Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №560/15966/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 06 вересня 2026 р.

Справа: №560/15966/25

Суддя: Полотнянко Ю.П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/15966/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

07 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.04.2026 позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.04.2025 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати та виплатити з 01.04.2025 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.05.2025 у справі №560/6689/25 головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням раніше проведених виплат з 04.07.2019 згідно оновленої довідки.

В результаті проведеного перерахунку основний розмір пенсії позивача з 04.07.2019 склав 5165,84 грн.

На звернення позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом повідомило, що підстави для встановлення щомісячної доплати до розміру пенсії відсутні, оскільки розмір пенсії після проведеного перерахунку на виконання рішення суду збільшився на 4389,03 грн., у порівнянні до основного розміру (5165,84 грн. - 776,81 грн.), тобто, більше, ніж на 2000,00 грн.

Позивач вважає дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим звернувся за захистом порушеного права до суду.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Кабінет Міністрів України 14 липня 2021 року ухвалив постанову № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (далі - Постанова № 713), пунктом 1 якої установив з 01.07.2021 року особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 року відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018 року, які мають місце після перерахунку пенсії.

Отже, внаслідок ухвалення Постанови №713 з 01.07.2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 року було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018 року.

Водночас аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови № 713, свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.

Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

Вказаного вище правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду у справі № 420/2473/22, який відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує під час розгляду цієї справи.

Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо безпідставності нарахування щомісячної доплати, оскільки перерахунок пенсії позивача з 04.07.2019 було проведено головним управлінням пенсійного органу на виконання рішення суду у справі №560/6689/25 з метою відновлення порушеного права на належний розмір виплат. Як зазначалось вище, за правовим висновком Верховного Суду у справі № 420/2473/22, який є обов`язковим для врахування в силу вимог статті 242 КАС України, перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення для усунення порушених прав особи, не є перерахунком у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення чи плановим масовим підвищенням на підставі урядових рішень, а тому не позбавляє пенсіонера права на щомісячну доплату, передбачену Постановою № 713.

Відтак, оскільки позбавлення особи права на щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн за змістом абзацу третього пункту 1 Постанови № 713 може мати місце виключно у разі планового підвищення грошового забезпечення відповідних категорій службовців на підставі загального нормативно-правового акта Уряду, збільшення основного розміру пенсії позивача внаслідок примусового виконання судового рішення не звільняє відповідача від обов`язку виплачувати встановлену державою доплату. Доводи пенсійного органу про перевищення суми збільшення пенсії над розміром доплати ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права, оскільки мета Постанови № 713 — зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, а не обмеження законних прав громадян на відновлення їхнього належного пенсійного забезпечення.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua