Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №580/10116/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/10116/25 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Карпушової О.В., Ключковича В.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2020 року (включно);

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2020 року (включно).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2020 року (включно).

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відсутність коштів на проведення індексації грошового забезпечення забороняють здійснювати їх нарахування з огляду на норми статті 23 Бюджетного кодексу України, щодо заборони здійснення бюджетних зобов`язань та платежів з бюджету за відсутністю бюджетного призначення, встановленого Законом України про Державний бюджет на відповідний період.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 та від 10.03.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив службу у ГУ ДСНС у Черкаській області.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про надання довідки про нараховану та виплачену суму грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2020 року (включно).

Головне управління ДСНС у Черкаській області листом від 19.08.2025 №68-05-7514/6811 надало позивачу довідку про нараховану індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.05.2020, з якої позивач встановив відсутність її нарахування у спірний період.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2020 року (включно), позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення” від 17.07.2003 № 1078 (далі – Порядок № 1078) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Керуючись пп. 2 п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Отже, індексація грошового забезпечення за своєю суттю є державною гарантією щодо оплати праці, метою якої є підвищення грошових доходів громадян (в межах прожиткового мінімуму) для компенсації подорожчання/зростання споживчих товарів і послуг внаслідок інфляції. Проведення індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є обов`язком підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, у разі, коли індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.

Щодо вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2020 з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, березень 2018 року та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу, із врахуванням нарахованої та виплаченою індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.10.2020 з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, березень 2018 року колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із абз. 2 п. 5 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року - 100,0%, в червні 2018 року - 100,0%, в липні 2018 року - 99,3%, в серпні 2018 року - 100,0%, в вересні 2018 року - 101,9%, в жовтні 2018 року - 101,7%.

Отже величина індексу споживчих цін у період з квітня 2018 року по жовтень 2018 року не перевищувала передбаченого пунктом 1-1 Порядку № 1078 порогу індексації у 103%.

Відповідно до абзаців 3-5 п. 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Таким чином, для правовідносин, пов`язаних з нарахуванням індексації, визначальним є також факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів).

Подібні правові висновки Верховний Суд виклав у постанові від 19.05.2022 у справі № 380/11404/21, від 27.02.2023 у справі № 560/5997/21

Оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді цього ж року, то з огляду на положення пункту 1-1 Порядку № 1078 індексацію грошового забезпечення слід проводити з 01.12.2018, як першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про відсутність порушеного права позивача у період з березня по грудень 2018 року, відтак у задоволенні даних позовних вимог слід відмовити.

Щодо періоду виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу з січня 2019 року по 31.12.2020, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, березень 2018 року колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з довідки щодо нарахованих та виплачених сум індексації грошового забезпечення позивача від 10.08.2025, за 2019 рік індексацію грошового забезпечення йому не виплачено. За 2020 рік індексацію грошового забезпечення виплачено з січня 2020 року по травень 2020 року (а.с.8).

Як вказано вище, 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою було підвищено розмір тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, та затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, що в силу наведених вище норм Порядку №1078 отже, з 01.03.2018 базовим місяцем при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення військовослужбовцям є березень 2018 року.

Відтак, індексація грошового забезпечення позивача у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 повинна бути перерахована та виплачена із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації - березня 2018 року, з урахуванням абзацу 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 30.12.2020, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги з підсистеми «Електронний суд» встановлено, що згідно витягу з наказу (по особовому складу) від 29.05.2020 №116 «Про кадрові питання» оголошено витяг із наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 28.05.2020 №178 (по особовому складу цивільного захисту): «Про звільнення зі служби полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 ». Виключено з кадрів ДСНС України та всіх видів забезпечення полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , заступника начальника центру з питань оперативного реагування оперативно-координаційного центру Управління 31.05.2020.

Таким чином, позивач в період з 01.06.2020 по 31.12.2020 (включно) службу в органах та підрозділах цивільного захисту не проходив, грошове забезпечення не отримував, а тому права на індексацію за вказаний період не має.

Про вказані обставини наголошував представник відповідача в суді першої інстанції, надавши до суду додаткові пояснення із доказами, однак суд першої інстанції не оцінив надані представником докази під час розгляду справи.

Відповідно до довідки від 19.08.2025 №179 індексація позивачу за період з січень 2020 року по травень 2020 року нараховувалася та виплачувалася.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги частково є обґрунтованими, отже апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Зважаючи на встановлені обставини та вказані норми, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про задоволення позовних вимог за період з березня по грудень 2018 року, з червня 2020 року по грудень 2020 року.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про необхідність зміни судового рішення в мотивувальній та резолютивній частині.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог п. 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області – задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі №580/10116/25 змінити в мотивувальній та резолютивній частині, виклавши його зміст резолютивної частини у наступній редакції:

«Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо нарахування та виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 31.12.2019.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) – березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити».

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина

Судді О.В.Карпушова

В.Ю.Ключкович