Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №441/1139/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 441/1139/26 Головуючий у 1 інстанції: Яворська Н.І.

Провадження № 33/811/1479/26 Доповідач: Партика І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Городоцького районного суду Львівської області від 12 серпня 2026 року, щодо ОСОБА_1 ,

встановив:

цією постановою, провадження у справі ОСОБА_1 , за матеріалами протоколу серії ЕПР1 №656234 від 03 травня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрито у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

За протоколом серії ЕПР1 №656200 від 03 травня 2026 року ОСОБА_1 , визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 03 травня 2026 року о 16:24:24 год., у м. Городок по вул. Стуса В., 136, керував низькошвидкісним легким електротранспортним засобом марки «prove» в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Алкотест Драгер 0904» результат огляду 0.83 проміле, тест 6820, чим порушив п. 2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол серії ЕПР 1 № 656200).

Окрім того, згідно протоколу серії ЕПР 1 № 656234 від 03 травня 2026 складеного о 17:34:56 ОСОБА_1 в м. Городок по вул. І. Франка, 38 Львівського району Львівської області о 17:10:00 керував низькошвидкісним легким електротранспортним засобом марки «prove» в стані алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, а також у медичному закладі відмовився, що зафіксовано на відеореєстратор, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачено відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, винесена без повного з`ясування обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Наголошує, що він рухався транспортним засобом «Proove X-City» потужністю 0,35 кВт. (електросамокатом), який не належить до механічних транспортних засобів, у зв`язку з чим він не є водієм механічного транспортного засобу та до нього безпідставно застосовано норми ст. 130 КУпАП, оскільки він не є суб`єктом правопорушення та не був водієм.

Зазначає, що працівники поліції зупинили його безпідставно, оскільки ПДР України не містять вимоги, щодо керування електросамокатом в шоломі.

Заслухавши виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9 а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Аналіз представлених матеріалів свідчить про те, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №656200 від 3 травня 2026 року (а.с. 2), відповідно до якого ОСОБА_1 , 03 травня 2026 року о 16:24:24 год., у м. Городок по вул. Стуса В., 136, керував низькошвидкісним легким електротранспортним засобом марки «prove» в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Алкотест Драгер 0904» результат огляду 0.83 проміле, тест 6820, від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі - відмовився;

- роздруківкою приладу «Drager Alcotest 6820» від 3 травня 2026 року (а.с. 4) з якої вбачається, що огляд на стан сп`яніння було проведено 3 травня 2026 року о 16 год. 31 хв., результат 0,83 проміле, з результатом огляду водій ознайомлений;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 5), з якого вбачається, що у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (різки запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідала обстановці, тремтіння пальців рук), у зв`язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат 0,83 проміле, з результатом він погодився, що підтвердив своїм підписом в акті;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 6), з якого встановлено, що у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`янінням (різки запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідала обстановці, виражене тремтіння пальців рук) у зв`язку з чим йому запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, від якого він відмовився;

- відеозаписом, долученим до матеріалів судової справи та дослідженим судом апеляційної інстанції, на якому зафіксовано рух та зупинку низькошвидкісного легкого електротранспортного засобу марки «prove» під керуванням ОСОБА_1 , опитування водія під час якого він зазначав, що вживав пиво та погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, окрім того працівниками поліції йому було повідомлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук), надано герметично запаковану трубочку, перевірено прилад «Драгер» (прилад чистий), результат 0,83 проміле, з результатом він погодився. Патрульними ознайомлено його з протоколом про адміністративне правопорушення, відсторонено від керування транспортним засобом.

Згідно з пунктом 1.10 Правил дорожнього руху транспортний засіб – це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Пункт 1 статті 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» визначає, що електричний колісний транспортний засіб – це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Таким чином, особи, що керують, такими транспортними засобами як електросамокати, електроскутери, електровелосипеди, гіроскутери, є водіями і зобов`язані дотримуватися Правил дорожнього руху України.

У зв`язку із чим апеляційний суд відхиляє аргументи апелянта, що ОСОБА_1 не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Твердження апелянта, що працівники поліції зупинили його безпідставно, апеляційний суд розцінює критично, оскільки, як встановлено з відеозапису, долученому до матеріалів справи, ОСОБА_1 було зупинений працівниками поліції у зв`язку із тим, що він керував електросамокатом без шолома.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху України.

З відеозапису, долученого до матеріалів справи, убачається, що поліцейськими зупинено електросамокат під керуванням ОСОБА_1 , водій якого не використовувала шолом під час руху на транспортному засобі, після чого йому було роз`яснено причини зупинки, а саме: що він керував електросамокатом без шолому.

В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

постанову Городоцького районного суду Львівської області від 12 серпня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя Партика І.В.