Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №757/39548/25-ц — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39548/25-ц

пр. 2-8761/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Зінченко І.І.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - позивач, КП «Київтеплоенерго») звернулося до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги, яка складається із:

- заборгованості за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 15 435,41 грн.; інфляційної складової боргу у розмірі 2 670,33 грн.; трьох відсотків річних у розмірі 654,63 грн.;

- заборгованості за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 17 228,84 грн.; інфляційної складової боргу у розмірі 2 980,59 грн.; трьох відсотків річних у розмірі 730,69 грн.;

- заборгованості за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 35 558,38 грн.; інфляційної складової боргу у розмірі 5 049,41 грн.; трьох відсотків річних у розмірі 1 221,38 грн.; пені у розмірі 1 486,01 грн.;

- заборгованості за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 13 897,37 грн.; інфляційної складової боргу у розмірі 2 033,64 грн.; трьох відсотків річних у розмірі 488,44 грн.; пені у розмірі 594,27 грн.;

- заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 975,27 грн.;

- заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 760,10 грн.;

та судові витрати у розмірі 3 028,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що з 01.05.2018 року КП «Київтеплоенерго» є виконавцем послуг, а саме, з 01.05.2018 року до 31.10.2021 року є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги ЦО/ЦПГВ); та з 01.11.2021 року є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги ТЕ/ПГВ). На виконання вимог законодавства КП «Київтеплоенерго» опублікувало в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085) типовий договір про надання послуг з ОЦІВ, та пізніше як виконавець послуг з ТЕ/ПГВ, оприлюднило на веб-сайті КП «Київтеплоенерго» типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води. ОСОБА_1 є споживачем послуг централізованого опалення, а також з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який в цілому під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання, отже, як наслідок, квартира за зазначеною адресою під`єднана до внутрішньо-будинкової системи тепло- та водопостачання. Відтак, відповідач є споживачем послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 року споживачами послуг з ТЕ/ПГВ. Проте, відповідач у порушення вимог законодавства у сфері комунальних послуг, своєчасно не сплачувала за спожиті послуги з ЦО/ПГВ та з ТЕ/ПГВ, в результаті чого у останньої утворилась заборгованість, яка станом на 30.06.2025 року складає 82 120,00 грн: за період з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 15 435,41 грн., заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 17 228,84 грн., за період з 01.11.2021 року заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 35 558,38 грн.; заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 13 897,37 грн. Також, відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з ТЕ/ПГВ включає в себе також й плату за абонентське обслуговування. Таким чином, за вищевказаною адресою, у відповідача у період з 01.11.2021 року заборгованість зі сплати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 975,27 грн, заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання гарячої води у розмірі 760,10 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2025 року, справу розподілено судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача та отримано Відповідь № 1687224 від 20.08.2025 року щодо місця реєстрації відповідача.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.08.2025 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 13.10.2025 року.

13.10.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшла заява, в якій вона просила закрити провадження у справі у зв`язку зі сплатою заборгованості.

13.10.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - Хахановського А.В. надійшла заява в якій він просив закрити провадження за основною сумою заборгованості у зв`язку зі сплатою боргу та продовжити розгляд справи в частині стягнення заборгованості по інфляційним витратам, заборгованості за 3% річних та пенею.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.10.2025 року заяву відповідача - ОСОБА_1 про закриття провадження в цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Провадження у цивільній справі N? 757/39548/25- за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в частині позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» основної заборгованості в розмірі 83 855,37 грн - закрито.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.10.2025 року, у зв`язку із закриттям провадження в частині позовних вимог, згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 22.01.2026 року.

22.01.2026 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - Хахановського А.В. надійшла заява в якій останній просив розглядати справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання 22.01.2026 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, Представник позивача у заяві від 22.01.2026 просив розглядати справу за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач про розгляд справи повідомлена належним чином, про що свідчить направлення останній судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу місця реєстрації відповідача, проте, конверт повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Як визначено у ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Отже, оскільки судова повістка була направлена відповідачу на адресу місця реєстрації останнього, проте, конверт повернувся із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», а відповідач про зміну адреси суд не повідомляла, то суд вважає, що судова повістка відповідачу вручена.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив відповідач не подав, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, про що зазначено у заяві від 22.01.2026 року.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Реєстру територіальні громади м Києва (а.с. 5; 27).

КП «Київтеплоенерго», є правонаступником ПАТ «Київенерго», визначено обов`язковим виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для житлових будинків комунальної форми власності згідно Закону України № 1198-VІІ від 10.04.2014 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» з 01.08.2018 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), власність зобов`язує.

За приписами ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, ця стаття встановлює презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, в тому числі, з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, незалежно від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому прав володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку з утримання належного йому на праві власності майна може створювати небезпеку для третіх осіб.

У зв`язку із невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо оплати наданих позивачем послуг за відповідачем утворилась заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 15 435,41 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 17 228,84 грн.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 35 558,38 грн.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 13 897,37 грн.; (а.с. 10-14), яка була погашена відповідачем після відкриття провадження у справі.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.10.2025 року заяву відповідача - ОСОБА_1 про закриття провадження в цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Провадження у цивільній справі N? 757/39548/25- за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в частині позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» основної заборгованості в розмірі 83 855,37 грн - закрито.

Разом з тим, позивач також просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов`язання інфляційні втрати в розмірі 12 733,97 грн., 3 % річних у розмірі 3 095,14 грн., що підтверджується розрахунками (а.с. 6-9).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач не надав належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних. Оскільки ОСОБА_1 прострочила виконання грошового зобов`язання, то позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних та індексу інфляції є обґрунтованими.

За таких обставин, позовні вимоги КП «Київтеплоенерго» про стягнення з ОСОБА_1 трьох процентів річних у розмірі 3 095,14 грн. та індексу інфляції у розмірі 12 733,97 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню (а.с. 6-9).

Крім того, відповідно до статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданими позивачем, за невчасну сплату послуг, спожитих з 01.11.2021 року, пеня становить 1 486,01 грн.; послуг, спожитих з 01.11.2021 року пеня становить 594,27 грн. (а.с. 6-7).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд з ним погоджується, відтак, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з ТЕ/ПГВ включає в себе також й плату за абонентське обслуговування.

Згідно з розрахунками заборгованості, у відповідача наявна також заборгованість з оплати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 975,27 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 760,10 грн.

За таких обставин, позовні вимоги КП «Київтеплоенерго» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з оплати за абонентське обслуговування послуг є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 3 028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцію № 39318 від 24.07.2025 року.

Як визначено у ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Аналогічне положення закріплене у ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», згідно якого, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Зважаючи на те, що провадження у справі за основним зобов`язанням до початку розгляду справи по суті закрито, оскільки відповідачем було частково сплачено заборгованість після відкриття провадження у справі, однак заборгованість не сплачена в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача, з огляду на задоволення позову, слід стягнути 3 028,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 7, 9, 14, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 10, 24 Житлового кодексу України, ст. ст. 11, 182, 331, 509, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 259, 263-265, 273, 274, 275-279, 280-283, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 інфляційну складу боргу у розмірі 2 670 (дві тисячі шістсот сімдесят) грн. 33 коп.; три відсотки річних у розмірі 654 (шістсот п`ятдесят чотири) грн. 63 коп.; за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 інфляційну складову боргу у розмірі 2 980 (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят) грн. 59 коп.; три відсотки річних у розмірі 730 (сімсот тридцять) грн. 69 коп.; за період з 01.11.2021 інфляційну складову боргу у розмірі 5 049 (п`ять тисяч сорок дев`ять) грн. 41 коп.; три відсотка річних у розмірі 1 221 (одна тисяча двісті двадцять одна) грн. 38 коп.; пеню у розмірі 1 486 (одна тисяча чотириста вісімдесят шість) грн. 01 коп.; за період з 01.11.2021 інфляційну складову боргу у розмірі 2 033 (дві тисячі тридцять три) грн. 64 коп.; три відсотка річних у розмірі 488 (чотириста вісімдесят вісім) грн. 44 коп.; пеню у розмірі 594 (п`ятсот дев`яносто чотири) грн. 27 коп.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постання теплової енергії у розмірі 975 (дев`ятсот сімдесят п`ять) грн. 27 коп.; заборгованість з оплати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 760 (сімсот шістдесят) грн. 10 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. у відшкодування судових витрат.

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», адреса: 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 22.01.2026 року.

Суддя І.В. Григоренко