Вирок від 06 вересня 2026 р. у справі №569/14913/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/14913/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Рівне матеріали кримінального провадження №22026180000000067 від 17.06.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1

ст. 114-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому дія якого на даний час продовжена шляхом прийняття Верховною Радою України відповідних нормативно-правових актів.

Так, враховуючи викладене вище, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, в період дії на території України особливого періоду, не раніше 09.09.2025 року, перебуваючи у точно невстановленому місці, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, а саме діяльності військовослужбовців РТЦК та СП, яку останні здійснювали на виконання вимог абзацу 11 п. 9 постанови КМУ № 154 від 23.02.2022 року «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» та п. 79 абзац 4 постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022 року «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» долучився до Viber-спільноти «ІНФОРМАЦІЯ_3», яка доступна за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 де останній був визначений як суперадміністратор та підписаний як «ІНФОРМАЦІЯ_3» за номером оператора мобільного зв`язку № НОМЕР_1. Так, дана спільнота адмініструвалася ОСОБА_4 , та була створена з метою поширення повідомлень про місця розташування, переміщення військовослужбовців РТЦК та СП з метою перешкоджання у їхній законній діяльності, яка була спрямована на проведення мобілізаційних заходів у період воєнного стану на території України та Рівненської області. До протиправної діяльності вказаної спільноти було залучено 1 540 учасників (на момент останнього огляду).

ОСОБА_4 здійснював функції суперадміністратора, який має найширші права та повний контроль над групою основними функціями та правами якого являються:

ОСОБА_6 основної інформації про спільноту (назва, фото, опис).

Модерування контенту: може забороняти іншим учасникам, включно з адміністраторами, писати повідомлення, а також видаляти повідомлення.

Закріплення важливих повідомлень у обговоренні.

Призначення інших адміністраторів та керівників.

Вплив на кількість підписників шляхом їх видалення, додавання або надання дозволу іншим ділитися посиланням на чат.

Публікація адреси групи для залучення нової аудиторії.

Перегляд контактних даних інших адміністраторів (ця функція доступна лише суперадміністратору).

Блокування учасників.

Так у даній спільноті використовувалися учасниками та суперадміністраторами умовні терміни, які свідчили про перебування або рух військовослужбовців РТЦК та СП, зазначаючи при цьому просто назви автомобілів, що автоматично обумовлювало по контексту, що мова йшла саме про військовослужбовців РТЦК та СП.

Крім цього, ОСОБА_4 , діючи на виконання вищевказаного злочинного умислу 13.09.2025 року, 16.10.2025 року, 29.05.2026 року, з використанням власного акаунта у месенджері «Viber» за № НОМЕР_1, діючи з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, а саме діяльності військовослужбовців РТЦК та СП, здійснив публікації у Viber-спільноті «ІНФОРМАЦІЯ_3» шляхом надсилання відповідних текстових повідомлень щодо місць здійснення мобілізаційних заходів військовослужбовцями РТЦК та СП на території c. Сівки та с. Балашівка Рівненського району Рівненської області, внаслідок чого відповідні мобілізаційні заходи у вказані дні не були виконані у повному обсязі.

Також, ОСОБА_4 , діючи на виконання вищевказаного злочинного умислу, 16.10.2025, перебуваючи у точно невстановленому на даний час місці, з використанням власного акаунта у месенджері «Viber» за № НОМЕР_1 , діючи з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, а саме діяльності військовослужбовців РТЦК та СП, здійснив публікації у Viber-спільноті «ІНФОРМАЦІЯ_3» шляхом надсилання відповідних текстових повідомлень щодо місць здійснення мобілізаційних заходів військовослужбовцями РТЦК та СП на території c. Сівки Рівненського району Рівненської області, внаслідок чого відповідні мобілізаційні заходи у період 16.10.2025 не були виконані у повному обсязі.

Крім цього, ОСОБА_4 , діючи на виконання вищевказаного злочинного умислу, 29.05.2026, перебуваючи у точно невстановленому на даний час місці, з використанням власного акаунта у месенджері «Viber» за № НОМЕР_1 , діючи з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, а саме діяльності військовослужбовців РТЦК та СП, здійснив публікації у Viber-спільноті «ІНФОРМАЦІЯ_3» шляхом надсилання відповідних текстових повідомлень щодо місць здійснення мобілізаційних заходів військовослужбовцями РТЦК та СП на території c. Балашівка Рівненського району Рівненської області, внаслідок чого відповідні мобілізаційні заходи у період 29.05.2026 не були виконані у повному обсязі.

Дії ОСОБА_4 , які виразилися у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України.

Разом з обвинувальним актом до суду подано угоду про визнання винуватості, яка укладена 19 червня 2026 року між прокурором у даному кримінальному провадженні відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 .

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_4 покарання, визначене умовами угоди.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, в обсязі обвинувального акту у кримінальному провадженні та в обсязі повідомленої йому підозри визнав повністю та беззастережно, підтвердивши суду встановлені під час досудового розслідування фактичні обставини, такі як час, місце, спосіб, наслідки вчиненого кримінального правопорушення. Із запропонованим видом та мірою покарання обвинувачений згідний. Просив затвердити угоду про визнання винуватості. Вказав, що наслідки укладення, затвердження угоди та невиконання, йому роз`яснені та зрозумілі. Укладення угоди є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 також просив затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки її умови відповідають вимогам чинного кримінального процесуального та кримінального законодавства України.

Сторони угоди погодилися на призначення ОСОБА_4 покарання, визначеного угодою, за вчинене кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, тривалість якого буде визначено судом, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно погоджується на призначення йому обумовленого сторонами угоди вищевказаного покарання.

Суд переконався, що обвинувачений розуміє, що відповідно до статті 473 КПК України, наслідком укладання та затвердження угоди про визнання винуватості для сторін є - для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого - обмеження права на оскарження вироку; для підозрюваного чи обвинуваченого - відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України. Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 1 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України, а також, передбачені у ст. 474 КПК України, право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого йому кримінального правопорушення, право на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, право заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду доказів, що свідчать на його користь, йому також роз`яснено та зрозуміло.

Суд запевнився, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за статтею 389-1 КК України.

Наслідки невиконання угоди, а саме у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до статті 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, обвинуваченому також зрозумілі.

В підготовчому судовому засіданні суд переконався також у тому, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 114-1 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати передбачені умовами угоди зобов`язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції ч. 1 ст. 114-1 КК України, а також, що при укладенні угоди враховані обставини, які пом`якшують покарання, якими є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, також те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, членом родини ВПО, здійснив благодійну допомогу на ЗСУ у розмірі 10 000 грн, за місцем проживання характеризується позитивно, відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 114-1 КК України, відповідно до статті 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину.

У рішенні ЄСПЛ від 25.03.1999 року у справі «Ніколова проти Болгарії» зазначається, що застосування спрощеної процедури, зокрема, процедури на підставі угоди про визнання винуватості, має низку переваг для обвинуваченого та правосуддя (скорочена тривалість розгляду справи, швидке визначення винуватості особи та її відповідальності, швидке відшкодування шкоди, заподіяної злочином).

Заслухавши учасників судового процесу, враховуючи, що угода про визнання винуватості відповідає положенню частини 4 статті 469 КПК України та змісту статті 472 КПК України, і обвинуваченому роз`яснені та зрозумілі наслідки укладення, затвердження угоди та її невиконання, із запропонованим видом та мірою покарання обвинувачений згідний, враховуючи також обставини що пом`якшують покарання, зокрема, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також дані про особу обвинуваченого, а саме, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, працює, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, членом родини ВПО, здійснив благодійну допомогу на ЗСУ у розмірі 10 000 грн, за місцем проживання характеризується позитивно, суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим, підлягає затвердженню.

Арешт, накладений ухвалою слідчої судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16.06.2026 року, підлягає скасуванню.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 96-1, 96-2, 100 КПК України.

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

У відповідність ст. 96-1, ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей і іншого майна у випадку, якщо гроші, цінності та інше майно призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення, були предметом злочину, були використані, як засоби чи знаряддя вчинення злочину. Спеціальна конфіскація застосовується за рішенням суду.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави речовий доказ - мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 8 Pro», блакитного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , із вмістом картки абонента зв`язку з номерами: НОМЕР_1 .

Процесуальні витрати на залучення експертів в даному кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Керуючись ст.ст. 100, 174, 314, 368-371, 373-374, 376, 468-470, 472-476 КПК України, ст.ст. 75, 76, 96-1, 96-2, 114-1 КК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 19.06.2026 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 .

Визнати обвинуваченого ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, та призначити йому узгоджене покарання, у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, строком на 1 (один) рік, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Виконання покарання в частині виконання обов`язків, покладених на обвинуваченого на підставі ст. 76 КК України, покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання обвинуваченого.

Початок строку виконання обов`язків, покладених на обвинуваченого відповідно до ст. 76 КК України, обчислювати з дня постановки обвинуваченого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчої судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16 червня 2026 року у даному кримінальному провадженні на майно, а саме: мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 8 Pro», блакитного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , із вмістом картки абонента зв`язку з номерами: НОМЕР_1 .

На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України в порядку спеціальної конфіскації, конфіскувати у власність держави мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 8 Pro», блакитного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , із вмістом картки абонента зв`язку з номерами: НОМЕР_1 , який знаходиться в камері зберігання речових доказів УСБУ в Рівненській області за адресою: м. Рівне, вул. Відінська,4.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, про скасування вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити учасникам судового процесу.

Суддя ОСОБА_7