Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №240/17166/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/17166/25

Головуючий у 1-й інстанції: Єфіменко Ольга Володимирівна

Суддя-доповідач: Курко О. П.

07 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Боровицького О. А. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Укрпалетсистем" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Укрпалетсистем" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,,

В С Т А Н О В И В :

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Укрпалетсистем" (далі - ПП "Укрпалетсистем") із позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 13.06.2025 за №434/33-00-07-03 в розмірі 59 064,20 грн штрафної санкції.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням ДПС у Рівненській області на підставі наказу від 06.05.2025 №1363-П, направлень на перевірку від 07.05.2025 №2278/ж3/17-00-09-01-11, №2280/ж3/17-00-09-01-11, проведено з 07.05.2025 по 16.05.2025 фактичну перевірку АЗС №107 за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Шпанів, КБС №8, буд. 8, де здійснює господарську діяльність ПП «Укрпалетсистем» (ЄДРПОУ 32285225).

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 16.05.2025 №8154/ ж5/17-00-09-01-12/32285225 в якому встановлено порушення вимог п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Як видно з матеріалів справи ГУ ДПС у Рівненській області вручило позивачу запит про надання документів (копій документів) №1 від 07.05.2025 у відповідь на який ПП "Укрпалетсистем" листом від 09.05.2025 №0905/02 повідомило, що додатково надає копії належним чином завірених документів.

29.05.2025 ПП «Укрпалетсистем» подало заперечення №107/1 на акт фактичної перевірки від 16.05.2025 №8154/ж5/17-00-09-01-12/32285225.

ГУ ДПС у Рівненській області розглянуто заперечення ПП «Укрпалетсистем» від 29.05.2025 №107/1 в режимі відеоконференції за участі представника позивача та за результатами розгляду заперечень ГУ ДПС у Рівненській області висновки акту перевірки вирішено залишити без змін.

На підставі акту фактичної перевірки від 16.05.2025 №8154/ж5/17-00-09-01-12/32285225 Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийняло спірне податкове повідомлення-рішення від 13.06.2025 №434/33-00-07-03 на про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 59 064,20 гривень.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР суб`єкти господарювання зобов`язані "вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку … При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті)".

Відповідно до статті 20 цього Закону "до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

Відповідач стверджує, що за місцем реалізації на АЗК (магазин, кафе) та АГЗП №107 знаходилось алкогольні напої та тютюнові вироби на загальну суму 59064,20 грн. без наявності відповідних документів (накладних), тобто не були обліковані, за що був застосований штраф в сумі 59064,20 грн.

Облік товарних запасів є бухгалтерською категорією, тому порядок ведення обліку товарних запасів здійснюється на підставі норм законодавства, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку. Документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні тощо. Відповідно порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку є відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей.

Національним положенням (стандартом) є затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», яким визначено методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

Правові ж засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України від 16.07.1999 №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Відповідно до приписів частин 1, 2 та 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Відповідно до статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Отже, документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні, тощо.

В свою чергу, законодавством не передбачено, що за місцем знаходження господарської одиниці суб`єкта господарювання повинні зберігатись оригінали первинних документів на придбання товарно матеріальних цінностей, які є підставою для бухгалтерського обліку, ведення якого відповідно до статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" покладено на уповноважену особу.

У постанові від 27 січня 2026 року у справі № 640/23571/21 Верховний Суд зазначив, що норма пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР "не містить вимоги щодо обов`язкового зберігання оригіналів первинних документів безпосередньо за місцем реалізації товару, а також не виключає можливості ведення обліку товарних запасів у централізованій електронній системі бухгалтерського обліку, за умови надання контролюючому органу доступу до відповідної інформації".

У постанові від 07 квітня 2026 року у справі № 420/36506/24 Верховний Суд зазначив, що "ненадання документів на підтвердження походження товарів не спростовує факт належного їх обліку".

Згідно пояснень позивача, АЗС не є відокремленим підрозділом товариства, у зв`язку з чим бухгалтерський облік та зберігання оригіналів первинних документів здійснюється безпосередньо за місцем знаходження товариства. Оригінали відповідних документів, що підтверджують походження товарів, не зберігались на АЗК (магазин, кафе) та АГЗП №107 за адресою Рівненська область, Рівненський р-н, село Шпанів, с/рада Шпанівська, КБС №8, буд. 8, а відповідно до особливостей обліку товарних запасів, визначених приписами облікової політики підприємства та наказу №5-АЗС від 04.01.2022 року, були передані до бухгалтерії, розташованої за основним місцем обліку ПП "Укрпалетсистем".

Згідно наказу приватного підприємства «Укрпалетсистем» №5-АЗС від 04 січня 2022 року «Про порядок передачі первинних бухгалтерських документів до центрального офісу» всі структурні підрозділи підприємства (АЗС), що здійснюють господарську діяльність та взаємодіють з постачальниками, зобов`язані щомісячно, не пізніше 5 числа місяця, що настає за звітним, передавати до центрального офісу оригінали первинних бухгалтерських документів, отриманих від постачальників (рахунки-фактури, видаткові накладні, акти, товарно-транспортні накладні, тощо). Первинні документи передаються для проведення бухгалтерської перевірки та централізованого зберігання відповідно до законодавчих вимог щодо збереження бухгалтерських документів. Копії первинних документів на товар, який знаходиться в реалізації, повинні зберігатися на структурних підрозділах (АЗС) до моменту його повної реалізації або повернення постачальнику.

В свою чергу позивачем товари (алкогольні та тютюнові вироби) належним чином обліковані відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на підставі первинних документів (видаткових накладних, товарно-транспортних накладних), про що свідчить оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 станом на 07.05.2025 року.

Слід також зазначити, що позивачем до перевірки надано завірені належним чином копії накладних та товарно-транспортних накладних на товар (алкогольні та тютюнові вироби), проте копії таких документів податковим органом не були враховані при складанні акту перевірки та податкового повідомлення-рішення.

Окрім того, в ході проведення фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Рівненській області не запитувалась та не витребовувалися у платника податків оригінали чи копії документів, які підтверджують облік та походження даних товарів на початок перевірки та на момент зняття залишків, про що свідчить запит ГУ ДПС у Рівненській області про надання документів (копій документів) №1 від 07.05.2025 року.

При цьому, будь-яких належних та допустимих доказів того, що позивач відмовився надати до перевірки копії документів, які підтверджують облік та походження даних товарів на початок перевірки та на момент зняття залишків на вимогу податкового органу матеріали справи не містять.

А отже, податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 13.06.2025 за №434/33-00-07-03 в розмірі 59 064,20 грн штрафної санкції є протиправним та підлягає скасуванню.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені скаржником судові витрати в сумі 7570 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Приватного підприємства "Укрпалетсистем" задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року скасувати.

Прийняти нове рішення. Адміністративний позов Приватного підприємства "Укрпалетсистем" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 13.06.2025 за №434/33-00-07-03 в розмірі 59 064,20 грн штрафної санкції.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Укрпалетсистем" за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків понесені судові витрати в сумі 7570 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Курко О. П.

Судді Боровицький О. А. Ватаманюк Р.В.