Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №456/4288/24 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №456/4288/24

Суддя: Урдюк Т. М.

Справа № 456/4288/24 Головуючий у 1 інстанції: Шрамко Р.Т.

Провадження № 33/811/1427/26 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю захисника Мотальової-Кравець В.Ю., під час розгляду клопотання про поновлення захиснику Мотальовій-Кравець В.Ю. строку на апеляційне оскарження постанови судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення за ч. 5 ст. 126 КупАП у вигляді штрафу у розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років; за ч. 1 ст. 130 КупАП у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 36 КупАП остаточно накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 /шістсот п`ять грн. 60 коп./ грн..

Не погоджуючись із рішення судді першої інстанції, адвокат Мотальова-Кравець В.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, в обґрунтування поважності пропуску якого покликається на те, що розгляд справи відбувся без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а копія постанови йому вручена не була. ОСОБА_1 не мав представника, не має юридичної освіти та спеціальних знань у сфері права, та належним чином не скористався правом на апеляційне оскарження судового рішення.

Захисник Мотальова-Кравець В.Ю., яка брала участь в розгляді апеляційної скарги в режимі відеоконференції підтримала подане клопотання.

Заслухавши захисника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в частині поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що у поновленні такого слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

За змістом частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, з-поміж інших особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Системний аналіз зазначеної норми КУпАП вказує на те, що до повноважень суду апеляційної інстанції належить вирішення питання про поновлення строку апеляційного оскарження в разі надходження такого клопотання.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.

Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. При цьому, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Згідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України»).

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Сабадаш проти України поновлення судом пропущеного строку на оскарження рішення без належного обґрунтування порушує принцип юридичної визначеності.

Також, у справі Каракуця проти України у своєму рішенні ЄСПЛ зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Мельник проти України", норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржена постанова судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29.08.2024 року прийнята у судовому засіданні за участі ОСОБА_1 . За наслідками розгляду справи ОСОБА_1 був визнаний винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього було накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.

Натомість з апеляційною скаргою захисник ОСОБА_1 – Мотальова-Кравець В.Ю. звернулася лише 05.08.2026, тобто більш ніж через рік і 11 місяців після прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Враховуючи наведене, доводи щодо поважності причин пропуску строку на оскарження викладені у клопотанні є необгрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Водночас апеляційний суд зауважує, що вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що звертаючись з апеляційною скаргою поза процесуальними строками, встановленими законом, захисник Мотальова-Кравець В.Ю. не навела поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не надала доказів про наявність перешкод у реалізації права на оскарження постанови судді у встановлений КУпАП десятиденний строк, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження належить відмовити та повернути апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами заявнику.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

відмовити захиснику Мотальовій-Кравець В.Ю. у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 серпня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу повернути захиснику Мотальовій-Кравець В.Ю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua