Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №293/288/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №293/288/26 Головуючий у 1-й інст. Лось Л. В.

Номер провадження №33/4805/1306/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Костюкович С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Костюкович С.І., з участю секретаря судового засідання Колодяжного О.В., захисника – адвоката Ванжула Я.В. (дистанційно – в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника - адвоката Халупко С.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 13 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою Черняхівського районного суду Житомирської області від 13 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно постанови місцевого суду, ОСОБА_1 21.02.2026 12:45:00 селище Черняхів, вулиця Івана Франка, 42, керував транспортним засобом Субару державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням захисник - адвокат Халупко С.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, ухвалена з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вказує, що матеріали справи не містять безперервного відеозапису події. Перший файл починається вже з моменту, коли ОСОБА_1 виходить з автомобіля і підходить до службового автомобіля поліції, другий починається у приймальному відділенні Черняхівського ТМО. Відеозапис не показує рух автомобіля Subaru до зупинки, не фіксує самого моменту зупинення транспортного засобу, не дає змоги перевірити, хто саме перебував за кермом під руху і не містить моменту повідомлення поліцейським конкретної причини зупинки.

Зазначає, що фактичне волевиявлення ОСОБА_1 було спрямоване не на уникнення встановлення стану сп`яніння, а на отримання іншого медичного способу перевірки. Він погодився на доставлення до закладу охорони здоров`я, прибув до лікарні, спілкувався з лікарем і вимагав лабораторного дослідження крові. Така поведінка несумісна з висновком про безумовне небажання проходити огляд. Суд фактично ототожнив відмову від конкретного технічного способу дослідження з відмовою від медичного огляду в цілому, хоча сам відеозапис, за текстом постанови, містить пряму фразу про те, що ОСОБА_1 «не відмовляється від проходження огляду».

Доводить, що після оформлення протоколу ОСОБА_1 самостійно 21.02.2026 звернувся до КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради і отримав висновок, відповідно до якого ознак алкогольного сп`яніння не виявлено. Однак, суд відмовився надавати цьому висновку значення, пославшись на відсутність поліцейського під час огляду. Зазначає, що навіть якщо цей висновок не може бути прирівняний до огляду, проведеного у процедурі статті 266 КУпАП, він має доказове значення для оцінки мотивів і поведінки особи, а саме те, що ОСОБА_1 не уникав перевірки свого стану, а навпаки вжив самостійних заходів для її проведення.

Вказує, що в матеріалах справи та постанові суду прямо встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і працівникам поліції цей статус був відомий. Однак, незважаючи на це, суд дійшов висновку, що при огляді водія, який є військовослужбовцем, повинна застосовуватися лише загальна процедура статті 266 КУпАП, а представники Військової служби правопорядку не повинні запрошуватися. Такий підхід фактично позбавляє статтю 266-1 КУпАП спеціального значення у випадках, коли військовослужбовець одночасно є водієм, хоча саме законодавець виокремив спеціальну процедуру огляду військовослужбовців. Таким чином, суд першої інстанції не лише не застосував спеціальну норму, а й фактично сформував протилежне правило без належного обґрунтування. Якщо статус військовослужбовця був відомий поліцейським, вони мали діяти з урахуванням статті 266-1 КУпАП. За відсутності такого порядку неможливо вважати доведеним, що ОСОБА_1 відмовився саме від того огляду, який закон передбачав для нього як спеціального суб`єкта. Це безпосередньо впливає на наявність об`єктивної сторони правопорушення.

Зазначає, що в справі наявна не одна формальна неточність, а сукупність дефектів доказування: відсутня повна відеофіксація, не зафіксований момент керування і зупинки, процесуальні документи містять незаповнені поля, відмова від огляду є спірною за змістом, а спеціальний статус військовослужбовця не був належно врахований. Саме сукупність цих обставин виключає можливість стверджувати, що вина доведена поза розумним сумнівом.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, хоча був завчасно повідомлений про дату та час апеляційного розгляду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №R067262336457 та довідкою про доставку повідомлення у додаток Viber.

Відповідно до вимог ч.4 ст.294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Частиною 2 ст.268 КУпАП не визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, є обов`язковою.

З урахуванням наведеного, думки захисника та врахувавши належне повідомлення про дату та час апеляційного розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду від ОСОБА_1 , апеляційний суд постановив проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника – адвоката Ванжулу Я.В., перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтується на матеріалах справи та досліджених у судовому засіданні доказах, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції.

Так, частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність настає як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок огляду особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння, врегульовано статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103 (далі – Порядок направлення), а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за №1413/27858 (далі – Інструкція).

Так, згідно ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Аналогічні норми передбачено і Порядком направлення та Інструкцією.

Відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення (ч.4 ст.266 КУпАП).

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я (п.6 Порядку направлення).

Аналогічна норма передбачена пунктом 7 Інструкції.

Ця норма Порядку направлення та Інструкції кореспондується із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, яким встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.8 Порядку направлення у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Постановою місцевого суду було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у виді відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується сукупністю досліджених та оцінених судом першої інстанції доказів.

Зокрема, відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №597456 від 21.02.2026, ОСОБА_1 21.02.2026 12:45:00 селище Черняхів, вулиця Івана Франка, 42, керував транспортним засобом Субару державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).

Згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю із порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя), відповідно до графи «результати огляду на стан сп`яніння» за допомогою газоаналізатора «Драгер» 6820 відмовився (а.с.3).

Відповідно до наявного в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.02.2026 вбачається, що ОСОБА_1 був направлений для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння до закладу охорони здоров`я Черняхівське ТМО, та відповідно до графи «результат огляду» ОСОБА_1 відмовився (а.с.4).

Згідно наявних в матеріалах справи розписок ОСОБА_1 роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а також проінформовано ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу, що підтверджується підписом ОСОБА_1 у рядку «Підпис водія транспортного засобу» (а.с.5,6);

З копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6701009 від 21.02.2026 слідує, що на ОСОБА_1 накладено штраф за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, копію цієї постанови ОСОБА_1 отримив, що підтверджується його підписом у постанові (а.с.7).

За змістом пункту 10 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №597456 працівниками поліції здійснювався відеозапис за допомогою портативної нагрудної камери № 857427.

Із переглянутих апеляційним судом відеозаписів, наявних у матеріалах справи на DVD-диску, який складається із двох відеофайлів (WhatsApp Video 2026-02-23 at 16.24.37, ОСОБА_1 ) слідує, що працівниками поліції ОСОБА_1 доставлено до медичного закладу КНП Черняхівське ТМО для проведення огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння (інтервал відеозапису файлу ОСОБА_1 із 0:00:12 по 0:00:50). Далі із відеозапису слідує, що здійснивши вимірювання артеріального тиску у ОСОБА_1 , який показав верхню межу 150, лікар запропонував пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, на що ОСОБА_1 відповів « я в драгер не буду, ну кров можу здати, в драгер дути не буду». При цьому, працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 , що забір крові та сечі в даній лікарні не проводиться, а лише в наркодиспансері, а також повідомив, що він забезпечує доставку осіб в найближчий медичний заклад в межах його території обслуговування. Однак ОСОБА_1 відмовився від освідування за допомогою приладу драгер в медичному закладі та бажав здати кров. Крім того, з даного відеозапису слідує, що працівник поліції неодноразово роз`яснював ОСОБА_1 , що у разі його відмови пройти огляд в медичному закладі на нього буде складено адміністративний протокол за ст.130 КУпАП, а саме за відмову від проходження огляду, та неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі за допомогою приладу драгер, зокрема, запитав «…тут Ви будете проходити огляд?...» на що останній відповів «на драгер ні» та бажав здати кров в іншому медичному закладі де це можливо (інтервал відеозапису файлу ОСОБА_1 із 0:06:40 по 0:15:10).

Враховуючи, що ОСОБА_1 чітко, ствердно і неодноразово відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, куди він був направлений та доставлений працівником поліції, що зафіксовано як відеозаписом, так і наявним у матеріалах справи письмовим направленням, то такі його дії утворюють склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП у виді відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

За таких обставин, виконуючи вимоги, зокрема, п.8 Порядку направлення працівники поліції правомірно склали протокол у зв`язку із виявленням цього правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , а суд першої інстанції, перевіривши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Наведені вище докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність була достатньою для прийняття судом першої інстанції рішення про винуватість ОСОБА_1 .

Тому, апеляційні доводи про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є необґрунтованими.

Посилання апелянта на недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також законність зупинки транспортного засобу, апеляційний суд визнає безпідставними та такими, що спростовується матеріалами справи, а саме відеозаписами (а.с.10), а також постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6701009 від 21.02.2026 (а.с.7).

Зокрема, згідно цієї постанови, копія якої наявна у матеріалах справи, ОСОБА_1 21.02.2026 13:15:52 керуючи автомобілем Субару днз НОМЕР_1 не був пристебнутим ременем пасивної безпеки, який передбачений конструкцією автомобіля, чим порушив п.2.3.в.ПДР.

Із переглянутого відеозапису відеофайлу WhatsApp Video 2026-02-23 at 16.24.37, слідує, що на автомобілі ввімкнуті задні фари та з водійського сидіння даного автомобіля виходить водій, особу якого в подальшому встановлено - ОСОБА_1 , який іде до службового автомобілю працівників поліції (інтервал відеозапису із 0:00:00 по 0:00:15).

Крім того, із відеозапису відеофайлу ОСОБА_1 вбачається, що працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що відносно нього буде винесено постанову за порушення ним Правил дорожнього руху, а саме що він керував транспортним засобом та не був пристебнутий ременем пасивної безпеки, на запитання працівника поліції «згодні?», ОСОБА_1 відповів «так, єсть таке, згоден, звичайно згоден» (інтервал відеозапису із 0:19:50 по 0:20:02).

При цьому, апеляційний суд звертає увагу і на ту обставину, що переглянутими відеозаписами не зафіксовано будь-якого заперечення ОСОБА_1 факту керування ним даним транспортним засобом.

Що стосується доводів апелянта про те, що надані відеофайли не є безперервними та не фіксують рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та подальшу його зупинку, то суд зазначає, що наявний зміст зафіксованого на цих записах, у зазначених вище інтервалах, в сукупності із письмовими матеріалами цієї справи, поза розумним сумнівом підтверджують факт керування ОСОБА_1 зазначеним у протоколі автомобілем, та подальше вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Також наявними в матеріалах справи відеозаписами зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі охорони здоров`я.

Безпідставними також є посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду в медичному закладі, а бажав пройти його в інший спосіб, а саме здати кров.

Відповідно до змісту пунктів 6, 13 розділу ІІІ Інструкції обов`язковим є проведення лабораторних досліджень лише на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, а дослідження крові на вміст алкоголю обов`язково проводиться лише якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами.

В цій справі умови, визначені у пункті 6 чи пункті 13 розділу ІІІ Інструкції відсутні, а тому підстав для обов`язкового дослідження зразків біологічного середовища ОСОБА_1 , зокрема, крові - в даному випадку не передбачено.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що відповідно до п.2 розділу ІІІ Інструкції огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря — фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур.

Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи (п.3 розділу ІІІ Інструкції).

Згідно п.15 розіду ІІІ Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.

Із змісту додатку 3 Інструкції, а саме відповідно до затвердженої форми акта медичного огляду, огляд розпочинається із зовнішнього вигляду обстежуваної особи, її поведінки, стану свідомості, орієнтування на місці, у часі та власній особистості, перевіряється мовна здатність, рухова сфера, міміка, хода, та інше. Крім того, з даного акту вбачається, що після обстеження зовнішнього вигляду особи передбачено використання технічних засобів для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі (відповідно до встановленого рівня), час обстеження, назва спеціального технічного засобу, за наявності ? його номер, дата останньої повірки, результат обстеження , а також повторне обстеження через 20 хвилин. Після цього робиться висновок та діагноз за результатами огляду. Також пунктом 21 даного акту передбачена лабораторна діагностика з метою уточнення наявних речовин впливу.

Тобто, актом огляду передбачено алгоритм послідовних дій, які має провести лікар медичного закладу здійснюючи огляд водія на стан алкогольного сп`яніння, який розпочинається із обстеження зовнішнього вигляду обстежуваної особи, використанні технічних засобів для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі, натомість проведення лабораторної діагностики біологічного середовища, в тому числі крові, на чому наполягав ОСОБА_1 , за змістом затвердженої форми цього акту, здійснюється лише після усіх вищевказаних послідовних дій, та за потреби уточнення наявних речовин впливу.

Відступ від наведеного порядку огляду особи, яка керувала транспортним засобом, на стан наркотичного сп`яніння Інструкцією не передбачений, в той час як пунктом 21 розділу III Інструкції прямо встановлено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважається недійсним.

Разом з тим, як вбачається з відеозапису ОСОБА_1 відмовився від запропонованого лікарем проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу в медичному закладі.

Тобто ОСОБА_1 відмовився від проходження обов`язкового етапу (стадії) огляду, яка встановлена і затверджена Інструкцією, та формою акту до нього.

Апеляційний суд зауважує, що частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

З цих підстав апеляційний суд відхиляє аргументи апеляційної скарги щодо відсутності в діях ОСОБА_1 відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння саме у встановленому законом порядку, оскільки такого встановленого порядку огляду в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 не бажав дотримуватись і відмовився від нього.

Доводи апелянта про те, що місцевим судом не надано належного значення висновку КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради, куди звернувся ОСОБА_1 самостійно, та відповідно до якого ознак алкогольного сп`яніння не виявлено, апеляційний суд визнає безпідставними та такими, що не спростовують висновки місцевого суду з урахуванням наступного.

Згідно ч.4 ст.266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч.5 ст.266 КУпАП)

Оскільки висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння відносно ОСОБА_1 складений з порушенням вимог ч.4 ст.266 КУпАП, зокрема, за відсутності поліцейського, то на підставі ч. 5 ст.266 КУпАП такий висновок є недійсним.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_1 притягувався до відповідальності в цій справі за ч.1 ст.130 КУпАП не за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а саме за відмову від проходження огляду у встановленому порядку на стан алкогольного сп`яніння.

До того ж, за нормами ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Із змісту наданого ОСОБА_1 висновку слідує, що і ця вимога не була дотримана

Посилання апелянта на те, що поліцейським порушено порядок огляду ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем на стан алкогольного сп`яніння та застосування вимог ст.266-1 КУпАП апеляційний суд визнає безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до ч.9 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці – це особи, які проходять військову службу.

Частиною 4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

- на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

- на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

- поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

- під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

- під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним судом, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, однак стороною захисту не надано ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду жодних належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 21.02.2026 у період його зупинки працівниками патрульної поліції виконував обов`язки військової служби, а тому, на переконання суду, огляд ОСОБА_1 на виявлення стану алкогольного сп`яніння, проведений працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, за цих конкретних обставин справи є допустимим.

Тому, і ці аргументи апеляційної скарги є неспроможними.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції з достатньою повнотою провів судовий розгляд, викладені в постанові суду висновки відповідають встановленим фактичним обставинам справи, рішення місцевого суду є законним, порушень матеріального або процесуального права, які потягли б за собою скасування судового рішення суду першої інстанції, не встановлено, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Халупко Сергія В`ячеславовича залишити без задоволення, а постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 13 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Костюкович