Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №757/41920/26-п — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41920/26-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Печерського районного суду м. Києва Гречана С.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - не відомий,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

12.07.2026 о 23 год. 05 хв. за адресою: м. Київ, вул. Михайла Бойчука (Кіквідзе), 34, ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електросамокатом JET 210494, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу - газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», прилад № 0522, тест № 3190, результат огляду позитивний - 0,37 ‰ (проміле).

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце, день та час судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань, у тому числі про відкладення розгляду справи, до суду не подав.

Суд виходить із того, що основною умовою для відкладення розгляду справи є не сама лише відсутність учасника процесу, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи відсутність від ОСОБА_1 відомостей про поважність причин неявки, відсутність клопотання про відкладення розгляду справи, а також достатність наявних матеріалів для вирішення справи по суті, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за його відсутності.

Враховуючи строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, а також те, що положення ст. 268 КУпАП не передбачають обов`язкової участі особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Вивчивши матеріали адміністративної справи та дослідивши долучені до неї докази, у тому числі відеозаписи з портативних відеореєстраторів працівників поліції, суд доходить такого висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки та відеозапису, у тому числі тих, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху (ч.ч. 1, 2 ст. 251 КУпАП).

При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення слід виходити з положень ст. 62 Конституції України, відповідно до яких обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини при доведенні обставин справи застосовує стандарт доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справах «Коробов проти України», «Ушаков проти України», «Вєрєнцов проти України»).

Обов`язок всебічного та неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для визнання винуватості доведеною «поза розумним сумнівом» версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Окремим видом адміністративних правопорушень є правопорушення на транспорті, у тому числі порушення, вчинені під час дорожнього руху.

Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами у стані алкогольного сп`яніння є адміністративним правопорушенням та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів стану алкогольного сп`яніння передбачені ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735.

Як убачається з матеріалів справи та дослідженого судом відеозапису, 12.07.2026 працівниками патрульної поліції було зупинено електросамокат JET 210494 під керуванням ОСОБА_1 .

Досліджений судом відеозапис розпочинається безпосередньо з моменту зупинки ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції та фіксує подальше спілкування поліцейських із ним, пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та саму процедуру проведення такого огляду.

З відеозапису встановлено, що на 00:02:17 ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції повідомив, що вживав алкоголь, а саме - одну чарочку.

У зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп`яніння працівниками поліції йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 погодився пройти такий огляд на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу.

На 00:11:30 відеозапису ОСОБА_1 безпосередньо пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», прилад № 0522.

За результатами проведеного огляду встановлено позитивний результат - 0,37 ‰ (проміле).

Після отримання результату ОСОБА_1 будь-яких заперечень щодо процедури проведення огляду або отриманого показника не висловив, із результатом проведеного огляду погодився та на проведенні огляду в закладі охорони здоров`я не наполягав.

Відповідно до роздруківки газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», прилад № 0522, тест № 3190 проведено 12.07.2026 о 23 год. 18 хв., результат тестування становить 0,37 ‰.

При цьому зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення цифрового позначення «6820» як номера тесту не спростовує результатів проведеного огляду, оскільки з безпосередньо долученої до матеріалів справи роздруківки спеціального технічного засобу встановлено, що «Alcotest 6820» є позначенням моделі газоаналізатора, тоді як номер проведеного тесту - 3190.

Зазначений результат - 0,37 ‰ - перевищує встановлену законодавством допустиму величину вмісту алкоголю.

В акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначено про виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, зокрема запаху алкоголю з порожнини рота, проведення огляду за допомогою газоаналізатора «Drager», який у акті позначений як ARHK-0522, та позитивний результат проби - 0,37 ‰.

Цим же актом зафіксовано, що ОСОБА_1 погодився з результатами проведеного огляду, що засвідчено його підписом.

Наведені обставини узгоджуються зі змістом дослідженого судом відеозапису, на якому зафіксовано повідомлення ОСОБА_1 про попереднє вживання алкогольного напою, його добровільну згоду на проходження огляду на місці зупинки, безпосереднє проходження тестування, повідомлення про отриманий результат та відсутність будь-яких заперечень щодо результату огляду чи вимоги пройти огляд у закладі охорони здоров`я.

Таким чином, дані відеозапису безпосередньо узгоджуються з відомостями, зафіксованими у протоколі про адміністративне правопорушення, акті огляду та роздруківці результату тестування, і в сукупності підтверджують як факт керування ОСОБА_1 електросамокатом, так і проведення його огляду на стан алкогольного сп`яніння та позитивний результат такого огляду.

Відповідно до положень ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 огляд водія на стан алкогольного сп`яніння може проводитися поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів.

У разі незгоди водія з результатами такого огляду або відмови від його проведення поліцейським на місці зупинки огляд проводиться у відповідному закладі охорони здоров`я.

У даному випадку ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки та після отримання результату 0,37 ‰ не висловив незгоди з таким результатом.

Наявність у матеріалах справи направлення водія транспортного засобу до закладу охорони здоров`я сама по собі не свідчить про незгоду ОСОБА_1 з результатом огляду, проведеного на місці зупинки, оскільки така незгода не зафіксована ані в акті огляду, ані на дослідженому судом відеозаписі. Навпаки, ОСОБА_1 із результатом огляду погодився та на проведенні огляду в закладі охорони здоров`я не наполягав.

Будь-яких доказів, які б свідчили про примушування ОСОБА_1 до проходження огляду, порушення процедури використання спеціального технічного засобу, незгоду останнього з результатом огляду або його вимогу провести огляд у закладі охорони здоров`я, матеріали справи не містять.

При цьому суд враховує правовий статус засобу, яким керував ОСОБА_1 .

Законом України № 2956-IX від 24.02.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо транспортних засобів, оснащених електричними двигунами» законодавчо визначено, зокрема, поняття легкого персонального електричного транспортного засобу.

Відповідно до законодавчого визначення легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії, яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами та максимальною конструктивною швидкістю до 25 кілометрів на годину.

Разом із тим суд враховує, що положеннями вказаного Закону електричні засоби індивідуального пересування за визначених законом технічних характеристик віднесено до категорії колісних транспортних засобів.

У матеріалах справи електросамокат JET 210494, яким керував ОСОБА_1 , визначений працівниками поліції як транспортний засіб, а сам факт керування ним ОСОБА_1 безпосередньо зафіксований на відеозаписі.

При цьому матеріали справи не містять відомостей про технічні характеристики електросамоката JET 210494, зокрема його потужність та максимальну конструктивну швидкість, у зв`язку з чим суд не надає йому окремої технічної класифікації понад ту, яка випливає з досліджених матеріалів справи.

Водночас сам характер засобу пересування, спосіб його використання ОСОБА_1 та обставини руху, зафіксовані на відеозаписі, у сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що він використовувався ОСОБА_1 саме як транспортний засіб.

Матеріали справи не містять даних про такі порушення працівниками поліції вимог ст.ст. 251, 256, 266, 268 КУпАП та Інструкції № 1452/735, які могли б вплинути на достовірність результату проведеного огляду або допустимість отриманих доказів.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю взаємоузгоджених, належних та допустимих доказів, наявних у матеріалах справи, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕП1 № 717860 від 12.07.2026, відповідно до якого 12.07.2026 о 23 год. 05 хв. за адресою: м. Київ, вул. Михайла Бойчука (Кіквідзе), 34, ОСОБА_1 керував електросамокатом JET 210494 у стані алкогольного сп`яніння;

-результатом тестування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», прилад № 0522, тест № 3190, відповідно до якого 12.07.2026 о 23 год. 18 хв. результат огляду становив 0,37 ‰;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовано позитивний результат проби - 0,37 ‰ та згоду ОСОБА_1 з результатами проведеного огляду;

-направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння;

-відеозаписами з портативних відеореєстраторів працівників патрульної поліції № 472122 та № 472085, на яких зафіксовані обставини зупинки ОСОБА_1 , його повідомлення про вживання алкоголю, згода на проходження огляду на місці зупинки, процедура проведення огляду, отриманий результат та відсутність заперечень із його боку.

Суд враховує, що відомості, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не є ізольованими, а підтверджуються іншими доказами у справі, насамперед результатом спеціального технічного засобу, актом огляду та обставинами, безпосередньо зафіксованими на дослідженому судом відеозаписі.

Окремо суд бере до уваги, що повідомлення ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції про попереднє вживання алкогольного напою саме по собі не є визначальним доказом його перебування у стані алкогольного сп`яніння, однак узгоджується з іншими доказами у справі, зокрема результатом проведеного у встановленому порядку огляду - 0,37 ‰.

Ураховуючи наведені мотиви та положення закону, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності, а також дослідивши їх у сукупності, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення доведена поза розумним сумнівом, а в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його вік, ступінь вини та інші обставини справи.

З огляду на встановлені обставини суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130, 245, 251, 252, 266, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання - 3 (три) місяці.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Світлана ГРЕЧАНА