Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №363/1909/25 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

20 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 363/1909/25

провадження № 61-16050св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Воробйової І. А., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця»,

третя особа - Вишгородська міська рада,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Філатовою Тетяною Миколаївною, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська Залізниця», третя особа - Вишгородська міська рада про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця»), в якому просила:

визнати протиправною бездіяльність АТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр сервісного забезпечення» АТ «Українська залізниця» щодо неподання клопотання до Вишгородської міської ради про надання згоди на передачу квартири АДРЕСА_1 в комунальну власність Вишгородської міської територіальної громади;

зобов`язати АТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр сервісного забезпечення» АТ «Українська залізниця» подати клопотання до Вишгородської міської ради про надання згоди на передачу квартири АДРЕСА_1 в комунальну власність Вишгородської міської територіальної громади.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 21 травня 2025 року у складі судді Чіркова Г. Є. позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність АТ «Українська залізниця» щодо неподання клопотання до Вишгородської міської ради про надання згоди на передачу квартири АДРЕСА_1 в комунальну власність Вишгородської міської територіальної громади.

Зобов`язано АТ «Українська залізниця» подати клопотання до Вишгородської міської ради про надання згоди на передачу квартири АДРЕСА_1 в комунальну власність Вишгородської міської територіальної громади згідно частиною дев`ятою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» з метою подальшого здійснення приватизації цієї квартири.

Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211,20 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 18 000,00 грн, усього 19 211,20 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 10 листопада 2025 року, за наслідками розгляду апеляційної скарги АТ «Українська залізниця», рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21 травня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У грудні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Філатова Т. М. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Постановою від 20 травня 2026 року Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Філатовою Т. М. Постанову Київського апеляційного суду від 10 листопада 2025 року скасував та залишив в силі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21 травня 2025 року.?

22 липня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Філатової Т. М про ухвалення додаткового рішення, у якому заявник просить стягнути з АТ «Українська залізниця» на його користь судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги.

Заява про ухвалення додаткового судового рішення у справі підлягає задоволенню, з огляду на таке.

У підпункті «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України зазначено, що постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України визначено, що одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

При зверненні до суду з касаційною скаргою ОСОБА_1 сплатила судовий збір на загальну суму 3 875,84 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 08 грудня 2025 року у сумі 2 424,00 грн та від 19 січня 2026 на суму 1 451,84 грн, та відповідає розрахованому Верховним Судом в ухвалі від 08 січня 2026 року про залишення касаційної скарги без руху розміру судового збору, який підлягав сплаті при зверненні до суду з касаційною скаргою.

Ураховуючи, що постановою Верховного Суду від 20 травня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Філатовою Т. М. задоволено, постанову Київського апеляційного суду від 10 листопада 2025 року скасовано та залишено в силі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21 травня 2025 року, з відповідача на користь позивачки а підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 3 875,84, сплачена останньою за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Філатовою Тетяною Миколаївною, про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 З 875, 84 грн на відшкодування судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська

Судді:І. А. Воробйова

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун