Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №442/3428/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 442/3428/26 Головуючий у 1 інстанції: Курус Р.І.

Провадження № 33/811/1380/26 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., з участю захисника – адвоката Гординського М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Гординського Михайла Васильовича на постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на підставі статті 36 КУпАП призначено ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. в дохід держави.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 24.04.2026 о 22:34 год. на вул. Горішня Брама, 187 м. Дрогобич Львівської області, керувала транспортним засобом марки Skoda Octavia А5 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилась, чим порушила п. 2.5 ПДР України, про що було складено адміністративний протокол серія ЕПР1 №649260 від 24.04.2026.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейськими за ч. 1 ст. 130 КК України як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Крім цього, ОСОБА_1 24.04.2026 о 23:42 год. на дорозі Дрогобич-Борислав, керувала транспортним засобом марки Skoda Octavia А5 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилась, чим порушила п. 2.5 ПДР України, про що було складено адміністративний протокол серія ЕПР1 №649302 від 25.04.2026.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейськими за ч. 1 ст. 130 КК України як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Гординського М.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю у діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам законодавства.

Звертає увагу на те, що відеозаписи не містять належних доказів керування транспортним засобом, факту зупинки, здійснення огляду, складання акту про це чи скерування на огляд в медичну установу, а також не містять належного роз`яснення прав та порядку здійснення огляду.

Зазначає, що на усіх відеозаписах ОСОБА_1 не відмовляється від проходження огляду, а зазначає, що у автомобілі є малолітня дитина, яка перебуває у хворобливому стані та повідомляє працівників поліції, що її треба доставити додому.

Вказує, що до складання протоколу не залучено свідків, так як відеозапис не є цілісним і на ньому не відображені всі події зазначені в протоколі, акті та скеруванні.

Зазначає, що рапорт працівника поліції не містить переконливих доказів винуватості ОСОБА_1 ..

Заслухавши виступ захисника – адвоката Гординського М.В., який не заперечив щодо розгляду апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 та підтримав подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №649260 від 24.04.2026, згідно якого ОСОБА_1 24.04.2026 о 22:34 год. на вул. Горішня Брама, 187 м. Дрогобич Львівської області, керувала транспортним засобом марки Skoda Octavia А5 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилась;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №649302 від 25.04.2026, згідно якого ОСОБА_1 24.04.2026 о 23:42 год. на дорозі Дрогобич-Борислав, керувала транспортним засобом марки Skoda Octavia А5 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилась;

- актами огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно яких від проходження тесту на стан сп`яніння за допомогою алкотесту Драгер 6820 – ОСОБА_1 відмовилась;

- направленнями на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.04.2026, які підтверджують скерування ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» ДМР.

Аналізуючи відомості цих доказів у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дії працівників поліції, відносно ОСОБА_1 , під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та враховує також і те, що правопорушник їх не оскаржував. Працівниками поліції було забезпечено ОСОБА_1 всі її процесуальні права.

Апеляційний суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об`єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду апеляційної інстанції відсутні правові та фактичні підстави ставити під сумнів відомості протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об`єктивність.

З відеозапису чітко вбачається відмова ОСОБА_1 від проходження оглядів на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що відеозаписи не містять належних доказів керування транспортним засобом, факту зупинки транспортного засобу, здійснення огляду, складання акту про це чи скерування на огляд до медичної установи, а також належного роз`яснення прав та порядку здійснення огляду, спростовуються безпосереднім змістом відеозапису, наявного у матеріалах справи.

Так, з відеозапису на DVD-R диску з відеофіксацією подій, що відбулися 24.04.2026, видно, що поліцейські зупинили транспортний засіб марки Skoda Octavia А5 д.н.з. НОМЕР_1 , вказали причину зупинки, а саме те, що водій не зупинилась на знак «стоп», після чого, поліцейськими встановлено особу водія – ОСОБА_1 . У ході спілкування з ОСОБА_1 поліцейськими виявлено ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 та запропоновано останній пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 відмовилась добровільно і без примусу, тиску з боку працівників поліції чи упередженого ставлення до неї. Поліцейськими повідомлено ОСОБА_1 про його відсторонення від керування транспортним засобом, у зв`язку з наявністю ознак алкогольного сп`яніння та складенням щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, зміст відеозапису об`єктивно підтверджує обставини зупинки транспортного засобу, встановлення особи водія, виявлення у неї ознак алкогольного сп`яніння, пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та добровільну відмову від його проходження, а також подальше відсторонення від керування транспортним засобом. Отже, твердження захисника про відсутність на відеозаписі зазначених обставин не відповідають його фактичному змісту та спростовуються дослідженим судом доказом.

Саме по собі посилання на те, що рапорт працівника поліції не містить переконливих доказів винуватості ОСОБА_1 , не спростовує законності постанови суду першої інстанції, оскільки висновок про винуватість ОСОБА_1 ґрунтується не лише на цьому документі, а на сукупності всіх досліджених доказів.

Всі інші доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та зводяться до власної оцінки фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів, при цьому, апелянт оцінює ці докази вибірково, ігноруючи при цьому їх сукупність.

При цьому апеляційний суд керується висновком ЄСПЛ, зроблений ним у справі «Серекін та інші проти України» від 10.02.2010 року, де в п. 51 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

На переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинені нею адміністративні правопорушення та є способом його самозахисту.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено, як не встановлено істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження, апелянтом не надано.

З огляду на викладене, підстав для задоволення апеляційної скарги щодо скасування постанови районного суду та закриття провадження у справі не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Гординського Михайла Васильовича– без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф. Романюк