Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №380/25219/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Львів Справа № 380/25219/25 пров. № А/857/25666/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Боршовського Т.І.,

суддів Кухтея Р.В.,

Шевчук С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі № 380/25219/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

суддя в 1-й інстанції – Коморний О.І.,

провадження – письмове,

час ухвалення рішення – 30 березня 2026 року,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складення повного тексту судового рішення – 30 березня 2026 року.

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА.

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії (далі – відповідач, ГУ ПФУ в області), в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в області щодо відмови у здійсненні з 01.02.2022 та 01.02.2023 перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 №1159/12/18418 від 29.09.2025, виданої станом на 01.01.2022, №1159/12/18417 від 29.09.2025, виданої станом на 01.01.2023; зобов`язати вказане Головне управління Пенсійного фонду України в області здійснити з 01.02.2022 та 01.02.2023 перерахунок та виплату позивачу пенсії на підставі вказаних довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023, з урахуванням раніше проведених виплат, без обмеження пенсії максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим і фактично виплаченим розміром з 01.02.2022 та з 01.02.2023 по день проведення перерахунку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі № 380/25219/25 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії з 01.02.2022 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1159/12/18418 від 29.09.2025 (виданої станом на 01.01.2022) та з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1159/12/18417 від 29.09.2025 (виданої станом на 01.01.2023). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01 лютого 2022 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1159/12/18418 від 29.09.2025 та з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1159/12/18417 від 29.09.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, без обмеження її максимальним розміром, та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення, Суд першої інстанції керувався частиною третьою статті 43, статтею 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII), статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), постановами Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», від 30.08.2017 за № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», за результатами застосування яких дійшов висновку, що з 01.01.2022 та 01.01.2023 у зв`язку зі зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для збільшення грошового забезпечення, з якого розраховується розмір пенсії позивача. Таке збільшення грошового забезпечення за відповідною посадою є підставою для перерахунку пенсії на підставі згаданих довідок з 01.02.2022 та 01.02.2023 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії). Зазначив, що перерахунок пенсії може здійснюватися не лише на підставі прийнятого Кабінетом Міністрів України рішення, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють Пенсійний Фонд України і його територіальні органи, а й на підставі заяви пенсіонера та поданих ним додаткових документів. При обранні та застосуванні відповідних норм права Суд першої інстанції врахував висновки Верховного Суду в подібних правовідносинах. Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити виплату позивачу пенсії різниці між перерахованою на підставі оновлених довідок і виплаченою пенсією за минулий час, то Суд першої інстанції зазначив, що судовому захисту підлягають лише порушені, не визнані або оспорювані права, натомість зазначена вимога є передчасною, оскільки оцінка розміру щомісячних виплат пенсії позивачу може бути надана лише після проведення пенсійним органом перерахунку пенсії.

Відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення ним норм процесуального права. Просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт покликається на те, що алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45, не змінився. При цьому, вказав, що довідка сама по собі не породжує у позивача підстав на перерахунок пенсії, адже підставою для перерахунку є нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України. Крім того, зазначив, що Кабінет Міністрів України не приймав жодних рішень про зміну розміру видів грошового забезпечення військовослужбовців за відповідною посадою, як і не були введені для них нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення. З огляду на викладене, вважає, що у відповідача відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивачу на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2022 та 01.01.2023.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Суд на підставі частини четвертої статті 304 КАС України дійшов висновку, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

1. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 у справі № 380/10178/25 ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовлено нові довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача: № 1159/12/18418 від 29.09.2025 станом на 01.01.2022 та № 1159/12/18417 від 29.09.2025 станом на 01.01.2023 (далі - Довідки).

Представник позивача звернулася 12.11.2025 до ГУ ПФ України в області із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років на підставі Довідок з 01.02.2022 та з 01.02.2023 відповідно, з виплатою різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром, а також здійснити таку виплату без обмеження її максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами).

Листом від 28.11.2025 за № 29278-31581/А-52/8-1300/25 ГУ ПФ України в області надало відповідь, відповідно до якої відмовило в перерахунку пенсії заявника на підставі Довідок. Відповідач вказав у такій відмові, що після скасування рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/3858/18 від 12.12.2018 пунктів 1, 2 Постанови № 103, Кабінет Міністрів України не прийняв будь-якого рішення щодо умов та розмірів перерахунку пенсій. Отже, відсутні правові підстави для перерахунку пенсії заявника згідно з вказаними довідками.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

2. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ. ВИСНОВКИ.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина вісімнадцята статті 43 Закону України № 2262-ХІІ).

За змістом частини першої, другої та четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45 (пункт 3 Порядку № 45).

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1.

Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється Головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Окрім цього, судом враховано, що частиною четвертою статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-XII визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином саме Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови і порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для його проведення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 26.07.2023 у справі № 380/16010/21, від 12.06.2024 у справі № 380/9974/23, від 21.10.2025 у справі № 420/22951/24.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затвердив тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Пунктом 2 Постанови № 704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Ця постанова набрала чинності з 01.03.2018.

Відповідно до пункту 4 Постанови № 704, в первинній редакцій від 30.08.2017, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками №№ 1, 12, 13, 14. Примітки додатків №№ 1, 12, 13, 14 містили положення, відповідно до яких посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Цією постановою відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Пунктом 6 Постанови № 103 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, у пункт 4 Постанови № 704, який викладений в такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками №№ 1, 12, 13 і 14».

Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до пункту 4 Постанови № 704, визнані у судовому порядку нечинними, то з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, а не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.

Такий висновок щодо правозастосування зроблено Великою Палатою Верховним Судом в постанові від 13.03.2025 у справі № 400/6254/24 (п. 71).

Закон України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій. Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III). Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Законом України "Про Державний Бюджет України на 2018 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 складає 1 762,00 гривні.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" у 2020 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року в розмірі 2 102,00 гривень.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року в розмірі 2 270,00 гривень.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року в розмірі 2 393,00 гривень.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року в розмірі 2 684,00 гривень.

Суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов висновку, що у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для збільшення грошового забезпечення, з якого розраховується розмір пенсії позивача. Як наслідок, з 01.02.2022 та 01.02.2023 виникли підстави для перерахунку розміру пенсії на підставі довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023, тобто з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду щодо релевантних норм права та їх застосування до спірних правовідносин, викладені в постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21:

62. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:

(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Вказана правова позиція Верховного Суду є усталеною, що підтверджується хронологічно пізніше ухваленими постановами Верховного Суду від 09.05.2024 у справі № 340/4085/23, від 12.03.2024 року у справі № 300/1772/23, від 09.05.2023 у справі № 380/5158/22, від 08.05.2023 у справі № 520/12159/21, від 11.04.2023 у справі № 240/21362/21, 11.04.2023 у справі № 520/14820/21, від 06.04.2023 у справі № 380/10075/21, від 05.04.2023 у справі № 340/3604/22, від 04.04.2023 у справі № 120/5264/22, від 30.03.2023 у справі № 320/9431/21, від 29.03.2023 у справі № 640/8668/21, від 27.03.2023 у справі № 640/24075/20, від 27.03.2023 у справі № 280/11480/21, від 22.03.2023 у справі № 340/10333/21, від 16.03.2023 у справі № 500/8486/21, від 15.03.2023 у справі № 420/6572/22, від 28.02.2023 у справі № 380/18850/21, від 27.02.2023 у справі № 640/11131/21, від 15.02.2023 у справі № 120/6288/21-а, від 06.02.2023 у справі № 160/2775/22, від 16.11.2022 у справі № 160/648/22-а, від 22.09.2022 у справі № 500/3840/21, від 15.02.2023 у справі № 120/6288/21-а, від 31.01.2023 у справі № 160/14866/21, від 24.01.2023 у справі № 500/1433/21, від 10.01.2023 у справі № 120/8682/21-а, від 10.01.2023 у справі №440/1185/21, від 04.01.2023 у справі № 640/17686/21, від 13.12.2022 у справі №240/12647/21, від 14.09.2022 у справі №500/1886/21, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 31.08.2022 у справі № 120/8603/21-а.

Отже, вказані висновки Верховного Суду зводяться до того, що починаючи з 01.01.2020 року підлягають застосуванню положення пункту 4 Постанови КМУ № 704, в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу, а саме законам України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет на 2023 рік» із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Суд апеляційної інстанції при оцінці аргументів апелянта також додатково враховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.03.2025 у справі № 400/6254/24 виснувала, що зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, має наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу) на 1 січня календарного року та є підставою для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям відповідно до статей 43, 63 Закону № 2262-XII; такий перерахунок пенсії виник на підставі, встановленій нормативно-правовим актом.

При розгляді та вирішенні цієї адміністративної справи Суд першої інстанції врахував наведені вище висновки Верховного Суду щодо обрання релевантних норм права та їх застосування до спірних правовідносин, та правильно виснував, що збільшення з 01.01.2022 та 01.01.2023 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, має наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу) на 1 січня календарного року та є підставою для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям відповідно до статей 43, 63 Закону № 2262-XII на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом.

Так, суд першої інстанції встановив, що позивачу видано Довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою. Грошове забезпечення у вказаних довідках обчислене, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами про державний бюджет України на 2022 та 2023 роки. Зауважень щодо змісту Довідок про розмір грошового забезпечення відповідачем не висловлено. Вказані довідки підготовлені уповноваженим органом - ІНФОРМАЦІЯ_2 та скеровані до ГУ ПФУ в області.

