Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №756/9462/26 — Оболонський районний суд міста Києва

07.09.2026 Справа № 756/9462/26

Справа № 756/9462/26

Провадження № 2/756/8111/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Тиха О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Позивач 29.05.2026 звернувся до Оболонського районного суду міста Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 29 596,64 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 08.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 у формі електронного документа було укладено договір кредитної лінії, за яким відповідач отримав кредитні кошти з урахуванням усіх траншів у розмірі 9 700 грн з кінцевою датою повернення кредиту 07.01.2030. Кредитні кошти перераховано на платіжну картку, реквізити якої відповідач указав під час укладення договору. Зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування ним відповідач належним чином не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість. 08.07.2025 первісний кредитор відступив право грошової вимоги за договором позивачу за договором факторингу, про що відповідача повідомлено. У зв`язку із затриманням сплати процентів більш ніж на один місяць позивач достроково розірвав договір з 01.12.2025 і з цієї дати припинив нарахування процентів. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача становить 29 596,64 грн. Нараховані за договором штрафні санкції позивач до стягнення не заявляв.

Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва Діденка Є.В. від 15.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження.

У визначений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін не заявив. Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2026 справу передано на розгляд судді Тихій О.О. у зв`язку з призначенням Указом Президента України від 21.08.2026 № 782/2026 судді Діденка Є.В. на посаду судді Вищого антикорупційного суду.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 08.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником у формі електронного документа укладено договір кредитної лінії № 164903773.

Договір укладено шляхом подання відповідачем через інформаційно-комунікаційну систему кредитодавця заявки на отримання грошових коштів у кредит від 08.12.2024 та прийняття ним пропозиції укласти договір (оферти) шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Як вбачається з розділу «Електронний підпис одноразовим ідентифікатором» паспорта споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 164903773 від 08.12.2024, одноразовий ідентифікатор 3693 надіслано відповідачу 08.12.2024 об 11 год 58 хв:59 та введено ним 08.12.2024 об 11 год 59 хв:44 із зазначенням його РНОКПП НОМЕР_1 , номера телефону НОМЕР_2 та адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1

Умовами договору визначено: загальний строк кредитування - 1 826 днів, кінцева дата повернення кредиту - 07.01.2030 (п. 7 договору); договір діє протягом п`яти років з моменту його підписання сторонами або до його дострокового розірвання (припинення), а в частині розрахунків - до повного та належного їх виконання (п. 11.1 договору); проценти за користування кредитом є платою за користування наданою сумою грошових коштів, процентна ставка є фіксованою (п. 8.2 договору); базова процентна ставка складає 0,98% у день від суми залишку кредиту за кожний день користування ним, що становить 357,70% річних (п. 8.3 договору); комісія за надання кредиту нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі першого траншу, а в разі видачі наступних траншів - у день видачі кожного траншу (п. 8.5 договору); проценти нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання траншу та до дня закінчення строку дії договору, із розрахунку 365 днів у році (п. 8.10 договору); на момент укладення договору позичальнику надано дисконтний період кредитування, який не є загальним строком дії договору, а після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати проценти щоденно (п. 3.1, 7.4.2 договору); позичальник несе відповідальність за правильність наданих кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту (п. 5.3 договору); кредитодавець має право в будь-який час без згоди позичальника відступити право грошової вимоги за договором фінансовій установі, зокрема за договором факторингу (п. 9.1.1.5 договору); у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом, частини кредиту або комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення (розірвання) договору, при цьому договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення, у тому числі на електронну пошту позичальника (п. 9.1.1.7 договору).

Судом встановлено, що 31.12.2024 між тими самими сторонами укладено додаткову угоду до договору № 164903773 від 08.12.2024 про надання позичальнику траншу в сумі 5 700 грн, після надання якого сума кредиту склала 7 700 грн, та про нарахування комісії за надання кредиту в розмірі 285 грн (п. 1.1, 1.2, 1.6 додаткової угоди). Додаткову угоду підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 4079, який надіслано 31.12.2024 о 18 год 34 хв:29 та введено 31.12.2024 о 18 год 34 хв:39.

08.05.2025 між тими самими сторонами укладено додаткову угоду до договору № 164903773 від 08.12.2024 про надання позичальнику траншу в сумі 2 000 грн, після надання якого сума кредиту склала 9 696,26 грн, та про нарахування комісії за надання кредиту в розмірі 100 грн (п. 1.1, 1.2, 1.6 додаткової угоди). Додаткову угоду підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Пунктом 1.8 додаткової угоди від 31.12.2024 та п. 1.9 додаткової угоди від 08.05.2025 сторони визначили денну процентну ставку за користування всією сумою кредиту в розмірі 0,98% у день, обчислену як відношення загальних витрат за споживчим кредитом до загального розміру кредиту та до строку кредитування в днях.

