Вирок від 06 вересня 2026 р. у справі №151/600/26 — Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа № 151/600/26

Провадження № 1-кп/151/95/26

В И Р О К

іменем України

07 вересня 2026 року селище Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області у складі :

головуючої судді ОСОБА_1

за участю :

секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5

законного представника неповнолітньої

потерпілої ОСОБА_6 ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник Вінницької області кримінальне провадження на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №12026020100000124, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 травня 2026 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тартак Чечельницького району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_4 04.05.2026 близько 23 години 40 хвилини в с. Ольгопіль Гайсинського району Вінницької області, керуючи технічно справним автомобілем ''Opel Omega'', державний номерний знак НОМЕР_1 , в якого гальмівна система та система рульового керування перебували у працездатному стані, здійснював рух по автомобільній дорозі Р-54 по вул. Центральна в с. Ольгопіль Гайсинського району Вінницької області, де організовано двосторонній однорядний рух у кожному напрямку, в темну пору доби при достатній видимості по сухому асфальтобетонному дорожньому покриттю, на передньому пасажирському сидінні якого сиділа неповнолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У подальшому ОСОБА_4 , діючи необережно, в порушення вимог п. 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, якими передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним та у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год, рухаючись по автомобільній дорозі Р-54, вул. Центральна, с. Ольгопіль Гайсинського району Вінницької області, не врахував дорожню обстановку, а саме у процесі руху обрав таку швидкість і такі прийоми керування транспортним засобом, при яких допустив виїзд транспортного засобу за межі проїзної частини ліворуч по напрямку його руху на узбіччя з неодноразовим його перекиданням. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що настала в результаті кримінально-протиправних дій водія ОСОБА_4 , неповнолітній потерпілій ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми: закритої черепно-мозкової травми-перелому лобної кістки праворуч, забою головного мозку; закритого перелому тіла лівої ключиці, гематоми в ділянці орбіти правого ока, подряпин тулуба, кінцівок. Черепно-мозкова травма такого характеру відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння, завдання. У даній дорожній ситуації водій автомобіля марки ''Opel Omega'', державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був керуватись технічними нормами вимог п.п. 12.1, 12.2, 12.4 Правил дорожнього руху. Водій ОСОБА_4 мав можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання ним вимог норм п.п. 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору, знаходились у причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив, що того дня вийшли гуляти в селище Чечельник і коли стало нудно, запропонував потерпілій покататися на автомобілі. Автомобіль матері стояв біля їх будинку відчинений із ключами і він нікого не питаючи взяв автомобіль та поїхали кататися в село Ольгопіль. В Ольгополі не впорався з керуванням та сталася дорожньо-транспортна пригода. Коли він побачив потепілу, яка вилетіла з автомобіля та лежала на обочині і не зміг знайти свій телефон, то попросив хлопця, який їхав на мотоциклі, щоб той викликав швидку, а сам переклав потерпілу, яка була у свідомості та нічого не говорила на покривало, щоб та не лежала на холодній землі. Зазначив, що посвідчення водія не має. З потерпілою зустрічаються, претензій до нього вона не має, на даний час почувається добре. Крім того, зазначив, що переказував матері потерпілої кошти в сумі 20 000 гривень та їздив у м.Вінницю до потерпілої, відвідував її у лікарні. Щиро розкаюється та просит суворо не карати.

Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 , мати ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що дочка знає про судове засідання, але не змогла приїхати, оскільки перебуває на навчанні. Зауважила, що ні вона, ні дочка до обвинуваченого претензій не маю, він дійсно перерахував їм кошти в сумі 20 000 гривень, спідкується з дочкою і мають гарні відносини. Просить суворо не карати.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив, враховуючи позитивну характеристику обвинуваченого з місця проживання, відшкодування ним коштів на лікування, дружні відносини обвинуваченого з потерпілою та щире каяття, призначити йому мінімальну міру покарання.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють обставини вчинення злочину, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, не заперечили проти обсягу та порядку дослідження доказів відповідно до ч.3 ст.349 КПК України та за згодою учасників кримінального провадження, суд визнав за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що сторони провадження правильно розуміють зміст цих обставин, обвинувачений свою вину у скоєнні злочину визнає повністю, сумнівів у добровільності та істинності його позиції, у суду немає. Також сторонам роз`яснено, що вони будуть позбавлені можливості оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, а тому суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням документів, що характеризують обвинуваченого, висновків експертиз та документів щодо речових доказів.

Аналізуючи покази обвинуваченого, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, знайшла своє підтвердження у судовому засіданні під час судового розгляду. Так, обвинувачений ОСОБА_4 надав покази стосовно обставин вчинення інкримінованого йому злочину, вказуючи на способи його вчинення. Надані обвинуваченим покази повністю узгоджуються зі встановленими судом фактичними обставинами кримінального провадження.

Згідно ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Суд дійшов до переконання, що вина ОСОБА_4 доведена повністю, його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд виходить з вимог ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст.66 КК України є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.

Відповідно до ч.5 ст.12 КК України, злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для його виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує щире каяття, відшкодування коштів на лікування, позитивну характеристику з місця проживання, те, що обвинувачений до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку психіатра та нарколога не перебуває, а також висновок Гайсинського РС №4 філії ДУ "Центр пробації" у Вінницькій області, згідно якого, на їх думку, виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення або обмеження волі.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, застосувавши статті 75, 76 КК України, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує, що обвинувачений сів за кермо не маючи посвідчення водія, допущене обвинуваченим порушення Правил дорожнього руху, заподіяло потерпілій тяжке тілесне ушкодження та приходить до висновку про призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом на строк 2 роки, передбачений санкцією ч.2 ст.286 КК України.

Підстав для застосування запобіжного заходу немає.

Питання про речові докази вирішити, відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд вирішує питання про скасування арешту майна.

На підставі викладеного та керуючись статтями 368, 373, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 2 (два) роки.

На підставі ч. 1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації

Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз у даному кримінальному провадженні у розмірі 4813 (чотири тисячі вісімсот тринадцять) гривень 60 копійок, а саме : на проведення судових експертиз №СЕ-19/102-26/10183-ІТ від 25 травня 2026 року в сумі 2406 (дві тисячі чотириста шість) гривень 80 копійок та №СЕ-19/102-26/9257-ІТ від 18 червня 2026 року в сумі 2406 (дві тисячі чотириста шість) гривень 80 копійок.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 07 травня 2026 року на речові докази у даному кримінальному провадженні.

Речові докази, а саме :автомобіль ''OPEL OMEGA'' НОМЕР_1 , власнилком якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_8 та залишки подушки безпеки транспортного засобу ''OPEL OMEGA'' із зразками РБК, які знаходяться на зберіганні у відділі поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області - повернути власнику ОСОБА_8 .

Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Чечельницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_9