Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №757/40592/26-п — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40592/26-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Печерського районного суду м. Києва Гречана С.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

08.06.2026 о 16 год. 30 хв. у м. Києві по бульвару Лесі Українки, 11, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Kangoo Express Z.E., д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечного інтервалу та здійснив наїзд на транспортний засіб Honda, д.н.з. НОМЕР_3 .

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Промським Є.С. не з`явилися. Захисником Промським Є.С. подано до суду заяву, в якій останній просив провести розгляд справи без його участі та учасіт ОСОБА_1 , а також просив визнати вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення малозначним, звільнити його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП та обмежитися усним зауваженням.

В обґрунтування заяви захисник зазначив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу іншого учасника завдано незначного механічного пошкодження у вигляді подряпини довжиною близько 2 см, потерпілі відсутні, шкоди життю чи здоров`ю людей не заподіяно. Також зазначив, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, не ухилявся від участі у з`ясуванні обставин дорожньо-транспортної пригоди та виявив готовність добровільно відшкодувати завдані збитки.

Крім того, захисник посилався на те, що ОСОБА_1 є ветераном війни, проходив військову службу, беручи участь у захисті України, та є особою з інвалідністю II групи внаслідок війни, на підтвердження чого надав посвідчення ветерана № НОМЕР_4 та посвідчення серії НОМЕР_5 .

Враховуючи, що захисник ОСОБА_1 просив здійснювати розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його відсутності, а положення ст. 268 КУпАП не передбачають обов`язкової участі особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, заяву захисника та долучені до неї документи, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Kangoo Express Z.E., д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечного інтервалу та здійснив наїзд на транспортний засіб Honda, д.н.з. НОМЕР_3 , унаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Із письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він, керуючи автомобілем Renault Kangoo Express Z.E., д.н.з. НОМЕР_2 , рухався по бульвару Лесі Українки. Під час руху допустив контакт з автомобілем Honda, д.н.з. НОМЕР_3 .

Обставини та механізм дорожньо-транспортної пригоди також відображені у схемі місця ДТП, складеній 08.06.2026, на якій зафіксовано розташування транспортних засобів, напрямки їх руху, місце зіткнення та механічні пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Судом досліджено надані особою, уповноваженою на складання протоколу, письмові докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, а саме:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №714148;

-схему місця дорожньо-транспортної пригоди;

-письмові пояснення ОСОБА_1 ;

-письмові пояснення ОСОБА_2 ..

Наведені докази у своїй сукупності є належними та допустимими, узгоджуються між собою та підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху, наявність причинного зв`язку між допущеним ним порушенням Правил дорожнього руху та наслідками у вигляді дорожньо-транспортної пригоди і механічного пошкодження транспортних засобів, а відтак і його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Вирішуючи заяву захисника про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Захисник, обґрунтовуючи необхідність застосування положень ст. 22 КУпАП, посилається на незначний характер механічних пошкоджень транспортного засобу, відсутність потерпілих та шкоди життю і здоров`ю осіб, відсутність попередніх притягнень ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, його поведінку після дорожньо-транспортної пригоди, готовність добровільно відшкодувати заподіяні збитки, а також на те, що ОСОБА_1 є ветераном війни та особою з інвалідністю II групи внаслідок війни.

Разом із тим, положення ст. 22 КУпАП не встановлюють безумовного обов`язку суду звільнити особу від адміністративної відповідальності за наявності обставин, які позитивно характеризують особу правопорушника, а надають суду право вирішити питання про можливість такого звільнення з урахуванням характеру конкретного правопорушення, ступеня його суспільної шкідливості та фактичних обставин його вчинення.

Сам по собі незначний розмір механічних пошкоджень транспортного засобу не свідчить про малозначність вчиненого правопорушення, оскільки обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є настання наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів чи іншого майна, при цьому закон не ставить наявність складу такого правопорушення у залежність від розміру завданої матеріальної шкоди.

Відсутність потерпілих та шкоди життю чи здоров`ю людей також не виключає суспільної шкідливості допущеного порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність саме за порушення, наслідком якого стало пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.

Обставини, на які посилається сторона захисту, зокрема відсутність попередніх притягнень до адміністративної відповідальності, участь ОСОБА_1 у захисті України, наявність у нього статусу ветерана війни та особи з інвалідністю II групи внаслідок війни, позитивно характеризують його особу та враховуються судом при визначенні виду адміністративного стягнення, однак з огляду на конкретні обставини дорожньо-транспортної пригоди не є достатніми підставами для визнання вчиненого адміністративного правопорушення малозначним.

За таких обставин суд не вбачає достатніх правових підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст. 22 КУпАП та звільнення його від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю, а тому заява захисника в цій частині задоволенню не підлягає.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, обставини справи, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, а також дані про те, що ОСОБА_1 є ветераном війни та особою з інвалідністю II групи внаслідок війни, суд доходить висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у межах санкції, передбаченої ст. 124 КУпАП, та з метою запобігання вчиненню нових правопорушень вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Разом з тим, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» особи з інвалідністю I та II груп звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 , у зв`язку з чим він звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 40-1, 124, 283-287 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання - 3 (три) місяці.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Світлана ГРЕЧАНА