Вирок від 06 вересня 2026 р. у справі №562/2823/26 — Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/2823/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.2026 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів кримінальне провадження№42026182490000043 від 13.05.2026 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, головного сержанта 3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «майстер-сержант», раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 369 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді головного сержанта 3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 у військовому званні майстер-сержант та старший технік 8 стрілецької роти 3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_6 , обвинувальний акт відносно якого за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 369 КК України перебуває на розгляді в Здолбунівському районному суді Рівненської області, не пізніше 12 травня 2026 року, точної дати та часу під час досудового розслідування не встановлено, перебуваючи біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Кулика і Гудачека, 17, під час спільної зустрічі з інструктором 3 навчального взводу 2 навчальної роти військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_7 , за попередньою змовою, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, висловили пропозицію останньому надати йому неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США за сприяння та організацію переміщення майстра 2-го екіпажу безпілотних авіаційних комплексів 2-го взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 6-ої роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 2-го батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_8 , який був відряджений до військової частини НОМЕР_2 для проходження курсу базової загальновійськової підготовки та проходив військову службу у підпорядкуванні ОСОБА_7 .

В подальшому, 21 травня 2026 року о 18 год. 36 хв., ОСОБА_6 на виконання спільного злочинного умислу, попередньо узгодженого з ОСОБА_4 , за допомогою мобільного додатка «WhatsApp» здійснив телефонний дзвінок ОСОБА_7 під час якого, діючи умисно, повторно висловив ОСОБА_7 пропозицію та прохання вчинити за грошові кошти дії з використанням службового становища в інтересах третьої особи, а саме — вивезти за межі території військової частини військовослужбовця ОСОБА_8 .

Під час подальших телефонних розмов, ініційованих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 погодився на виведення 02 червня 2026 року солдата ОСОБА_8 за межі території військової частини НОМЕР_3 , зокрема до магазину «Лісовичок», за адресою: АДРЕСА_2 .

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення дій з використанням службового становища, а саме ОСОБА_7 , 01 червня 2026 року ОСОБА_4 , узгодивши свої дії з ОСОБА_6 , який на той час перебував на службі у Сумській області, вирушив на автомобілі до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за адресою: с. Мости Рівненського району Рівненської області, вул. Гаївка, 9.

В подальшому, 02.06.2026 близько 15 год. ОСОБА_4 на виконання спільного злочинного умислу, попередньо узгодженого з ОСОБА_6 , знаходячись поблизу магазину «Лісовичок», за адресою: с. Мости Рівненського району Рівненської області, вул. Гаївка, 9 під час зустрічі з ОСОБА_7 надав останньому 1000 доларів США за сприяння та переміщення військовослужбовця ОСОБА_8 за межі військової частини НОМЕР_3 , з метою ухилення останнього від проходження військової служби та подальшого незаконного переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України.

Крім того, ОСОБА_4 достовірно знаючи, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України №2102-ІХ, на території України введено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався, а також про встановлені законодавством обмеження щодо виїзду за межі України чоловіків віком від 18 до 60 років, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , обвинувальний акт відносно якого за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 369 КК України перебуває на розгляді в Здолбунівському районному суді Рівненської області, на прохання невстановлених в ході досудового розслідування осіб погодились сприяти у незаконному переправленні майстра 2-го екіпажу безпілотних авіаційних комплексів 2-го взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 6-ої роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 2-го батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_8 через державний кордон України наданням засобів та усуненням перешкод.

З цією метою, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , встановили, що ОСОБА_10 відряджений до військової частини НОМЕР_2 для проходження курсу базової загальновійськової підготовки та проходить військову службу у підпорядкуванні інструктора 3 навчального взводу 2 навчальної роти військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_7 .

В подальшому, з метою усунення перешкод для незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою, вирішили зробити пропозицію та надати ОСОБА_7 , з яким ОСОБА_6 був раніше знайомий, неправомірну вигоду за сприяння та організацію незаконного переміщення солдата ОСОБА_8 за межі території військової частини НОМЕР_3 з метою подальшого незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України.

Продовжуючи свої злочинні наміри, охоплені єдиним умислом, ОСОБА_6 домовився з ОСОБА_7 про зустріч та не пізніше 12 травня 2026 року, точної дати та часу під час досудового розслідування не встановлено, перебуваючи біля магазину «Епіцентр», за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Кулика і Гудачека, 17, під час спільної зустрічі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з ОСОБА_7 , за попередньою змовою, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, висловили пропозицію останньому надати йому неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США за сприяння та організацію переміщення солдата ОСОБА_8 за межі військової частини НОМЕР_2 .

В подальшому, 21 травня 2026 року о 18 год. 36 хв., ОСОБА_6 на виконання спільного злочинного умислу, попередньо узгодженого з ОСОБА_4 , за допомогою мобільного додатка «WhatsApp» здійснив телефонний дзвінок ОСОБА_7 під час якого, діючи умисно, повторно висловив ОСОБА_7 пропозицію та прохання вчинити за грошові кошти дії з використанням службового становища в інтересах третьої особи, а саме — вивезти за межі території військової частини військовослужбовця ОСОБА_8 .

Крім того, ОСОБА_6 під час телефонних розмов з ОСОБА_7 повідомляв останньому, що солдат ОСОБА_8 після того як ОСОБА_7 допоможе йому покинути територію військової частини НОМЕР_3 , в найближчий час буде переправлений через державний кордон України.

Під час подальших телефонних розмов, ініційованих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 погодився на виведення 02 червня 2026 року солдата ОСОБА_8 за межі території військової частини НОМЕР_3 , зокрема до магазину «Лісовичок», за адресою: АДРЕСА_2 .

Продовжуючи свій злочинний умисел, 01 червня 2026 року ОСОБА_4 , узгодивши свої дії з ОСОБА_6 , який на той час перебував на службі у Сумській області, вирушив на автомобілі до магазину «Лісовичок», за адресою: с. Мости Рівненського району Рівненської області, вул. Гаївка, 9.

В подальшому, на виконання спільного злочинного умислу щодо сприяння у незаконному переправленні ОСОБА_8 через державний кордон України, попередньо узгодженого між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , ОСОБА_4 з метою вивезення ОСОБА_8 до державного кордону України, 02 червня 2026 року близько 15 год. приїхав на автомобілі у попередньо визначене місце поблизу магазину «Лісовичок», за адресою: с. Мости Рівненського району Рівненської області, вул. Гаївка, 9, де під час зустрічі з ОСОБА_7 надав останньому 1000 доларів США за сприяння та переміщення військовослужбовця ОСОБА_8 за межі військової частини НОМЕР_3 , з метою подальшого незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України.

31 серпня 2026 року в м. Здолбунів між ОСОБА_4 , за участю його захисника ОСОБА_5 та прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України.

Згідно даної угоди, прокурор Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ч. 2 ст. 332 та ч. 3 ст. 369 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у зазначених кримінальних правопорушеннях.

Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 369 КК Україниу виді 4 років позбавлення волі без конфіскації майна, за ч. 2 ст. 332 КК України у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною із наданням логістичних послуг і перевезенням громадян у прикордонних районах та прикордонних зонах України строком на 3 роки. На підставі ч.1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною із наданням логістичних послуг і перевезенням громадян у прикордонних районах та прикордонних зонах України строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку. Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України, на період військової служби ОСОБА_4 нагляд за ним, як за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, здійснювати командиром військової частини, де він проходить службу, а у разі його звільнення з військової служби - уповноваженим органом з питань пробації за місцем його проживання, роботи або навчання. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені частиною 2 статті 473 КПК України, та наслідки її невиконання, які роз`яснені ОСОБА_4 .

Розглядаючи в порядку п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 369 КК України визнав та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ч.2 ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згідний з видом покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали кримінального провадження, вислухавши думку прокурора, захисника, які не заперечували проти затвердження угоди про визнання винуватості, пояснення обвинуваченого, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Судом перевірено, що за своїм змістом укладена угода про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України, а також відсутні підстави для відмови у її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України.

Суд вважає доведеним в судовому засіданні, що ОСОБА_4 вчинив тяжкі злочини, а саме сприяння в незаконному переправлені особи через державний кордон України, наданням засобів та усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб та пропозицію надання та надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи, дій з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а тому його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 369 КК України.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що за місцем проживання компрометуючі матеріали відсутні, раніше не судимий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України з використанням умов воєнного стану.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяттята активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Виходячи із викладеного, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 31 серпня 2026 року в м. Здолбунів між прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Угоду про визнання винуватості, укладену 31 серпня 2026року в кримінальному провадженні № 42026182490000043 між прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 - затвердити.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 369 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання:

- за ч. 3 ст. 369 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без конфіскації майна;

- за ч. 2 ст. 332 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною із наданням логістичних послуг і перевезенням громадян у прикордонних районах та прикордонних зонах України строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною із наданням логістичних послуг і перевезенням громадян у прикордонних районах та прикордонних зонах України строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 3 (три) роки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 на період іспитового строку наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України, на період військової служби ОСОБА_4 нагляд за ним, як за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, здійснюється командирами військових частин. У разі звільнення ОСОБА_4 з військової служби, такий нагляд здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 04.06.2026 року (справа №562/13449/26, 1-кс/569/4800/26) скасувати.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 04.06.2026 року (справа №562/13449/26, 1-кс/569/4801/26) в частині накладення арешту на гаманець з грошовими коштами у сумі 7870 грн., свідоцтво СЕ060937 про реєстрацію транспортного засобу AUDI A4 державний номерний знак НОМЕР_4 , військовий квиток на ім`я ОСОБА_4 , предмет схожий на пістолет ПМ з номерним знаком НОМЕР_5 з магазином в якому знаходиться предмети схожі на патрони в кількості 8 шт. скасувати.

Речові докази в справі, а саме:

- мобільний телефон Galaxy Flip7 FE SM F761B з сім-карткою, який належить ОСОБА_11 та поміщено до спеціального сейф пакету CRI1227304 та передано на зберігання до ГУПН в Рівненській області повернути законному володільцю.

-мобільний телефон Xiaomi Hyper OS Redmi Note 14Pro з сім-картками, який належить ОСОБА_4 , та поміщено до спеціального сейф пакету CRI1227313 та передано на зберігання до ГУПН в Рівненській області повернути законному володільцю.

- чорнові записи знищити;

- автомобіль AUDI A4 державний номерний знак НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_12 - повернути законному володільцю.

- гаманець з грошовими коштами у сумі 7870 грн, які належать ОСОБА_4 та поміщено до спеціального сейф пакету CRI1247890 та передано на зберігання до ГУПН в Рівненській області повернути законному володільцю.

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу AUDI A4 державний номерний знак НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_12 повернути законному володільцю.

- військовий квиток НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_4 , предмет схожий на пістолет ПМ з номерним знаком НОМЕР_5 з магазином в якому знаходиться предмети схожі на патрони в кількості 8 шт. , передані на відповідальне зберігання ОСОБА_4 залишити законному володільцю.

Документи кримінального провадження №42026182490000043 залишити в матеріалах кримінальної справи протягом усього часу їх зберігання.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст.473 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1