Вирок від 06 вересня 2026 р. у справі №541/2125/26 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2125/26

№ провадження 1-кп/541/263/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 08 травня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170550000375 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Ромодан Миргородського району Полтавської області, громадянки України, з середньою освітою, заміжньої, пенсіонера за віком, яка працює кур`єром по доставці преси на станції «Ромодан» АТ «Південна залізниця», зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

08 травня 2026 року близько 08 год ОСОБА_4 , проїжджаючи на електровелосипеді повз відділення АТ «Укрпошта» за адресою: Полтавська область, Миргородський район, селище Ромодан, вул. Травнева, 5, на лавці побачила гаманець, який залишила ОСОБА_5 та пішла до приміщення АТ «Укрпошти». В цей час у ОСОБА_4 виник раптовий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Після цього ОСОБА_4 під дією раптово виниклого умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, переконавшись що власник та інші сторонні особи за її діями не спостерігають, тобто діючи таємно, в умовах воєнного стану, що введено в зв`язку з військовою агресію рф проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та продовжено по теперішній час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свох дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, шляхом вільного доступу викрала з лавки належний потерпілій ОСОБА_5 гаманець, ринкова вартість якого відповідно до висновку судової-товарознавчої експертизи № СЕ-19/117-26/9004-ТВ від 18 травня 2026 року становить 650 грн 00 коп., в якому знаходились грошові кошти у сумі 4 000 грн та мобільний телефон Redmi 8A, ринкова вартість якого відповідно до висновку судової-товарознавчої експертизи № СЕ-19/117-29/9003-ТВ від 22 травня становить 1 668 грн 33 коп.

Після цього ОСОБА_4 на електровелосипеді з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, викраденим майном розпорядилася на власний розсуд, тим самим довела свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, до кінця, завдавши потерпілій ОСОБА_5 матеріальних збитків на загальну суму 6 318 грн. 33 коп.

Допитана судом обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнала у повному обсязі, факти, викладені в обвинувальному акті, підтвердила, щиро розкаялась, вибачилась перед потерпілою.

Потерпіла, яка працює начальником відділення АТ «Укрпошта», в судовому засіданні зазначила, що вона перед роботою пила каву на лавці. Для того, щоб повідомити відвідувачу відповідну інформацію, зайшла до приміщення відділення, при цьому недопиту каву та гаманець, в якому знаходились 4 000 грн та мобільний телефон, залишила на лавці. Коли вийшла, побачила, що гаманець відсутній, за камерами відеоспостереження визначила особу, яка його викрала, після чого звернулась до поліції. На суворій мірі покарання не наполягала, просила повернути їй речі та грошові кошти, які були викрадені обвинуваченою ОСОБА_4 .

Таким чином, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, яке їй інкримінується, вірно розуміє зміст обставин провадження, відсутні сумніви в добровільності її позиції, тобто визнання обвинуваченою вини не є наслідком застосування до неї насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин.

З урахуванням викладеного, допитавши потерпілу, обвинувачену, дослідивши матеріали, що характеризують її особу, суд прийшов до переконання, що своїми діями ОСОБА_4 вчинила інкриміноване їй кримінальне правопорушення за обставин, викладених у вироку, та її дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Обставинами, що пом`якшують покарання, згідно ст. 66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченої, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, суд не встановив.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке у відповідності зі ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів, конкретні обставини провадження, дані про особу ОСОБА_4 , яка є не судимою, пенсіонеркою, посередньо характеризується за місцем проживання, працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, її відношення до скоєного, щире каяття, думку потерпілої, яка не наполягала на суворій мірі покарання, та приходить до висновку про доцільність призначення покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченої у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки саме це покарання найбільш відповідатиме меті її призначення відповідно до ст. 50 КК України, а також вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без відбування покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки покладені судом обов`язки будуть гарантувати запобігання вчинення обвинуваченою інших кримінальних правопорушень, а заходи контролю стимулюватимуть її виправлення.

Підстав для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченої суд не встановив.

Кримінальним правопорушенням завдано матеріальну шкоду в розмірі 6 318,33 грн.

Цивільний позов заявлено не було.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів і які документально підтверджені, суд стягує з обвинуваченої.

Питання щодо скасування арешту майна у кримінальному провадженні підлягає вирішенню відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349 ч. 3, 373, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирати.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12 травня 2026 року на майно потерпілої ОСОБА_5 , скасувати.

Речові докази:

-гаманець червоного кольору, мобільний телефон Redmi 8A, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області; грошові кошти, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, – повернути потерпілій ОСОБА_5 ;

-оптичний носій інформації з відеозаписами з зовнішніх камер відеоспостереження відділення Нової Пошти № 1 («ТОВ Нова Пошта»), – залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченій.

СуддяОСОБА_1