Виконання кредитодавцем обов`язку з надання відповідачу кредитних коштів підтверджується довідками Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» № 164903773/12052026/Э від 12.05.2026, згідно з якими на виконання договору № 164903773 від 08.12.2024 ініційовано та проведено платіжні операції з перерахування коштів на рахунок (платіжну картку) отримувача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , № НОМЕР_3, термін дії 02.2028, а саме:

- 2 000 грн, ідентифікатор платіжної операції 43365-19885-53753, дата завершення платіжної операції - 08.12.2024 об 11 год 59 хв:51;

- 5 700 грн, ідентифікатор платіжної операції 43566-28827-15543, дата завершення платіжної операції - 31.12.2024 о 18 год 34 хв:44;

- 2 000 грн, ідентифікатор платіжної операції 44673-77846-68793, дата завершення платіжної операції - 08.05.2025 о 23 год 56 хв:26.

Надавачем платіжних послуг отримувача в кожній із цих платіжних операцій зазначено АТ «Універсал Банк», надавачем платіжних послуг платника - АТ «ОТП Банк».

Номер платіжної картки, на яку перераховано кредитні кошти, збігається з реквізитами електронного платіжного засобу, зазначеними самим відповідачем у заявці на отримання грошових коштів у кредит від 08.12.2024 (№ НОМЕР_4, дійсна до 02/2028), та з реквізитами платіжної картки позичальника, зазначеними в п. 1.3 додаткових угод від 31.12.2024 і від 08.05.2025 (НОМЕР_3), що дає підстави вважати доведеним перерахування кредитних коштів саме відповідачу. Загалом відповідачу надано кредитні кошти в розмірі 9 700 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором № 164903773 від 08.12.2024, відповідач здійснив платежі на загальну суму 9 541 грн, а саме: 06.01.2025 - 616 грн, 05.02.2025 - 2 208 грн, 06.03.2025 - 2 189 грн, 07.04.2025 - 2 415 грн, 05.05.2025 - 2 113 грн. Після 05.05.2025 платежів на погашення заборгованості відповідач не здійснював.

Судом встановлено, що 08.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (фактор) укладено договір факторингу № МВ-ТП/43, за яким клієнт відступив фактору право грошової вимоги до боржників - фізичних осіб за кредитними договорами. Договір підписано кваліфікованими електронними підписами директорів обох товариств 08.07.2025.

Згідно з витягом з реєстру прав вимоги до договору факторингу № МВ-ТП/43 від 08.07.2025 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за договором № 164903773 від 08.12.2024 у загальному розмірі 20 666,87 грн, з якого: заборгованість за кредитом - 9 696,26 грн, за процентами за користування кредитом - 6 022,48 грн, за комісією за надання кредиту - 100 грн, за штрафними санкціями - 4 848,13 грн.

Про відступлення права вимоги відповідача повідомлено листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» № 164903773/08072025/Э від 08.07.2025, направленим на зазначену відповідачем при укладенні договору адресу електронної пошти.

Повідомленням Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» № ТП/164903773 від 01.12.2025 відповідача повідомлено про дострокове розірвання кредитного договору № 164903773 від 08.12.2024 з 01.12.2025 та про необхідність сплати заборгованості в розмірі 34 444,77 грн. З 01.12.2025 нарахування процентів за користування кредитом припинено.

Досудову вимогу про добровільне погашення заборгованості направлено відповідачу Адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій»; станом на 30.04.2026 заборгованість залишилася непогашеною.

Згідно з розрахунком заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» за період з 08.07.2025 по 30.11.2025 загальна заборгованість відповідача за договором № 164903773 від 08.12.2024 становить 34 444,77 грн, з якої: заборгованість за кредитом - 9 696,26 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом - 19 800,38 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту - 100 грн, заборгованість за штрафними санкціями - 4 848,13 грн.

До стягнення позивач заявив 29 596,64 грн, не включивши до позовних вимог нараховані штрафні санкції в розмірі 4 848,13 грн.

Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано, розрахунок заборгованості відповідачем не спростований.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. За абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У постанові Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 зазначено, що «електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що договір кредитної лінії № 164903773 від 08.12.2024 та додаткові угоди до нього від 31.12.2024 і від 08.05.2025 укладені сторонами з дотриманням вимог закону та за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі. Відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, у тому числі з розміром процентної ставки та комісії, що підтверджується підписаним ним паспортом споживчого кредиту продукту «СМАРТ» від 08.12.2024. Договір та додаткові угоди у встановленому законом порядку недійсними не визнавалися; за ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Щодо переходу до позивача права грошової вимоги суд зазначає наступне. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Право кредитодавця відступити право грошової вимоги за договором без згоди позичальника прямо погоджене сторонами в п. 9.1.1.5 договору. Договір факторингу № МВ-ТП/43 від 08.07.2025 та витяг з реєстру прав вимоги до нього містять відомості, які дозволяють ідентифікувати як боржника, так і зобов`язання, право вимоги за яким відступлено. Договір факторингу недійсним не визнавався. Отже, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором № 164903773 від 08.12.2024 в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цього права.

Щодо розміру заборгованості суд зазначає наступне.

Заборгованість за кредитом (тілом кредиту) в розмірі 9 696,26 грн підтверджується розрахунками первісного кредитора та позивача і не спростована відповідачем. З наданих кредитних коштів у розмірі 9 700 грн погашено 3,74 грн, решта коштів відповідачем не повернута.

Щодо заборгованості за процентами за користування кредитними коштами слід зазначити наступне. Проценти нараховані за період фактичного користування кредитом у межах строку кредитування, визначеного договором (кінцева дата повернення кредиту - 07.01.2030), та припинені 01.12.2025 у зв`язку з достроковим розірванням договору. Дисконтний період кредитування не є строком кредитування (п. 3.1 договору), а тому його сплив сам по собі не припиняє права кредитодавця нараховувати договірні проценти. Проценти за користування кредитом за своєю правовою природою є платою за користування наданими грошовими коштами (ч. 1 ст. 1048 ЦК України), а не мірою відповідальності за порушення зобов`язання.

Розмір денної процентної ставки за договором становить 0,98% (п. 8.3 договору, п. 1.8 додаткової угоди від 31.12.2024, п. 1.9 додаткової угоди від 08.05.2025) і не перевищує максимального розміру денної процентної ставки, встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції Закону України від 22.11.2023 № 3498-IX. Підстав для перерахунку нарахованих процентів судом не встановлено.

Заборгованість за комісією в розмірі 100 грн є заборгованістю за комісією за надання кредиту, яка відповідно до п. 8.5 договору та п. 1.6 додаткової угоди від 08.05.2025 нараховується одноразово в день видачі траншу. Така комісія є разовою платою за вчинені кредитодавцем дії з надання кредиту, а не періодичною платою за обслуговування кредиту чи кредитної заборгованості, а тому підстав для висновку про її нікчемність немає.

Нараховані за договором штрафні санкції в розмірі 4 848,13 грн позивачем до стягнення не заявлені, а тому відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України предметом розгляду в цій справі не є.

Факт перерахування відповідачу кредитних коштів підтверджений довідками первісного кредитора про ініціювання платіжних операцій, які містять ідентифікатори платіжних операцій, дату і час їх завершення та номер платіжної картки отримувача, що збігається з реквізитами, зазначеними самим відповідачем.

За таких обставин, оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором кредитної лінії № 164903773 від 08.12.2024 у розмірі 29 596,64 грн, з якої: 9 696,26 грн - заборгованість за кредитом, 19 800,38 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 100 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, а розмір таких витрат визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

На підтвердження понесених витрат позивач надав договір про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024, укладений з Адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій», додаткову угоду № 3420 від 19.05.2026 до цього договору, якою вартість послуг у цій справі визначено в розмірі 5 000 грн із розподілом за видами робіт, акт приймання-передачі наданих послуг від 19.05.2026 із зазначенням обсягу послуг, витраченого часу та їх вартості, платіжну інструкцію від 19.05.2026 на суму 5 000 грн, ордер на надання правничої допомоги та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідач не заявляв.

З огляду на перелік послуг, наданих адвокатом позивачу, зміст позовної заяви та долучені до неї докази, враховуючи категорію справи, її складність, обсяг виконаних робіт та ціну позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією від 19.05.2026.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за договором кредитної лінії № 164903773 від 08.12.2024 у розмірі 29 596 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто шість) гривень 64 копійки; витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (код ЄДРПОУ 39700642, місцезнаходження: вул. Жабинського, буд. 13, м. Чернігів, Чернігівська область, 14017).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Суддя О.О. Тиха