Вирок від 06 вересня 2026 р. у справі №552/8713/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/8713/26

Провадження № 1-кп/552/1328/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі № 8 Київського районного суду м. Полтави кримінальне провадження № 12026170430000549 від 08 липня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , уродженця м. Полтави, громадянина України, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 02.09.2025 № 177 солдат ОСОБА_4 призначений на посаду оператора безпілотних апаратів 13 парашутно-десантної роти 4 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до розстановки сил та засобів роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП з 20:00 год. 08.07.2026 по 08:00 год. 09.07.2026, екіпаж Алтей-103 у складі поліцейського взводу № 2 роти № 3 управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП капрала поліції ОСОБА_6 та старшого інспектора відділу служби освітньої безпеки управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП капітана поліції ОСОБА_7 , які згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» являються працівниками правоохоронного органу,у форменому одязі, із використанням транспортного засобу - службового автомобіля марки «MitsubishiOutlander», реєстраційний номер НОМЕР_2 (на синьому фоні), заступили на чергування згідно маршруту патрулювання та здійснювали виконання завдань, визначених Законом України «Про Національну поліцію».

08.07.2026 о 20:31 год. на службовий планшет вищевказаного екіпажу Алтей-103 надійшло повідомлення від служби 102 про «Конфлікт» за адресою: м. Полтава, вул. Тролейбусна, 2-А.

Реагуючи на вказане повідомлення, працівники поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_6 прибули за адресою: м. Полтава, вул. Тролейбусна, 2-А, де їх зустріла заявник ОСОБА_8 , яка повідомила, що її чоловік ОСОБА_4 , перебуває у стані алкогольного сп`яніння та хоче забрати їхню спільну дитину.

Після цього, працівники поліції ОСОБА_9 та ОСОБА_6 у супроводі ОСОБА_8 пройшли на територію домоволодіння за вказаною адресою та підійшовши до ОСОБА_4 представилися, повідомили про підстави свого звернення та пред`явили службові посвідчення.

Керуючись вимогами ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_4 пред`явити документ, що посвідчує його особу. У відповідь ОСОБА_4 почав поводитися агресивно, зухвало, висловлювався на адресу працівників поліції нецензурною лайкою та відмовився виконати законну вимогу поліцейського.

У ході перевірки працівниками поліції встановлено, що ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , рахується таким що самовільно залишив військову частину, у зв`язку з чим на місце події було викликано представників Військової служби правопорядку Збройних Сил України. На це ОСОБА_4 продовжував агресивно поводитися, нецензурно виражаючись, вимагав від працівників поліції покинути території домоволодіння, уперто не виконуючи їх законні вимоги.

У ході суперечки, приблизно о 21:00 год. 08.07.2026 ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взяв до рук металеву трубу та почав висловлювати погрози застосування насильства на адресу працівників поліції. У зв`язку з реальною загрозою застосування насильства поліцейські почали відходити у напрямку виходу з території домоволодіння.

Перебуваючи поблизу хвіртки, під час спроби працівників поліції припинити протиправні дії та відібрати металеву трубу, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи, що поруч із ним знаходиться працівник правоохоронного органу, який виконує свої службові обов`язки, тримаючи в руці металеву трубу наніс нею один удар у ділянку правого плеча поліцейському ОСОБА_7 , після чого зачинив хвіртку.

Після повідомлення ОСОБА_4 про намір його затримання за вчинення опору працівникам поліції, останній почав тікати до будинку. Працівник поліції ОСОБА_9 прослідував до будинку за ОСОБА_4 , однак останній продовжуючи чинити активний опір, умисно наніс не менше двох ударів рукою, стиснутою в кулак, у ділянку правого плеча та голови поліцейському ОСОБА_7 , чим завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Після вчинення вказаних протиправних дій, ОСОБА_4 працівниками поліції затримано на місці події в порядку ст. 208 КПК України.

Внаслідок вказаним умисних дій, ОСОБА_4 , у зв`язку з виконанням працівником правоохоронного органу ОСОБА_7 службових обов`язків, спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді з забою, гематоми м`яких тканин середньої третини правого плеча, яке кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, пояснив, що дійсно при обставинах, викладених в обвинувальному акті скоїв дане кримінальне правопорушення. У вчиненому розкаюється.

Суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів року біля щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого, та дослідженням письмових доказів, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому суд переконався в правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин, які ним не оспорюються та у добровільності його позиції. Судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку обставини, які в судовому засіданні ніхто не оспорює.

Таким чином сукупність наведених та оцінених судом доказів переконує суд в тому, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. ч. 2 ст. 345 КК України, а саме: умисне заподіяння працівникові правоохоронних органів легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

При визначенні міри покарання обвинуваченому відповідно до ст. 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченим, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: сукупність усіх характеризуючих його обставин, віднесення кримінального правопорушення законодавством до нетяжких злочинів, характер, ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу обвинуваченого.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наявність на утриманні малолітньої дитини – ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення вперше, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проходження служби характеризується задовільно.

При обранні виду та міри покарання суд виходить з того, що статтею 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення судами покарання» від 24 жовтня 2003 року, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Відповідно до принципів співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Суд, призначаючи покарання ОСОБА_4 враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, вимоги ч. 2 ст. 50 Кримінального Кодексу України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

Суд враховує характеристику особи обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання, та доходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції інкримінуємої йому статті Кримінального Кодексу України зі звільненням від відбування покарання з випробувальним терміном.

Речовими доказами визнано: металевий прут циліндричної форми, мобільний телефон марки «Самсунг», імей 1: НОМЕР_3 , імей 2: НОМЕР_4 з сім карткою НОМЕР_5 , гумові капці рожевого кольору та шорти сірого кольору

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-370, 374 КПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, з випробуванням строком на 2 (два) роки, поклавши на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч 4 ст. 76 КК України нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

Обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту після набрання вироком законної сили – скасувати.

Накладений ухвалою слідчого судді від 13.07.2026 року арешт на металевий прут циліндричної форми, мобільний телефон марки «Самсунг», імей 1: НОМЕР_3 , імей 2 НОМЕР_4 з сім карткою НОМЕР_5 , гумові капці рожевого кольору та шорти сірого кольору – скасувати

Речові докази по справі:

* металевий прут циліндричної форми –знищити;

* мобільний телефон марки «Самсунг», імей 1: НОМЕР_3 , імей 2 НОМЕР_4 з сім карткою НОМЕР_5 , гумові капці рожевого кольору та шорти сірого кольору – повернути обвинуваченому.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя Київського районного

Суду м. Полтави ОСОБА_1