Вирок від 30 серпня 2026 р. у справі №754/15865/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/1130/26

Справа№754/15865/26

Вирок

Іменем України

31 серпня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.03.2026 за №12026105030000140 щодо:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, українця, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації яку проходить на посаді стрільця-помічника гранатометника аеромобільного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Деснянського районного суду міста Києва 26.08.2026 в порядку ст. 302 КПК України надійшов вказаний обвинувальний акт з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Відповідно до висунутого органом досудового розслідування обвинувачення, Військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно в порушення вимог ст. ст. 41, 68, 92 Конституції України, ст. ст. 178, 328 Цивільного кодексу України, ст. ст. 11, 12, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 6, 7, 13 Закону України «Про наркотичні засоби психотропні речовини і прекурсори», постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII, 12 березня 2026 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, перебував за адресою: місто Київ, вулиця Шолом-Алейхема, будинок №8, де на землі знайшов згорток замотаний у чорну ізоленту, всередині якого був зіп-пакет із кристалічною речовина білого кольору. Будучи особою, що періодично вживає психотропні речовини, ОСОБА_3 , припустив, що у зіп-пакеті із кристалічною речовиною білого кольору, міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - «PVP».

Після чого, ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: місто Київ, вулиця Шолом-Алейхема, будинок №8 діючи з прямим умислом, направленим на незаконне придбання психотропної речовини, з метою подальшого її вживання, без мети збуту підняв із землі знайдений ним згорток замотаний у чорну ізоленту, всередині якого був зіп-пакет із кристалічною речовиною білого кольору та роздивившись його вміст впевнився в тому, що дійсно в ній міститься особливо небезпечна психотропна речовина - PVP, помістив незаконно придбаний ним згорток замотаний у чорну ізоленту, всередині якого був зіп-пакет із кристалічною речовиною білого кольору, в якій знаходилась особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, до лівої внутрішньої кишені свого жилета, чим вчинив незаконне придбання психотропної речовини без мети збуту.

У подальшому ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: місто Київ, вулиця Шолом-Алейхема, будинок №8 діючи з прямим умислом, направленим на незаконне зберігання психотропних речовин, починаючи з часу придбання до моменту добровільної видачі працівникам поліції незаконно зберігав у лівій внутрішній кишені свого жилета згорток замотаний у чорну ізоленту, всередині якого був зіп-пакет із кристалічною речовиною білого кольору, в якому знаходилась особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP чим вчинив незаконне зберігання психотропної речовин без мети збуту.

12.03.2026 приблизно о 15 годин 05 хвилин, за адресою: місто Київ, вулиця Шолом-Алейхема, будинок №8, працівниками поліції ДОП Деснянського УП ГУНП у м. Києві, для здійснення перевірки документів згідно п. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» було зупинено ОСОБА_3 , який повідомив, що зберігає при собі заборонену речовину, а саме: «PVP».

У подальшому, того ж дня, а саме 12.03.2026, о 16 годині 24 хвилини, ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: місто Київ, вулиця Шолом-Алейхема, біля будинку №8, був затриманий у порядку ст. 298-2 КПК України працівниками поліції та в присутності двох понятих добровільно видав із внутрішньої лівої кишені жилетки згорток замотаний у чорну ізоленту, всередині якого був зіп-пакет із кристалічною речовина білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - «PVP», загальною масою 0,174 г, яку ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.

Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні психотропної речовини без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Згідно заяви від 25.08.2026 обвинувачений ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, не оспорював встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності за правилами спрощеного провадження. Судом шляхом дослідження відповідної заяви встановлено, що сторони, які обізнані зі своїми правами, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції.

Враховуючи викладене, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України.

Обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 (незаконному придбанні та зберіганні психотропної засобу без мети збуту).

Вивченням обставин справи, оцінкою особи ОСОБА_3 установлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання останнього є щире каяття, та відсутні обставини, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують його покарання.

Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що як свідчать надані матеріали досудового розслідування, ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, співпрацював з органом досудового розслідування, повністю повідомиив про обставин вчинення кримінального правопорушення, а також надав дозвіл на спрощений розгляд кримінального провадження. Наведені відомості є достатніми, аби вважати дії ОСОБА_3 , як каяття, а отже підставою для врахування їх як обставин, що пом`якшує покарання. Також суд бере до уваги, що і державне обвинувачення в особі прокурора ОСОБА_5 уважає наявність такої обставини, що пом`якшує покарання, - щире каяття, та вказана в обвинувальному акті.

Суд уважає, що підстави застосування положень статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

З урахуванням викладених обставин, тяжкості вчиненого кримінального проступку, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, відсутності завданої матеріальної шкоди, особи обвинуваченого, є військовослужбовцем, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, обставини, що пом`якшують покарання та відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд уважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, а також враховуючи позицію самого обвинуваченого, який просить застосувати до нього покарання у виді штрафу, суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_3 покарання у виді штрафу.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

В рамках кримінального провадження до ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався.

Цивільний позов у провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення експертиз у сумі 3565 грн. 60 коп., відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.;

Роз`яснити ОСОБА_3 , що відповідно до ст. 26 КВК України він має сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Процесуальні витрати: за проведення експертиз у сумі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

Речові докази: психотропну речовину - PVP, загальною масою 0,174 г., яка зберігається в камері схову речових доказів Деснянського УП ГУ НП в м. Києві квитанція №001784 - знищити;

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

На підставі ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.

Головуючий: ОСОБА_1