Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №461/4589/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 461/4589/26 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.

Провадження № 33/811/1489/26 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., з участю захисника – адвоката Шокала В.С., представника Львівської митниці Банаха Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Шокала Володимира Степановича на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 11 серпня 2026 року,

встановив:

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, та накладкно стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 41 113,22 гривень, в дохід держави.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 665,6 грн судового збору.

Згідно з постановою судді, 08.04.2026 у відділ митного оформлення №5 митного поста «Городок» Львівської митниці керівником ТОВ «БАЄР КАР» ОСОБА_1 подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ 26UA209270007149U1 на товар: «Автомобіль легковий, призначений для перевезення людей, що був у використанні, має ознаки аварійного пошкодження марка «BMW» модель «X5» номер кузова: НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення: 2016, модельний рік виготовлення – 2016, номер (маркування) двигуна: н/в, тип двигуна: бензиновий, робочий об`єм циліндрів двигуна:2979 см3». Разом з електронною митною декларацією до митного контролю подано товаросупровідні документи, у тому числі: рахунок-фактура (Invoice) №U11438 від 22.01.2026 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 13.09.2021 року.

Відповідно до даних заявлених у митній декларації типу ІМ40ДЕ 26UA209270007149U1 встановлено, що на митну територію України у митному режимі імпорт на адресу утримувача митного режиму ТОВ «БАЄР КАР» (81110, Львівська обл., с. Зимна Вода, вул. Яворівська, 2г, код ЄДРПОУ 45424275) переміщується товар: «Автомобіль легковий, призначений для перевезення людей, що був у використанні, має ознаки аварійного пошкодження, марки BMW, модель X5, номер кузова НОМЕР_1 -календарний рік виготовлення - 2016, модельний рік виготовлення – 2016, номер (маркування) двигуна н/в, тип двигуна – бензиновий, робочий об`єм циліндрів двигуна - 2979 см3». Вартість товару становить 3 055,00 доларів США, заявлений код товару згідно з УКТ ЗЕД 8703239033 (ставка акцизного податку 450 євро за 1000 см3).

З метою перевірки заявленого коду товару згідно УКТ ЗЕД, Львівською митницею ініційовано проведення експертного дослідження вказаного товару.

За результатами проведеного дослідження Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України (далі СЛЕД) надано висновок №1420003400-0428 від 24.04.2026 року.

Згідно наданого висновку заявлений транспортний засіб ідентифіковано, як бувший у використанні легковий транспортний засіб марки «BMW», моделі «X5 xDrive35i», ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , 2016 року виготовлення, робочий об`єм двигуна 3004 см3, тип палива – бензин, а відтак опис товару в гр. 31 митної декларації 26UA209200003293U3 не узгоджується з результатами досліджень в частині «робочий об`єм двигуна – 2979 см3».

Відповідно до рішення відділу класифікації товару від 06.05.2026 №26UA20900000092-КТ визначено, що переміщуваний товар необхідно класифікувати як: «Автомобіль легковий, що був у використанні: марка – BMW, модель – X5 XDRIVE35I, номер кузова – НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення – 2016, модельний рік виготовлення – 2016, тип двигуна – бензиновий, робочий об`єм двигуна – 3004 см3, номер двигуна – немає даних, призначений для перевезення пасажирів».

Вказаний товар необхідно класифікувати за кодом товару згідно з УКТ ЗЕД 8703249030.

Відповідно до службової записки управління контролю та адміністрування митних платежів Львівської митниці від 08.05.2026 №15-02/15-01/22287, із врахуванням рішення про визначення коду товару, сума митних платежів розрахована за визначеним кодом товару та заявленим у митній декларації є більшою на 82 226,44 гривень.

Відповідно до інформації, яка міститься у графі 44 митної декларації типу ІМ40ДЕ 26UA209270007149U1 (код 1001 – Статус особи, яка подає митну декларацію) заявлено значення «1», яке свідчить про те, що декларування здійснено відповідно до пункту 1 частини 1 статті 265 Митного кодексу України, а особа яка подала митну декларацію має статус утримувач митного режиму. Тобто, декларування товару здійснив керівник ТОВ «БАЄР КАР» ОСОБА_1 (утримувач митного режиму), про що і зазначено у графах 14, 44, 54 вказаної митної декларації.

