Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №380/8966/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: стягнення податкового боргу

Дата: 03 вересня 2026 р.

Справа: №380/8966/24

Суддя: Нос Степан Петрович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/8966/24 пров. № А/857/29295/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Носа С.П.;

суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.;

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі № 380/8966/24 за адміністративним позовом Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,-

суддя(і) у І інстанції Кухар Н.А.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складення повного тексту рішення не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Сокальжитлокомунсервіс» (далі – позивач) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі – відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), у якому просило визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, що полягають у зарахуванні коштів з рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість для погашення заборгованості по штрафним (фінансовим) санкціям, пені та уточнюючим розрахункам податкових зобов`язань з податку на додану вартість по платіжних дорученнях позивача за:

- № 1345 від 16 листопада 2023 року на суму 10 000,00 грн.;

- № 1384 від 28 листопада 2023 року на суму 145890,00 грн.;

- № 1387 від 29 листопада 2023 року на суму 84 834,28 грн.;

- № 1388 від 29 листопада 2023 року на суму 37 848,72 грн.;

- № 1511 від 26 грудня 2023 року на суму 134 525,72 грн.;

- № 1512 від 26 грудня 2023 року на суму 141 780,28 грн.;

- № 1548 від 27 грудня 2023 року на суму 184 487,08 грн.;

- № 37 від 15 січня 2024 року на суму 50 000,00 грн.;

- № 56 від 24 січня 2024 року на суму 151 878,92 грн.;

- № 1638 від 27 лютого 2024 року на суму 185 874,00 грн.;

- № 1555 від 21 березня 2024 року на суму 155 219,92 грн.;

- № 205 від 13 березня 2024 року на суму 21 003,72 грн.;

- № 243 від 21 березня 2024 року на суму 98 043,36 грн.

Зобов`язати відповідача внести зміни до інтегрованих карток облікових/ платника податків Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс» по ПДВ, шляхом відображення платежу, сплаченого по платіжних дорученнях за № 1345 від 16 листопада 2023 року на суму 10 000,00 грн., № 1384 від 28 листопада 2023 року на суму 145 890,00 грн., № 1387 від 29 листопада 2023 року на суму 84 834,28 грн., № 1388 від 29 листопада 2023 року на суму 37 848,72 грн., № 1511 від 26 грудня 2023 року на суму 134 525,72 грн., № 1512 від 26 грудня 2023 року на суму 141 780,28 грн., № 1548 від 27 грудня 2023 року на суму 184 487,08 грн., № 37 від 15 січня 2024 року на суму 50 000,00 грн., № 56 від 24 січня 2024 року на суму 151 878,92 грн., № 1638 від 27 лютого 2024 року на суму 185 874,00 грн. № 1555 від 21 березня 2024 року на суму 155 219,92 грн., № 205 від 13 березня 2024 року на суму 21 003,72 грн., № 243 від 21 березня 2024 року на суму 98 043,36 грн., згідно призначення, визначеного цими платіжними дорученнями.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що підприємством подано у встановлений законом термін податкові декларації з податку на додану вартість та у відповідності до зазначених у позовних вимогах платіжних доручень провів сплату взятих на себе податкових зобов`язань. Однак, сплачені підприємством кошти спрямовані відповідачем на погашення податкового боргу у відповідності до календарної черговості його виникнення по інших податкових деклараціях, які за рішенням суду вже сплачені або перебувають на розгляді у суді. Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року позов Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Львівській області, що полягають у зарахуванні коштів з рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість для погашення заборгованості по штрафним (фінансовим) санкціям, пені та уточнюючим розрахункам податкових зобов`язань з податку на додану вартість по платіжних дорученнях Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс» за:

- № 1345 від 16 листопада 2023 року на суму 10 000,00 грн.;

- № 1384 від 28 листопада 2023 року на суму 145890,00 грн.;

- № 1387 від 29 листопада 2023 року на суму 84 834,28 грн.;

- № 1388 від 29 листопада 2023 року на суму 37 848,72 грн.;

- № 1511 від 26 грудня 2023 року на суму 134 525,72 грн.;

- № 1512 від 26 грудня 2023 року на суму 141 780,28 грн.;

- № 1548 від 27 грудня 2023 року на суму 184 487,08 грн.;

- № 37 від 15 січня 2024 року на суму 50 000,00 грн.;

- № 56 від 24 січня 2024 року на суму 151 878,92 грн.;

- № 163 від 27 лютого 2024 року на суму 185 874,00 грн.;

- № 1555 від 21 березня 2024 року на суму 155 219,92 грн.;

- № 205 від 13 березня 2024 року на суму 21 003,72 грн.;

- № 243 від 21 березня 2024 року на суму 98 043,36 грн.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області внести зміни до інтегрованих (облікових) карток платника податків Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс» по ПДВ, шляхом відображення платежу, сплаченого по платіжних дорученнях за № 1345 від 16 листопада 2023 року на суму 10 000,00 грн., № 1384 від 28 листопада 2023 року на суму 145 890,00 грн., № 1387 від 29 листопада 2023 року на суму 84 834,28 грн., № 1388 від 29 листопада 2023 року на суму 37 848,72 грн., № 1511 від 26 грудня 2023 року на суму 134 525,72 грн., № 1512 від 26 грудня 2023 року на суму 141 780,28 грн., № 1548 від 27 грудня 2023 року на суму 184 487,08 грн., № 37 від 15 січня 2024 року на суму 50 000,00 грн., № 56 від 24 січня 2024 року на суму 151 878,92 грн., № 163 від 27 лютого 2024 року на суму 185 874,00 грн. № 1555 від 21 березня 2024 року на суму 155 219,92 грн., № 205 від 13 березня 2024 року на суму 21 003,72 грн., № 243 від 21 березня 2024 року на суму 98 043,36 грн., згідно призначення, визначеного цими платіжними дорученнями.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс» судовий збір у розмірі 3028 ( три тисячі двадцять вісім )грн. 00 копійок.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що на момент проведення позивачем платежів згідно з вказаними в позовних вимогах платіжками у нього станом на 31.10.2023 була заборгованість з сплати ПДВ у розмірі 5 426 938,58 грн. Відтак відповідач діяв згідно вимог положень п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, відповідно до якого при наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідно до п. 131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Тобто, оскільки позивачем було самостійно перераховано кошти на рахунок СЕА і станом на момент такого перерахування у нього була наявна заборгованість зі сплати податку на додану вартість, то контролюючим органом, на підставі наданих йому п. 87.9 та п. 131.2 ст. 131 ПК України повноважень, такі кошти були перераховані для погашення податкової заборгованості позивача.

Крім того зазначає, що у контролюючого органу відсутні законодавчо закріплені норми, а також інформаційно-комунікаційні засоби, які надали б можливість виконати відповідне рішення та внести зміни до інтегрованих карток платника податків по ПДВ.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Комунальним підприємством «Сокальжитлокомунсервіс» подано наступні податкові декларації:

№ 9312270507 від 17.11.2023 року на суму 278 573,00 грн.;

№ 9344623626 від 18.12.2023 року на cyму 276 306,00 грн.;

№ 9375306598 від 18.01.2024 року на cуму 386 366,00 грн.;

№ 9031694985 від 16.02.2024 pоку на суму 185 874,00 грн.;

№ 9062465983 від 18.03.2024 poку на суму 274 267,00 грн.

Податкові зобов`язання, визначені вищезазначеними деклараціями, позивачем сплачені згідно з такими платіжними дорученнями:

- № 1345 від 16 листопада 2023 року на суму 10 000,00 грн. з призначенням платежу ПДВ за жовтень 2023 року ;

- № 1384 від 28 листопада 2023 року на суму 145890,00 грн. з призначенням платежу ПДВ за жовтень 2023 року ;

- № 1387 від 29 листопада 2023 року на суму 84 834,28 грн. з призначенням платежу ПДВ за жовтень 2023 року ;

- № 1388 від 29 листопада 2023 року на суму 37 848,72 грн. з призначенням платежу ПДВ за жовтень 2023 року ;

- № 1511 від 26 грудня 2023 року на суму 134 525,72 грн. з призначенням платежу ПДВ за листопад 2023 року;

- № 1512 від 26 грудня 2023 року на суму 141 780,28 грн. з призначенням платежу ПДВ за листопад 2023 року;

- № 1548 від 27 грудня 2023 року на суму 184 487,08 грн. з призначенням платежу ПДВ за грудень 2023 року;

- № 37 від 15 січня 2024 року на суму 50 000,00 грн. з призначенням платежу ПДВ за грудень 2023 року;

- № 56 від 24 січня 2024 року на суму 151 878,92 грн. з призначенням платежу ПДВ за грудень 2023 року;

- № 163 від 27 лютого 2024 року на суму 185 874,00 грн. з призначенням платежу ПДВ за січень 2024 року;

- № 1555 від 21 березня 2024 року на суму 155 219,92 грн. з призначенням платежу ПДВ за лютий 2024 року;

- № 205 від 13 березня 2024 року на суму 21 003,72 грн. з призначенням платежу ПДВ за лютий 2024 року;

- № 243 від 21 березня 2024 року на суму 98 043,36 грн. з призначенням платежу ПДВ за лютий 2024 року;

Згідно з даними інтегрованої (облікової) картки платника податків податкові зобов`язання, сплачені відповідно до вищезазначених платіжних доручень, зараховані відповідачем в рахунок погашення податкового боргу КП «Сокальжитлокомунсервіс» по ПДВ згідно з податковими деклараціями №9085899907 від 17.06.2022, 9053160851 від 18.05.2022, 9053160851 від 18.05.2022, 9046808345 від 18.04.2022, 9130582008 від 18.07.2022, 9160272606 від 16.08.2022, 9186697335 від 19.09.2022, 9173897202 від 05.09.2022,9213452082 від 18.10.2022.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що спеціальною нормою, яка регулює стягнення коштів, у тому числі, з рахунків у СЕА ПДВ, є норма абзацу першого пункту 95.3 статті 95 ПК України, згідно з якою стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Судом першої інстанції враховано правовий висновок викладений в постановах Верховного суду від 30.07.2019 у справі № 440/4082/18 та від 10.09.2019 у справі 1840/3549/18, відповідно до якого у разі коли платник податку на додану вартість не сплатив самостійно узгоджену суму податкового зобов`язання в установлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України строк і не сплачує податковий борг, який внаслідок цього виник, контролюючий орган вправі здійснити за платника податку заходи щодо погашення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку цього платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість тільки за рішенням суду.

Крім того, суд встановив, що сплачені позивачем грошові кошти зі сплати податкових зобов`язань за період з жовтня 2023 року по лютий 2024 року зараховані відповідачем також в оплату податкових зобов`язань, самостійно визначених позивачем у податкових деклараціях №9046808345 від 18.04.2022, №9053160851 від 18.05.2022, №9085899907 від 17.06.2022, №9130582008 від 18.07.2022, №9160272606 від 16.08.2022, №9186697335 від 19.09.2022, №9213452082 від 18.10.2022.

Суд дійшов висновку, що визначені позивачем податкові зобов`язання по ПДВ за податковими деклараціями №9046808345 від 18.04.2022, №9053160851 від 18.05.2022, №9085899907 від 17.06.2022, №9130582008 від 18.07.2022, №9160272606 від 16.08.2022, №9186697335 від 19.09.2022, №9213452082 від 18.10.2022 сплачені позивачем своєчасно, а відповідачем протиправно зараховані такі платежі в рахунок сплати заборгованості попередніх періодів, позаяк своєчасність сплати позивачем податкових зобов`язань були предметом розгляду Львівським окружним адміністративним судом у справах №380/13820/22 (за період з квітня 2022 року по травень 2022 року) та №380/108/24 (за період з червня 2022 року по жовтень 2022 року), відповідно до яких судом визнано протиправними дії щодо такого зарахування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до п.п.19-1.1 п. 19-1.1 ст. 19 ПК України контролюючі органи здійснюють, зокрема, адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

За приписами п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції, з 01.01.2011).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.9 статті 87 ПК України встановлено, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Положеннями пункту 131.2 статті 131 ПК України визначено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Відповідно до правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 825/1064/13-а (провадження № К/9901/1197/18), від 31.07.2018 у справі № 2а-177/12/2670 (провадження №К/9901/49061/18) та від 14.05.2019 у справі № 2а-6121/12/1370 (провадження К/9901/37866/18), Верховний Суд зауважив, що органи державної податкової служби вправі застосовувати пункт 87.9 статті 87 Податкового кодексу України лише щодо погашення податкового боргу, який виник після набрання чинності Податковим кодексом України, тобто з 01.01.2011 року.

Відтак, у разі наявності у платника податків податкового боргу, який виник після набрання чинності ПК України контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31 липня 2024 року у справі №1340/5764/18.

Також колегія суддів зазначає, що Верховний Суд неодноразово вирішував справи із застосуванням наведених норм права та у постановах зокрема, але не виключно від 02 жовтня 2018 року (справа № 820/1824/17), від 28 жовтня 2019 року (справа № 819/1471/13-а), від 23 травня 2019 року (справа №806/2699/16), від 17 квітня 2020 року (справа № 806/124/17), від 13 лютого 2020 року (справа № 806/129/17), від 13 серпня 2021 року (справи № 806/46/17, № 806/126/17, № 806/43/17) вказав, що пунктом 87.9. статті 87 Податкового кодексу України визначено обов`язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Визначальним при застосуванні приписів цієї статті є наявність податкового боргу. При цьому зміст графи призначення платежу у платіжних дорученнях за будь-яких умов не має значення, що прямо передбачено приписами наведеної норми.

Дослідивши матеріали справи, колегією суддів установлено, що сплачені суми коштів згідно платіжних доручень: