Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №420/12354/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/12354/26

Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А. Дата і місце ухвалення: 06.07.2026р., м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого – Ступакової І.Г.

суддів – Бітова А.І.

– Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 951150140131 від 10.09.2025 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію в разі втрати годувальника після смерті матері ОСОБА_2 ;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію в разі втрати годувальника після смерті матері ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити переведення пенсії ОСОБА_1 по інвалідності на пенсію в разі втрати годувальника після смерті матері ОСОБА_2 з 24.02.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як інвалід дитинства. Вважаючи, що має право, як інвалід дитинства, на пенсію в разі втрати годувальника після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і за життя отримувала пенсію за віком, позивач 02.09.2025 р. звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області з заявою, у якій просив перевести його на пенсію в разі втрати годувальника.

За принципом екстериторіальності заява розглянута відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, який виніс рішення № 951150140131 від 10.09.2025 про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за померлу мати ОСОБА_2 з посиланням на те , що до заяви не був доданий висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцятирічного віку ( висновок про час настання інвалідності).

У лютому 2026 позивач через представника звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якій просив перевести позивача з пенсії по інвалідності з дитинства на пенсію в разі втрати годувальника після смерті його матері ОСОБА_2 , додавши до заяви довідку до акта МСЕК, серія 12 ААА № 311947, та висновок ЛКК від 29.09.25 № 249.

Головне управління ПФУ в Одеській області листом № 16975-12474/ А-02/8-1500/26 від 03.04.2026 відмовило позивачу у задоволенні заяви.

Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від № 951150140131 від 10.09.2025, та відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести його з пенсії по інвалідності з дитинства на пенсію в разі втрати годувальника, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 951150140131 від 10.09.2025 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію в разі втрати годувальника після смерті матері ОСОБА_2 ..

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.09.2025 року про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію в разі втрати годувальника після смерті матері ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 06.07.2026 р. та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті необхідного страхового стажу.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються діти ( у тому числі діти, які народились до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Відповідно до п.2.18 розділу II Порядку №22-1 визнання особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладу охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною з інвалідністю після досягнення шестирічного віку або особою з інвалідністю з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцятирічного віку (висновок про час настання інвалідності).

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 мати позивача, померла у віці 65 років, про що 02 лютого 2021 року складено відповідний актовий запис №57.

02.09.2025 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою щодо переведення на пенсію в разі втрати годувальника згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV.

Згідно розписки-повідомлення до заяви №1432 від 02.09.2025 року, позивачем разом з заявою були подані, зокрема, такі документи: виписка з акту огляду МСЕК про встановлення, зняття або зміну групи інвалідності № 935639, 570199, 780973, 311947.

Відповідно до п. 1.1 розд. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №951150140131 від 10.09.2025 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.09.2025 року зареєстрованої за № 1432 відмовлено в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію в разі втрати годувальника після смерті матері ОСОБА_2 ..

В оскаржуваному рішенні відповідач вказує, що відповідно до п. 2.18 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, визнання особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладу охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною з інвалідністю після досягнення шестирічного віку або особою з інвалідністю з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцятирічного віку (висновок про час настання інвалідності).

Проаналізувавши матеріали електронної пенсійної справи ГУ ПФУ в Харківській області встановлено, що до заяви не було надано необхідних документів, а саме висновка МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцятирічного віку (висновок про час настання інвалідності).

Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення №951150140131 від 10.09.2025 року про відмову ОСОБА_1 в переході з соціальної пенсії по інвалідності на пенсію у зв`язку з втратою годувальника згідно заяви від 02.09.2025 №1432.

Надалі позивач, через свого представника звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області з заявою, яка оформлена в довільній формі, в якій просив перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності з дитинства на пенсію в разі втрати годувальника після смерті його матері ОСОБА_2 ..

Головне управління ПФУ в Одеській області листом № 16975-12474/А-02/8-1500/26 від 03.04.2026 повідомило заявнику, зокрема, що за заявою від 02.09.2025 та долученими документами ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону, у зв`язку з відсутністю документа, що підтверджує настання інвалідності до досягнення вісімнадцятирічного віку (висновок про час настання інвалідності).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, виходив з того, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно відмовлено позивачу в переведенні на пенсію в разі втрати годувальника, тому рішення відповідача № 951150140131 від 10.09.2025 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунок і виплата пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, який набув чинності з 01.01.2004 року (далі – Закон №1058-IV).

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

За змістом частини 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до частин першої та другої статті 36 Закону №1058-ІV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21.11.2013 по 21.02.2014 за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Згідно з частиною третьою статті 36 Закону № 1058-ІV до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-ІV регулюються Порядком №22-1.

Відповідно до пункту 2.3 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу, а також: 1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) особи, якій призначається пенсія (надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків), та померлого годувальника (надається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи); 2) свідоцтво про народження або документ, що посвідчує особу, зазначений у пункті 2.9 цього розділу, якій призначається пенсія; 3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником; 4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; 5) документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання; 7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; 8) відомості про місце проживання; 9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника; 10) експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника).

Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім`ї, яким право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.

Згідно пункту 2.18 розділу ІІ Порядку №22-1 визнання особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладу охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною з інвалідністю після досягнення шестирічного віку або особою з інвалідністю з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцятирічного віку (висновок про час настання інвалідності).

Отже, право на призначення пенсії по втраті годувальника особа, якій призначається пенсія, набуває лише за умови надання виписки з акта огляду в МСЕК та висновку МСЕК про те, що вона могла бути визнана інвалідом до досягнення 18 років.

Наявні два випадки для призначення пенсії такого виду пенсії: встановлення особі інвалідності до досягнення нею 18 річного віку і настання інвалідності у віці до 18 років.

Варто зауважити, що встановлення категорії «інвалідність з дитинства» МСЕК особам ще до їх повноліття чинним законодавством не передбачено.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.10.2021 у справі № 759/6651/16-а.

В силу вимог частини третьої статті 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України з одночасним роз`ясненням особам з інвалідністю з дитинства їх права на державну соціальну допомогу.

Відповідно до пункту 1 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, медико-соціальна експертиза хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам проводиться з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.

Таким чином, статус «інвалід з дитинства» встановлюється в день надходження до комісії документів після 18 років.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2019 у справі № 302/1149/16-а.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію по інвалідності з дитинства, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 .

Крім того, в матеріалах справи наявна виписка із акта огляду МСЕК серії 12 ААА №311947 від 26.09.2017 в якій зазначено, що позивач є інвалідом третьої групи з дитинства.

Також в матеріалах справи наявний висновок ЛКК №249 від 27.08.2025 року, в якому також підтверджено, що позивач є інвалідом третьої групи з дитинства. Відповідно до вказаного висновку, позивач мав медичні покази визначення його дитиною інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Виписка із акта огляду МСЕК серії 12 ААА №311947 від 26.09.2017 та висновок ЛКК №249 від 27.08.2025 року надавались позивачем разом з заявою про перехід з соціальної пенсії по інвалідності на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, про що свідчить розписка-повідомлення до заяви №1432 від 02.09.2025 року.

Таким чином, зазначені відомості дають всі підстави вважати, що позивач визнаний особою з інвалідністю з дитинства.

Протилежного, в межах цієї справи, відповідачем не доведено, та відповідних доказів суду не надано.

ГУ ПФУ в Харківській області в оскаржуваному рішенні зазначило, що до заяви не було надано необхідних документів, а саме висновка МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцятирічного віку (висновок про час настання інвалідності).

Згідно п. 2.18 Розділу ІІ Порядку № 22-1, визнання особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладу охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною з інвалідністю після досягнення шестирічного віку або особою з інвалідністю з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцятирічного віку (висновок про час настання інвалідності).

Колегія суддів зауважує, що вживання єднального сполучника «та» вказує на необхідність надання обох документів, водночас уживання розділового сполучника «або» вказує на можливість альтернативного застосування одного з двох документів.

Використання скісної риски «/» між двома сполучниками в комбінованому варіанті «та/або», означає, що існує можливість застосування одного з двох варіантів підтвердження статусу особи з інвалідністю з дитинства.

Також, до спірних правовідносин слід застосувати правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, що викладений в постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18, де наголошено, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно відмовлено позивачу в переведенні на пенсію в разі втрати годувальника, тому рішення відповідача № 951150140131 від 10.09.2025 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів також погоджується з обраним судом першої інстанції способом захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію в разі втрати годувальника після смерті матері ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду.

Таким чином, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 262, 263, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 вересня 2026 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук