Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №461/4805/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 461/4805/26 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В. Є.

Провадження № 33/811/1449/26 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., з участю представника Львівської митниці Банаха Р.В., захисника – адвоката Шегинського Р.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника Львівської митниці Державної митної служби України Когут Юлії Юріївни на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 06 серпня 2026 року,

встановив:

вищенаведеною постановою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 485 Митного кодексу України закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Згідно з постановою судді, згідно з протоколом про порушення митних правил Львівською митницею проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ТЕТАФАРМ» (код ЄДРПОУ 37443639) щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи за період з 01.10.2020 по 31.10.2025. За результатами перевірки складено акт № 28/26/7.4-19/37443639 від 22.01.2026, яким встановлено порушення ТОВ «ТЕТАФАРМ» правил визначення митної вартості в частині повноти декларування складових митної вартості, а саме невключення до митної вартості витрат, понесених на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних із їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів, а також неповне включення транспортно-експедиційних послуг за перевезення вантажу за митними деклараціями № 25UA209170052913U4 від 19.06.2025, № 25UA209140017115U7 від 07.07.2025, № 25UA209140018789U2 від 24.07.2025, № 25UA209170067232U3 від 04.08.2025, № 25UA209140020153U3 від 06.08.2025, № 25UA209170070292U7 від 14.08.2025, № 25UA209140021043U5 від 15.08.2025, № 25UA209170070656U4 від 15.08.2025, № 25UA209170073780U1 від 28.08.2025, № 25UA209170074988U2 від 01.09.2025, № 25UA209170077398U4 від 09.09.2025, № 25UA209170077709U1 від 10.09.2025, № 25UA209170080624U4 від 18.09.2025, № 25UA209170085564U3 від 06.10.2025, № 25UA209170086085U9 від 07.10.2025, № 25UA209170089075U5 від 16.10.2025, № 25UA209170091013U2 від 22.10.2025, № 25UA209170074267U3 від 29.08.2025 та № 22UA209170088787U0 від 07.11.2022, внаслідок чого до митної вартості товарів не були включені всі її складові на загальну суму 165 599,40 грн.

Згідно з протоколом про порушення митних правил перевіркою встановлено, що за результатами дослідження обґрунтованості застосування пільгової ставки податку на додану вартість у розмірі 7 відсотків під час митного оформлення товарів за митними деклараціями № UA209170/2020/79439 від 23.10.2020, № UA209170/2021/58046 від 23.07.2021, № UA209170/2022/65654 від 27.08.2022 та № 23UA209170061434U0 від 03.08.2023 встановлено, що ТОВ «ТЕТАФАРМ» застосувало ставку ПДВ у розмірі 7 відсотків за відсутності передбачених законодавством підстав, унаслідок чого, за висновком митного органу, було занижено податкові зобов`язання зі сплати митних платежів на загальну суму 261 751,84 грн.

Згідно з протоколом про порушення митних правил директор ТОВ «ТЕТАФАРМ» ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів на суму 284 413,72 грн, у зв`язку з чим митним органом такі дії кваліфіковано за статтею 485 Митного кодексу України.

Не погоджуючись з даною постановою представник Львівської митниці Державної митної служби України Когут Ю.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та винести нову постанову, якою накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі визначеному санкцією ст. 485 МК України.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що висновки суду є помилковими та необґрунтованими, оскільки судом не надано належної оцінки обставинам та матеріалам справи, що призвело до неправильного вирішення даної справи, в результаті чого постанова суду винесена з порушенням норм процесуального і матеріального права.

Звертає увагу на те, що судом не враховано, що

Вказує, що дії директора ТОВ «ТЕТАФАРМ» поєднуються з прямим умислом вчиненого та посягає на охоронювані законом суспільні відносини, а саме визначений законом порядок сплати митних платежів, податків та зборів.

ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився. Захисник – адвокат Шегинський Р.А. та представник Львівської митниці Банах Р.В., не заперечили про розгляд апеляційної скарги без участі ОСОБА_1 .

Заслухавши виступ представника Львівської митниці Банаха Р.В., підтримку доводів апеляційної скарги, пояснення адвоката Шегинського Р.А., на заперечення аргументів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дані вимоги Закону суддею першої інстанції в повному обсязі дотримані.

Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України. При цьому сам по собі факт прийняття Львівською митницею податкових повідомлень-рішень чи незгода митного органу із визначенням митної вартості товарів, їх класифікацією або застосуванням ставки податку на додану вартість не є достатнім для висновку про вчинення адміністративного правопорушення без належного доведення умислу особи на неправомірне звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.

Даний висновок суду першої інстанції Львівський апеляційній суд вважає правильним з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Стаття 485 Митного кодексу України передбачає відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст.485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей. Зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст. 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків та зборів), тобто декларант або уповноважена ним особа на момент подачі декларації повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

Тобто, для притягнення особи до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Відповідно до статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За змістом статті 10 Кодексу про адміністративні правопорушення України адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

При цьому, статтею 485 Митним кодексом України передбачено наявність спеціальної протиправної мети – неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Як судом першої так і апеляційної інстанції встановлено, що підставою для складання зазначеного протоколу стали висновки документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Тетафарм», проведеної Львівською митницею за період з 28 листопада 2025 року по 08 січня 2026 року щодо дотримання товариством вимог законодавства України з питань митної справи за період з 01 жовтня 2020 року по 31 жовтня 2025 року. За результатами перевірки Львівською митницею складено акт №28/26/7.4-19/37443739 від 22 січня 2026 року, у якому зроблено висновок про порушення вимог митного та податкового законодавства в частині визначення митної вартості товарів, застосування ставки податку на додану вартість та класифікації товарів, що, на думку митного органу, призвело до несплати митних платежів у повному обсязі.

На підставі акта перевірки Львівською митницею 19 лютого 2026 року прийнято податкові повідомлення-рішення №UA2090002026129 та №UA2090002026130, якими збільшено суму грошових зобов`язань зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість, оскільки, на думку митного органу, під час митного оформлення товарів було неправильно визначено код товару згідно з УКТ ЗЕД, не включено окремі складові митної вартості та безпідставно застосовано ставку ПДВ у розмірі 7 відсотків.

Висновок Львівської митниці про неповне включення транспортних витрат до митної вартості товарів є необґрунтованим та спростовується документами, які були подані під час митного оформлення товарів. Транспортні витрати підтверджуються договорами транспортно-експедиторського обслуговування, заявками на перевезення, рахунками-фактурами, довідками про транспортні витрати та актами здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), які були подані митному органу під час митного оформлення товарів.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів є вартість товарів, яка використовується для митних цілей та базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари. Відомості про митну вартість використовуються для нарахування митних платежів, а документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до пункту 5 частини десятої статті 58 Митного кодексу України до митної вартості включаються лише витрати на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України. Водночас пунктом 2 частини одинадцятої статті 58 Митного кодексу України передбачено, що витрати на транспортування після ввезення товарів на митну територію України до митної вартості не включаються за умови їх документального підтвердження та можливості обчислення.

Суддею першої інстанції встановлено, що до кожної із митних декларацій, зазначених в акті перевірки, Львівській митниці були надані договори транспортно-експедиторського обслуговування, заявки на перевезення, рахунки-фактури, довідки про транспортні витрати та акти наданих послуг, які підтверджують розподіл транспортних витрат до та після перетину митного кордону України, а тому висновки митного органу про невключення окремих транспортних витрат до митної вартості товарів не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно з правовими висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладені у постановах від 19 листопада 2024 року у справі №420/23588/23 та від 11 лютого 2026 року у справі №560/2740/25, за наявності документів, що дають можливість ідентифікувати транспортні витрати до та після перетину митного кордону України, митний орган не має підстав не визнавати заявлену декларантом митну вартість товару або відмовляти у застосуванні основного методу її визначення.

Відповідно до положень Податкового кодексу України операції із ввезення на митну територію України медичних виробів підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків за умови, що такі медичні вироби дозволені для введення в обіг та застосування в Україні, а також відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документами про відповідність.

Під час митного оформлення кожної із зазначених митних декларацій Львівській митниці було подано повний пакет документів, необхідний для підтвердження права на застосування ставки податку на додану вартість у розмірі 7 відсотків, зокрема договори поставки, додатки до них, комерційні інвойси, пакувальні листи, декларації відповідності, сертифікати якості та інші документи, які підтверджували відповідність ввезених товарів вимогам законодавства.

Найменування товарів, наведені у товаросупровідних документах, повністю відповідають найменуванню медичних виробів, визначених у деклараціях відповідності, а ТОВ «Тетафарм» є уповноваженим представником виробника, що підтверджується сертифікатом відповідності системи управління якістю та укладеною угодою щодо виробництва медичних виробів під торговельною маркою «Teta». Наведені обставини підтверджують правомірність застосування ставки податку на додану вартість у розмірі 7 відсотків під час митного оформлення зазначених товарів.

Щодо митної декларації № UA209170/2020/79439 від 23 жовтня 2020 року для митного оформлення товару Львівській митниці були подані додаток до договору поставки, сертифікат якості, комерційний інвойс, пакувальний лист, а також декларація відповідності №49, яка поширювалася на ввезений товар. Найменування товару, зазначене у товаросупровідних документах, повністю узгоджується із найменуванням медичного виробу, визначеним у декларації відповідності, а тому підстав для відмови у застосуванні ставки податку на додану вартість у розмірі 7 відсотків не було.

Крім того, ТОВ «Тетафарм» впровадило та підтримує систему управління якістю відповідно до вимог ISO 13485:2016, що підтверджується сертифікатом відповідності №196, а також уклало з виробником Wuxi Medical Instrument Factory Co. LTD угоду щодо виробництва медичних виробів у рамках ОЕМ-контракту, відповідно до якої має право реалізовувати продукцію під власною торговельною маркою «Teta». Наведені документи підтверджують відповідність товару вимогам технічних регламентів та правомірність застосування ставки податку на додану вартість у розмірі 7 відсотків.

Щодо митної декларації № UA209170/2021/58046 від 23 липня 2021 року. Суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що під час митного оформлення товару митному органу були подані додаток до договору поставки, комерційний інвойс, пакувальний лист та декларація відповідності №49, при цьому найменування товару повністю відповідало найменуванню медичного виробу, визначеному у декларації відповідності, а тому висновки Львівської митниці про неправомірність застосування ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків є необґрунтованими.

Аналогічні обставини мали місце і під час митного оформлення товарів за митними деклараціями № UA209170/2022/65654 від 27 серпня 2022 року та № 23UA209170061434U0 від 03 серпня 2023 року. За кожною із зазначених митних декларацій Львівській митниці були подані всі документи, необхідні для митного оформлення товарів та підтвердження права на застосування ставки податку на додану вартість у розмірі 7 відсотків, у тому числі договори поставки, інвойси, пакувальні листи, декларації відповідності, сертифікати якості та інші документи, що підтверджували відповідність ввезених медичних виробів вимогам чинного законодавства. Наведені документи узгоджуються між собою, не містять розбіжностей, а тому висновки Львівської митниці щодо безпідставного застосування пільгової ставки податку є необґрунтованими.

Сам по собі лист Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, на який посилається митний орган, не може бути достатньою підставою для висновку про неправомірність застосування ставки податку на додану вартість у розмірі 7 відсотків, оскільки під час митного оформлення митному органу були надані всі документи, які підтверджували відповідність ввезених товарів вимогам технічних регламентів та надавали право на застосування передбаченої законом ставки податку.

З огляду на викладене є правильними висновок суду першої інстанції про те, що всі документи, які були подані під час митного оформлення товарів, були відкрито надані Львівській митниці, не містили прихованих відомостей та дозволяли митному органу перевірити правильність визначення митної вартості товарів, їх класифікацію, а також правомірність застосування ставки податку на додану вартість. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 подав документи із завідомо неправдивими відомостями або діяв умисно з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 485 Митного кодексу України можливе лише за умови доведення всіх елементів складу адміністративного правопорушення, у тому числі наявності вини у формі прямого умислу. Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 мав на меті неправомірне звільнення від сплати митних платежів або їх зменшення, а тому сам факт незгоди Львівської митниці із визначенням митної вартості товарів чи застосуванням ставки податку на додану вартість не може свідчити про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Усі відомості, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення, були надані Львівській митниці разом із митними деклараціями. Митний орган мав можливість перевірити подані документи ще під час митного оформлення товарів, а тому відсутні підстави стверджувати, що будь-які відомості були приховані або подані з метою введення митного органу в оману.

Крім того, згідно з правовими висновками Верховного Суду, наявність спору щодо правильності визначення митної вартості товарів або класифікації товару сама по собі не свідчить про вчинення особою порушення митних правил. Вирішальне значення має встановлення того, що особа умисно подала неправдиві відомості або документи з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів, тоді як таких доказів матеріали справи, не містять.

Таким чином, Львівською митницею не доведено поза розумним сумнівом наявність у діях ОСОБА_1 об`єктивної та суб`єктивної сторін адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів умисного подання неправдивих відомостей чи документів, а тому відсутні правові підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

Суддя першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення за ст. 485 МК України.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи, зокрема в судовому засіданні не знайшло підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Враховуючи наведене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Підстав для її скасування та винесення нової постанови, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 06 серпня 2026 року, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 485 Митного кодексу України закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Львівської митниці Державної митної служби України Когут Юлії Юріївни – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф. Романюк