Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №547/43/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 547/43/25 Номер провадження 33/814/49/26Головуючий у 1-й інстанції Самойленко Л. М. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., з секретарем судового засідання Голиш Ю.О., за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Семенівського районного суду Полтавської області від 30 січня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працює водієм в ТОВ "Кернел",

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

Згідно з постановою судді, 06.01.2025 о 13 год. 48 хв в с. Бакумівка по вулиці Садова Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу "Alkotest Drager 6810". Результат приладу позитивний та становить 1,99 % проміле.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді, постановити нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що належним чином не повідомлявся про розгляд справи у суді першої інстанції, що свідчить про порушення його процесуального право надавати пояснення, заявляти клопотання.

В порушення вимог Інструкції №1452/735 огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводився без присутності свідків.

Вказує, що 06.01.2025 працівники поліції за відсутності згоди власника домоволодіння в порушення ст. 30 Конституції України проникли на чуже подвір`я та почали вимагати документи на право керування транспортним засобом та пройти огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння в той час коли автомобіль знаходився на стоянці.

Одночасно ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді від 30.01.2025, оскільки копію судового рішення отримав засобами поштового зв`язку лише 14.02.2025, участі в судовому засіданні не брав.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в підтримку доводів апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.

Як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_1 участі в судовому засіданні суду першої інстанції не брав, а копію судового рішення за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП апелянт отримав лише 14.02.2025 року.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Семенівського районного суду Полтавської області від 30 січня 2025 року є поважними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 участі у розгляді справи у суді першої інстанції не брав, копію судового рішення в день розгляду справи не отримував, строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, а тому з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за необхідне, поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді Семенівського районного суду Полтавської області від 30 січня 2025 року.

Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, рішення приймається на підставі доказів, оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП у повній мірі дослідив всі докази і надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого застосував до нього адміністративне стягнення в межах санкції зазначеної статі.

За приписами пп. «а» п. 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними та дослідженими доказами, а саме: відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 246348 від 06.01.2025; роздруківкою з приладу «Alkotest Drager 6810» від 06.01.2025, згідно якого результат тесту – 1,99% та водій відмовився від підпису; актом огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 06.01.2025; рапортом ст. інспектора-чергового ВП № 1 (м. Глобине) ГУНП в Полтавській області Власенка Р.В. від 06.01.2025; відеозаписами.

Ці докази є належними, допустимими та достатніми на підтвердження вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Дані висновки суду першої інстанції в апеляційній скарзі спростовані не були.

В суду апеляційної інстанції відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується результатами проведеного тесту за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810 ARСС 0209, відповідно до якого вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 1,99% проміле.

Протокол складений працівниками поліції без жодних зауважень та заперечень ОСОБА_1 щодо незгоди з результатами проведеного огляду на стан сп`яніння.

Під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 указував на те, що 06.01.2025 року він не керував транспортним засобом взагалі, а лише займався ремонтом автомобіля, оскільки у ньому не працювали гальма.

За клопотанням ОСОБА_1 , апеляційним судом було допитано як свідка цивільну дружину останнього – ОСОБА_2 , яка зазначила, що 06.01.2025 року вона їздила машиною за продуктами, а коли поверталася додому, то відмовили гальма, і вона залишила транспортний засіб біля подвір`я. Після цього автомобіль заштовхали до будинку, в цей час до двору під`їхала поліція. ОСОБА_2 також вказала, що ОСОБА_1 за кермом взагалі не перебував.

Однак, апеляційний суд вважає показання зазначеного свідка такими, що не заслуговують на увагу, оскільки вони повністю спростовуються іншими доказами по справі, яким суд першої інстанції дав належну оцінку і крім того, свідок ОСОБА_2 є зацікавленою особою, оскільки перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_1 ..

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом є безпідставними та спростовуються долученим до матеріалів справи відеозаписом.

З відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського вбачається рух автомобіля ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 , який під`їхавши до будинку, зупинився. Також зафіксовано, що біля дверей водійського сидіння стоїть ОСОБА_1 ..

Отже, версію щодо відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, як і показання свідка ОСОБА_2 , суд оцінює критично, як таку, що спрямована на уникнення відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, оскільки така версія повністю спростовується наявними в цій справі доказами.

Дані відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції достатньо повно відображають обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються із ними і не викликають жодних сумнівів у їх відповідності фактичним обставинам справи. Так, відеозапис містить необхідну інформацію щодо обставин, які підлягають встановленню, зокрема, фактичні дані, які вказують на те, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом. Під час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння, до того ж, і сам ОСОБА_1 не заперечував факт вживання алкогольних напоїв, та запропонували пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, на що водій погодився. Огляд проводився із застосуванням приладу «Alkotest Drager 6810», результат якого – 1,99 % проміле.

Факт керування останнім транспортним засобом підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом, який містить необхідну інформацію щодо обставин, які підлягають встановленню, а саме факту керування особисто ОСОБА_1 транспортним засобом, та будь-яких сумнівів у апеляційного суду не викликає.

Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, є безпідставними та спростовуються дослідженими та правильно оціненими доказами. Такі твердження свідчать про намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

Наведені вище докази у своїй сукупності цілком і беззаперечно вказують про правильність висновків суду щодо належного встановлення обставин доведеності факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, які давали суду обґрунтоване право притягнути його до відповідальності за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апелянта про те, що огляд поліцейськими проводився без залучення свідків є безпідставними та не ґрунтується на вимогах закону, оскільки, згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП (в редакції Закону України № 1231-IX від 16 лютого 2021 року) під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

До протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 долучено відеозаписи, отже, відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП присутність двох свідків при проведенні огляду була не обов`язковою.

Доводи апеляційної скарги про те, що розгляд справи проведено без участі ОСОБА_1 , що призвело до порушення його прав, апеляційний суд відхиляє як такі, що не свідчать про порушення права на захист і не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення.

Розгляд суддею справи за відсутності ОСОБА_1 не вплинув на висновок судді про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, враховується те, що апеляційним судом, шляхом проведення апеляційного розгляду було поновлено право особи бути присутнім в судовому засіданні, надавати пояснення з приводу обставин справи про адміністративне правопорушення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи, чим ОСОБА_1 скористався в повному обсязі.

Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були беззаперечними підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Таким чином, досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву та давали суду підстави для висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доказів, які б свідчили про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи апелянт не надав.

Постанова судді місцевого суду відповідає вимогам Закону, істотних порушень норм права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено.

За таких підстав, обґрунтування апеляційної скарги не спростовують законних висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП суддя апеляційного суду,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Семенівського районного суду Полтавської області від 30 січня 2025 року

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Семенівського районного суду Полтавської області від 30 січня 2025 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду В.М. Герасименко