Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №460/6428/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/6428/24 пров. № А/857/28418/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року у справі № 460/6428/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

суддя у І інстанції Поліщук О.В.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Рівне,

дата складення повного тексту рішення 05 червня 2025 року,

ВСТАНОВИВ :

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі – ГУ ПФУ в Чернігівській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – ГУ ПФУ в Рівненській області), у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідачів в частині відмови у перерахунку пенсії з врахуванням довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження за квітень-червень 1987 року, виданої 05.04.1991 Всесоюзною спеціалізованою науково-виробничою установою Державного комітету народної освіти;

зобов`язати ГУ ПФУ в Рівненській області зробити з 05.03.2024 перерахунок розміру пенсії позивача з врахуванням довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження за квітень-червень 1987 року, виданої 05.04.1991 Всесоюзною спеціалізованою науково-виробничою установою Державного комітету народної освіти, і виплачувати її без обмеження максимальним розміром.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі №460/6428/24 вказаний позов було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області від 30.05.2024 про відмову в зарахуванні довідки про заробітну плату при перерахунку пенсії.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Чернігівській області повторно розглянути заяву позивача від 22.05.2024 про перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, виданої 05.04.1991 Всесоюзною спеціалізованою науково-виробничою установою Державного комітету народної освіти - спеціалізованим конструкторсько-технологічним бюро "Союзучприлад", з урахуванням правової оцінки, наданої судом в даному судовому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Однак матеріали судової справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що разом з довідкою від 05.04.1991 позивач надав пенсійному органу будь-які документи, які свідчили б про відповідність вказаної довідки про заробітну плату первинним документам. Разом з тим, в ході судового розгляду відповідачами не надано суду жодних доказів на підтвердження обставин щодо проведення перевірки довідки від 05.04.1991 на відповідність первинним документам.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що для забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивача слід зобов`язати ГУ ПФУ в Чернігівській області, як територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення (перерахунок) позивачу пенсії, повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії від 22.05.2024 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено ГУ ПФУ в Чернігівській області, який просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що надана позивачем довідка про заробітну плату за роботу в зоні відчуження не підтверджена первинними документами, тому рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача з урахуванням такої довідки є обґрунтованим та правомірним.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (категорія 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською обласною державною адміністрацією 16.09.2019.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та отримує пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю ІІ групи відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір якої визначено за нормами частини 3 статті 59 вказаного Закону.

22.05.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою про перерахунок пенсії з урахування заробітної плати за роботу в зоні відчуження на підставі довідки від 05.04.1991, виданої Всесоюзною спеціалізованою науково-виробничою установою Державного комітету народної освіти - спеціалізованим конструкторсько-технологічним бюро "Союзучприлад".

За принципом екстериторіальності заяву позивача про перерахунок пенсії направлено для розгляду до ГУ ПФУ в Чернігівській області.

30.05.2024 ГУ ПФУ в Чернігівській області прийняло рішення про відмову в зарахуванні довідки про заробітну плату від 05.04.1991, яка видана спеціалізованим конструкторсько-технологічним бюро "Союзучприлад", при перерахунку пенсії позивача, оскільки вона не підтверджена первинними документами.

Вважаючи такі дії пенсійного органу протиправними, ОСОБА_1 за захистом своїх прав звернувся до адміністративного суду із позовом, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII (далі – Закон № 796-ХІІ), який створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до статті 1 Закону № 796-XII, закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Статтею 9 Закону №796-XII визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;

4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Відповідно до статті 10 Закону № 796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі, проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Згідно із приміткою «*» тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Частиною 1, 2 статті 54 Закону № 796-XII встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Отже, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та є інвалідами ІІ групи по захворюванню, що пов`язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до статті 54 Закону № 796-XII мають право на пенсію по інвалідності та можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок №1210) механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи (пункт 2 Порядку № 1210).

Згідно із підпунктом 3 пункту 3 Порядку № 1210 у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється, виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Відповідно постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195 "Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7), оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195 (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7) було дозволено підприємствам залучати працівників на роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження і запобіганням забрудненню навколишнього середовища, у вихідні і святкові дні з оплатою у подвійному розмірі.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7).

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Згідно із пунктом 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07.05.1986, пунктів 1, 4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05.06.1986, пунктом 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10.06.1986, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці (посадовий оклад + оклад за спеціальне звання), підвищеної у два рази (накази МВС СРСР № 0130 від 11.05.1986 та № 0189 від 30.06.1986, вказівка МВС СРСР № 35з від 30.05.1986).

Відповідно до листа Мінпраці, Мінчорнобиля та Мінфіну України від 29.10.1992 № 09-3751/1032/3к/13-412/308, в разі, якщо робота в зоні відчуження оплачена невірно, без урахування урядових рішень, то повинен бути здійснений перерахунок заробітної плати згідно із законодавством. При цьому, визначена таким чином заробітна плата не індексується, не виплачується, а тільки враховується при нарахуванні пенсії.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1210, пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Статтею 15 Закону № 796-XII передбачено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій врегульовано Порядком, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

За змістом підпункту 2.10 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Форму довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках затверджено наказом Міністерства соціального захисту населення України від 12.10.2012 №644.

Відповідно до листа Мінпраці, Мінчорнобиля і Мінфіну України від 29.10.1992 № 09-3751, вирішення грошових вимог осіб, які в 1986 - 1987 роках брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і зоні відчуження і їм не була нарахована підвищена заробітна плата за основним місцем роботи відповідно до встановлених розмірів, повинно проводитись відповідно до чинного законодавства України.

Починаючи з 15.03.1996 листом Міністерства соціального захисту населення України від 27.02.1996 №01-3/244-013-2 запроваджено форму довідки про заробіток, наведену в додатку до даного листа, яку необхідно подавати для призначення пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 1 листа Міністерства соціального захисту населення України від 27.02.1996 № 01-3/244-013-2 рекомендовано при розгляді документів для призначення пенсій звертати особливу увагу, зокрема на те, щоб довідка про заробіток за роботу в зоні відчуження повинна бути заповнена по всіх реквізитах, мати штамп і печатку підприємства (організації), дату видачі довідки. На зворотному боці довідки бухгалтеру потрібно описати розрахунки сум зарплатних виплат, які вказано на лицьовій стороні. Ці розрахунки завіряються підписом бухгалтера та печаткою підприємства.

Відповідно листа Міністерства соціального захисту населення України від 27.02.1996 № 01-3/244-013-2 нарахування заробітку за виконання роботи в зоні відчуження провадиться лише на підставі первинних документів завірених організацією в складі якої особа виконувала роботи в зоні відчуження, які підтверджують період роботи в зоні відчуження із зазначенням населених пунктів та кількості робочих годин щоденно в зоні відчуження (наприклад табель обліку робочого часу, шляховий лист, особові рахунки з розшифровкою кодів виплат того часу) або на підставі рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення чи рішення комісії по трудовим спорам.

Відтак, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Наведе також узгоджується із позицією Верховного Суду у постанові від 15.05.2025 у справі № 440/2166/23.

При цьому Верховний Суд, зокрема у постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17, дійшов висновку, що перевірка достовірності виданих документів покладається на Пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Апеляційним судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (категорія 1), відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Рівненською обласною державною адміністрацією 16.09.2019.

Позивачем разом із заявою про перерахунок пенсії від 22.05.2024 надано довідку від 05.04.1991, видану Всесоюзною спеціалізованою науково-виробничою установою Державного комітету народної освіти - спеціалізованим конструкторсько-технологічним бюро «Союзучприлад».

У свою чергу ГУ ПФУ в Чернігівській області прийнято рішення від 30.05.2024 про відмову в зарахуванні довідки від 05.04.1991 при перерахунку пенсії позивача, оскільки вона не підтверджена первинними документами, що цілком узгоджується з висновком суду, наведеним вище по тексту судового рішення.

Згідно із вказаною довідкою ОСОБА_1 в період з квітня по червень 1987 року виконував роботу на ЧАЕС у ІІІ зоні. Заробітна плата позивача за період роботи в зоні відчуження в сумі склала 1728,46 крб. (одноденний заробіток 18,79 крб.).

Надана позивачем довідка про заробітну плату в зоні відчуження від 05.04.1991 містить всі необхідні реквізити, має печатку Всесоюзного спеціалізованою науково-виробничою установою Державного комітету народної освіти - спеціалізованим конструкторсько-технологічним бюро "Союзучприлад», підписи керівника підприємства та головного бухгалтера.

Апеляційний суд звертає увагу, що особа, яка звертається за перерахунком пенсії та надає документ, виданий уповноваженим підприємством, установою чи організацією, не може нести відповідальність за правильність його оформлення, повноту зазначених у ньому відомостей чи наявність первинних документів, на підставі яких такий документ було видано.

Обов`язок щодо перевірки обґрунтованості видачі довідки, її відповідності первинним документам та достовірності наведених у ній відомостей покладається на орган Пенсійного фонду України. Саме пенсійний орган наділений повноваженнями вимагати додаткові документи та проводити відповідну перевірку, а тому відсутність у пенсійному органі первинних документів або виникнення у нього сумнівів щодо правильності оформлення довідки не може автоматично покладати негативні наслідки на пенсіонера та бути самостійною підставою для неврахування зазначених у довідці відомостей при обчисленні пенсії.

Таким чином, ГУ ПФУ в Чернігівській області при розгляді заяви позивача виконало не всі обов`язкові дії та перевірило не всі умови, встановлені пунктом 4.2 Порядку № 22-1 та частиною 3 статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, а тому рішення від 30.05.2024 про відмову в зарахуванні довідки від 05.04.1991 при перерахунку пенсії є передчасним та таким, що прийняте без дотримання критеріїв правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності зобов`язати пенсійний орган повторно розглянути заяву позивача від 22.05.2024 про перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, виданої 05.04.1991 Всесоюзною спеціалізованою науково-виробничою установою Державного комітету народної освіти - спеціалізованим конструкторсько-технологічним бюро "Союзучприлад".

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Висновки суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог відповідачем під сумнів не ставляться, а позивачем відповідної апеляційної скарги не подано. Отже у зазначеній частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року у справі №460/6428/24 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич

судді Л. Я. Гудим

В. Я. Качмар