Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №240/20660/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/20660/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Наталія Миколаївна

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

07 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 064150018393 від 26.05.2025 про відмову у призначенні йому пенсії за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до його страхового стажу період роботи з 03.11.1997 по 01.11.1998, а також період здійснення підприємницької діяльності з 01.06.2001 по 31.12.2001, з 01.01.2002 по 31.12.2002, з 01.01.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2015 по 31.12.2015, з 01.01.2016 по 31.12.2016, з 01.12.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 19.05.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України. Рішенням № 064150018393 від 26.05.2025 відповідачем було відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік. Головне управління в Донецькій області зазначило, що страховий стаж становить 26 років 00 місяців 08 днів, що на думку позивача, не відповідає фактичним даним. До страхового стажу не було включено період трудової діяльності з 03.11.1997 по 01.11.1998 згідно з записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 04.08.1981 через наявність виправлення у даті наказу про прийняття на роботу та період здійснення підприємницької діяльності. Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

10 серпня 2026 року рішенням Житомирського окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 064150018393 від 26.05.2025 та від 11.09.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 03.11.1997 по 01.11.1998, з 01.06.2001 по 31.12.2001, з 01.01.2002 по 31.12.2002 та з 01.01.2003 по 31.12.2003.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.05.2025 про призначення пенсії та прийняти мотивоване рішення, з урахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати із сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням , відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

ОСОБА_1 19.05.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 26.05.2025 № 064150018393 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік. У рішенні вказано, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 04.08.1981, з 03.11.1997 по 01.11.1998, оскільки наявне виправлення в даті приказу на прийняття. Страховий стаж особи становить 26 років 00 місяців 08 днів.

В подальшому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на заміну рішення про відмову №064150018393 від 26.05.2025 прийнято нове рішення від 11.09.2025 №064150018393 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. В рішенні зазначено, що страховий стаж особи становить 28 років 07 місяців 23 дні. Стаж для визначення права на пенсію з урахуванням вимог пункту 3-1 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» складає 29 років 11 місяців 02 дні. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 04.08.1981, з 03.11.1997 по 01.11.1998, оскільки наявне виправлення в даті приказу на прийняття. Не взято до уваги довідку № 5 від 14.02.2025, видану ПрАТ «Ладасервіс», оскільки довідка видана без посилання на первинні документи.

Згідно витягу з Єдиного Реєстру страхувальників заявник з 31.03.1998 по 30.10.2021 зареєстрований як фізична особа - підприємець. Додаткових документів про систему оподаткування та сплату страхових внесків не надано. Періоди підприємницької діяльності з 01.06.2001 зараховано до страхового стажу та стажу для визначення права на пенсію згідно даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Позивач, вважаючи протиправними рішення ГУ ПФУ в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії, звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує такі обставини та положення законодавства.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV).

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 років.

Частиною 1 ст. 44 Закону України № 1058-IV передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду (ч. 2 ст. 44 Закону України № 1058-IV).

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч. 3 ст. 44 Закону України № 1058-IV).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви про призначення пенсії за віком, до страхового стажу позивача не зараховано період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 04.08.1981, з 03.11.1997 по 01.11.1998, оскільки наявне виправлення в даті приказу на прийняття на роботу та періоди підприємницької діяльності.

Стосовно зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 04.08.1981, з 03.11.1997 по 01.11.1998, колегія суддів зазначає таке.

Порядок ведення трудових книжок у спірний період регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02 серпня 1985 року № 252), яка не застосовується натепер відповідно до наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58.

Згідно з пунктом 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162, усі записи у трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а звернув увагу, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Тож наявність недоліків в оформленні трудової книжки не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист. Заповнення реквізитів трудової книжки, у тому числі їх чіткість та акуратність, залежить від дотримання/недотримання роботодавцем порядку заповнення трудової книжки, тому певні (деякі) неточності/виправлення, які не стосуються періодів трудової діяльності, не утворюють підстав для незарахування періодів трудової діяльності до стажу для цілей обчислення (перерахунку) пенсії, оскільки підставою для призначення (перерахунку) пенсії є наявність необхідного страхового стажу, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки, про що також зазначив Верховний Суд у постанові від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19.

Апеляційний Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, підтвердження стажу роботи особи у інший спосіб, ніж за її трудовою книжкою, допускається лише у випадку відсутності такого документа або відповідних записів у ньому, або якщо у трудовій книжці містяться неправильні або неточні записи про періоди роботи.

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 від 04.08.1981 позивач у період з 03.11.1997 по 01.11.1998 працював менеджером по маркетингу «АвтоВАЗтехобслуговування». Вказані обставини також підтверджуються виданою ПрАТ «Ладасервіс» довідкою від 14.02.2025 року №05.

Отже, дослідивши трудову книжку, наявну в матеріалах справи, та проаналізувавши її записи, суд першої інстанції не знайшов підстав для висновків про неправильність/неточність або сумнівність записів саме про період роботи позивача з 03.11.1997 по 01.11.1998. З таким висновком погоджується і колегія суддів.

При цьому Апеляційний Суд зауважує, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може позбавляти права на пенсійне забезпечення. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладених у постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17, від 21.02.2018 у справі №687/975/17, від 26.06.2019 у справі №607/4243/17, яка враховується судом в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

Стосовно зарахування до страхового стажу позивача періодів здійснення підприємницької діяльності, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з частиною 3-1 розділу XV Закону № 1058-IV (Розділ XV доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 року), до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2018 року № 793 пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, доповнено новим абзацом, у якому зазначено, що періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 637, час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 01 травня 1993 року, а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (додаток № 1).

Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Таким чином, до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:

- до 01 травня 1993 року час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків;

- з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців при підтвердженні цього статусу довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування чи сплати фіксованого податку, або спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, або довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб`єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; тобто особа має підтвердити статус підприємця і обрану систему обліку і звітності (через сплату єдиного податку, фіксованого податку), або сплату страхових внесків;

- з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).

Згідно п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, (в редакції постанови правління ПФУ від 07 липня 2014 року № 13-1), до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. Відповідно до цього Порядку час роботи осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності і на виключно їх праці, за період до 1 травня 1993 року зараховується в трудовий стаж за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності по загальній системі оподаткування до 01 липня 2000 року зараховується в страховий стаж за умови надання документів про сплату страхових внесків.

Відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.03.2020 року по справі №414/1864/16-а (провадження №К/9901/21725/18)

Як встановлено Апеляційним Судом, витягом з ЄРС для ФОП підтверджується, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , є фізичною особою-підприємцем, дата державної реєстрації 31.03.1998.

При цьому, на виконання ухвали суду першої інстанції від 30.04.2026 ГУ ДПС у Житомирській області листом від 28.05.2026 року №267/5/06-30-24-03 повідомило, що відповідно до відомостей, одержаних від державного реєстратора в електронному вигляді, 01.11.2021 до Єдиного державного реєстру внесено запис про Державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємцем за її рішенням. За даними автоматизованих інформаційно-комунікаційних систем ДПС України, користувачами яких є територіальні органи ДПС, ФОП ОСОБА_1 перебував: з 01.01.2015 по 31.12.2016 – на загальній системі оподаткування, з 01.01.2020 по 01.11.2021 – на загальній системі оподаткування. Інформація щодо нарахованого та сплаченого страхового внеску та єдиного внеску за період з 01.06.2001 по 30.09.2013 не знаходиться у володінні податкової служби. Розмір мінімального страхового внеску становив: за період з січня по серпень 2015 року - 422,65 грн, з вересня по грудень 2015 року - 478,17 грн, з січня по квітень 2016 - 303,16 грн, з травня по листопад 2016 - 319,00 грн, за грудень 2016 - 352,00 грн, за грудень 2020 року 1100,00 грн, з січня по листопад 2021 року - 1320,00 гривень. За даними ІКП 71040000 «Єдиний внесок для ФОП, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність» далі - ІКП 71040000), що ведеться за ФОП ОСОБА_1 , за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 нарахування та сплата єдиного внеску відсутня. Обліковується сплата у розмірі 262,47 грн, відповідно до платіжної інструкції №845004SB від 05.01.2016 - сплачено штрафну санкцію та пеню відповідно до Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску (Додаток 12) №0024001701 від 12.11.2015.

Також платником було подано Звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску - Додаток 5 (далі - Звіт) до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (із змінами та доповненнями) (далі - Порядок № 435) за 2015 рік та 2016 рік, в яких відсутні нарахування з єдиного внеску.

За даними ІКП 71040000 за період з 01.12.2020 по 31.12.2021 нарахування з єдиного внеску не проводилось, сплата за даний період відсутня.

Відповідно до поданого Звіту за 2020 рік, єдиний внесок за грудень 2020 року не нараховувався. За даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України станом на 27.05.2026 Декларація з Додатком ЄСВ 1 за 2021 рік від ФОП ОСОБА_1 не надходила.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини колегія суддів зазначає таке.

Щодо періодів підприємницької діяльності з 01.06.2001 по 31.12.2003.

Апеляційним Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 31.03.1998, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи індивідуальних відомостей про застраховану особу із бази даних реєстру застрахованих осіб за формою ОК-5, у спірні періоди, а саме: з 01.06.2001 по 31.12.2001, з 01.01.2002 по 31.12.2002 та з 01.01.2003 по 31.12.2003, позивачем ОСОБА_1 здійснювалася сплата страхових внесків.

Посилання апелянта на те, що інформація щодо нарахованого та сплаченого страхового внеску за період з 01.06.2001 по 30.09.2013 не знаходиться у володінні податкової служби, суд не бере до уваги, оскільки до 01 жовтня 2013 року органи державної податкової служби не наділялися повноваженнями щодо адміністрування та обліку страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Зазначені функції здійснювалися безпосередньо органами Пенсійного фонду України, у системі персоніфікованого обліку якого й відображено факт сплати внесків позивачем.

Оскільки відомості форми ОК-5 є офіційним та належним підтвердженням сплати страхових внесків у системі персоніфікованого обліку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що періоди підприємницької діяльності позивача з 01.06.2001 по 31.12.2001, з 01.01.2002 по 31.12.2002 та з 01.01.2003 по 31.12.2003 підлягають зарахуванню до його страхового стажу. Відтак, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягали задоволенню.

Враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини справи, колегія суддів вважає, що апелянтом при прийнятті рішення про відмову у призначені пенсії не було повністю досліджено всі надані позивачем документи на підтвердження його страхового стажу, у зв`язку з чим не було зараховано до страхового стажу окремі періоди його діяльності (з 03.11.1997 по 01.11.1998, з 01.06.2001 по 31.12.2001, з 01.01.2002 по 31.12.2002 та з 01.01.2003 по 31.12.2003), що свідчить про необґрунтованість такого рішення та необхідність його скасування.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення позивачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення суду лише в частині, в якій задоволена частка позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М.

Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.