Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №932/10146/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 932/10146/26

Провадження № 3/201/2443/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Конопленко О.С.,

за участю секретаря судового засідання Денисенко С.М.,

розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт гр. України НОМЕР_1 , виданий Петровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 20 січня 2012 року, РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Посадовою особою ГУ ДПС у Дніпропетровській області стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 40 від 14 липня 2026 року, з якого вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 вчинив правопорушення у сфері провадження господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності в порушення вимог п. 7 ст. 16, п. 1 ст. 23 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в результаті чого встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 відбувалася роздрібна торгівля алкогольними напоями без придбання відповідних ліцензій в період з 15 жовтня 2023 року по 12 грудня 2023 року на загальну суму 1 680 грн, що підтверджено актом перевірки від 19 травня 2026 року № 2143/04-36-24-07/ НОМЕР_2 , відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання шляхом направлення судової повістки на вказану у протоколі адресу проживання, до суду не з`явився. Інші засоби зв`язку для належного та своєчасного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суду не надані.

Отже, судом виконані вимоги закону щодо належного повідомлення особи про дату, час та місце судового розгляду всіма можливими засобами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08 листопада 2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Окрім того, суд звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19 червня 2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Слід також відзначити, що Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, про яке він повідомлений належним чином, суд вважає можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи та додані до них докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно зі статтею 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, на підтвердження протиправних дій ОСОБА_1 суду було надано: протокол про адміністративне правопорушення № 40 від 14 липня 2026 року (а.с. 2), витяг з акту документальної позапланової невиїзної перевірки ППФО ОСОБА_1 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25 вересня 2019 року по 29 жовтня 2024 року № 2143/04-36-24-07/3165901874 від 19 травня 2026 року (а.с. 3-4), витягом реєстраційних даних ППФО ОСОБА_1 (а.с. 5-6).

Інших доказів на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставиною закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Згідно вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Аналіз положень ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247, 280 КУпАП свідчить про те, що наслідком закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення є лише звільнення особи від накладення адміністративного стягнення.

Правовий аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку, що застосування п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише у випадку встановлення судом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні такого правопорушення провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, тому така обставина, як закінчення на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення.

Отже, системний аналіз положень КУпАП вказує на те, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 КУпАП, можливо у разі встановлення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Вказані висновки суду відповідають усталеній та послідовній юридичній практиці, що склалась у цій сфері, та викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/18319/16 та від 16.04.2019 у справі № 927/623/18, а також неодноразово застосовувалась судами апеляційної інстанції, рішення яких є остаточними в даній категорії справ, зокрема, в постановах Київського апеляційного суду від 27.02.2023 в справі № 756/9410/22, від 28.03.2023 у справі № 757/25955/19, від 03.04.2023 у справі № 757/63653/21, від 23.10.2023 у справі № 758/6752/19, від 28.11.2023 у справі № 759/12854/22, від 11.01.2024 у справі № 359/3204/22, від 14.02.2024 у справі № 752/806/23, від 07.04.2025 у справі № 371/1232/24, від 31.05.2025 у справі № 761/44608/24, від 12.05.2025 у справі № 382/1224/24, від 13.05.2025 у справі № 757/24440/24-п.

Враховуючи вказане вище, матеріали адміністративної справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, в його діях суд вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.02.2025 у справі № 990/29/22 зазначала, що в чинному законодавстві України не визначено поняття «триваюче правопорушення». Разом із цим, за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов`язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов`язків або виявлення правопорушення.

Отже, вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, є триваючим та днем його виявлення в даному випадку слід вважати день складання акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 2143/04-36-24-07/3165901874 від 19 травня 2026 року, під час якого було виявлено порушення, що відповідає даті, зазначеній у протоколі.

Враховуючи вказане вище, оскільки днем вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є 19 травня 2026 року, акт (довідка) про результати фактичної перевірки, під час якої було виявлено відповідне порушення складено 19 травня 2026 року, до суду протокол № 40 від 14 липня 2026 року про адміністративне правопорушення з додатками надійшов 20 серпня 2026 року, тобто поза межами строку притягнення особи до відповідальності, станом на 04 вересня 2026 року тримісячний строк, встановлений ст. 38 КУпАП, сплив, а отже провадження по справі відносно ОСОБА_1 має бути закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку зі спливом на момент розгляду справи по суті процесуального строку, в період якого можливе накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 2 ст. 38 КУпАП, п. 7 ч. 1 ст. 247, 251-252, 268, 280, 283-284 КУпАП України, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра.

Суддя О.С. Конопленко