Враховуючи викладене, встановлено, що керівник ТОВ «БАЄР КАР» ОСОБА_1 , будучи утримувачем митного режиму, з метою зменшення розміру митних платежів на суму 82 226,44 грн., заявила в митній декларації типу ІМ40ДЕ 26UA209270007149U1 неправдиві відомості щодо об`єму двигуна транспортного засобу, які необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.

Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Шокало В.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а обставини, які суд першої інстанції вважав встановленими, не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Звертає увагу на те, що свідоцтво про реєстрацію ( техпаспорт) автомобіля, який подано до митного оформлення разом з митною декларацією, дійсно не містить даних про об`єм двигуна, однак це навпаки свідчить про відсутність, а не про наявність вини ОСОБА_1 , яка не мала першоджерела інформації про робочий об`єм двигуна транспортного засобу.

Зазначає, що подаючи до митного контролю митну декларацію від 08.04.2026 № 26UA209270007149U1, ОСОБА_1 мало у своєму розпорядженні три окремі документи, які містили конкретні відомості про робочий об`єм двигуна автомобіля – 2979 см3 та жодного, який би свідчий, що робочий об`єм двигуна автомобіля – 3004 см3.

Окрім того, документи містили не лише однакові відомості щодо робочого об`єму двигуна, але й були складені різними особами та за результатами проведення відповідних досліджень транспортного засобу.

Вказує, що висновок СЛЕД не містить результатів безпосереднього визначення фактичного робочого об`єму двигуна.

ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явилася. Захисник – адвокат Шокало В.С. та представник Львівської митниці Банах Р.В., не заперечили про розгляд апеляційної скарги без участі ОСОБА_1 .

Заслухавши виступ захисника – адвоката Шокала В.С.на підтримку доводів апеляційної скарги, поясненняпредставника Львівської митниці Банаха Р.В., на заперечення аргументів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає,що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.

Статтею 487 МК України, передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до закону та положень ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність

Зі змісту ст. 283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

За змістом ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, висновки суду, що викладаються у постанові, в силу вимог ст. 283 КУпАП повинні ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи та підтверджуватися не лише належними, допустимими доказами, але й у своїй сукупності та взаємозв`язку незаперечними та достатніми доказами.

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Авшар проти Туреччини» в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування «поза розумним сумнівом». Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Таким чином, в справі про порушення митних правил винуватість особи має бути також доведена поза розумним сумнівом.

Згідно ч. 1 ст. 485 МК України, відповідальність настає за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, є встановлений порядок митного декларування товару або сплата митних платежів у строк та спосіб, встановлений законом.

Об`єктивною стороною даного адміністративного правопорушення, зокрема, є дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру шляхом зазначення неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Згідно ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення, серед іншого, характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка його вчинила характеру незаконності дій та свідомого порушення порядку митного декларування товару та сплати митних платежів у спосіб, встановлений законом.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 485 МК України, склад вищевказаного правопорушення полягає саме в умисному заявлені в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, не дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно не з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційним судом встановлено, що на момент подання митної декларації від 08.04.2026 №26UA209270007149U1 у розпорядженні декларанта були документи, які містили відомості про те, що автомобіль «BMW» модель «X5» номер кузова: НОМЕР_1 обладнаний двигуном робочим об`ємом 2979 см3, зокрема: звіт про оцінку та дослідження автомобіля №6346/26 від 05.04.2026 року, відповідно до якого встановлено, що автомобіль BMW X5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , є легковим автомобілем, призначеним для перевезення людей, що був у використанні, з бензиновим двигуном об`ємом 2979 см3, автоматичною трансмісією та повним приводом 4х4; довідка №2026-12345 від 05.04.2026 року , у якій зазначено, що автомобіль BMW X5, код кузова НОМЕР_3 , обладнаний двигуном внутрішнього згоряння об`ємом 2979 см3; висновок експерта експертного транспортно-товарознавчого (автотоварознавчого) дослідження від 07.04.2026 №23068, складений судовим експертом Холодцовим Дмитром Валентиновичем, відповідно до якого за результатами проведеного дослідження транспортного засобу BMW X5 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , встановлено, що автомобіль має двигун моделі N55B30B – бензиновий, робочим об`ємом V = 2979 см3, потужністю 225кВт (306 к.с.).

Вищезазначений висновок експерта експертного транспортно-товарознавчого (автотоварознавчого) дослідження від 07.04.2026 №23068, складений ОСОБА_2 , який є атестованим судовим експертом, включеним до Реєстру атестованих судових експертів України, а його повноваження підтверджуються свідоцтвом про присвоєння кваліфікації судового експерта №899 від 23.02.2005 року. Вказаний експерт має спеціальність 12.2 «Визначення вартості дорожніх транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу», яка передбачає наявність спеціальних знань та професійної підготовки у сфері дослідження дорожніх транспортних засобів. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза є дослідженням на основі спеціальних знань об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Водночас, у висновку Львівського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби № 1420003400-0428 від 24.04.2026, серед іншого вказано про те, що визначити фактичні конструктивні (геометричні) параметри двигуна (діаметр циліндра, хід поршня) досліджуваного КТЗ не видається можливим, у зв`язку з відсутністю експертних можливостей. Віднесення зразків товарів до певних товарних груп, позицій, категорій, підкатегорій тощо згідно з УКТЗЕД виходить за межі компетенції та наявних уповноважень СЛЕД Держмитслужби.

Відтак, вищевказаний висновок не містить результатів безпосереднього визначення фактичного робочого об`єму двигуна транспортного засобу «BMW» модель «X5» номер кузова: НОМЕР_1 , а тому такий висновок не може бути основою для визначення коду товару.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 по справі № 810/2749/16 наголосив, що само по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів або обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Відповідно до запиту про проведення досліджень від 16.04.2026 №6 у графі «Підстави для направлення запиту» зазначено: «форма митного контролю код «905-3» необхідність спеціальних знань для встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТЗЕД», із посиланням на відповідний Порядок взаємодії митних органів зі СЛЕД Держмитслужби.

Крім того, у запиті від 28.04.2026 №26UA209270007149U1 зазначено форму митного контролю 118-3 - «Здійснення контролю правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД спеціалізованим підрозділом митниці».

Отже, сама Львівська митниця під час митного оформлення визнала необхідність проведення спеціального дослідження для встановлення характеристик транспортного засобу, визначальних для його класифікації за УКТ ЗЕД.

Таким чином, питання щодо робочого об`єму двигуна не було очевидним та таким, що могло бути однозначно встановлене митним органом на підставі наявних документів. Навпаки, його вирішення потребувало застосування спеціальних знань, проведення дослідження та залучення спеціалізованого підрозділу митного органу.

Верховний Суд у своїй постанові від 27 січня 2022 року по справі № 640/5320/17 зазначив, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, ним недостовірної інформації наданої та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації , необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Відтак, апеляційний суд погоджується з твердженнями представника сторони захисту про те, що у даному випадку мав місце складний випадок класифікації товару.

Положення Митного кодексу України свідчать, що контрольну функцію стосовно правильності визначення декларантом коду товару за УКТ ЗЕД здійснює митний орган і законодавцем відповідальність для заявника (декларанта) встановлена не за неправильне визначення декларантом певного коду товару за УКТ ЗЕД (у разі наявності якої митниця самостійно приймає рішення про визначення коду товару), а за заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, тобто недостовірних даних (інформації) стосовно товару, які враховуються при його класифікації віднесення до тієї чи іншої позиції за УКТ ЗЕД.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що матеріали справи про порушення митних правил свідчать про відсутністю у діях ОСОБА_1 прямого умислу, спрямованого на неправомірне зменшення розміру митних платежів, оскільки остання своєчасно за встановленою процедурою подала митному органу усі необхідні документи.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп / 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Відповідна позиція Конституційного Суду України узгоджується з правовим позиціям Європейського Суду з прав людини, практика якого при розгляді справ судами в обов`язковому порядку використовується як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ». Зокрема, у рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», Європейський Суд зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинуватості обов`язкове не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Практика Європейського Суду вказує на те, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вищенаведені обставини, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу захисника – адвоката Шокала В.С. слід задоволити, постанову районного суду слід скасувати, а провадження в справі - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 передбаченого ст. 485 МК України.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Шокала Володимира Степановича задовольнити.

Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 11 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 485 МК України відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф. Романюк