Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №946/3263/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 946/3263/26

Провадження № 3/946/896/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 вересня 2026 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бурнусус О.О., за участю: секретаря судового засідання – Коробко О.Д., притягуваного – ОСОБА_1 , адвоката – Корецької Л.А., ознайомившись з адміністративними матеріалами, які надійшли з Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

До Ізмаїльського міськрайонного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 654701 від 01.05.2026 року, складений відносно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 01.05.2026 року о 18 годині 16 хвилин в м. Ізмаїл, Болградське шосе, 22 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz С230, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.

Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник заперечували проти обставин, викладених у протоколі, з підстав, зазначених у клопотанні захисника від 17.06.2026 року про закриття провадження у справі, відповідно якому, сам протокол містить невідповідність щодо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Так, у протоколі зазначено, що він складений відносно громадянина України. ОСОБА_1 не є громадянином України, у зв`язку з чим ним було подано посвідку на постійне проживання. Місце проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_1 . Відповідної адреси взагалі не існує. В протоколі не зазначено, що він є інвалідом з обмеженими можливостями та із-за відсутності кінцівок рук не міг підписувати протокол, надати письмові пояснення чи зауваження на протокол. За таких умов протокол мав бути підписний свідками. До протоколу додано відео з нагрудної камери, де інспектору повідомлено про неможливість здійснення ним письмових пояснень, зауважень та підпису у протоколі. У протоколі зазначено, що ОСОБА_2 перебував з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: «розширені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови». Однак, таке твердження інспектора поліції, по-перше є надуманим та таким, що не відповідає дійсності, оскільки із пояснень підзахисного та наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що він на протязі усього часу спілкування із працівником патрульної поліції, поводить себе спокійно, координація рухів та мови у нього не порушена, він має цілком природне забарвлення шкіряного покриву. По-друге, як вбачається із наданого до суду відеозапису, працівники поліції на місці подій, які викладенні в протоколі, не здійснювали перевірку реагування зіниць ОСОБА_1 на світло. Наведене свідчить про недотримання працівниками поліції вимог Інструкції N?1452/735 від 09.11.2015 та Порядку N? 1103 від 17.12.2008, які за відсутності передбачених законом підстав поклали на особу обов`язок проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння. Від перевірки на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився так як розумів, що вимоги працівників поліції є необґрунтованими, оскільки, його зупинка була необґрунтована поліцейським. Причина зупинки поліцейським не зазначена. По-друге, поліцейський не пропонував доставити його до медичного закладу з метою проходження огляду на стан сп`яніння. ОСОБА_1 є інвалідом першої групи, у якого ампутовані обидві кінцівки рук, у зв`язку з чим йому складно пересуватися самостійно. Зважаючи на те, що пропозиція проходження огляду, була викладена як необхідність самостійно прибути до медичного закладу та пройти огляд, що не узгоджується з вимогами нормативно-правових актів, ОСОБА_1 був змушений відмовитися від проходження медичного огляду.

Крім того, ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав та зазначив, що дійсно 01.05.2026 керував вказаним транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. Йому було запропоновано пройти медичний огляд, на що він погодився та не відмовлявся пройти такий огляд.

Також захисник у судовому засіданні зазначив, що відео неналежної якості, не зазначено причину зупинки, зупинка незаконна, а тому подальші вимоги поліцейських та вимога пройти огляд на стан сп`яніння є незаконними. ОСОБА_1 не було роз`яснено у зв`язку з чим необхідно пройти медичний огляд, поліцейські діяли безпідставно та необґрунтовано висували вимоги пройти огляд.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши ОСОБА_1 та його захисника, оцінивши надані докази в їх сукупності, дослідивши відеозаписи, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.

Розділом Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395 встановлені особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП.

Відповідно до п.п. 3, 4, 6 Розділу Х цієї Інструкції, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами). Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам хорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність).

З Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року №1452/735 вбачається, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я). Проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 року №1026 встановлено Порядок застосування портативних відеореєстраторів та карт пам`яті до них, їх облік, зберігання та видача відеозаписів. Відповідно якому, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі точності встановлених на пристрої дати та часу.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, за диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння утворює самостійний склад адміністративного правопорушення.

Слід зауважити, що під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів, відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі. Відмова від проходження огляду на стан сп`яніння є правопорушенням з формальним складом, тобто є закінченим саме з моменту висловлення особою відмови від проходження відповідного огляду.

Мотиви відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння у відповідності до пункту 2.5 ПДР України правового значення не мають. Наслідком такої відмови є складення відносно водія протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки або в закладі охорони здоров`я поліцейський, із застосуванням технічних засобів відеозапису, складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

На виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи доданий відеозапис з нагрудних камер поліцейських щодо обставин складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 .

З дослідженого відеозапису вбачається, що поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, на що останній категорично відмовився.

Вимога поліцейського була чіткою, ясною та мала виключно одне її розуміння, а отже у ОСОБА_1 були відсутні підстави сприймати таку вимогу як вимогу самостійно пройти відповідний огляд.

Таким чином, суд вважає беззаперечно доведеною відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Долучений до матеріалів справи відеозапис повністю відображає події, по факту яких 01.05.2026 року складено адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 .

Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому суд приймає його як належний доказ у справі.

Вказаним спростовуються доводи захисту щодо неналежності відеозапису до доказів відповідно до ст. 251 КУпАП.

Не заслуговують також на увагу твердження захисту про безпідставність зупинки транспортного засобу, оскільки стороною захисту не надано суду доказів безпідставності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Окрім того, у даній справі суд не розглядає дії поліцейських щодо зупинки транспортного засобу. Способами захисту, визначеними чинним законодавством, а саме, звернення з дисциплінарною скаргою до керівництва поліції для проведення службової перевірки або до правоохоронних органів в порядку КПК України, а також до суду адміністративної юрисдикції з позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників поліції, як суб`єктів, що наділені владними повноваженнями, ОСОБА_1 не скористався, відповідні докази суд не надані. Внаслідок цього, у суду відсутні підстави сумніватися у законності дій працівників поліції.

Враховуючи, що ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, його відмова від огляду на стан сп`яніння беззаперечно вказує на наявність в його діях складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Водночас посилання ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння повністю спростовується відеозаписами. Більш того, захисником у своєму клопотанні про закриття провадження у справі зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від такого огляду, так як розумів, що вимоги поліцейського є необґрунтованими, оскільки його зупинка була необґрунтована, причина зупинки не зазначена. Отже суду надаються суперечливі покази щодо одних й тих самих обставин, що приймається судом як спроба уникнення від відповідальності.

Твердження представника ОСОБА_1 щодо зазначення у протоколі невірної адреси проживання ОСОБА_1 та помилкову його належність до громадянства України, судом відхиляються та зазначається, що відповідні технічні описки у протоколі стосовно анкетних даних ОСОБА_1 жодним чином не встановлюють порушення прав ОСОБА_1 та ніяким чином не спростовують наявність у діях ОСОБА_3 складу правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення вимог п. 2.5 ПДР.

Таким чином, позиція сторони захисту щодо відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення, відхиляється. ОСОБА_1 , реалізуючи своє право володіти або керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Суд звертає увагу на те, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України».

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Гурепка проти України» (п.50-55 Рішення від 06.09.2005 року) суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.

Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25).

Крім того, у справі «Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

В судовому засіданні встановлено, що 01.05.2026 року о 18 годині 16 хвилин в м. Ізмаїл, Болградське шосе, 22 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz С230, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю наступних доказів, досліджених судом, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 654701 від 01.05.2026 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.05.2026 року, відеозаписом фіксування адміністративного правопорушення та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Враховуючи викладене, матеріалами справи в повному обсязі доведено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порушення п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, окрім накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тягне за собою призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на строк 1 (один) рік.

Згідно довідок, наданих начальником САП Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області від 02.05.2026 року, ОСОБА_1 не має повторності вчинення адміністративного правопорушення протягом календарного року за ст.130 КУпАП, посвідчення водія НОМЕР_2 отримав 24.06.2016 року.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення враховуються обставини згідно ст. ст. 33-35 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, з урахуванням чого застосовується адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Щодо звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору у зв`язку з інвалідністю І групи, суд зазначає наступне.

Так, ОСОБА_1 та його представник зазначають, що він звільняється від сплати судового збору, на підтвердження чого надано копію довідки від 20.10.2008 року серії МСЕ-2006 № 0004234362 Міністерства охорони здоров`я та соціального розвитку рф, відповідно до якої останній має інвалідність І групи безстроково.

Надана довідка судом не приймається, оскільки така довідка не засвідчена у встановленому законом порядку.

Так, правові відносини між Україною, російською федерацією у цивільних справах було врегульовано Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року, у редакції Протоколу до неї 1997 року (далі – Конвенція).

01.12.2022 року було прийнято Закон України № 2783-IX «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року».

У зв`язку з набранням чинності Закону України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», зокрема, зупинено дію Конвенції у відносинах з російською федерацією.

З дати зупинення дії Конвенції у відносинах з російською федерацією зупиняється дія статті 13 Конвенції, відповідно до якої, документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції та за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без будь-якого спеціального посвідчення.

У зв`язку з наведеним вище надана ОСОБА_1 копія довідки про наявність інвалідності І групи не засвідчена належним чином, оскільки має бути в обов`язковому порядку засвідчена апостилем.

Таким чином, вважається за необхідне в силу ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року (із змінами), а саме в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 130, 251, 266, 268, 280, 283 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн. 60 коп., зарахувавши його до спеціального фонду державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення, або отримання.

Повний текст постанови складено 04.09.2026 року.

Суддя О.О. Бурнусус