAT DOBLO» днз НОМЕР_5 , 65000 грн неодержаних доходів за договором оренди транспортного засобу від 04.11.2022 року, 10000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди та 3000 грн у рахунок відшкодування витрат на проведення визначення вартості матеріального збитку (а.с. 149-151 т.1). В обґрунтування позову вказано, що у зв`язку з вчиненням ОСОБА_3 кримінального правопорушення, ОСОБА_13 як власнику транспортного засобу «FIAT DOBLO» днз НОМЕР_5 , пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, завдано матеріальний збиток у розмірі 198152,41 грн. Витрати позивача на оцінку шкоди склали 3000 грн. Більш того, 04.11.2022 між ОСОБА_13 та ТОВ «Торговий дім «Фреш Маркет» укладено договір оренди майна (найму) транспортного засобу, що посвідчений приватним нотаріусом, предметом якого виступав автомобіль «FIAT DOBLO» днз НОМЕР_5 , ціна договору – 5000 грн без ПДВ щомісячно з 04.11.2022 до 04.11.2025, що підлягали сплаті до 5 числа кожного місця, наступного за розрахунковим. Внаслідок пошкодження транспортного засобу «FIAT DOBLO» днз НОМЕР_5 , ОСОБА_13 , як власник, зазнав збитків у формі упущеної вигоди (неотриманих доходів) в сумі 65000 грн за період з 09.12.2022 по 09.01.2024. Крім цього, у зв`язку з пошкодженням автомобілю, ОСОБА_13 пережив хвилювання, його сон порушився, подія ДТП обмежувала його сімейний бюджет, що в свою чергу викликало пригнічений стан, знервованість, у зв`язку з чим позивач оцінив свої душевні страждання в 10000 грн.

Представник цивільного позивача вказаний позов підтримав та просив задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_3 вказував про визнання ним позовних вимог.

Факт порушення обвинуваченим ПДР України, що має наслідком пошкодження транспортного засобу «FIAT DOBLO» днз НОМЕР_5 , VIN: НОМЕР_8 , підтверджено вищевказаними доказами, визнано обвинуваченим. Належність вказаного автомобілю на праві власності ОСОБА_13 підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 , виданого ТСЦ 1248 (а.п. 57, а.с. 152 т.1).

Відповідно до звіту № Б29012401 про матеріальний збиток, завданий власнику автомобілю «FIAT DOBLO» днз НОМЕР_5 внаслідок його пошкодження, складеного оцінювачем - ФОП ОСОБА_14 , вартість автомобілю до дорожньо-транспортної пригоди складала 198152,41 грн, що є меншим вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, у зв`язку з чим розмір завданого матеріального збитку визначено на рівні вартості транспортного засобу до ДТП – 198152,41 грн (а.с. 154-167 т. 1).

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Спеціальним законом у сфері страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин – 09.12.2022 (далі Закон). Цей Закон регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону, власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

За змістом ст. 10 Закону, укладаються такі види договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності: внутрішній договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі - внутрішній договір страхування); договір міжнародного обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі - договір міжнародного страхування). Внутрішні договори страхування діють виключно на території України. Договори міжнародного страхування діють на території країн, зазначених у таких договорах. Договори міжнародного страхування, які діють на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", посвідчуються відповідним уніфікованим сертифікатом "Зелена картка", що визнається і діє в цих країнах.

Під час в`їзду на територію України власник транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, зобов`язаний мати на весь термін перебування такого транспортного засобу на території України сертифікат міжнародного автомобільного страхування "Зелена картка" або внутрішній договір страхування цивільно-правової відповідальності.

Особливості страхування цивільно-правової відповідальності окремих категорій громадян України визначалася ст. 13 Закону. Так, зокрема учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільнялися від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Разом з цим, Конституційний суд України, в рішенні від 23 грудня 2014 року

№ 7-рп/2014, в аспекті конституційного звернення положення пункту 13.1 статті 13 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів“ від 1 липня 2004 року № 1961-IV зі змінами, роз`яснив, що згідно з пунктом 13.1 статті 13 Закону № 1961 транспортними засобами, які належать учасникам бойових дій та інвалідам війни, що визначені законом, інвалідам I групи, є такі наземні транспортні засоби, якими вони володіють не тільки на праві власності, а й на будь-якій іншій правовій підставі (договір підряду, оренди тощо).

Відповідно до ст. 21 Закону, на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Транспортний засіб має відповідати вимогам, передбаченим пунктом 1.7 статті 1 цього Закону, з моменту взяття ним участі в дорожньому русі на території України. Так, згідно п. 1.7 ст.1 забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

У разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.

Положення ст. 22 Закону визначали, що у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

При цьому в силу ст. 28-29 Закону, шкода заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Однак, в силу ст. 30 Закону, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

За змістом ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, в тому числі, у разі її заподіяння особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону.

МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні, щодо якого був виданий іноземний страховий сертифікат "Зелена картка", що діяв на день дорожньо-транспортної пригоди на території України. Така регламентна виплата здійснюється на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".

За обставинами даної справи обвинувачений ОСОБА_3 на момент вчинення ДТП був учасником бойових дій, відповідно був особою на яку поширювалися пільгові правила страхування визначені п. 13.1 ст. 13 Закону, але за умов що керований ним автомобіль був його власністю, чи перебував у його користуванні на будь-якій іншій правовій підставі (договір підряду, оренди тощо). Суду не надано жодного документального підтвердження належності ОСОБА_3 автомобілю «MERCEDES-BENZ C180», реєстраційний номер НОМЕР_4 (Литовська реєстрація) на будь-якій правовій підставі. В певний період часу, з початку воєнних дій на території України, дійсно існували пільгові правила ввезення на територію України з-за кордону автомобілів (в силу Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану»), однак такі автомобілі підлягали обов`язковій реєстрації в Україні, з отриманням державних номерних знаків та відповідно поширення на такі автомобілі положень вищевказаного Закону, в тому числі щодо пільгових умов обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, та відповідно можливістю відшкодуванням шкоди за рахунок МТСБУ (з правом регресної вимоги у разі завдання шкоди в стані наркотичного чи іншого сп`яніння). Обвинувачений ОСОБА_3 автомобіль «MERCEDES-BENZ C180», реєстраційний номер НОМЕР_4 (Литовська реєстрація) не зареєстрував в Україні.

Ще однією умовою можливого відшкодування шкоди (в певній частині) за рахунок МТСБУ була б наявність поліса "Зелена картка", яка щодо автомобілю «MERCEDES-BENZ C180», реєстраційний номер НОМЕР_4 (Литовська реєстрація) - відсутня.

Оскільки матеріали справи не містять даних щодо належності ОСОБА_3 вищевказаного транспортного засобу на відповідній правій підставі, транспортний засіб «MERCEDES-BENZ C180», реєстраційний номер НОМЕР_4 (Литовська реєстрація) на час ДТП не мав полісу міжнародного страхування «Зелена карта», у МТСБУ в силу вищевказаних норм законодавства не виникає обов`язок з відшкодування шкоди завданої ОСОБА_3 , в тому числі шкоди майну, а тому вимоги цивільного позову ОСОБА_13 заявлені до належного відповідача яким є безпосередній заподіювач шкоди – ОСОБА_3 .

Оскільки за висновком оцінювача, який сторона захисту не заперечувала, розмір витрат на відновлення автомобілю значно перевищує вартість автомобілю на момент ДТП, то вказаний автомобіль в розумінні ст. 30 Закону вважається фізично знищеним, на що погоджується власник автомобілю, який не здійснював його відновлення, зберіг транспортний засіб та готовий передати обвинуваченому залишки транспортного засобу у випадку відшкодування вартості автомобілю до ДТП, в сумі 198152,41 грн (а.с. 154-158, 159-167 т.1). Вказані обставини підтвердив у судовому засіданні представник цивільного позивача.

Оскільки в матеріалах справи відсутні дані про вартість залишків транспортного засобу FIAT DOBLO» днз НОМЕР_5 , після пошкодження, автомобіль після ДТП збережено, позивач просить стягнути шкоду у виді вартості транспортного засобу до ДТП та висловлює готовність передати залишки автомобілю обвинуваченому, ОСОБА_3 позов визнав, тому суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_13 198152,41 грн у рахунок відшкодування матеріальних збитків завданих пошкодженням транспортного засобу, з зобов`язанням ОСОБА_13 передати ОСОБА_3 залишки автомобілі FIAT DOBLO» днз НОМЕР_5 , що визнається фізично знищеним. Вказане узгоджується з судовою практикою ВС сформованою в ряді постанов, зокрема, але виключно, в постанові ВП ВС від 14 червня 2023 року по справі № 125/1216/20.

Щодо позовних вимог у частині моральної шкоди.

За змістом ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, серед іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Беручи до уваги доведеність перед судом факту належності ОСОБА_13 транспортного засобу FIAT DOBLO» днз НОМЕР_5 , що був фактично знищений внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 , оцінюючи характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, що пов`язані з втратою автомобілю, неможливістю його використання, необхідності вжиття додаткових заходів для організації свого життя у зв`язку з втратою автомобілю, що був певним джерелом його доходу, виходячи з принципів розумності та справедливості, беручи до уваги визнання ОСОБА_3 цих позовних вимог, виходячи з принципу диспозитивності, суд вважає за необхідне цивільний позов у цій частині вимог задовольнити, стягнувши з ОСОБА_3 на користь позивача 10000 грн.

Щодо вимог про стягнення упущеної вигоди.

Аналіз положень вищенаведених норм ст. 22 ЦК України, дає підстави вважати, що вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою винної особи та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи наслідком такої протиправної поведінки.

При цьому, пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на потерпілу особу обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б нею отримані в разі належного виконання нею своїх обов`язків.

У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті доходи, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу не є підставою для його стягнення. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24 липня 2019 року у справі № 200/14946/16-ц.

Як слідує з договору оренди (найму) транспортного засобу від 04.11.2022, укладеного між ОСОБА_13 (орендодавець) та ТОВ «Торговий дім «Фреш Маркет» (орендар), предметом даного договору став автомобіль «FIAT DOBLO» днз НОМЕР_5 , який власник – ОСОБА_13 передає в тимчасове платне користування орендарю. Договір укладено на три роки, починаючи з 04.11.2022. Сторони погодили плату за користування автомобілем в розмірі 5000 грн на місяць, без ПДВ, зі щомісячним перерахуванням в термін не пізніше 5 числа місця наступного за розрахунковим. Факт підписання договору розцінюється як передача транспортного засобу. Даний договір посвідчено в нотаріальному порядку (а.с. 153 т.1).

Так, у даній справі позивачем доведено, що до моменту ДТП він передав належний йому автомобіль у найм, за договором найму мав би отримувати 5000 грн щомісячно до листопада 2025 року (а.с. 153 т.1). Оскільки автомобіль FIAT DOBLO» днз НОМЕР_5 був пошкоджений у результаті протиправних дій ОСОБА_3 , його відновлення є економічно необґрунтованим, автомобіль є фізично знищеним, що унеможливило його використання за умовами договору найму, то ОСОБА_13 втратив реальну можливість отримання щомісячного доходу, на який розраховував та мав право в силу договору найму. Відповідно, суд приходить до висновку, що вимоги про упущену вимогу, в межах заявлених позовних вимог є обґрунтованими, а тому з обвинуваченого на користь ОСОБА_13 підлягає стягненню 65000 грн за період з 09.12.2022 по 09.01.2024, у рахунок відшкодування упущеної вигоди (5000 х 13 місяців заявленого періоду).

Питання про процесуальні витрати.

Питання про процесуальні витрати на проведення експертиз, суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України, відповідно, з обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають стягненню витрати на проведення експертиз в сумі 755,12 грн (а.п. 104).

На підтвердження витрат цивільного позивача на проведення оцінки транспортного засобу після ДТП, суду надано копію договору про надання послуг з оцінки наземних транспортних засобів від 29.01.2024 року, укладеного між ФОП ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , акт виконаних робіт за договором та суму 3000 грн, рахунок та платіжну інструкцію на суму 3000 грн (а.с. 151-152 т.1).

В силу ст. 118, 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати позивача на залучення спеціаліста з оцінки завданих збитків.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України та вважає за необхідне автомобілі учасники ДТП повернути їх законним володільцям.

Арешт на автомобіль «MERCEDES-BENZ C180», сірого кольору, 1997 року випуску, іноземний реєстраційний номер НОМЕР_4 (Литовська реєстрація), VIN: НОМЕР_10 , застосований на підставі ухвали слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.12.2022 (а.п. 33) та арешт на автомобіль «FIAT DOBLO» днз НОМЕР_5 , що належить на праві власності ОСОБА_13 , застосований на підставі ухвали слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.12.2022 (а.п. 38-39), підлягає скасуванню в силу ч.4 ст. 174 КПК України.

Щодо запобіжних заходів до набрання вироком законної сили.

В рамках даного кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_3 , під час досудового розслідування застосовувався запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, строком на два місяці, на підставі ухвали слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 25.04.2023 (а.п. 135).

Під час судового провадження, з урахуванням процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 , за клопотанням прокурора, ухвалою Криворізького районного суду від 11.02.2025 року застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання на строком 2 місяців, який нині сплив (а.с. 29 т.3). Клопотань про продовження запобіжного заходу до суду не надходило, відповідно судом не розглядалося.

Керуючись ст. 373, ст. 374, ст. 376, п.1 ч.2 ст. 395 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України та призначити основне покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Строк відбування основного покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 обчислювати з дня затримання в порядку виконання вироку.

Строк відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами обчислюється з моменту відбуття основного покарання та при цьому поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду.

Речові докази:

-автомобіль «MERCEDES-BENZ C180», сірого кольору, 1997 року випуску, іноземний реєстраційний номер НОМЕР_4 (Литовська реєстрація), VIN: НОМЕР_10 , що зберігається на майданчику для тимчасового зберігання транспортних засобів при КРУП ГУНП в Дніпропетровській області (вул. Танкістів, буд. 2А, м. Кривий Ріг (а.п. 30), після набрання вироком законної сили повернути законному володільцю.

-автомобіль «FIAT DOBLO» днз НОМЕР_5 , ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_8 , що переданий на відповідальне зберігання власника - ОСОБА_13 (а.п. 40, 56, 57), після набрання вироком законної сили залишити у його володінні, до моменту передачі вказаного автомобіля ОСОБА_3 .

Арешт на автомобіль «MERCEDES-BENZ C180», сірого кольору, 1997 року випуску, іноземний реєстраційний номер НОМЕР_4 (Литовська реєстрація), VIN: НОМЕР_10 , застосований на підставі ухвали слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.12.2022 (а.п. 33), після набрання вироком законної сили – скасувати.

Арешт на автомобіль «FIAT DOBLO» днз НОМЕР_5 , що належить на праві власності ОСОБА_13 , застосований на підставі ухвали слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.12.2022 (а.п. 38-39), після набрання вироком законної сили – скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи № СЕ-19/112-23/2797-ІТ від 21.03.2023, в розмірі 755 (сімсот п`ятдесят п`ять) гривень 12 копійок (а.п. 104).

Цивільний позов ОСОБА_13 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків, моральної шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_11 ) НОМЕР_12 (сто дев`яносто вісім тисяч сто п`ятдесят дві) гривні 41 копійку у рахунок відшкодування матеріальних збитків завданих фізичним знищенням транспортного засобу «FIAT DOBLO» днз НОМЕР_5 VIN: НОМЕР_8 , з зобов`язанням ОСОБА_13 передати ОСОБА_3 залишки транспортного засобу «FIAT DOBLO» днз НОМЕР_5 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_11 ) 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок у рахунок відшкодування моральної шкоди та 65000 (шістдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок у рахунок відшкодування упущеної вигоди (неотриманих доходів) та 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок у рахунок відшкодування витрат на проведення оцінки завданої шкоди.

Матеріали кримінального провадження № 12022041230001643 від 10.12.2022 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі № 177/858/23 (провадження № 1-кп/177/11/26).

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, потерпілим та їх представникам, прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, є обов`язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1