Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №462/5349/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 462/5349/26 Головуючий у 1 інстанції: Палюх Н.М.

Провадження № 33/811/1469/26 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., з участю захисника – адвоката Заставного Р.А., потерпілої ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 – адвоката Заставного Романа Андрійовича на постанову судді Залізничного районного суду міста Львова від 31 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст. 173-2 КУпАП,

встановив:

вищенаведеною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень.

Стягнуто із ОСОБА_2 в дохід держави 665,60 грн. судового збору.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_2 06.06.2026 близько 08.00 год у АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свої дружини ОСОБА_1 , а саме під час конфлікту принизив її, плюнувши двічі на неї, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Також, ОСОБА_2 06.06.2026 близько 08.00 год у АДРЕСА_1 у присутності малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свої дружини ОСОБА_1 , а саме під час конфлікту принизив її, плюнувши двічі на неї, чим вчинив адміністративне правопорушення, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю дитини, чим вчинив дії, передбачені ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Окрім цього, ОСОБА_2 06.06.2026 близько 08.00 год у АДРЕСА_1 у присутності малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свої дружини ОСОБА_1 , а саме під час конфлікту принизив її, плюнувши двічі на неї, чим вчинив адміністративне правопорушення, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю дитини, чим вчинив дії, передбачені ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Також, ОСОБА_2 06.06.2026 близько 08.00 год у АДРЕСА_1 у присутності малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свої дружини ОСОБА_1 , а саме під час конфлікту принизив її, плюнувши двічі на неї, чим вчинив адміністративне правопорушення, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю дитини, чим вчинив дії, передбачені ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 – адвокат Заставний Р.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративних правопорушень.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що постанова суду є необґрунтованою та такою, що постановлена без належного з`ясування усіх обставин справи та неправильним застосування норм КУпАП.

Звертає увагу на те, що у складених відносно ОСОБА_2 протоколах не зазначена норма Закону, яка була ним порушена.

Вказує, що діям ОСОБА_2 передували аналогічні дії по відношенню до нього зі сторони його дружини та не у присутності дітей.

Зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь які докази заподіяння ОСОБА_1 шкоди її психічному здоров`ю.

Стверджує, що форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства та заборонний припис стосовно дітей – не складалися.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з`явився. Захисник – адвокат Заставний Р.А. та потерпіла ОСОБА_1 не заперечили про розгляд апеляційної скарги без участі ОСОБА_2 ..

При апеляційному розгляді захисник – адвокат Заставний Р.А. підтримав апеляційну скаргу та просив її задоволити

Потерпіла ОСОБА_1 заперечила апеляційну скаргу та просила залишити оскаржувану постанову без змін.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення із наступних підстав.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

За нормами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Перевіркою постанови суду першої інстанції на відповідність зазначеним вимогам закону встановлено, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 173-2 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАД №139252, ВАД №139254, ВАВ №955997 та ВАД №139253 від 06.06.2026, заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 06.06.2026, формами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції.

Зазначені докази є належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми для підтвердження висновку суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1,2 ст. 173-2 КУпАП.

Апеляційний суд погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що заперечення ОСОБА_2 факту вчинення ним адміністративних правопорушень суд оцінює критично та відхиляє такі як безпідставні, розцінює їх як позицію захисту особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з метою уникнення від відповідальності, оскільки факт вчинення ним домашнього насильства підтверджується сукупністю наданих суду та не спростованих доказів.

Доводи апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутні будь які докази заподіяння ОСОБА_1 шкоди її психічному здоров`ю, апеляційним судом оцінюються критично, оскільки такі твердження повністю спростовуються відомостями доказів, що долучені до матеріалів справи.

Зокрема, з відомостей протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №139252 від 06.06.2026 вбачається, що ОСОБА_2 06.06.2026 близько 08.00 год у АДРЕСА_1 у присутності малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свої дружини ОСОБА_1 , а саме під час конфлікту принизив її, плюнувши двічі на неї, чим вчинив адміністративне правопорушення, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю дитини, чим вчинив дії, передбачені ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

З відомостей протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №955997 від 06.06.2026 вбачається, що 06.06.2026 близько 08.00 год у АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свої дружини ОСОБА_1 , а саме під час конфлікту принизив її, плюнувши двічі на неї, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

З відомостей протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №139254 від 06.06.2026 вбачається, що ОСОБА_2 06.06.2026 близько 08.00 год у АДРЕСА_1 у присутності малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свої дружини ОСОБА_1 , а саме під час конфлікту принизив її, плюнувши двічі на неї, чим вчинив адміністративне правопорушення, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю дитини, чим вчинив дії, передбачені ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

З відомостей протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №139253 від 06.06.2026 вбачається, що ОСОБА_2 06.06.2026 близько 08.00 год у АДРЕСА_1 у присутності малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свої дружини ОСОБА_1 , а саме під час конфлікту принизив її, плюнувши двічі на неї, чим вчинив адміністративне правопорушення, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю дитини, чим вчинив дії, передбачені ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що ні положення статті 173-2 КУпАП, ні положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» не встановлюють обов`язковості надання таких доказів для підтвердження факту психологічного домашнього насильства. Відповідно до статті 251 КУпАП обставини справи можуть підтверджуватися будь-якими належними та допустимими доказами, які оцінюються судом у їх сукупності.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Таким чином, мотиви захисника, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції.

Позиція ОСОБА_2 щодо невизнання своєї вини розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП.

Суд першої інстанції, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, на підставі наявних доказів, обґрунтовано прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 173-2 КУпАП.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 252 КУпАП, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що постанова суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 173-2 КУпАП, є законною та обґрунтованою.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Виходячи з вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги захисника – адвоката Заставного Р.А. відсутні, а тому апеляційну скаргу, слід залишити без задоволення, а постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 31 липня 2026 року без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Постанову судді Залізничного районного суду міста Львова від 31 липня 2026 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст. 173-2 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 – адвоката Заставного Романа Андрійовича – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф. Романюк