Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №757/33382/26-п — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33382/26-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Печерського районного суду м. Києва Гречана С.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

31 травня 2026 року о 15 год. 30 хв. за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 12, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «SKODA FABIA», державний номерний знак НОМЕР_2 , під час оформлення працівниками поліції адміністративних матеріалів, незважаючи на вимогу залишатися на місці, розпочав рух, після чого не виконав подану працівниками поліції вимогу про зупинку транспортного засобу та був зупинений працівниками поліції, чим порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху.

За вказаним фактом стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 680452 від 31.05.2026 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Крім того, 31 травня 2026 року о 18 год. 46 хв. за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 12, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «SKODA FABIA», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінкою, що не відповідала обстановці, та вираженим тремтінням пальців рук. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За вказаним фактом стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 680467 від 31.05.2026.

ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Харченко С.В. у судове засідання не з`явилися, про місце, день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

07.09.2026 захисник подав письмове клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На обґрунтування клопотання захисник зазначив, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 його права, суті висунутої вимоги, способу та місця проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. На думку сторони захисту, фактичною метою дій працівників поліції було доставлення ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Захисник також посилався на те, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду не була зафіксована у присутності двох свідків, відеозапис не відображає всіх обставин події, а під час складання адміністративних матеріалів не дотримано вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735.

Крім того, сторона захисту посилалася на висновок щодо результатів медичного огляду № 1766 від 04.06.2026, відповідно до якого під час самостійного звернення ОСОБА_1 стану сп`яніння у нього не виявлено.

Суд виходить із того, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника на ознайомлення з матеріалами справи передбачає забезпечення судом реальної можливості для його реалізації. Водночас реалізація наданих процесуальних прав залежить і від належної процесуальної поведінки самого учасника провадження.

Саме по собі подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи за відсутності подальших дій, спрямованих на фактичну реалізацію такого права, не є безумовною підставою для подальшого відкладення розгляду справи.

Основною умовою для відкладення розгляду справи є не сама лише відсутність учасника провадження, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.

Ураховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 та його захисника про судовий розгляд, надання стороні захисту можливості ознайомитися з матеріалами справи, якою захисник не скористався, подання ним письмового клопотання із викладенням позиції сторони захисту, а також достатність наявних матеріалів для вирішення справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за їхньої відсутності.

Положення ст. 268 КУпАП не передбачають обов`язкової участі особи при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши долучені до неї докази, у тому числі відеозаписи з портативних відеореєстраторів працівників поліції, та перевіривши доводи сторони захисту, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи існують обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки та відеозапису, а також іншими документами.

Під час вирішення питання щодо доведеності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення суд виходить із положень ст. 62 Конституції України, за якими обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини під час оцінки обставин справи застосовує стандарт доказування «поза розумним сумнівом», зокрема у рішеннях у справах «Коробов проти України», «Ушаков проти України», «Вєрєнцов проти України».

Щодо правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог Правил дорожнього руху.

Частиною 1 ст. 122-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання водієм вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Разом із тим питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП підлягає вирішенню з урахуванням строків, установлених ст. 38 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - сьомій цієї статті.

Інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, не є триваючим та, згідно з протоколом серії ЕПР1 № 680452, було вчинене 31.05.2026.

Отже, тримісячний строк накладення адміністративного стягнення за вказане правопорушення закінчився 31.08.2026.

Станом на день розгляду справи, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП сплив.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Положення п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП мають імперативний характер і не ставлять можливість закриття провадження у залежність від причин, з яких справу не було розглянуто у межах установленого законом строку.

За таких обставин провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

У зв`язку з наявністю безумовної процесуальної підстави для закриття провадження суд не вирішує питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, та не надає остаточної оцінки доказам у цій частині.

Щодо правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд із метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння визначені ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735.

До ознак наркотичного чи іншого сп`яніння відповідно до Інструкції № 1452/735 належать, зокрема, поведінка, що не відповідає обстановці, та виражене тремтіння пальців рук.

У разі наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, огляд проводиться лікарем закладу охорони здоров`я, якому в установленому порядку надано право на його проведення.

Із матеріалів справи вбачається, що 31.05.2026 за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 12, під час спілкування з ОСОБА_1 працівники патрульної поліції виявили у нього ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: поведінку, що не відповідала обстановці, та виражене тремтіння пальців рук.

У зв`язку з виявленими ознаками ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я.

З досліджених судом відеозаписів убачається, що під час зафіксованого спілкування із працівниками поліції ОСОБА_1 перебував у салоні автомобіля та спілкувався з поліцейськими через частково відчинене вікно, не виходячи із транспортного засобу.

Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки наркотичного сп`яніння, роз`яснив підстави та порядок проходження відповідного огляду, а також необхідність пройти огляд у закладі охорони здоров`я.

На 00:33:40 відеозапису працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння та прослідувати з працівниками поліції для його проведення. ОСОБА_1 з автомобіля не вийшов та дій, спрямованих на проходження огляду, не вчинив.

На 00:34:18 відеозапису працівник поліції повторно запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку. ОСОБА_1 продовжив перебувати у транспортному засобі та пропозицію пройти огляд не виконав.

На 00:34:47 відеозапису працівник поліції втретє звернувся до ОСОБА_1 із пропозицією пройти відповідний огляд та прослідувати з працівниками поліції для його проведення.

На неодноразові прямі пропозиції пройти огляд ОСОБА_1 згоди на його проходження не висловив, із транспортного засобу не вийшов та дій, необхідних для проходження огляду, не вчинив.

Така поведінка ОСОБА_1 не може бути розцінена як наслідок нерозуміння суті пропозиції поліцейського, оскільки працівник поліції неодноразово повідомляв йому про виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, роз`яснював порядок проведення огляду та тричі чітко пропонував пройти відповідний огляд.

За встановлених у цій справі обставин відсутність словесного вислову «відмовляюся» сама по собі не спростовує факту відмови від проходження огляду. Після неодноразового роз`яснення порядку його проведення та трьох прямих пропозицій пройти огляд ОСОБА_1 згоди не висловив, з автомобіля не вийшов і дій, необхідних для проходження огляду, не вчинив.

Сукупність такої поведінки ОСОБА_1 , безпосередньо зафіксованої на відеозаписі, суд оцінює як фактичну відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Наявне у матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння підтверджує, що ОСОБА_1 направлявся для проведення огляду у встановленому законом порядку.

У направленні зазначено виявлені у ОСОБА_1 ознаки, а саме: поведінку, що не відповідає обстановці, та виражене тремтіння пальців рук. Ці відомості узгоджуються зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 680467 та дослідженими судом відеозаписами.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено суті вимоги та порядку проходження огляду, спростовуються змістом відеозапису, на якому зафіксовано повідомлення про виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, роз`яснення необхідності проведення огляду в закладі охорони здоров`я та неодноразові прямі пропозиції пройти такий огляд.

Посилання сторони захисту на відсутність двох свідків не свідчить про недопустимість складених адміністративних матеріалів. Відповідно до положень ст. 266 КУпАП застосування технічних засобів відеозапису є самостійним способом фіксації процедури огляду та відмови водія від його проходження. У матеріалах справи наявні відеозаписи з портативних відеореєстраторів працівників поліції, які дають змогу безпосередньо встановити зміст висловлених ОСОБА_1 пропозицій та його поведінку у відповідь на них.

Та обставина, що відеозапис не охоплює абсолютно весь період спілкування ОСОБА_1 із працівниками поліції, не є достатньою підставою для визнання його неналежним або недопустимим доказом. Досліджений судом запис містить послідовний і достатній за обсягом фрагмент події, на якому зафіксовано всі юридично значущі обставини: повідомлення водієві про виявлені ознаки сп`яніння, роз`яснення порядку проведення огляду, неодноразові пропозиції пройти огляд та фактичну відмову водія від його проходження.

Твердження захисника про те, що справжньою метою дій працівників поліції було доставлення ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, належними і допустимими доказами не підтверджено та не спростовує обставин, безпосередньо зафіксованих на відеозаписі.

Наданий стороною захисту висновок щодо результатів медичного огляду № 1766 від 04.06.2026, за яким під час самостійного звернення ОСОБА_1 стану сп`яніння у нього не виявлено, також не спростовує складу інкримінованого правопорушення.

Інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення полягає не у керуванні транспортним засобом у встановленому стані наркотичного сп`яніння, а у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду відповідно до встановленого порядку.

Визначальними для кваліфікації дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП у цій частині є факт керування транспортним засобом, наявність передбачених законом підстав для направлення водія на огляд, висловлення належної пропозиції пройти такий огляд і фактична відмова водія від його проходження.

Результат дослідження, проведеного 04.06.2026, тобто через чотири дні після події, не може підтвердити чи спростувати факт відмови ОСОБА_1 від проходження запропонованого працівниками поліції огляду 31.05.2026.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 висловлював згоду пройти запропонований огляд, просив забезпечити його проведення в інший передбачений законом спосіб, заявляв про намір невідкладно прибути до закладу охорони здоров`я або що працівники поліції перешкоджали йому пройти огляд.

Під час дослідження матеріалів справи судом не встановлено таких порушень порядку оформлення адміністративних матеріалів та направлення ОСОБА_1 на огляд, які впливали б на належність чи допустимість зібраних доказів або спростовували зафіксовані на відеозаписі обставини.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю взаємоузгоджених доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 680467 від 31.05.2026;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння;

- відеозаписами з портативних відеореєстраторів працівників патрульної поліції, у тому числі з камери № 472665, на яких безпосередньо зафіксовано повідомлення ОСОБА_1 про виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, роз`яснення процедури огляду, неодноразові пропозиції пройти огляд та його фактичну поведінку у відповідь на такі пропозиції.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеними обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом, виявлення працівниками поліції ознак, які відповідно до Інструкції № 1452/735 давали підстави для направлення його на огляд на стан наркотичного сп`яніння, неодноразового висловлення пропозиції пройти такий огляд та фактичної відмови від його проходження у встановленому законом порядку.

Таким чином, досліджені докази є взаємоузгодженими та достатніми для висновку поза розумним сумнівом про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

За таких обставин підстав для закриття провадження за ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення судом не встановлено, а тому клопотання захисника в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Оскільки правопорушення було вчинене 31.05.2026, передбачений законом строк накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП на час розгляду справи не закінчився.

Положення ч. 2 ст. 36 КУпАП у цьому випадку застосуванню не підлягають, оскільки провадження за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, а адміністративне стягнення накладається виключно за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та інші обставини справи.

З огляду на встановлені обставини суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 38, 40-1, 122-2, 130, 245, 247, 251, 252, 266, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк та примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про його стягнення, а також витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання - 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів із дня її винесення.

Суддя Світлана ГРЕЧАНА