Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №501/3814/26 — Чорноморський міський суд Одеської області

Справа № 501/3814/26

Номер провадження 3/501/857/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року, м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Яковця Є.О.,

за участю:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №1 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с-ща Олександрівка Одеського р-ну Одеської обл., громадянки України, РНОКПП невідомий, не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 177506 від 06 липня 2026 року, ОСОБА_1 06 липня 2026 року о 22:30 год, перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство щодо своєї малолітньої доньки – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: схопила за волосся та нанесла ляпаси по обличчю, штовхала.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , якій були роз`яснені її права, передбачені ст. ст. 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, вину визнала та пояснила суду, що 06 липня 2026 року о 22:00 год вони перебували з малолітньою донькою ОСОБА_2 вдома. Раптом донька сказала, що вона йде з дому. Оскільки декілька днів тому донька вже залишала місце мешкання і вона її розшукувала, то вона сказала доньці, що нікуди її не відпустить. Донька почала кричати, вони почали штовхати один-одного, зрештою не втрималася та схопила доньку за волосся і дала їй ляпаса, щоб вона заспокоїлася. Донька заспокоїлася, однак, через деякий час вибігла з квартири. Вона звернулася до поліції, щоб її розшукати. Раніше вона доньку ніколи не била і не чіпала, але того дня не втрималася, оскільки дуже переживала, щоб донька не втекла з дому. Після цього таких випадків не повторювалося. Пояснила, що дуже шкодує про вчинене, що любить свою доньку, примирилася з нею та обіцяла більше так не робити.

В судовому засіданні малолітня потерпіла ОСОБА_2 , якій були роз`яснені її права, передбачені ст. ст. 59, 63 Конституції України та ст. 269 КУпАП, пояснила суду , що 06 липня 2026 року о 22:00 год вона вона очікувала на неприємну розмову з матір`ю, але, оскільки не хотіла вислуховувати докори від матері, сказала їй, що йде з дому і збиралася виходити. Однак матір їй завадила, тому вона почала кричати, штовхати матрі, і остання дала їй ляпас. Це її заспокоїло, однак, зрештою вона втекла з дому. Також повідомила, що любить свою матір, хоче жити з нею, боїться, що її заберуть від матері. Ані раніше, ані після цього випадку матір її не била.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, надала суду такі докази, які були досліджені судом:

- протокол про адміністративне правопорушення, в якому викладені обставини події, речі не вилучалися, пояснення відсутні;

- рапорт про надходження повідомлення зі служби «102» про подію;

- заява на ім`я начальника відділу поліції з проханням не розглядати звернення про зникнення малолітньої доньки, оскільки та знайшлася;

- пояснення ОСОБА_1 : 06 липня 2026 року о 22:30 з малолітньою донькою стався конфлікт, донька кричала, почали штовхатися, вона схопила доньку за волосся, давала ляпаси по обличчю, донька намагалася вдарити ОСОБА_1 сумкою, після чого вийшла з дому, не повідомивши ОСОБА_1 куди саме пішла, та не бажала повертатися. Донька не вперше втікає з дому, вона розшукувала її самостійно, однак, цього разу повідомила поліцію про зникнення доньки, після чого її відшукали;

- копія сторінок паспорта ОСОБА_1 ;

- копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір – ОСОБА_3 ;

- довідка про повторність: ОСОБА_1 не притягувалась. впродовж року до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП

Оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не вчиняла адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

З положень статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (зокрема п. 10-12) вбачається, що домашнє насильство вчиняється членом сім`ї, або колишнім членом сім`ї потерпілої особи, або особою, з якою у потерпілого є родинний зв`язок, взаємні права та обов`язки, - кривдником, поведінка якого у приватних стосунках має фізичний насильницький характер, або який користується агресивною психологічною моделлю поведінки у таких стосунках, має дискримінаційні уявлення про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків тощо, а потерпіла особа, при цьому, має емоційну залежність від кривдника, невпевнена у собі та нездатна відстоювати власну гідність, захищати свої права у приватних стосунках тощо.

Суд зазначає, що побутові сварки, взаємні образи або конфлікти, які виникають між членами сім`ї на ґрунті спільного проживання, розподілу обов`язків чи інших життєвих обставин, самі по собі не є домашнім насильством, якщо: вони не супроводжуються систематичним психологічним тиском; відсутні факти приниження, залякування або переслідування; потерпіла особа не відчувала реальної загрози своїй безпеці; немає належних і допустимих доказів заподіяння шкоди психічному або фізичному здоров`ю.

У таких випадках правовідносини мають характер сімейно-побутового конфлікту, який не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що конфлікт між малолітньою

ОСОБА_2 та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, виник у зв`язку з тим, що малолітня донька вже йшла з дому, і ОСОБА_1 , проявляючи свою батьківську турботу, хоча і в неприйнятний спосіб, прагнула не допустити повторення такої поведінки своєї доньки. Ані до цього випадку, ані після нього, ОСОБА_1 не застосовувала насильство до своєї доньки. Тобто конфлікт, який стався, мав характер сімейно-побутового, зумовлений тим, що малолітня донька вже втікала з дому.

Тож, дії ОСОБА_1 не були направлені на вчинення домашнього насильства.

За таких обставин, провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Чорноморський міський суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя

Постанова набрала законної сили «__»___________202_ р.