Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №757/50317/25-ц — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/50317/25-ц

Пр. № 2-5705/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Зінченко І.І. ,

за участю:

представника позивача: не з?явився,

представника відповідача: не з?явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» (далі - позивач, ТОВ «Позняки-Автосервіс») звернулось до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги з утримання та обслуговування автостоянок у розмірі 66 300,00 грн., інфляційні нарахування у розмірі 10 871,33 грн., 3% річних у розмірі 2 961,96 грн., та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що відповідач є власником автостоянок НОМЕР_7, розташованого на першому поверсі підземної автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 . 20.08.2001 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 69-ЛУ-А про надання послуг по обслуговуванню і участі у витратах по утриманню підземної автостоянки і прилеглої території, предметом якого є надання виконавцем послуг по обслуговуванню місць НОМЕР_7 на першому поверсі підземної автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 , що належить Відповідачу на праві приватної власності, а ОСОБА_1 зобов?язалась належним чином оплачувати послуги виконавця і брати участь у витратах по утриманню стоянки. Відповідно до додаткової угоди від 01.08.2021 року до Договору від 20.08.2001 року № 69-ЛУ-А, розмір щомісячної плати за надання послуг становить 780,00 грн. за обслуговування одного машиномісця, а за п?ять машиномісць 3 900,00 грн. Відповідач отримував послуги з обслуговування машиномісця, проте зобов`язання щодо своєчасної оплати за надані послуги у повному обсязі виконані не були, у зв`язку із чим за період з 01.05.2024 року до 30.09.2025 року становить 66 300,00 грн. Також на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивачем нараховано інфляційну складову боргу у розмірі 10 871,33 грн., 3% річних у розмірі 2 691,96 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2025 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та до органу місця реєстрації особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача та 21.05.2025 року отримано Витяг з Реєстру територіальної громади м. Києва № 139065327.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.10.2025 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 26.01.2026 року.

22.01.2026 року з використанням підсистеми «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшла заява, за змістом якої останній просив розглядати справу за відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення у справі не заперечував.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2026 року, у зв`язку із неявкою відповідача, згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 23.03.2026 року.

23.03.2026 року судове засідання було знято у зв?язку із перебуванням судді Григоренко І.В. на лікарняному на 15.06.2026 року.

19.03.2026 року з використанням підсистеми «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва, від представника позивача надійшла заява, за змістом якої останній просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, отримано 30.03.2026 року

12.06.2026 року з використанням підсистеми «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшла заява, за змістом якої останній просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення у справі не заперечував.

В судове засідання 15.06.2026 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв`язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Представник позивача у заяві від 12.06.2026 року просив розглядати справу у його відсутність, проти винесення заочного рішення у справі не заперечував.

Відповідач про розгляд справи повідомлена належним чином, про що свідчить направлення останній у судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену в позовній заяві адресу, проте, конверт повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Як визначено у ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Отже, оскільки судова повістка була направлена відповідачу на зазначену в позовній заяві адресу місця реєстрації останньої, проте, конверт повернувся із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», а відповідач про зміну адреси суд не повідомляв, то суд вважає, що судова повістка відповідачу вручена.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, проте не з`явилась в судове засідання без повідомлення причин, відзив відповідач не подала, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, про що зазначено у позовній заяві.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суд встановив, що видом діяльності ТОВ «Позняки-Автосервіс» є надання інших індивідуальних послуг (основний), допоміжне обслуговування наземного транспорту, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. (а.с. 14)

ОСОБА_1 є власником автостоянок НОМЕР_7, розташованого на першому поверсі підземної автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 . , що підтверджується свідоцтвами про право власності, а також інформацією Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» в листі від 15.03.2023 № 062/14-3314 (И-2023). (а.с. 31-37)

01.11.2020 року між ТОВ «Позняки-Автосервіс» (далі - Виконавець) та ОСОБА_1 (далі - Власник) укладено договір №01-11-20-16Н-16АН-17Н-17АН-18-Н/30ЛУ 2020 про надання послуг (далі - Договір), предметом якого є надання Виконавцем послуг по утриманню будівлі і споруд, в т.ч. машиномісця НОМЕР_7 на першому поверсі підземної автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 , послуг по забезпеченню пропускного режиму до паркінгу, та здійснення функцій управління. Власник зобов?язується виконувати умови Договору належним чином та оплачувати послуги в порядку та на умовах, визначених Договором (п. 1.1.-1.2 Договору) (а.с. 41-42)

Відповідно до п.п. 2.1-2.1.7 Договору Виконавець зобов?язується забезпечити умови для безперешкодного доступу до машиномісця Власника, осіб та транспортного (их) засобу (ів), які мають право доступу до паркінгу, інформацію про яких внесено до

Додатку 1 до Договору, в порядку, передаченому Договором; виконувати комплекс робіт по утриманню паркінгу в належному технічному і санітарному стані; забезпечувати пропускний режим до паркінгу в порядку, визначеному цим Договором; забезпечувати Власникові безперешкодний доступ до машиномісця; вчасно укладати договори з постачальниками енергії, води, комунальними та сервісними службами та здійснювати взаєморозрахунки з ними; вчасно оповіщати Власника про необхідність виконання поточного і капітального ремонту машиномісця; виконувати капітальний і поточний ремонт машиномісця за рахунок Власника з попереднім узгодженням порядку виконання таких робіт і їх вартості.

Як визначено п.п. 2.2.4. Договору, Власник зобов`язується вчасно сплачувати Виконавцеві платежі, передбачені Договором.

Згідно п.п. 4.8. Договору, розмір щомісячної плати за надання послуг на дату укладення цього Договору становить 490,00 грн.

Відповідно до п.п. 7.1. - 7.2. Договору, Сторони домовились, що умови цього Договору, відповідно до ст. 631 ЦК України розповсюджуються на відносини по наданню зазначених в Договорі послуг, які виникли між сторонами з моменту набуття права власності на парко місця. Договір діє до «01» листопада 2025 р. включно. У разі відсутності письмової заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору за один місяць до закінчення строку його чинності) його дія буде щоразу подовжуватись на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

01.08.2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку була надіслана додаткова угода до договору №01-11-20-16Н-16АН-17Н-17АН-18-Н/30ЛУ від 01.11.2020 року про підвищення вартості обслуговування машиномісць до 780,00 грн. за одне машиномісце, а за п?ять машиномісць 3 900,00 грн., що підтверджується копією опису цінного листа (а. с. 45).

Організацію та порядок надання послуг щодо зберігання транспортних засобів (автомобілів, автобусів, мотоциклів, моторолерів, мотоколясок, мопедів, причепів), що належать громадянам, а також транзитних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні та міжміські перевезення, регламентують Правила зберігання автотранспортних засобів на автостоянках, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 115.

Ці Правила поширюються на всі автостоянки (крім автостоянок - гаражних кооперативів), що охороняються, незалежно від форм власності, які є суб`єктами господарської діяльності, чи належать цим суб`єктам (п. 1 цих Правил).

Відповідно до п.п. 15, 16 зазначених Правил, плата за зберігання транспортних засобів на автостоянках та інші супутні послуги справляється за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, з видачею квитанції чи касового чека. На всіх автостоянках плата за тимчасове зберігання транспортного засобу справляється за передбачуваний термін зберігання, а за довготермінове - на умовах, передбачених у договорі зберігання транспортного засобу.

За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 6, 627, 629 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства згідно ст. 628 цього Кодексу.

Як визначено у ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено у ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Отже, відповідач зобов`язана сплачувати належним чином за надані позивачем послуги по обслуговуванню й участі у витратах по утриманню підземної автостоянки і прилеглої території.

Однак, відповідач, одержуючи послуги по обслуговуванню й участі у витратах по утриманню підземної автостоянки і прилеглої території, за них не сплачує в установленому законом порядку, у зв`язку із чим за період з 25.05.2024 року по 30.09.2025 року утворилася заборгованість, яка станом на 01.10.2025 року становить 66 300,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Позняки-Автосервіс» (а.с. 57-58).

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_1 не надала суду належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження повної сплати заборгованості за надані послуги з утримання та обслуговування автостоянок за Договором.

Верховний Суд в постанові від 02.12.2020 року у справі № 761/48615/18 вказав, що відсутність договору не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати за фактично надані йому послуги з утримання машиномісця, оскільки такі послуги не можуть бути відокремлені, та щодо отримання яких відповідач не може бути позбавлений у зв`язку із специфікацією їх надання (прибирання, охорона, утримання систем пожежної безпеки, освітлення тощо, які здійснюються для власників усіх машиномісць одночасно).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Позняки-Автосервіс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з утримання та обслуговування автостоянок у розмірі 66 300,00 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України за період з 01.04.2021 року по 31.12.2024 року інфляційну складову боргу у розмірі 10 871,33 грн., 3% річних у розмірі 2 961,96 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки ОСОБА_1 прострочила виконання грошового зобов`язання, то позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, є обґрунтованими.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд з ним погоджується. Будь-яких заперечень чи контррозрахунку відповідач не надав.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Позняки-Автосервіс» до ОСОБА_1 щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 10 871, 33 грн., 3% річних у розмірі 2 961, 96 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 3 028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцію № 1744 від 03.10.2025 року.

Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 028,00 грн. у відшкодування судових витрат. Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження понесення судових витрат.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Як визначено у ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача додано до позовної заяви: копію договору № 18/08/23/ПА про надання правничої допомоги від 18.08.2023 року, укладеним між ТОВ «Позняки-Автосервіс», в особі директора Кушнір Т.П. (Клієнт), та адвокатом Фоменком Д.А. (Адвокат); копію додаткової угоди № 11 від 19.09.2025 року до договору № 18/08/23/ПА про надання правничої допомоги від 18.08.2023 року.

Відповідно до п.п 1.1. Договору № 18/08/23/ПА про надання правничої допомоги від 18.08.2023 року, Адвокат зобов`язується надавати Клієнту правничу/правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором та додатками до нього, а Клієнт зобов`язується оплатити гонорар адвоката за надання правничої/правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Згідно п.п. 1, 2 Додаткової угоди № 11 від 19.09.2025 року до договору № 18/08/23/ПА про надання правничої допомоги від 18.08.2023 року, гонорар Адвоката за послуги з професійної правничої допомоги, а саме: сторони погодили, що гонорар АДВОКАТА за послуги з професійної правенної допомоги, а саме: представництво інтересів КЛІЄНТА в Печерському районному суді міста Києва в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЗНЯКИ-АВТОСЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а також інші види правничої допомоги, пов?язані зі справою, включаючи збір доказів, підготовку і подачу до суду позовної заяза, відповіді на відзив, заперечень, клопотань, заяв, письмових пояснень, участі в судових засідання тощо, становить фіксовану суму 5000,00 грн. Гонорар АДВОКАТА повинен бути сплачений КЛІЄНТОМ протягом 60 днів після набрання законної сили рішенням суду в цивільній справі.

Клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу заявлено не було.

При цьому, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28.05.2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02.12.2020 року у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц та від 17.02.2021 року у справі № 753/1203/18.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Перевіривши надані представником позивача докази на підтвердження понесених судових витрат, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. не є співмірним із складністю справи, виконаною адвокатом роботою (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання цих робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним і не є розумним з урахуванням складності справи і наданих послуг.

Більш того, суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Отже, враховуючи обґрунтованість та пропорційність розміру витрат на правничу допомогу до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, беручи до уваги, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, та з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат та частково стягнувши з відповідача на користь позивача 3 500,00 грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274-279, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» заборгованість за надані послуги з утримання та обслуговування машиномісця за період з 25.05.2024 року по 30.09.2025 року у розмірі 66 300 (шістдесят шість тисяч триста) грн. 00 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 10 871 (десять тисяч вісімсот сімдесят одна) грн. 33 коп., три відсотки річних у розмірі 2 961 (дві тисячі дев?ятсот шістдесят одна) грн. 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс», 02068, м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 3, код ЄДРПОУ 30183224.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 15.06.2026 року.

Суддя І.В. Григоренко