Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №134/1239/26 — Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/1239/26

3/134/250/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 вересня 2026 року с-ще Крижопіль

Суддя Крижопільського районного суду Вінницької області Кантониста О.О., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановила:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 146071 від 06 липня 2026 року, ОСОБА_1 09 червня 2026 року о 15 год. 20 хв., перебуваючи у приміщенні магазину «Грош-Експрес» за адресою: вул. Героїв України, 65, селище Крижопіль, таємно викрав із полиці магазину шоколад «Кіндер-сюрприз Ferrero» у кількості 25 штук вартістю 69,80 грн без ПДВ за штуку, на загальну суму 1 745,00 грн без ПДВ.

Таким чином, ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення її про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною другою статті 268 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 51 КУпАП, належить до цього переліку. При цьому у разі ухилення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від явки на виклик судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.

У судові засідання, призначені на 22 липня 2026 року, 31 липня 2026 року та 02 вересня 2026 року, ОСОБА_1 не з`явився. Судові повістки неодноразово направлялися йому за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, однак поверталися до суду неврученими з відміткою «адресат відсутній».

Водночас із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 був обізнаний про складення стосовно нього цього протоколу та подальший розгляд справи Крижопільським районним судом, що підтверджується його підписом у протоколі та відміткою про отримання його копії.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторона, яка обізнана про судове провадження, має з розумним інтервалом часу вживати заходів, щоб дізнатися про його стан.

Проте ОСОБА_1 , будучи обізнаним про наявність провадження щодо нього, протягом майже двох місяців його рухом не цікавився, відомостей про іншу адресу свого проживання або засоби зв`язку суду не надав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Разом із тим відсутність відомостей про належне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання унеможливлює застосування до нього приводу, оскільки за таких обставин немає достатніх підстав вважати, що він ухиляється від явки до суду.

Суд також ураховує встановлені КУпАП строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення. Подальше відкладення розгляду справи з метою виклику ОСОБА_1 , місце перебування якого суду невідоме, призведе лише до невиправданого затягування провадження.

При цьому розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 не погіршує його становища, оскільки за результатами дослідження наявних у справі доказів суд дійшов висновку про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, що є підставою для закриття провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

За таких обставин, ураховуючи, що суд неодноразово вживав заходів для виклику ОСОБА_1 за наявною в матеріалах справи адресою, однак забезпечити його участь у судовому засіданні не вдалося, застосування приводу є неможливим, а подальше відкладення розгляду справи не сприятиме виконанню завдань провадження, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Частиною 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Водночас статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ч. 1 ст. 51 КУпАП настає за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а за ч. 2 ст. 51 КУпАП – за дію, передбачену частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З долученого до протоколу про адміністративне правопорушення рапорту старшого інспектора чергового відділення поліції № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області Оберняка І.Є. вбачається, що 09 червня 2026 року о 15 год. 21 хв. до служби «102» надійшло повідомлення про те, що в магазині «Грош» за адресою: вул. Героїв України, 65, селище Крижопіль затримали чоловіка, який викрав 25 «кіндерів» та поводився агресивно.

У рапорті також зазначено, що під час реагування на повідомлення працівниками поліції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08 червня 2026 року здійснив крадіжку шоколадки «Кіндер Сюрприз», яку поставив у рукав куртки, а на касі за неї не розрахувався. ОСОБА_1 перебував на місці події та був опитаний працівниками поліції.

З письмових пояснень працівниці магазину «Грош-Експрес» ОСОБА_2 від 09 червня 2026 року вбачається, що нещодавно вона виявила відсутність у магазині 25 шоколадних яєць «Кіндер» та, переглянувши записи камер відеоспостереження, побачила, як невідомий їй чоловік узяв біля каси шоколадне яйце «Кіндер», сховав його в рукав куртки та не розрахувався за нього. 09 червня 2026 року вона побачила цього чоловіка у магазині. Ним виявився місцевий житель ОСОБА_3 , який під час розмови заперечував вчинення крадіжки.

З письмових пояснень ОСОБА_1 від 09 червня 2026 року вбачається, що цього дня близько 15 год. він зайшов до магазину «Грош», щоб придбати пляшку пива, за яку розрахувався на касі готівкою. При виході з магазину його зупинили працівники та звинуватили у викраденні шоколадних яєць «Кіндер». ОСОБА_1 заперечив вчинення крадіжки та зазначив, що будь-яких товарів, окрім придбаного пива, при ньому виявлено не було.

З інвентаризаційної відомості № ГЕ24001315 від 03 липня 2026 року вбачається, що за результатами інвентаризації у магазині «Грош-Експрес» установлено нестачу 25 одиниць шоколаду «Кіндер-сюрприз Ferrero» вартістю 69,80 грн за одиницю на загальну суму 1 745 грн. Фактично в наявності було 40 одиниць товару, тоді як за документами – 65.

Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд установив, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, належними та достатніми доказами не підтверджені.

Так, у повідомленні до служби «102» зазначено про викрадення 25 одиниць товару 09 червня 2026 року, тоді як у рапорті за результатами реагування йдеться про викрадення ОСОБА_1 08 червня 2026 року однієї шоколадки «Кіндер Сюрприз». Отже, відомості у рапорті суперечать змісту протоколу щодо дати вчинення правопорушення та кількості викраденого товару.

Письмові пояснення ОСОБА_2 також не підтверджують викрадення ОСОБА_1 саме 25 одиниць товару. Із цих пояснень вбачається, що під час перегляду записів камер відеоспостереження вона побачила дії чоловіка лише з одним товаром «Кіндер Сюрприз». При цьому пояснення не містять відомостей про дату та час відповідного відеозапису, а також не встановлюють зв`язку між діями ОСОБА_1 і нестачею всіх 25 одиниць товару.

Інвентаризаційна відомість від 03 липня 2026 року підтверджує лише наявність на день проведення інвентаризації нестачі 25 одиниць товару на суму 1 745 грн. Однак її складено майже через місяць після події, зазначеної у протоколі. Цей документ не містить відомостей про час виникнення нестачі, її причини та особу, внаслідок дій якої вона утворилася, а тому сам по собі не доводить викрадення всього відсутнього товару ОСОБА_1 .

Долучені відеозаписи також не підтверджують обставин, викладених у протоколі. Вони не містять безперервної фіксації викрадення ОСОБА_1 09 червня 2026 року 25 одиниць товару, їх приховування та проходження через касу без оплати. Через якість і фрагментарність записів неможливо встановити найменування та кількість товару, з яким особи вчиняються певні дії. Крім того, відображені на відеозаписах дати й час не відповідають даті та часу правопорушення, зазначеним у протоколі.

Матеріали справи не містять документів про виявлення або вилучення у ОСОБА_1 25 одиниць товару, а також інших доказів, які б безпосередньо підтверджували заволодіння ним цим товаром. Сам ОСОБА_1 факт вчинення крадіжки заперечував.

Отже, доказами, зібраними у справі, не встановлено ані факту викрадення ОСОБА_1 25 одиниць товару, ані вартості майна, яким він нібито заволодів. Відповідно, не доведено об`єктивної сторони адміністративного правопорушення та вартісної ознаки, необхідної для кваліфікації діяння за ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є безумовним доказом вини особи, а викладені в ньому обставини мають бути підтверджені сукупністю належних, допустимих і достатніх доказів. Суд не вправі ґрунтувати висновок про винуватість особи на припущеннях або самостійно усувати недоліки доказування, оскільки обов`язок зі збирання доказів відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП покладено на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Наявні докази ні окремо, ні в сукупності не утворюють узгодженої та достатньої сукупності даних, яка б поза розумним сумнівом підтверджувала вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 247, статтями 283, 284 КУпАП, суддя -

постановила:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 51 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена через Крижопільський районний суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя: