Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №300/1033/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/1033/25 пров. № А/857/13783/26

№ А/857/13786/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Гудима Л.Я., Курильця А.Р.,

з участю секретаря судових засідань Клим О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у режимі відеоконференції апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області на рішення від 14 січня 2026 року та додаткове рішення від 06 лютого 2026 року Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

суддя у І інстанції Главач І.А. ,

час ухвалення рішення 15 год 15 хв,

місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ,

дата складення повного тексту рішення 02 лютого 2026 року,

06 лютого 2026 року,

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області (далі – ГУ ДПСС) "Про накладення дисциплінарного стягнення" від 06.02.2025 № 34;

поновити ОСОБА_1 на посаду завідувача сектору реєстрації сільськогосподарської техніки ГУ ДПСС;

стягнути із ГУ ДПСС на користь позивача кошти за час вимушеного прогулу, починаючи з 08.02.2025 за період 180 днів, у сумі 186 903 грн;

стягнути із ГУ ДПСС на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої моральної шкоди кошти у сумі 500 000 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі №300/1033/25 позов було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДПСС № 34 "Про накладення дисциплінарного стягнення" від 06.02.2025. Поновлено ОСОБА_1 на посаду завідувача сектору реєстрації сільськогосподарської техніки ГУ ДПСС з 07.02.2025. Стягнено із ГУ ДПСС на користь ОСОБА_1 кошти за час вимушеного прогулу, починаючи з 08.02.2025 за 243 робочі дні, у сумі 219 339,09 грн з проведенням (утриманням) необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що допущені дисциплінарною комісією відповідача порушення процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є суттєвими та такими, що поряд із висновками суду стосовно відсутності в діях службовця ознак дисциплінарного проступку у виді перевищення службових повноважень мають наслідком скасування наказу про накладення на позивача дисциплінарного стягнення та про його звільнення з посади державної служби.

З метою поновлення порушеного права позивача суд вважав за необхідне зобов`язати відповідача поновити ОСОБА_1 на роботі з дати його звільнення, тобто з 07.02.2025, із виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 08.02.2025 по 14.01.2026 у сумі 219 339,09 грн.

Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстави вважати, що дії відповідача завдали позивачу душевних страждань, погіршили його моральний стан, призвели до втрати спокою та нормального життєвого стану. Жодних належних доказів наявності таких обставин суду не надано та матеріали справи таких не містять. Тому позивач не довів наявності моральної шкоди, наведені позивачем факти не підтверджуються фактичними обставинами справи і у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди відмовив.

Додатковим рішенням від 06.02.2026 суд першої інстанції заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі задовольнив частково.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПСС на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн, оскільки заявлений до відшкодування розмір таких витрат у 46000,00 грн є неспівмірним із складністю цієї справи та є надмірним з огляду на фактичний обсяг наданих адвокатом послуг та затрачений ним час.

ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції просив таке скасувати у частині відмови у задоволенні його вимоги про стягнення з ГУ ДПСС відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 000 грн та такі позовні вимоги задовольнити. У іншій частині просив судове рішення залишити без змін.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що матеріалами справи підтверджено протиправності дій та рішень відповідача, що мали наслідком незаконне звільнення його з посади. Внаслідок протиправного рішення відповідача відчуває велике розчарування та несправедливість до себе, втратив довіру до керівництва, внаслідок чого йому буде дуже складно реабілітуватись на посаді державного службовця, оскільки він фактично вчиняв дії на запобігання порушення чинного законодавства, за що був несправедливо та протиправно покараним.

При цьому наполягає, що відчуває емоційну невпевненість у собі та у завтрашньому дні, звільнення негативно позначилась на відносинах із колегами, він втратив спокій та нормальний життєвий стан, що досягло рівня страждань і є у причинно-наслідковому зв`язку із діями відповідача. Внаслідок незаконного звільнення відбулось порушення його звичних соціальних, сімейних, професійних та побутових відносин. Окрім того, позивач був змушений витрачати свій час та кошти, докладати фізичних і психологічних зусиль для подолання наслідків такого порушення.

Отже заявлений розмір відшкодування заподіяної моральної шкоди у 500 000 грн, на переконання апелянта, є співмірним із завданими йому відповідачем стражданнями.

У апеляційній скарзі на додаткове рішення суду першої інстанції від 06.02.2026 ОСОБА_1 просив таке у частині часткового задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі змінити. Наполягав на тому, що суд першої інстанції зменшив розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу без належного обґрунтування.

Вважає, що з урахуванням задоволення трьох позовних вимог із заявлених чотирьох підлягали стягненню з відповідача понесені ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 34500 грн. Враховуючи наведене, суд першої інстанції помилково зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу до 15000 грн з 34500 грн, які підлягали до задоволення, виходячи з критерію пропорційності задоволених позовних вимог.

ГУ ДПСС у своїй апеляційній скарзі просило скасувати рішення і додаткове рішення суду першої інстанції у справі, що розглядається, та відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Обґрунтовує свої апеляційні вимоги тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини у справі, безпідставно визнав встановленими обставини, що мають значення для справи та є недоведеними, а викладені у рішенні суду висновки не відповідають обставинам справи.

На думку відповідача, під час дисциплінарного провадження було встановлено у діях ОСОБА_1 ознаки вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5 і 7 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» (далі – Закон № 889-VIII).

Передбачене у пункті 4.1 Положення про сектор реєстрації сільськогосподарської техніки ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області твердження про необхідність погодити звільнення завідувача сектору, як керівника структурного підрозділу територіального органу Держпродспоживслужби, із Головою Держпродспоживслужби відсутнє в положеннях інших структурних підрозділах та могло бути опискою або технічною помилкою в процесі його складення і вказана норма суперечить Положенню про Головне управління Держпродспоживслужби в ІваноФранківській області, чинному законодавству та не підлягає застосуванню.

Оскільки додаткове рішення від 06.02.2026 є невід`ємною частиною рішення від 14.01.2026 у справі, то з урахуванням наведених вище доводів таке також слід скасувати, як незаконне.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечив обґрунтованість апеляційних вимог та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Позивач ОСОБА_1 та його представник у судовому засіданні апеляційного суду підтримали доводи, викладені у поданих позивачем апеляційних скаргах, та просили їх задовольнити у повному обсязі, відхиливши апеляційну скаргу ГУ ДПСС.

Представник ГУ ДПСС у ході апеляційного розгляду підтримав апеляційні вимоги відповідача та заперечив вимоги апеляційних скарг позивача. Просив скасувати рішення та додаткове рішення суду першої інстанції, відмовивши у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних вимог ГУ ДПСС та відхилення апеляційних вимог ОСОБА_1 , виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 02.01.2023 наказом ГУ ДПСС №07 ОСОБА_1 було призначено на посаду завідувача сектору реєстрації сільськогосподарської техніки ГУ ДПСС з 02.01.2023 на період дії воєнного стану, без конкурсного відбору до призначення на цю посаду переможця конкурсу у встановленому порядку, увільнивши з посади провідного інженера сектору реєстрації сільськогосподарської техніки ГУ ДПСС. Відповідно до цього наказу позивачу встановлено випробувальний термін 1 місяць..

09.02.2024 ОСОБА_2 звернувся до ГУ ДПСС із заявою № 1205-24 від 09.02.2024 про реєстрацію транспортного засобу крану GROVE COLES 620 1990 року випуску, заводський № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , та додатковими документами, який був зареєстрований 09.02.2024 державним інспектором Белеєм В.С.

08.01.2025 НААН Державне підприємство "Науково-технічний центр сертифікації "АгроСЕПРО" Національної академії аграрних наук України" звернулося до Держпродспоживслужби України та ГУ ДПСС із листом № 1 від 08.01.2025 щодо перешкоджання у здійсненні господарської діяльності, у якому зазначається, що посадові особи ГУ ДПСС, зокрема ОСОБА_1 , усно відмовляють заявникам у реєстрації транспортних засобів, декларації відповідності щодо яких видано ДП "НТЦ "АгроСЕПРО" НААН", незважаючи на наявність офіційних повноважень на видачу таких декларацій.

Лист було направлено ОСОБА_3 для розгляду та пропозицій, а в подальшому направлено ОСОБА_1 до відома і керівництва в роботі.

13.01.2025 ОСОБА_1 створив проєкт листа до J.C. BAMFORD EXCAVATORS LIMITED щодо надання інформації, який 13.01.2025 о 16:06 було направлено позивачу на доопрацювання начальником ГУ ДПСС ОСОБА_4 із статусом "не узгоджено" та коментарем "неповна інформація".

13.01.2025 ГУ ДПСС надіслало до J.C. BAMFORD EXCAVATORS LIMITED лист №Вих-12/197-25 із запитом про надання інформації щодо суб`єктів, які уповноважені на території України видавати сертифікати відповідності технічному регламенту безпеки машин на продукцію цього підприємства, який було підписано ОСОБА_1 13.01.2025 о 16:36 та завізовано провідним фахівцем відділу правового забезпечення ОСОБА_5 із статусом "не узгоджений".

13.01.2025 на електронну пошту ОСОБА_1 від представника J.C. BAMFORD EXCAVATORS LIMITED надійшов лист, до якого долучено інформацію про офіційних дилерів в Україні.

14.01.2025 ГУ ДПСС надіслало до Сектору нагляду і реєстрації сільськогосподарської техніки Держпродспоживслужби України листа № Вих-12/217-25, у якому просило надати інформацію щодо того, чи може ДП "НТЦ "АгроСЕПРО" НААН" видавати декларації відповідності на техніку торгової марки "JCB", оскільки відповідно до листа JCB до Держпродспоживслужби України від 14.07.2024 серед уповноважених на видачу декларацій відповідності суб`єктів, ДП "НТЦ "АгроСЕПРО" НААН" відсутнє. Цей лист було підписано ОСОБА_1 .

15.01.2025 ОСОБА_1 надав письмові пояснення щодо факту підписання та направлення ним листа до J.C. BAMFORD EXCAVATORS LIMITED, у яких вказав, що написання та направлення такого листа було необхідним для належної реєстрації техніки, яка підлягає реєстрації сектором реєстрації сільськогосподарської техніки ГУ ДПСС. Зазначив, що неодноразово звертався до керівництва із ініціативою звернутися що центрального органу, однак на свої звернення отримував відмови та пропозиції самостійно підписати та направити лист до сектору реєстрації сільськогосподарської техніки Держпродспоживслужби.

17.01.2025 Держпродспоживслужби України звернулася до ГУ ДПСС з листом №29-17/1254 від 17.01.2025, у якому вказано, що посадовими особами сектору реєстрації сільськогосподарської техніки ГУ ДПСС у період з 19.12.2024 по 25.12.2024 здійснено реєстрацію транспортних засобів, які не підлягають реєстрації цим суб`єктом, зокрема, автокрани, прибиральний автомобіль та навантажувачі. Зважаючи на те, що реєстрація навантажувачів здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, дії працівників сектору реєстрації сільськогосподарської техніки щодо реєстрації транспортних засобів згідно з переліком були неправомірними.

27.01.2025 наказом ГУ ДПСС № 62 порушено дисциплінарне провадження стосовно державного службовця категорії "Б", завідувача сектору реєстрації сільськогосподарської техніки ГУ ДПСС ОСОБА_1 . Визначено строк проведення дисциплінарного провадження – 15 календарних днів. Відповідно до додатку до даного наказу, до складу комісії ввійшли ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

27.01.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про тиск з боку начальника ГУ ДПСС ОСОБА_4 та першого заступника начальника ОСОБА_3 щодо звільнення із займаної ним посади та вказав на наявність порушень трудового законодавства в управлінні.

27.01.2025 відбулося перше засідання дисциплінарної комісії з 15:41 до 15:49, у ході якого було обрано голову та секретаря дисциплінарної комісії та визначено доповідача по дисциплінарній справі. За результатами засідання складено протокол № 1, відеозапис.

27.01.2025 відбулося друге засідання дисциплінарної комісії з 15:50 до 16:02, в ході якого було прийнято рішення щодо організації роботи дисциплінарної комісії, зокрема щодо роз`яснення ОСОБА_1 його прав та обов`язків а також надання голові первинної профспілкової організації дозволу на участь у засіданнях дисциплінарної комісії. Також в ході засідання було сформовано перелік питань, надати відповідь на які буде запропоновано ОСОБА_1 . За результатами засідання складено протокол № 2.

28.01.2025 перший заступник начальника ГУ ДПСС ОСОБА_3 направив до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці запит про надання інформації належності реєстрації транспортних засобів згідно з переліком до компетенції органів Держпраці.

28.01.2025 дисциплінарна комісія ГУ ДПСС направила позивачу лист № Вн-07.3/51/25 від 28.01.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 було запропоновано надати відповіді на зазначені у ньому запитання, що стосуються суті вчинених позивачем дій, перевірка правомірності яких стала предметом дисциплінарного провадження. Окрім того, позивача повідомлено про те, що засідання дисциплінарної комісії відбудеться 03.02.2025 о 15:30.

30.01.2025 Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці надіслало ГУ ДПСС лист № ПЗ/1/618-25 від 29.01.2025, у якому у відповідь на запит відповідача зазначило, що реєстрація транспортних засобів, які не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Навантажувачі всіх типів, за винятком штабелеукладачів із ручним пересуванням, підлягають реєстрації відповідно до вимог Закону України "Про дорожній рух", тобто територіальними органами Держпраці.

30.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до голови дисциплінарної комісії ОСОБА_3 із клопотанням № Вн-12/57/25 про надання матеріалів дисциплінарної справи для ознайомлення відповідно до статті 76 Закону № 889-VIII, а також про перенесення засідання дисциплінарної комісії з 03.02.2025 на 10.02.2025.

31.01.2025 за підписом голови дисциплінарної комісії Сендецького М.П. позивачу було надіслано лист № Вн-07.3/61/25, у якому вказано, що матеріали дисциплінарного провадження ще формуються та будуть надані для ознайомлення 03.02.2025 о 15:30 за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Берегова, 24, а також зазначено про розгляд клопотання щодо перенесення засідання дисциплінарної комісії під час засідання дисциплінарної комісії 03.02.2025 о 15:30.

03.02.2025 відбулося третє засідання дисциплінарної комісії з 15:50 до 16:02, в якому взяв участь ОСОБА_1 , в ході якого було розглянуто клопотання ОСОБА_1 щодо початку роботи комісії та розгляду поданих ним клопотань. Розглянуто клопотання ОСОБА_1 про надання йому можливості ознайомитися із матеріалами дисциплінарної справи, яке було підтримано дисциплінарною комісією. Також розглянуто клопотання про відкладення засідання дисциплінарної комісії на 10.02.2025 у зв`язку з тим, що для підготовки та надання пояснень ОСОБА_1 потрібно ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи. Комісією клопотання позивача задоволено частково та прийнято рішення про перенесення засідання дисциплінарної комісії на 04.02.2025 о 11:00. Також прийнято рішення про відібрання пояснень в інших осіб, яким стали відомі обставини, що слугували підставою для порушення дисциплінарного провадження. За результатами засідання складено протокол № 3.

03.02.2025 за підписом голови дисциплінарної комісії Сендецького М.П. було надіслано ОСОБА_10 лист № Вн-07.3/70/25 про надання пояснень щодо реєстрації ним штабелювального навантажувача Battioni Pagani HT-5B.

03.02.2025 за підписом голови дисциплінарної комісії Сендецького М.П. було надіслав ОСОБА_11 лист № Вн-07.3/71/25 про надання пояснень щодо реєстрації ним техніки відповідно до переліку.

04.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до голови дисциплінарної комісії ОСОБА_3 із клопотанням № Вн-12/72/25 про долучення до матеріалів дисциплінарного провадження посадових інструкцій провідного інженера та провідного фахівця сектору реєстрації сільськогосподарської техніки, а також клопотанням про звернення із запитом до Головного сервісного центру МВС щодо надання інформації про те, чи підлягає реєстрація техніки, відповідно до визначеного позивачем переліку, зокрема, кран GROVE COLES 620, у сервісних центрах МВС.

04.02.2025 провідним інженером сектору реєстрації сільськогосподарської техніки ОСОБА_12 надано пояснення щодо реєстрації штабелювального навантажувача Battioni Pagani HT-5B, відповідно до яких така реєстрація була здійснена у зв`язку із проведенням реєстрації ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області у 2020 році, а також з огляду на те, що відповідно до наданого висновку ознак фальсифікації документів чи ідентифікаційного номера не виявлено.

04.02.2025 провідним інженером сектору реєстрації сільськогосподарської техніки ОСОБА_13 надано пояснення щодо реєстрації кількох одиниць техніки, у яких зазначено, що така реєстрація була здійснена у зв`язку із наявністю відомостей про таку техніку в базі Держпродспоживслужби та її реєстрацією управліннями Держпродспоживслужби в інших областях, а також з огляду на те, що надані документи до реєстрації не викликали припущень щодо неможливості здійснення реєстрації такої техніки управлінням Держпродспоживслужби. При цьому ОСОБА_14 зазначив про відсутність чіткого розмежування між відомствами про реєстрацію окремих видів машин.

04.02.2025 начальником ГУ ДПСС ОСОБА_4 надано пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. У поясненнях ОСОБА_4 зазначає, що підставою для порушення дисциплінарного провадження слугувало підписання та направлення одержувачу листа, незважаючи на необхідність його доопрацювання, направлення листа із відміткою "до відома і керівництва в роботі" до вищестоячого органу, а також лист Держпродспоживслужби від 17.01.2025 № 29-17/1254 щодо реєстрації техніки, відомча реєстрація яких належить територіальним органам Держпраці.

04.02.2025 відбулося четверте засідання дисциплінарної комісії з 11:00 до 12:38, у якому взяв участь ОСОБА_1 , в ході якого було розглянуто клопотання ОСОБА_1 щодо долучення до матеріалів дисциплінарної справи посадових інструкцій провідного інженера та провідного фахівця сектору та щодо звернення із запитом до сервісного центру МВС з приводу реєстрації шасі, на яких розміщені навантажувачі. Клопотання ОСОБА_1 задоволено частково. Долучено до матеріалів дисциплінарної справи згадані посадові інструкції, у зверненні до сервісного центру МВС відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідності. Також в ході засідання комісії, ОСОБА_1 надано усні пояснення у зв`язку з тим, що письмові пояснення будуть надані пізніше. В подальшому перейдено до обговорення питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, в результаті розгляду якого прийнято рішення про наявність в діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 7 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII та про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. За результатами засідання складено протокол № 4.

05.02.2025 дисциплінарна комісія звернулася до керівника державної служби ГУ ДПСС Гурського Р.Й. із поданням за результатами проведеного дисциплінарного провадження, у якому по суті порушень зазначено таке.

Щодо надсилання листа до J.C. BAMFORD EXCAVATORS LIMITED зазначено, що ОСОБА_1 створив проєкт листа до J.C. BAMFORD EXCAVATORS LIMITED щодо надання інформації, однак не вказав себе у реєстраційно-моніторинговій картці, як особу, яка візує даний документ. Цей лист 13.01.2025 о 13:12 було погоджено виконувачем обов`язків начальника відділу правового забезпечення ОСОБА_5 та направлено керівнику управління ОСОБА_4 , яким 13.01.2025 о 16:06 лист було направлено ОСОБА_1 на доопрацювання із статусом "не узгоджено" та коментарем "неповна інформація". Незважаючи на необхідність доопрацювання листа, його було підписано ОСОБА_1 13.01.2025 о 16:36 та надіслано отримувачу.

Цей факт ОСОБА_1 пояснював тим, що запитувана інформація потрібна сектору, який він очолює для належного здійснення діяльності щодо реєстрації техніки. Комісія зазначає, що чинне законодавство не передбачає проведення перевірки доданих до заяви про реєстрацію транспортного засобу документів на їх належність та відсутність підробки. З огляду на це, комісія вважала порушенням вказані дії ОСОБА_1 , а саме проступок, передбачений пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII.

Також у поданні міститься інформація щодо порушення ОСОБА_1 законодавства шляхом надсилання до Сектору нагляду і реєстрації сільськогосподарської техніки Держпродспоживслужби України листа № Вих-12/217-25 за відсутності у позивача повноважень на надсилання такого запиту до вищестоящого органу, оскільки це не стосується його безпосередніх повноважень. Комісія зазначає, що перевірка супровідних документів на предмет фальсифікації проводилася відповідним спеціалістом та не належить до повноважень державного інспектора сектору. З огляду на це комісія вважала порушенням такі дії ОСОБА_1 , а саме проступок, передбачений пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону№889-VIII.

Щодо направлення листа ДП "НТЦ "АгроСЕПРО" НААН".

У поданні зазначається, що лист відповідно до резолюції першого заступника начальника ОСОБА_3 було надіслано ОСОБА_1 із резолюцією "до відома та керівництва в роботі". Однак останній, незважаючи на резолюцію, самостійно, без погодження та відповідних повноважень направив лист до Сектору нагляду і реєстрації сільськогосподарської техніки Держпродспоживслужби за №12/217-25 від 14.01.2025. Зазначається, що до повноважень ОСОБА_1 не належить перевірка декларацій відповідності, які подаються заявниками для реєстрації відповідної техніки. Зважаючи на відсутність повноважень, ОСОБА_1 направив до вищестоящого органу вказаний лист, у зв`язку з чим вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 5 частини 2 статті 65 № 889-VIII.

З приводу вчинення дій щодо реєстрації крану GROVE COLES 620 у поданні зазначається, що така реєстрація проведена ОСОБА_1 без отримання резолюції заступника начальника ОСОБА_3 , яким після розгляду питання про надання резолюції така була надана на ім`я ОСОБА_15 . Також наводиться перелік навантажувачів, доручення щодо реєстрації яких були надані ОСОБА_1 підлеглим особам. Зважаючи на те, що відповідна техніка не підлягає реєстрації територіальними органами Держпродспоживслужби, ОСОБА_1 було перевищено межі службових повноважень, встановлені положеннями про сектор та посадовою інструкцією, у зв`язку з чим останній вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 7 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII.

05.02.2025 голова дисциплінарної комісії ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_1 із повідомленням № Вн-078.3/78/25, у якому зазначив, що дисциплінарна комісія звернулася із поданням до керівника державної служби в ГУ ДПСС щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності та зазначив про необхідність подання ним письмових пояснень у термін до 14:30 05.02.2025.

05.02.2025 членами дисциплінарної комісії, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , о 17:10 складено акт про ненадання ОСОБА_1 пояснень, відповідно до статті 75 Закону № 889-VIII перед прийняттям керівником ГУ ДПСС Гурським Р.Й. рішення про накладення дисциплінарного стягнення відповідно до повідомлення про внесення подання № ВН-07.3/78/25 від 05.02.2025.

05.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до голови дисциплінарної комісії із заявою про надання йому завірених копій матеріалів дисциплінарної справи, протоколів засідання дисциплінарної комісії та файлів відеофіксації таких засідань.

06.02.2025 голова дисциплінарної комісії Сендецький М.П. повідомив ОСОБА_1 про передачу матеріалів дисциплінарного провадження разом із поданням дисциплінарної комісії на розгляд голови ГУ ДПСС, у зв`язку із чим не може бути здійснено виготовлення копій таких матеріалів та їх видача на поданий позивачем запит.

06.02.2025 ГУ ДПСС видало наказ № 34 про накладення дисциплінарного стягнення, відповідно до якого на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, а саме завідувача сектору реєстрації сільськогосподарської техніки ГУ ДПСС з 07.02.2025 на основі подання дисциплінарної комісії від 05.02.2025.

12.02.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою до відповідача про надання роз`яснення щодо видачі наказу про припинення державної служби та визначення його прав та обов`язків до видачі такого наказу, а також щодо того, чи припинені відносини державної служби між ним та відповідачем.

14.02.2025 представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом про надання інформації.

20.02.2025 ГУ ДПСС надало відповідь на поданий представником позивача адвокатський запит листом № Вих-09/1115-25, до якого долучено наказ № 116 від 18.02.2025 про скасування реєстрації крану GROVE COLES 620 та анулювання виданого свідоцтва про реєстрацію машини.

11.03.2025 Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці надало відповідь на подані позивачем заяви про проведення позапланого заходу державного нагляду (контролю), за результатами якого встановлено порушення ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області порядку розгляду та притягнення до дисциплінарної відповідальності.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянтів, що викладені у апеляційних скарзгах, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон №889-VIII.

За приписами частини 1 статті 4 вказаного Закону державна служба здійснюється з дотриманням, зокрема, таких принципів:

законності - обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, англійською мовою, а також мовою корінних народів або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону.

У відповідності до частини 1 статті 8 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний, сере іншого:

дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;

забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;

сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення);

виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;

постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

За правилами частини 1 статті 61 Закону №889-VIII cлужбова дисципліна забезпечується шляхом:

дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку;

формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов`язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України;

поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців;

поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.

Згідно із частиною 1 статті 62 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також:

не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця;

виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців;

дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.

Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки (частина 2 статті 62 Закону №889-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до частини 1 статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

За приписами пункту 7 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII одним із дисциплінарних проступків є перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.

Як передбачено у частині 1 статті 66 Закону №889-VIII, до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

Частиною 5 статті 66 Закону №889-VIII встановлено, що звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

За правилами частини 1 статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

Приписами частин 1, 2 статті 73 Закону №889-VIII передбачено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити:

1) дату і місце її формування;

2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;

3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;

4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;

6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень;

7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);

9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

У відповідності до частини 1 статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Частиною 6 статті 74 Закону №889-VIII передбачено, що державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.

За приписами частин 1, 3 статті 77 Закону №889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1039 від 04.12.2019 (далі – Порядок №1039).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Згідно із пунктом 24 Порядку №1039 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Як передбачено у пункті 31 Порядку №1039, комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді. Пояснення надається в паперовій або електронній формі особисто чи шляхом надсилання на офіційну електронну адресу відповідного державного органу із накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Державний службовець має право: бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії; надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Державний службовець користується іншими правами, встановленими Конституцією та законами України.

За приписами пункту 33 Порядку №1039 комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Як встановлено пунктом 34 Порядку №1039, результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.

Згідно із пунктом 36 Порядку №1039 за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб`єкт призначення протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення оформляється наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. Після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб`єкт призначення передає дисциплінарну справу до служби управління персоналом державного органу, стосовно посадової особи якого здійснювалося дисциплінарне провадження (державного органу, в якому здійснювалося дисциплінарне провадження), для її зберігання в установленому порядку.

Виходячи з аналізу наведених правових норм суд апеляційної інстанції вважає, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення може бути вчинення особою протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених нормативно-правовими актами. Наявність таких обставин, а також пом`якшуючих та обтяжуючих обстави з`ясовуються під час службового розслідування та/або прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення суб`єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи.

Водночас звільнення особи з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, перелік яких є вичерпним. При цьому перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, входить до такого переліку.

На підставі аналізу матеріалів справи та позицій сторін, викладених у заявах по суті справи та наданих суду поясненнях, апеляційний суд дійшов переконання, що визначальним для вирішення цього публічно-правового спору є встановлення наявності або відсутності фактичних та правових підстав для можливості звільнення позивача з державної служби, оскільки інші позовні вимоги є похідними від можливості задоволення позову у цій частині.

Так, відповідно до висновків, що викладені у поданні від 05.02.2025, дисциплінарна комісія, зокрема, зазначила про те, що реєстрація крану GROVE COLES 620 була проведена ОСОБА_1 без відповідного розгляду поданих документів керівництвом інспекції. При цьому відповідно до резолюції заступника начальника ОСОБА_3 відповідні документи були передані для розгляду і прийняття рішення ОСОБА_10 . Зважаючи на те, що відповідна техніка не підлягає реєстрації територіальними органами Держпродспоживслужби, ОСОБА_1 було перевищено межі службових повноважень, встановлені положеннями про сектор та посадовою інструкцією, у зв`язку з чим останній вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 7 частини 2 статті 65 Закону№889-VIII.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 було затверджено Типову інструкцію з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну (далі – Інструкція №55).

Відповідно до пункту 1 розділу І «Загальні положення» вказаної Інструкції вона відповідно до Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” та інших актів законодавства визначає:

порядок проходження електронного документа з моменту його створення або одержання і до моменту відправлення або передавання до архівного підрозділу установи;

загальні засади функціонування та використання системи електронної взаємодії органів виконавчої влади (далі - система взаємодії);

оперативний інформаційний обмін з використанням службової електронної пошти.

Ця Інструкція встановлює загальні правила здійснення моніторингу стану виконання управлінських рішень.

Ця Інструкція поширюється на всі електронні документи, що створюються, відправляються або одержуються Секретаріатом Кабінету Міністрів України, центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, що належать до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (далі - установи).

Пунктом 2 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 55 передбачено, що основна форма провадження діловодства в установах є електронна.

Документування управлінської інформації в установах здійснюється в електронній формі із застосуванням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, кваліфікованої електронної печатки або удосконаленої електронної печатки, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронної печатки, та кваліфікованої електронної позначки часу, крім випадків наявності обґрунтованих підстав для документування управлінської інформації у паперовій формі, якими визнаються:

документи, що містять інформацію з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом;

електронні документи, що не можуть бути застосовані як оригінал згідно з вимогами закону;

документи, вимога щодо опрацювання яких у паперовій формі встановлена актами Кабінету Міністрів України.

Згідно із пунктом 5 вказаної Інструкції № 55 проходження в діловодстві установи одного і того ж документа в електронній та паперовій формі не допускається.

За приписами пункту 34 розділу ІІІ «Організація електронного документообігу» організація документообігу установи здійснюється за допомогою системи електронного документообігу, що інтегрується із системою взаємодії.

Як передбачено пунктом 36 розділу ІІІ «Організація електронного документообігу», облік обсягу електронного документообігу здійснюється в автоматизованому режимі системою електронного документообігу установи.

Згідно із пунктом 38 розділу ІІІ «Організація електронного документообігу» вхідні, внутрішні, вихідні, інші документи незалежно від форми їх створення, підготовлені в установі, реєструються в системі електронного документообігу, а у разі її відсутності вхідні та вихідні документи реєструються на веб-порталі системи взаємодії.

За правилами пункту 62 розділу ІІІ «Організація електронного документообігу» зареєстрований документ за фактом внесення реєстратором в реєстраційно-моніторингову картку відповідального за розгляд документа (згідно з розподілом обов`язків) керівника, державного секретаря міністерства, заступника керівника установи або керівника структурного підрозділу установи, який розглядає документ в установі першим (далі - первинний розгляд), автоматично передається на розгляд через систему електронного документообігу.

Документ автоматично та одночасно надходить на розгляд одній чи декільком посадовим особам (заступникам керівника установи або керівникам структурних підрозділів установи), які визначені виконавцями (співвиконавцями) зазначеного документа.

У відповідності до пункту 63 розділу ІІІ «Організація електронного документообігу» документи одразу після їх реєстрації передаються на первинний розгляд.

Керівнику установи або особі, що виконує його обов`язки, на первинний розгляд передаються документи, що надійшли від Секретаріату Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Офісу Президента України, запити/звернення народних депутатів та доручення (листи) установ вищого рівня.

Заступнику керівника установи згідно з розподілом обов`язків на первинний розгляд передаються акти органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, документи, що надійшли від територіальних органів установи, організацій, установ та підприємств, що належать до сфери управління установи, організаційно-розпорядчі та програмні документи загальнодержавного характеру.

Первинний розгляд проектів актів, внесених установі на спільне розроблення, інших документів здійснюється керівниками самостійних структурних підрозділів або особами, що виконують їх обов`язки, в межах їх компетенції.

Приписами пункту 64 розділу ІІІ «Організація електронного документообігу» встановлено, що посадова особа, яка здійснює первинний розгляд електронного документа, накладає на нього електронну резолюцію, в якій визначає головного виконавця, відповідального за організацію виконання документа в установі, та у разі необхідності співвиконавців і строк його виконання.

В електронній резолюції обов`язково зазначаються всі структурні підрозділи, які беруть участь в опрацюванні документа та погодженні проекту відповіді.

Посадові особи, які одночасно розглядають електронний документ, накладають на нього електронні резолюції, в яких визначають відповідальних виконавців та у разі необхідності співвиконавців у межах відповідного структурного підрозділу.

У відповідності до пункту 65 розділу ІІІ «Організація електронного документообігу» електронна резолюція складається з таких реквізитів: прізвище, власне ім`я виконавця (виконавців) у давальному відмінку, зміст доручення, строк виконання, кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, посадової особи.

Згідно із пунктом 69 розділу ІІІ «Організація електронного документообігу» електронні документи надходять до їх виконавців виключно через систему електронного документообігу на підставі накладених на них електронних резолюцій.

За правилами пункту 72 розділу ІІІ «Організація електронного документообігу» зміна головного виконавця здійснюється в системі електронного документообігу на підставі резолюції керівника, який здійснював первинний розгляд електронного документа.

Відповідно до Розподілу посадових та функціональних обов`язків між начальником та заступниками начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області (додаток до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області від 20.11.2024 №660) заступник начальника Головного управління, серед іншого:

здійснює керівництво та координацію діяльності управління організаційно-господарського забезпечення, сектору реєстрації сільськогосподарської техніки у порядку делегованих йому повноважень начальником Головного управління;

організовує роботу з розгляду працівниками ввірених структурних підрозділів звернень громадян, громадських об`єднань, державних, недержавних підприємств, установ та організацій, органів місцевого самоврядування та приймає за ними відповідні рішення згідно з чинним законодавством і наданими йому повноваженнями (а.с. 44-48 т.2).

Як встановлено дисциплінарною комісією у ході дисциплінарного провадження та не спростовано позивачем у ході судового розгляду, 09.02.2024 ОСОБА_1 було здійснено відомчу реєстрацію крану GROVE COLES 620, 1990 р.в., заводський номер № НОМЕР_3 , без відповідного розгляду документів керівництвом ГУ ДПСС та накладення відповідної резолюції.

При цьому заява ОСОБА_2 , що надійшла до ГУ ДПСС щодо реєстрації зазначеного крану, була направлена на розгляд заступнику начальника ГУ ДПСС Сендецькому М.П. та розглянута ним 12.02.2024.

Відповідно скріншоту з системи електронного документообігу ГУ ДПСС документи за вхідним номером Вх-1205-24 від 09.22024 про реєстрацію с/г техніки передано на розгляд ОСОБА_3 (а.с 160 т.2).

За резолюцією ОСОБА_3 від 12.02.2024 такі документи були передані для розгляду і прийняття рішення до 10.03.2024. Головний виконавець: Андріїшин І.П.

З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із доводами відповідача про те, що ОСОБА_1 умисно було проведено відомчу реєстрацію крану GROVE COLES 620, 1990 р.в., заводський номер № НОМЕР_3 , з перевищенням службових повноважень.

При цьому Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 17.01.2025 звернулася до ГУ ДПСС з листом №29-17/1254 від 17.01.2025, у якому зазначила, що посадовими особами сектору реєстрації сільськогосподарської техніки ГУ ДПСС у період з 19.12.2024 по 25.12.2024 здійснено реєстрацію транспортних засобів, які не підлягають реєстрації цим суб`єктом, зокрема, автокрани, прибиральний автомобіль та навантажувачі. Зважаючи на те, що реєстрація навантажувачів здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, дії працівників сектору реєстрації сільськогосподарської техніки щодо реєстрації транспортних засобів згідно з переліком були неправомірними. У долученому переліку був зазначений кран GROVE COLES 620.

30.01.2025 Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці надіслало ГУ ДПСС лист № ПЗ/1/618-25 від 29.01.2025, у якому у відповідь на запит відповідача від 28.01.2025 зазначило, що реєстрація транспортних засобів, які не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Навантажувачі всіх типів, за винятком штабелеукладачів із ручним пересуванням, підлягають реєстрації відповідно до вимог Закону України "Про дорожній рух", тобто територіальними органами Держпраці.

У подальшому наказом ГУ ДПСС від 18.02.2025 №116 реєстрація від 09.02.2024 крану GROVE COLES 620, 1990 р.в., заводський № 41243, була скасована, а видане свідоцтво про реєстрацію машини від 098.02.2024 серія НОМЕР_4 – анульоване із внесенням відповідних змін до відомостей Єдиного реєстру для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських , дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки , інших механізмів та іншої документації.

Відомостей про скасування вказаного наказу ГУ ДПСС від 18.02.2025 №116 матеріали справи не містять.

Оцінюючи доводи позивача щодо порушення його прав при проведенні відповідачем дисциплінарного провадження, апеляційний суд зазначає таке.

Як свідчать матеріали справи, позивач ОСОБА_1 був проінформований про призначення щодо нього дисциплінарного провадження, про хід його проведення інформувався, мав можливість надати пояснення по суті обставин, що були предметом дисциплінарного провадження, і навести аргумент на підтвердження відсутності у його діях ознак дисциплінарного проступку.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальним є таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права чи допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Відтак, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення. Інакше кажучи, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Зокрема, не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване лише для виправлення істотної помилки. Процесуальні норми є вторинними порівняно з матеріальними, оскільки призначення перших полягає в забезпеченні реалізації других. Тобто характер, зміст і призначення процесуальних норм підпорядковані вимогам матеріальних норм і тому зумовлені ними та є похідними від них.

При цьому апеляційним судом не було встановлено таких процесуальних порушень, які б могли вплинути на правильність прийняття суб`єктом владних повноважень рішень, що є предметом спору.

Водночас апеляційний суд звертає увагу на те, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 у справі № 300/1846/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2026, частково задоволено позов Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, визнано протиправним та скасовано припис Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 06.03.2025 № ПЗ/ІФ/2396/024378/ІІ, який стосувався фактів порушення трудового законодавства при проведенні дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 позивача.

При наданні оцінки доводам позивача про необхідність погодження його звільнення Головою Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до пунктів 16, 17, 2 частини 4 статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» керівник центрального органу виконавчої влади:

- призначає на посади за погодженням із відповідним міністром, звільняє з посад керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади;

- призначає на посади за погодженням з міністром, звільняє з посад заступників керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади;

- вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців та працівників апарату центрального органу виконавчої влади, керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади, присвоює їм ранги державних службовців (якщо інше не передбачено законом).

Згідно із пунктом 2 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667, Держпродспоживслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 10 Положення Держпродспоживслужбу очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства про державну службу.

Згідно зі підпунктами 5, 6, 9 пункту 11 Положення Голова Держпродспоживслужби:

- призначає на посаду за погодженням з Міністром Кабінету Міністрів України, головами відповідних місцевих держадміністрацій та звільняє з посади керівників територіальних органів Держпродспоживслужби;

- призначає на посаду та звільняє з посади за погодженням з Міністром Кабінету Міністрів України заступників керівників територіальних органів Держпродспоживслужби;

- вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців і працівників апарату Держпродспоживслужби, керівників ї територіальних органів, присвоює їм відповідно до законодавства ранги державних службовців, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до абзацу дванадцятого пункту 11 Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 563, керівник територіального органу призначає на посади та звільняє з посад керівників структурних підрозділів, інших державних службовців та працівників територіального органу, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності (крім своїх заступників).

Окрім того, передбачене у пункті 4.1 Положення про сектор реєстрації сільськогосподарської техніки ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області положення про необхідність погодження звільнення завідувача сектору із Головою Держпродспоживслужби суперечить приписам пункту 11 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, затверджене наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 № 152.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що приписи пункту 4.1 Положення про сектор реєстрації сільськогосподарської техніки ГУ Держпродспоживслужби в ІваноФранківській області щодо необхідності погодження звільнення завідувача сектору із Головою Держпродспоживслужби суперечать нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу, та не можуть бути застосовані при вирішення спору, що розглядається.

Оцінюючи питання відповідності обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення фактичним обставинам справи, апеляційний суд виходить із такого.

За усталеною позицією Верховного Суду правову оцінку рішенню суб`єкта владних повноважень у питанні притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану роботодавцем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок на предмет їхньої достатності/недостатності.

Повноваження стосовно оцінки обставин, встановлених службовим розслідуванням, надання оцінки критеріям, які враховуються при обранні виду стягнення, тяжкості проступку та заподіяній шкоді, ставленню порушника до службових обов`язків, визнанню особою своєї вини в ході службового розслідування, рівень її кваліфікації тощо, є виключними дискреційними повноваженнями відповідної посадової особи, оскільки результатом реалізації таких повноважень є обрання одного з можливих видів дисциплінарних стягнень.

Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, адміністративний суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Отже, вибір одного із видів дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень органу, що має право приймати рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження. З урахуванням наведеного застосування дисциплінарного стягнення, у том числі звільнення з посади, здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Відтак, виходячи із встановлених фактичних обставин справи та наведеного у Законі №889-VIII правового регулювання щодо виду дисциплінарного стягнення у разі встановлення перевищення службових повноважень апеляційний суд не вважає оспорюваний наказ відповідача від 06.02.2025 №34 «Про накладення дисциплінарного стягнення» таким, що ухвалений поза межами його дискреції.

Таким чином, з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПСС) "Про накладення дисциплінарного стягнення" від 06.02.2025 № 34 решта вимог його позову, які носять похідний характер, також не можуть бути задоволені судом.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29).

У Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки наведених вище висновків апеляційного суду не спростовують.

Приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, при вирішенні публічно-правового спору, що розглядається, суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у своєму рішенні, обставинам справи, що призвело до помилкового задоволення позову. Відтак, рішення суду першої інстанції від 14.01.2026 слід скасувати та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Окрім того, оскільки у задоволенні вимог позивача відмовлено, апеляційний суд не вбачає підстав для стягнення на його користь понесених судових витрат. Відтак, додаткове рішення суду першої інстанції від 06.02.2026 також підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області задовольнити.

Скасувати рішення від 14 січня 2026 року та додаткове рішення від 06 лютого 2026 року Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/1033/25 та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич

судді Л. Я. Гудим

А. Р. Курилець

Постанова у повному обсязі складена 07 вересня 2026 року.