ГУ ПФУ в області відмовило позивачу в перерахунку пенсії на підставі даних Довідок про розмір грошового забезпечення з мотивів того, що після 01.01.2018 Кабінет Міністрів України не приймав рішень про умови та порядок перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Проте апеляційний Суд звертає увагу на те, що перерахунок пенсії на підставі вказаних Довідок, виданих у зв`язку із збільшенням грошового забезпечення за відповідної посадою, є таким, що проводиться на підставі, яка передбачена нормативно-правовим актом. При цьому видача уповноваженим державним органом довідок про розмір грошового забезпечення у цій категорії справ не створює нового права на перерахунок пенсії, а є лише документальним підтвердженням складових грошового забезпечення, які повинні бути враховані органом Пенсійного фонду України під час реалізації вже існуючого обов`язку з перерахунку пенсії, що виник в силу закону з моменту підвищення прожиткового мінімуму.

В постанові від 16.03.2026 у справі № 560/5395/25 Верховний Суд як наслідок такого правозастосування вказав, що право позивача на підвищення пенсії виникло з 01 січня відповідного календарного року безпосередньо в силу закону, а невиконання відповідачем обов`язку з перерахунку пенсії з цього моменту свідчить про триваючу протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, отримавши від відповідного уповноваженого державного органу Довідки про розмір грошового забезпечення, видані на підставі, яка передбачена нормативно-правовим актом, тобто у зв`язку із зростанням грошового забезпечення за відповідною посадою, через зміну з 01 січня календарного року на підставі закону прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у відповідача виник обов`язок щодо перерахунку пенсії позивача.

Оскільки аргументи апелянта про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі отриманих Довідок про розмір грошового забезпечення за своїм змістом фактично зводяться до заперечення наведених апеляційним судом вище висновків Верховного Суду, тому суд їх відхиляє. Водночас Суд першої інстанції при вирішенні спору належно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та надав їм правову оцінку, що відповідає усталеним висновкам Верховного Суду щодо застосування в аналогічних спорах статей 43, 63 Закону № 2262-XII, Порядку № 45, пункту 4 Постанови № 704 та Постанови № 103. З огляду на це, Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відмова відповідача у проведенні з 01.02.2022 та 01.02.2023 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача є протиправною та призводить до порушення законних інтересів особи, за захистом яких вона звернулася до суду.

Враховуючи, що Суд апеляційної інстанції визнав доводи апеляційної скарги помилковими та такими, що не спростовують висновки Суду першої інстанції, то апеляційну скаргу в цій частині Суд залишає без задоволення.

Водночас колегія суддів апеляційного Суду не погоджується з висновком Суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у частині здійснення виплати перерахованої пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Задовольняючи вказану вимогу, Суд першої інстанції виходив з того, що обмеження граничного розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами було введено Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI, проте рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, якими встановлювалося таке обмеження, визнано неконституційними та такими, що втратили чинність.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України, право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб факт порушення був обґрунтованим.

Так, визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача. Суд під час прийняття рішення вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (стаття 244 КАС України).

Отже, судовому захисту підлягає лише дійсне порушене право. Задоволення позовних вимог на майбутнє не допускається.

Водночас Суд апеляційної інстанції зауважує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту обмеження розміру пенсії позивача, а тому відсутні підстави для зобов`язання відповідача виплачувати пенсію без обмеження її максимальним розміром.

При цьому колегія суддів також не вважає вказаний висновок суду щодо зобов`язальних дій в частині виплати перерахованої пенсії без обмеження максимальним розміром додатковим ефективним способом захисту порушеного права, оскільки такий спосіб має стосуватися саме порушеного права в спірних правовідносинах. Однак відповідач, з огляду на предмет спору, дій щодо обмеження розміру пенсії позивача не вчиняв. Право позивача порушене відмовою відповідача в перерахунку пенсії на підставі відомостей довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023.

Відтак обраний Судом першої інстанції спосіб захисту є надміру розширеним і не охоплюється розумінням поняття «ефективний захист права» при реалізації судом завдань адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 КАС України, оскільки виходить за межі предмету спору за відсутності об`єктивних підстав для цього, обумовлених фактом порушення прав позивача в конкретних спірних правовідносинах.

Отже, апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в зазначеній частині скасуванню як таке, що ухвалене за невідповідності висновків суду, обставинам справи, та з порушенням норм процесуального права.

З огляду на те, що під час судового розгляду не встановлено обставин щодо будь-якого обмеження розміру пенсії позивача, відтак в цій частині потрібно ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підсумовуючи: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково. Скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі № 380/25219/25 у частині задоволення позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області в частині зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром та ухвалити нове рішення у формі постанови, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині. В решті - рішення Суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач не поніс судових витрат у справі в Суді першої інстанції. Щодо судових витрат відповідача в Суді апеляційної інстанції по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, то за правилами статті 139 КАС України такі витрати покладаються на апелянта як суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321-322, 325, 328-329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі № 380/25219/25 скасувати в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині.

У решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі № 380/25219/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення постанови.

Головуючий суддя Т. І. Боршовський

судді Р. В. Кухтей

С. М. Шевчук